“Королю жахів” Стівену Кінгу – 70. Що варто почитати і подивитися з доробку живого класика (+відео)
“Король жахів” і найвідоміший (і найбільш екранізований) письменник сучасності Стівен Кінг, що працює в жанрі містики, трилеру і фантастики, сьогодні, 21 вересня, святкує 70-річний ювілей. За 58 років творчості Кінг створив 55 романів (включаючи цикл “Темна вежа” з 8 творів), 5 науково-популярних книг і майже 200 оповідань. Тиражі його книг уже перевищили позначку в 400 млн (!) примірників. Більшість його творів екранізовано.
І хоча самому Кінгу фільми за його книжками зазвичай не подобаються, останнім часом він змінив гнів на милість.
7 вересня вийшов у прокат фільм “Воно” – нова екранізація однойменного роману Кінга (перша була ще 1990 року). Картина розповідає про компанію дітлахів з маленького американського містечка (улюблене місце дії Кінга) у штаті Мен (ще одна “родзинка” письменника), яких тероризує жахливе створіння в образі Клоуна Пеннівайза, який черпає свою силу зі страху, ненависті й розчарування людей. Ось трейлер до нового фільму.
https://www.youtube.com/watch?v=xKJmEC5ieOk
А ось до старого, який зняли ще 27 років тому.
https://www.youtube.com/watch?v=_-CCZuqfBME
Нове “Воно” вже два тижні поспіль залишається лідером американського й світового кінопрокату. Фільм уже заробив $371 млн – у десять разів більше, ніж було витрачено. Сам Кінг коментує нову екранізацію таким Твіттом: “Просто хочеться подякувати всім, хто прийшов подивитися “Воно”. Гарний подарунок на день народження від усіх вас, хто це зробив”.
Just want to thank everyone who went to see IT. Quite the birthday present from all of you who did that.
— Stephen King (@StephenKing) September 20, 2017
Задоволений Кінг і новим серіалом “Містер Мерседес” за однойменною книгою, яка вийшла в 2014 році. Пізніше автор написав два її продовження: “Хто знайшов, бере собі” і “Пост здав”. “Якщо ви ще не дивитеся “Містер Мерседес”, ви багато втрачаєте. Ще не пізно надолужити”.
And if you're not watching MR. MERCEDES, you're missing a great one. Not too late to catch up.
— Stephen King (@StephenKing) September 21, 2017
3 серпня в прокат вийшла “Темна вежа” – екранізація головного циклу романів Стівена Кінга, знята данським режисером Ніколаєм Арселем з Ідрісом Ельбою та Меттью Макконахі у головних ролях. “Вежу” дуже чекали, але вона не виправдала сподівань ані критиків, ані глядачів. На сайті Rotten Tomatoes у картини дуже низький рейтинг – 18%. Водночас через шалену популярність “Воно”, глядачі почали ходити і на цей фільм, який досі крутять у кінотеатрах США.
А наприкінці червня телеканал Spike TV почав показ першого сезону десятисерійного серіалу “Імла” – нової екранізації однойменної повісті Стівена Кінга про жителів маленького міста, яке накрив небезпечний для всього живого туман.
Ця робота зовсім не схожа на однойменний фільм Френка Дарабонта 2007 року.
І більше нагадує “Під куполом” – адаптацію іншого твору “короля жахів”, яка протрималася аж три сезони. Потім серіал закрили через падіння рейтингів.
До речі, саме Френк Дарабонт зняв чи не найпопулярніші фільми за книгами Кінга. Зокрема “Втечу з Шоушенка” (1994). Цей фільм з Тімом Роббінсом і Морганом Фріменом входить до десятки найкращих фільмів усіх часів і народів.
І “Зелену милю” (1999 рік) з Томом Хенксом, Девідом Морсом і Майклом Дунканом, яка має 4 номінації на “Оскар”.
А першим фільмом Кінга, який екранізували ще 1976 року, став роман “Керрі” (1974) про зацьковану школярку, яка знайшла у себе здатність керувати предметами силою думки. До речі, це був перший роман Кінга, який він ледь не викинув на смітник.
Наступним у 1983 році легендарний Стенлі Кубрік екранізував “Сяйво” з Джеком Ніколсоном у головній ролі. Цей шедевр кінематографа про готель “Оверлук”, населений привидами, сам письменник називає найгіршою кіноадаптацією своїх книг.
