<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы фізика * Український репортер</title>
	<atom:link href="https://ukrreporter.com.ua/tag/fizyka/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/fizyka</link>
	<description>Новини з України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 08 Oct 2025 06:27:16 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/Redaktsiya_avatar_1478696788.png</url>
	<title>Архивы фізика * Український репортер</title>
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/fizyka</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Названо лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvano-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-2025-z-fizyky.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvano-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-2025-z-fizyky.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 07 Oct 2025 10:24:54 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Нобелівська премія-2025]]></category>
		<category><![CDATA[фізика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=241429</guid>

					<description><![CDATA[<p>Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з фізики 2025 року. Нагороду здобули Джон Кларк, Майкл Деворет і Джон Мартініс. Про це повідомляє  Фонд Нобеля. Учені відзначені Нобелівською премією за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі. Зазначається, що цьогорічна премія відкрила можливості для розвитку квантових технологій нового покоління – зокрема, квантової криптографії, комп’ютерів та датчиків. «Одним з головних питань у фізиці є максимальний розмір системи, яка може демонструвати квантово-механічні ефекти. Цьогорічні лауреати Нобелівської премії провели експерименти з електричним контуром, в яких продемонстрували як квантово-механічний тунельний ефект, так і&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvano-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-2025-z-fizyky.html">Названо лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з фізики 2025 року. Нагороду здобули Джон Кларк, Майкл Деворет і Джон Мартініс. </strong></p>
<p>Про це <a href="https://www.nobelprize.org/prizes/physics/" target="_blank" rel="noopener">повідомляє</a>  Фонд Нобеля.</p>
<p>Учені відзначені Нобелівською премією за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі. Зазначається, що цьогорічна премія відкрила можливості для розвитку квантових технологій нового покоління – зокрема, квантової криптографії, комп’ютерів та датчиків.</p>
<p>«Одним з головних питань у фізиці є максимальний розмір системи, яка може демонструвати квантово-механічні ефекти. Цьогорічні лауреати Нобелівської премії провели експерименти з електричним контуром, в яких продемонстрували як квантово-механічний тунельний ефект, так і квантовані рівні енергії в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці», – йдеться в повідомленні.</p>
<p>Лауреати провели серію експериментів, щоб продемонструвати, що властивості квантового світу можуть бути конкретизовані в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці. Їхня надпровідна електрична система могла тунелювати з одного стану в інший, ніби проходячи крізь стіну. Вони також показали, що система поглинала і випромінювала енергію в дозах певного розміру, як і передбачала квантова механіка.</p>
<p>Нагадаємо, минулого року премію отримали Джон Хопфілд та Джеффрі Хінтон за фундаментальні відкриття у сфері машинного навчання та штучних нейронних мереж. Відкриття Хопфілда та Хінтона заклали фундамент для розвитку сучасних технологій штучного інтелекту.</p>
<p>Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини цьогоріч отримали американські вчені Мері Брунков і Фред Рамсделл та японський науковець Шимон Сакакучі. Троє науковців відзначені за революційні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності, яка запобігає шкоді, яку імунна система може завдати організму.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="241429" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvano-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-2025-z-fizyky.html">Названо лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvano-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-2025-z-fizyky.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Названо лауреатів Нобелівської премії-2024 з фізики</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvano-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-2024-z-fizyky.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvano-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-2024-z-fizyky.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 08 Oct 2024 16:26:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Нобелівська премія]]></category>
		<category><![CDATA[фізика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=218845</guid>

					<description><![CDATA[<p>Джон Гопфілд і Джефрі Гінтон отримали Нобелівську премію з фізики за революційні винаходи в галузі машинного навчання та нейронних мереж. Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з фізики 8 жовтня. Джон Гопфілд і Джефрі Гінтон отримали нагороду за свої фундаментальні відкриття в машинному навчанні, що базується на штучних нейронних мережах. Гопфілд розробив концепцію асоціативної пам&#8217;яті, здатної зберігати та відтворювати зображення та інші типи даних, тоді як Гінтон винайшов метод, який дозволяє штучному інтелекту автономно знаходити властивості в даних, наприклад, ідентифікуючи об&#8217;єкти на зображеннях. Їхня робота заклала основу для сучасних нейронних мереж,&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvano-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-2024-z-fizyky.html">Названо лауреатів Нобелівської премії-2024 з фізики</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Джон Гопфілд і Джефрі Гінтон отримали Нобелівську премію з фізики за революційні винаходи в галузі машинного навчання та нейронних мереж.</strong></p>
<p>Нобелівський комітет <a href="https://www.nobelprize.org/prizes/physics/" target="_blank" rel="noopener">оголосив</a> лауреатів премії з фізики 8 жовтня. Джон Гопфілд і Джефрі Гінтон отримали нагороду за свої фундаментальні відкриття в машинному навчанні, що базується на штучних нейронних мережах.</p>
<p>Гопфілд розробив концепцію асоціативної пам&#8217;яті, здатної зберігати та відтворювати зображення та інші типи даних, тоді як Гінтон винайшов метод, який дозволяє штучному інтелекту автономно знаходити властивості в даних, наприклад, ідентифікуючи об&#8217;єкти на зображеннях.</p>
<p>Їхня робота заклала основу для сучасних нейронних мереж, натхненних структурою людського мозку, де нейрони взаємодіють через зв’язки. Ці новаторські розробки з 1980-х років дали змогу штучному інтелекту значно просунутися в розпізнаванні зображень та інших важливих завдань.</p>
<p><strong>Читайте також: </strong></p>
<ul>
<li><strong><a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/pershymy-laureatamy-nobelivskoyi-premiyi-2024-staly-amerykanski-vcheni-za-doslidzhennya-u-medytsyni.html">Першими лауреатами Нобелівської премії 2024 стали американські вчені з медицини</a></strong></li>
</ul>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="218845" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvano-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-2024-z-fizyky.html">Названо лауреатів Нобелівської премії-2024 з фізики</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvano-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-2024-z-fizyky.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нобелівську премію з фізики вручили за &#8220;новаторський внесок в розуміння складних фізичних систем&#8221;</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/nauka/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-za-novatorskyj-vnesok-v-rozuminnya-skladnyh-fizychnyh-system.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/nauka/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-za-novatorskyj-vnesok-v-rozuminnya-skladnyh-fizychnyh-system.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 05 Oct 2021 10:16:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[вчені]]></category>
		<category><![CDATA[наука]]></category>
		<category><![CDATA[Нобелівська премія]]></category>
		<category><![CDATA[фізика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=157824</guid>

					<description><![CDATA[<p>Лауреатами Нобелівської премії з фізики в 2021 році стали Сюкуро Манабе з США, Клаус Хассельманн з Німеччини та Джорджо Парізі з Італії. Нобелівську премія з фізики 2021 року було присуджено «за новаторський внесок в наше розуміння складних систем», &#8211; повідомляється на сайті премії. Премію розділили на дві частини — одна її половина була присуджена спільно Сюкуро Манабе і Клаусу Хассельманну «за фізичне моделювання клімату Землі, кількісну оцінку мінливості і надійне прогнозування глобального потепління». Іншу половину отримав Джорджіо Парізі «за відкриття взаємодії безладу і флуктуацій у фізичних системах від атомних до&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/nauka/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-za-novatorskyj-vnesok-v-rozuminnya-skladnyh-fizychnyh-system.html">Нобелівську премію з фізики вручили за &#8220;новаторський внесок в розуміння складних фізичних систем&#8221;</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Лауреатами Нобелівської премії з фізики в 2021 році стали Сюкуро Манабе з США, Клаус Хассельманн з Німеччини та Джорджо Парізі з Італії.</strong></p>
<p>Нобелівську премія з фізики 2021 року було присуджено «за новаторський внесок в наше розуміння складних систем», &#8211; повідомляється на <a href="https://www.nobelprize.org/prizes/physics/2021/summary/" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> премії.</p>
<p>Премію розділили на дві частини — одна її половина була присуджена спільно Сюкуро Манабе і Клаусу Хассельманну «за фізичне моделювання клімату Землі, кількісну оцінку мінливості і надійне прогнозування глобального потепління». Іншу половину отримав Джорджіо Парізі «за відкриття взаємодії безладу і флуктуацій у фізичних системах від атомних до планетарних масштабів».</p>
<p>Нобелівські премії через пандемію коронавірусу, що триває, у 2021 році вручають у країнах, де перебувають лауреати, а не на церемонії в Стокгольмі, повідомив Фонд Нобеля. Водночас Норвезький нобелівський комітет не виключив, що лауреат Нобелівської премії миру, ім&#8217;я якого оголошують в Осло, зможе приїхати до столиці Норвегії в грудні.</p>
<p>Торік Нобелівську премію з фізики отримали Роджер Пенроуз, Райнгард Ґензель і Андреа Ґез, які досліджували чорні діри.</p>
<p>Роджер Пенроуз математично довів можливість формування чорних дір, а його стаття про «надважких монстрів, які приховують сингулярність, порушують всі відомі закони природи і поглинають все, що міститься навколо них, зокрема світло», досі вважається найважливішим внеском у Загальну теорію відносності Альберта Ейнштейна.</p>
<p>Райнгард Ґензель і Андреа Ґез натомість приблизно 30 років очолювали групу астрономів, які досліджували надмасивний компактний об&#8217;єкт у центрі галактики Чумацький Шлях — чорну діру Стрілець A*. За допомогою найсучасніших телескопів у світі та нових методів спостереження за об&#8217;єктами в глибокому космосі Ґензель і Ґез надали найпереконливіші докази існування надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики.</p>
<p>У 2020 році розмір Нобелівських премій збільшили на 1 млн. крон, і тепер він становить 10 млн. шведських крон (приблизно 1 млн. дол.) за кожну премію.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="157824" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/nauka/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-za-novatorskyj-vnesok-v-rozuminnya-skladnyh-fizychnyh-system.html">Нобелівську премію з фізики вручили за &#8220;новаторський внесок в розуміння складних фізичних систем&#8221;</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/nauka/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-za-novatorskyj-vnesok-v-rozuminnya-skladnyh-fizychnyh-system.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Українські вчені отримали Шнобелівську премію за вивчення черв’яків</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/ukrayinski-vcheni-otrymaly-shnobelivsku-premiyu-za-vyvchennya-cherv-yakiv.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/ukrayinski-vcheni-otrymaly-shnobelivsku-premiyu-za-vyvchennya-cherv-yakiv.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 03 Nov 2020 19:25:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Курйози]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Австралія]]></category>
		<category><![CDATA[українські вчені]]></category>
		<category><![CDATA[фізика]]></category>
		<category><![CDATA[Шнобелівська премія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=140024</guid>

