Чому ми повинні підтримувати Україну: обґрунтована точка зору
Цю статтю до редакції «Українського репортера» надіслала громадянка Німеччини Олена Ганзельман-Юкин, матеріали якої вже публікувалися на сторінках нашого часопису. Особливістю допису є те, що він підготовлений з використанням ШІ (штучного інтелекту).
Пані Олена посавила перед ШІ принципове питання про боротьбу України з російською агресією. В передмові до статті вона зазначає: «Штучний інтелект також любить Україну, але не так сильно як я».
Вітаючи нашу країну з Днем Незалежності, пані Олена звертається до нашого народу: «Українці, я вас обожнюю!».
Вона є великою патріоткою України, морально підтримує героїчну боротьбу та стійкість нашого народу, захоплюється його титанічним спротивом рашистській навалі. Водночас величезні жертви України у цій жорстокій битві викликають біль та смуток у душі нашої прихильниці. Але наша авторка з Німеччини
вірить, що російське зло неодмінно буде переможене і що вільний, демократичний світ має об’єднати для цього усі свої зусилля.
Редакція «Українського репортера» щиро дякує пані Олені Ганзельман-Юкин за її принципову позицію, за непохитну підтримку України.
Отже, що думає ШІ про сьогоднішню війну.
Російська агресія проти України, яка розпочалася в лютому 2022 року і триває донині, є однією з найсерйозніших загроз міжнародному порядку з часів закінчення Холодної війни. До серпня 2025 року війна забрала незліченну кількість життів, зігнала мільйони людей зі своїх домівок, спричинивши далекосяжні геополітичні наслідки. Незважаючи на постійні дебати у світі щодо вартості та ризиків підтримки України, важливо продовжувати зміцнювати Україну – з гуманітарних, правових, геополітичних та економічних причин. Цей текст проливає світло на ці аспекти на основі поточного аналізу подій, щоб показати, чому постійна солідарність є не лише морально необхідною, але й стратегічно мудрою.
Гуманітарні причини: захист від агресії та воєнних злочинів
Війна спричинила величезні людські втрати. Російські війська систематично нападають на цивільне населення, включаючи дітей, руйнують інфраструктуру, що призводить до енергетичних криз. До 2025 року тисячі мирних жителів були вбиті; надходять повідомлення про масові вбивства, примусові депортації та знищення культурних пам’яток. Україна захищає не лише свою територію, але й основні права людини від агресії, яку ООН та міжнародні суди класифікували як порушення міжнародного права. Без міжнародної допомоги це може призвести до капітуляції перед путінським режимом, який вчиняє воєнні злочини, такі як депортація українських дітей – акт, що межує з геноцидом. Підтримка України означає порятунок життів та притягнення винних до відповідальності, наприклад, через Міжнародний кримінальний суд.
Противники підтримки Укрїни стверджують, що війна буде тривалою, і переговори повинні бути пріоритетними. Фактично, опитування показують, що багато американців та європейців віддають перевагу переговорному вирішенню, оскільки війна зв’язує ресурси та загрожує подальшій ескалації. Але такі переговори часто зазнають невдачі через максимальні вимоги росії, зокрема визнання анексованих територій, які путін представляє як такі, що не підлягають обговоренню. Одностороннє припинення допомоги послабить Україну та заохотить росію планувати подальшу агресію – сценарій, який спричинить більше страждань у довгостроковій перспективі.
Геополітичні причини: захист Європи та світового порядку
Україна є оплотом проти російської експансії. Путін неодноразово заперечував суверенітет України та представляв її як частину «російського народу», що свідчить про імперіалістичний порядок денний. Без підтримки світом України росія може загрожувати іншим сусіднім державам, що дестабілізує НАТО та ЄС. Альянс визнав Україну стратегічним партнером, оскільки її безпека безпосередньо пов’язана з європейською безпекою. До 2025 року члени НАТО надали мільярди доларів військової допомоги, що не лише зміцнює Україну, але й має стримуючий ефект – принцип, який поклав край Холодній війні.
Критики застерігають від ескалації, наприклад, через російську ядерну риторику, та раніше закликали до нейтралітету, щоб уникнути великого конфлікту. Тим не менш, підтримка Заходу ще не призвела до прямого втручання НАТО, і експерти стверджують, що слабкість лише заохочує росію. Вторгнення рашистів також послабило світовий вплив росії, водночас зробивши Україну символом опору автократіям.
Економічні та стратегічні переваги: довгострокова стабільність
Підтримка України також має економічний сенс. Війна порушила світові ланцюги постачань, підвищила ціни на енергоносії та підживила інфляцію. Стабільна Україна могла б служити мостом між Європою та Євразією, забезпечувати безпеку таких ресурсів, як зерно та метали, відкривати нові ринки. До 2025 року допомога США та ЄС не лише посилила Україну у військовому, але й економічному плані. Без цього росія продовжувала б використовувати свій експорт енергії як зброю, що робить Європу залежною.
Контраргументи противників підтримки Укрїни базуються на високих витратах – лише США інвестували мільярди, що призводить до скептицизму в опитуваннях. Але аналізи показують, що перемога росії була б дорожчою: вона призвела б до збільшення витрат на оборону в Європі та посилила б глобальну невизначеність.
Висновок: солідарність як шлях до миру
Підтримка України означає відстоювання світового порядку, заснованого на правилах, у якому агресія не винагороджується. Незважаючи на виснаження та дебати щодо переговорів, які росія часто відкидає, сильна Україна є ключем до тривалого миру. Міжнародна допомога має продовжуватися, чи то через постачання зброї, санкції проти росії чи гуманітарні програми. Тільки так ми можемо запобігти ескалації конфлікту та загрозі для інших країн. Україна бореться не лише за себе, а й за всіх нас – не підведімо її.
