Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни
В Києві пройшов міжнародний форум, на якому було започатковане створення концепції стратегії збереження пам’яток, історико-культурних об’єктів і територій. Вирішено, що першочергово буде обговорено відновлення пам’яток національного значення.
За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, яке продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної спадщини в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, за період з 24 лютого 2022 року по 25 вересня 2023 року зруйновано або пошкоджено 863 пам’ятки, 119 із них — національного значення, 674 — місцевого.
Згідно з даними ОВА, з початку повномасштабного вторгнення повністю було зруйновано 23 пам’ятки, частково пошкоджено 648 пам’яток, ступінь пошкодження 164 об’єктів залишається невідомим.
5 грудня Міністерство культури України та Всеукраїнська Асоціація Охорони Культурної Спадщини, спільно з Міжнародною радою з охорони пам’яток та історичних місць ICOMOS (Париж, Франція) провели Міжнародний форум на тему “Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни”. Захід пройшов під патронатом Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM) зі штаб-квартирою у Римі.
Основною ціллю заходу стало розроблення концепції Стратегії відновлення культурної спадщини, що поєднує позиції держави й професійної громадськості у сфері охорони культурної спадщини. Стратегія відобразить бачення всіх учасників процесу та відповість на ряд принципових запитань: “За якими критеріями будуть обрані обʼєкти для відновлення?”, “В якій формі будуть відновлюватись памʼятки?”, “Які структури будуть займатись безпосередньо відновленням?” та інші.
Крім того, Стратегія стане базою, основою та обґрунтуванням для подання грантових запитів для отримання донорських коштів, джерелами яких в майбутньому можуть стати як репараційні та приватні кошти, так і пожертви спонсорів і меценатів, а також допомога, надана Україні в рамках міжнародної підтримки.
Учасником заходу став т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв:
“Наше завдання сьогодні — зберегти спадщину у належному стані, аби мати змогу донести до людей необхідну культурно-освітню послугу. Тож МКІП ініціюватиме формування реанімаційного пакета допомоги для пам’яток України”.
Також він додав, що наступного року міністерство очікує близько 250 млн грн надходжень від ліцензій на ігровий бізнес, які спрямують на невідкладні роботи зі збереження культурної спадщини.
Водночас Карандєєв окреслив виклики в галузі реставрації культурної спадщини, основним із яких є нестача державного фінансування. Саме тому до відновлення пошкоджених об’єктів часто залучаються кошти іноземних партнерів.
«Зараз у нас налагоджено тісний контакт з італійськими партнерами, зокрема, на урядовому рівні. Відповідні рішення, ухвалені щодо Одеси, Маріуполя та Чернігова, дозволяють нам планувати певні роботи. Але вони відбудуться після завершення війни», — додав Ростислав Карандєєв.
В рамках форуму представники державних органів, громадськості та архітектори обговорили виклики й шляхи повоєнного відновлення культурного надбання України
Архітектор-реставратор, голова ГО «Платформа урбаністичного розвитку» Віктор Дворніков представив проміжні висновки роботи експедиційної команди з обстеження об’єктів культурної спадщини Харківської області:
“Культурна спадщина є важливим елементом національної безпеки. Під час війни для неї з’являються додаткові ризики – при усуненні наслідків атак системно фіксується безвідповідальність комунальних служб та балансоутримувачів, окремий ризик – відсутність окремих рекомендацій по роботі з об’єктами спадщини для підрозділів ДСНС та ЗСУ. Якщо казати про проблеми, з якими ми стикаємося під час обстеження, під час моніторингу – це в першу чергу відсутність єдиної системи інформаційної бази, в якій би містилися всі об’єкти. Польовий моніторинг стану об’єктів спадщини і документування втрат дозволяє зрозуміти об’єктивний стан і масштаб втрат, виявити неочевидні ушкодження зокрема об’єктів без охоронного статусу. Матеріали таких досліджень дозволяють робити системний аналіз та будувати програми з відновлення, можуть бути використані для кримінальних проваджень та судових процесів. Збереження об’єктів саме в умовах війни має високе суспільне значення і є обов’язком громадянського суспільства”.
В рамках форуму був презентований проєкт «Маленькі історії великого Києва», як нематеріальний метод захисту культурної спадщини. Цикл радіопрограм та подкастів знайомить містян та бізнес-спільноту з драматичними історіями з життя успішних бізнесменів, митців та архітекторів 19 століття і як вони створювали Київ таким, яким ми його знаємо сьогодні.
В рамках форуму була досягнута домовленість про підписання Меморандуму про співпрацю між Мінкультом та Всеукраїнською Асоціацією Охорони Культурної Спадщини про співпрацю з реставрації та відновлення культурної спадщини України після великої війни.
Крім того, в рамках заходу експерти з Хорватії, Польщі поділились своїм досвідом відновлення памʼяток та обʼєктів культури. Міхаела Скурич – магістр з інженерії, Директорка університету архітектури (Хорватія) розповіла про реставрацію обʼєкта всесвітньої спадщини міста Дубровник, а польський архітектор Рафал Сєрачинський про відбудову Саксонського палацу у Варшаві та тонкощі роботи архітектора з державними закупівлями. Міхал Красуцкі – Столичний реставратор пам’яток Польщі, координатор «Дому реконструкції України» – ініціативи мерії Варшави поділився “Варшавським досвідом відбудови історичного міста після 1945 року та його застосування в Україні”, а Шимон Войцеховський – Президент правління, співвласник, архітектор-партнер в APA Wojciechowski Architects (Польща) поділився досвідом своєї компанії в рамках теми “Переосмислення будівель. Приклади реконструкції на практиці”.
За матеріалами пресрелізу.
Фото: “Український репортер”.
