Бульдозерний рух за антиМАФіозний Київ набирає обертів

Боротьба з МАФАми у столиці нагадує фронтові зведення: кіоски трощать бульдозерами, виривають кранами, зносять тракторами.

Вранці 23 грудня комунальники зрівняли із землею торговельні споруди в Харківському районі, на вулиці Ревуцького. Чиновники кажуть, що підприємці не мали необхідних документів і їх, мовляв, вже попереджували…

Нещодавно, каток “пройшовся” по смужці землі біля станції метро “Політехнічний інститут”, по троєщинських ділянках.

Якщо в середині 1990-х розгорталася жорстока конкурентна боротьба (з підпалюваннями та стріляниною) між кримінальними групами за право «МАФіозити», тобто тримати МАФи під контролем, торгувати тут, то сьогодні ситуація дещо іншого ґатунку.

Муніципалітет вимагає, щоб підприємці сплачували пайові внески, оформлювали договори оренди землі. В багатьох таких документів немає, натомість вони мають певні дозвільні папери, сплачують певні податки. І кажуть, що міська влада забирає у них ділянки, щоб “підім’яти” цю територію під себе, продати. Обурюються, що комунальники жорстко звільняють ділянки від кіосків, не дають можливості забрати крам.

Міські управлінці мають свої аргументи. Говорять, що такі МАФи прикривають люди із зв’язками та повноваденнями. Вони використовують великий арсенал засобів, захищаючи свою вотчину. Нацьковують «прикриття»: куплених деяких правоохоронців, чиновників… Проплачують та організовують мітинги-протести «ображених покупців» та «підприємців». Блокують роботу комунальників за допомогою «тітушок», фальшивих учасників АТО.

Якось екс-директор департаменту міського благоустрою Дмитро Білоцерковець розповів у Фейсбуці, що на лівому березі демонтовані МАФи «належали одному з найбільш одіозних мережевих мафовиків на призвісько «Х5» або «Качок», який неодноразово використовував вогнепальну зброю і так само організовував радикальний опір демонтажу незаконних кіосків».

Натомість, підприємці мають іншу думку, вони говорять, що влада використовує “тітушок” для знищення кіосків, побиття невгодних.

Отже маємо виклик… Утім, у цій справі таких викликів для міста чимало. Один із найголовніших: упродовж багатьох років влада заганяла ці проблемні питання майже в тупик. Замість кардинального та продуманого вирішення дуже гострої і складної проблеми – половинчасті рішення, спроби щось «урвати», а ще й популістські обіцянки, передвиборчі ігри…

Часто страждали прості люди, які торгували у цих крамничках. Наприклад, у 2012 році автотр цих рядків був свідком подій демонтажу десятків кіосків біля метро «Дарниця». Підприємці, які орендували тут павільйони в однієї із фірм, не знали, що це підприємство має великі негаразди з документами.

Комунальники викинули крам підприємців на вулиці, кіоски забрали на штрафмайданчик. Киянка Надія Дубкова «тримала» тут з чоловіком Романом будочку «Ремонт взуття», самі й працювали. Після погрому жінка сиділа на купі взуття, поруч зі своїм дешевеньким взуттям і гірко плакала. А поруч зграйками тусувалися з яскравими плакатиками «Молодые регионы» – хлопці та дівчата. Вони ще тримали в руках гасла «Киев не рынок и не мусорник!». Проти МАФів війною пішли вже і юні політики… З дозволу великих «рєшал».

Пригадується й інше. У 2010 році прокуратура Голосіївського району порушила кримінальну справу стосовно керівника підприємства, який незаконно встановив 40 (!) МАФів, знищивши дерева, кущі. Згодом справа опинилася у довгій шухляді. Бо свої?! Чи, може, грошима запахло?

Звичайно, на фронті боротьби з МАФами упродовж десятиліття напрацьовано чимало рішень, пропозицій. Чому б не провести ревізію: що варто узяти знову на озброєння, а від чого відмовитися? Є пропозиція – запровадити у центральній частині міста заборонну зону для усіх МАФів. І поступово розширювати її. Або ж інше: створювати тимчасові торговельні ряди, як це практикують у деяких європейських столицях, скажімо Парижі.

Було б бажання робити це. Раніше цей пласт роботи в містобудівній сфері був закріпленим за тими, хто умів більше грати на публіку. Мовляв, «підприємці отримають робочі місця і зарплати, бюджет – додаткові кошти, в тому числі на соціальні програми та благоустрій». Наприклад, колись обіцяли також: «Міська влада створила системну програму з повернення комфортного публічного простору громадянам”. І де ж нині ця “системна програма”? На смітнику? Пускали пил в очі.

До речі, обіцяли й підготувати єдину схему розташування тимчасових споруд. Років чотири тому куратором цього напрямку в столиці по лінії архітектури працював такий собі чиновник з Одеси на прізвисько «Міша-карман». На кишеню трудився чоловік, тому й прізвисько пристало. Не дивно, що розумні пропозиції «зависали»…

У 2012 році прокуратура змушена була визнати: «Під час повторних перевірок з’ясовано, що на місці деяких демонтованих МАФів через певний час з’являлися нові, власники яких мали тимчасові ордери, отримані в Головному управлінні містобудування та архітектури КМДА». Прокуратура пообіцяла «викрити весь злочинний ланцюжок…» . Обіцянка — цяцянка, як кажуть в народі.

Леонід ФРОСЕВИЧ

На фото: 23 грудня. Після ліквідації МАФів на вулиці Ревуцького
Фото Ігоря ІВАРОВСЬКОГО

Like

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *