Іранський режим погрожує Україні. Чи реальні погрози?
Defense Express опублікував перелік різного балістичного озброєння, яке здатне долетіти до українських міст.
Іран дійсно має цілий арсенал балістичних ракет середньої дальності, які можуть досягати території України, з яких найбільш загрозливою є Khorramshahr
Очільник МЗС Ірану Ібрагім Азізі прямо пригрозив Україні відплатою за удар по іранському судну у Каспійському морі, яке з великою долею ймовірності було залучено до трансферу озброєння та комплектуючих до нього.
Якщо пропустити риторику сумнівної цінності про те, що цей удар, як заявили у Тегерані, був “здійснений за наказом Ізраїлю з метою втягнення Європи у війну” та “не може залишитись без відповіді”, то залишається лише питання засобів, якими Іран зможе атакувати Україну.
Як пише Defense Express, у іранському арсеналі є балістичні ракети середньої дальності, які дозволяють з північних районів Ірану атакувати українські міста. Для таких ракет, як Ghadr, Emad та Sejjil дальність польоту оцінена у межах близько 2000 км, а найбільш далекобійною є Khorramshahr, яка довела можливість польоту на відстань близько 4000 км.
Балістичні ракети Ghadr та Emad засновані на Shahab-3 та з’явились у другій половині 2000-х та 2010-х років, відповідно. Водночас сама Shahab-3 заснована на північнокорейській Hwasong-7, яка своєю чергою походить від радянської Р-17 комплексу “Эльбрус”. Обидві ці іранські ракети є рідиннопаливними, одноступеневими, з бойовим блоком, що відокремлюється, що має бойову частину у близько 750 кг. Стартова вага оцінена у 19 000 кг при довжині 16,6 метра.
Новіший Emad має бойовий блок із аеродинамічними поверхнями із задекларованою можливістю маневрування. Ця особливість дещо зменшила дальність польоту цієї ракети. Зокрема у 2021 році проводилось її випробування на дальність близько 1800 км.
Читайте також: Як знищити зміїні кубла іранських дронів-“шахедів”
Балістична ракета Sejjil, яка вперше полетіла у 2008 році, вже є твердопаливною, що значно зменшує час на приведення її до бойового стану, а також є двоступеневою. Ця ракета більша та має стартову вагу у 26 600 кг при довжині 17,6 метра. Бойова частина у версії для удару на 2000 км складає 700 кг, але для польоту на дальність 1000 км може оснащуватись БЧ у 1500 кг.
Khorramshahr була вперше продемонстрована у 2017 році та, як вважається, заснована на північнокорейській BM-25 Musudan (Hwasong-10), як своєю чергою базується на радянській балістичній ракеті для підводних човнів Р-27. Це рідиннопаливна одноступенева ракета, яка має декілька варіацій. У версії на 2000 км вона має бойову частину вагою до 1500 кг. А у версії на 4000 км, наявність якої Іран довгий час не розголошував, вага бойової частини, скоріш за все, значно зменшена.
Щодо можливості протидії, то такі ракети, як Ghadr, Emad та Sejjil для ефективної протидії вимагають вже комплексів протиракетної оборони типу THAAD, Arrow-2 та вище. Водночас Patriot має обмежені можливості боротьби з балістичними ракетами середньої дальності. Реальна ефективність залежить від безлічі параметрів, включно зі швидкістю, курсом та маневруванням моноблочної частини.
Щодо Khorramshahr то можливість знищення бойової частини ще до її розділення залежить від того, на якій саме висоті відбувається відокремлення суббоєприпасів. Через епізодичне використання цієї ракети, наразі ця інформація невідома. Водночас для її перехоплення, як і інших іранських балістичних ракет, Ізраїль використовував Arrow-2, Arrow-3, а США, для захисту союзника – THAAD та SM-3.
Читайте також: Справа про збиття літака МАУ: іранські вбивці подали на Україну до суду
Малюнок Андрія Петренка.