У 1983 році Девід Кроненберг екранізував “Мертву зону” – політичний трилер з елементами детективу та жахів. У головних ролях Крістофер Уокен (екстрасенс Джон Сміт) і Мартін Шин (майбутній фюрер Грег Стілсон).
Того ж року на екрани вийшла і “Крістіна”. У головній ролі у похмурому фільмі про демонічний автомобіль – “Плімут Фьюрі” 1958 року випуску. Режисер – Джон Карпентер.
Через рік вийшла “Та, що породжує вогонь” – зворушлива і страшна історія ще однієї дівчинки з паранормальними властивостями, яка може запалювати вогонь. Це стала найкраща роль юної Дрю Беррімор, після якої вона прокинулась однією з найвідоміших дітей-кінозірок 1980-х років.
1986 рік. Кінодрама “Залишся зі мною” режисера Роба Райнера, знята за мотивами оповідання “Тіло”. Розповідь про чотирьох малолітніх друзів, які вирушають у ліс на пошуки тіла загиблого хлопчика, аби потрапити до газет як герої. Там їм доводиться протистояти компанії дорослих і жорстоких хлопців та паралельно вирішувати свої психологічні проблеми.
У 1987 році на екрани вийшов фільм “Людина, що біжить” за однойменною повістю, яку Кінг написав під псевдонімом Річард Бахман. Фільм-антиутопія мало нагадує саму книгу, а популярність та успіх йому забезпечив Арнольд Шварценеггер у головній ролі. “Людину, що біжить” називають прообразом серії книг і фільмів “Голодні ігри”.
У 1989 році було екранізовано “Кладовище домашніх тварин” – за словами самого Кінга, його найстрашніша книга. Штат Мен, родина Крід з дітьми переїжджають у новий будинок, неподалік якого знаходиться кладовище домашніх тварин, а ще далі в ліс – старий цвинтар індіанців.
Коли домашнього кота Крідів збиває вантажівка, його закопують на кладовищі червоношкірих. І наступного дня він живий, але агресивний, повертається додому. Коли вантажівка збиває маленького сина Крідів – самі здогадайтеся, де вони його поховали… До речі, роль священика у цьому фільмі отримав сам Кінг.
У 1990 році вийшов “Мізері” – психологічний трилер про письменника (один з улюблених персонажів Кінга), який став заручником своєї божевільної фанатки. У головних ролях Джеймс Каан і Кеті Бейтс, яка за цю роль Енні Уілкіс отримала “Оскар” і “Золотий глобус”.
У 1995 році Кеті Бейтс знялася ще в одному фільмі за мотивами книги автора – “Долорес Клэйборн”. Цей драматичний трилер розповідає про жінку, яка вбила свого чоловіка.
1996 рік. “Той, що худне” за однойменним романом Кінга. Успішний адвокат збиває стару циганку і, користуючись своїми зв’язками, уникає покарання. Батько загиблої накладає на нього страшне прокляття, і він починає стрімко худнути. Переляканий адвокат шукає будь-які способи зняти прокляття, яке ось-ось зведе його в могилу…
2003 рік. “Ловець снів” – американський фантастичний фільм жахів режисера Лоуренса Кездана за однойменним романом.
Сюжет картини розповідає про чотирьох друзів дитинства (актори Даміан Льюіс, Томас Джейн, Джейсон Лі і Тімоті Оліфант), на долю яких випадає боротьба з інопланетним загарбником, який прагне поширити своє сім’я по всій планеті. Фільм отримав дуже негативі відгуки критиків, незважаючи на зірковий склад акторів.
2007 рік. “1408” – фільм жахів, знятий шведським режисером Мікаелем Хофстремом за однойменною повістю Кінга. У головних ролях Джон Кьюсак і Семюел Л. Джексон. Стрічка розповідає про спеціаліста з паранормальних явищ, який на одну ніч заселяється до готельного номеру 1408 з дуже дурною славою…
2016 рік. “11.22.63” – науково-фантастичний міні-серіал, знятий за однойменним романом. Джейк, типовий американський викладач англійської, через комору в кафе потрапляє у часі майже на 60 років назад, у 1958 рік.
Йому спадає на думку попередити вбивство президента Кеннеді, яке сталося 1963 року. Але для цього доведеться прожити у минулому цілих п’ять років. Цей серіал визнано однією з найвдаліших екранізацій Кінга: письменник працював над ним спільно з продюсерами Дж. Дж. Абрамсом і Брайаном Берком, а головного героя напрочуд вдало зіграв Джеймс Франко – актор з “найкращою посмішкою в Голлівуді”.