					<description><![CDATA[<p>Український фізик Іван Максимов та математик Андрій Потоцький отримали цьогорічну &#8220;Шнобелівську&#8221; премію. Вчені досліджували поведінку тіла черв&#8217;яків під впливом вібрації. Про це повідомляють на офіційному сайті премії. Обидва вчених працюють у Свінбурнському університеті в Австралії. Їхнє дослідження показало, що вібрації змушують дощових черв&#8217;яків формувати візерунки аналогічні тим, як реагують на вібрації краплі води, повідомляють у The Guardian. Вчені зазначили, що отримана нагорода стала для них справжнім сюрпризом у професійному житті. &#8220;Ми не планували вирішити яке-небудь конкретне питання або наукову проблему. Я вирішив подати вібрацію за допомогою динаміку, тому пустив кілька інструментальних звукових&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/ukrayinski-vcheni-otrymaly-shnobelivsku-premiyu-za-vyvchennya-cherv-yakiv.html">Українські вчені отримали Шнобелівську премію за вивчення черв’яків</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Український фізик Іван Максимов та математик Андрій Потоцький отримали цьогорічну &#8220;Шнобелівську&#8221; премію.</strong></p>
<p>Вчені досліджували поведінку тіла черв&#8217;яків під впливом вібрації. Про це повідомляють на офіційному <a href="https://www.improbable.com/ig-about/winners/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">сайті</a> премії. Обидва вчених працюють у Свінбурнському університеті в Австралії.</p>
<p>Їхнє дослідження показало, що вібрації змушують дощових черв&#8217;яків формувати візерунки аналогічні тим, як реагують на вібрації краплі води, повідомляють у <a href="https://www.theguardian.com/science/2020/sep/18/melbourne-academics-win-ig-nobel-prize-for-research-showing-worms-vibrate-like-water" target="_blank" rel="noopener noreferrer">The Guardian.</a></p>
<p>Вчені зазначили, що отримана нагорода стала для них справжнім сюрпризом у професійному житті.</p>
<p>&#8220;Ми не планували вирішити яке-небудь конкретне питання або наукову проблему.</p>
<p>Я вирішив подати вібрацію за допомогою динаміку, тому пустив кілька інструментальних звукових сигналів. І вони почали рухатися, як вода&#8221;,– розповідає Іван Максимов.</p>
<p>Наразі науковці вивчають потенційне застосування результатам цього дослідження.</p>
<p>Вони вважають, це може бути корисно в нейробіології, як неінвазивний метод вивчення мозкових імпульсів, а також, що дослідження можна використовувати в робототехніці для імітації рухів черв&#8217;яків.</p>
<p>&#8220;За свою роботу, що дозволяє зрозуміти, як поводять живі організми під впливом високих частот, вони отримали паперові призи і купюри по 10 трлн. доларів Зімбабве&#8221;, – зазначає журналіст Кирило Лукеренко на своїй сторінці у Twitter.</p>
<p>Обидва науковці працюють у Свінбурнському університеті у Австралії. За свою роботу, що дозволяє зрозуміти, як поводять живі організми під впливом високих частот, вони отримали паперові призи і купюри по 10 трлн. доларів Зімбабве.</p>
<p><strong>Шнобелівська премія</strong> – це пародія на відому міжнародну нагороду Нобелівська премія. Її вручають за дослідження, які спочатку здаються смішними, проте потім викликають роздуми. Українською її також називають &#8220;Антинобелівська премія&#8221; або &#8220;Ігнобелівська премія&#8221;.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="140024" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/ukrayinski-vcheni-otrymaly-shnobelivsku-premiyu-za-vyvchennya-cherv-yakiv.html">Українські вчені отримали Шнобелівську премію за вивчення черв’яків</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/ukrayinski-vcheni-otrymaly-shnobelivsku-premiyu-za-vyvchennya-cherv-yakiv.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нобелівську премію з фізики вручили трьом науковцям</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-trom-naukovtsyam.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-trom-naukovtsyam.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 06 Oct 2020 12:48:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Америка]]></category>
		<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[Нобелівська премія]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[фізика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=138822</guid>

					<description><![CDATA[<p>Нобелівську премію з фізики у 2020 році отримали: Роджер Пенроуз &#8220;за відкриття того, що утворення чорної діри є надійним прогнозом загальної теорії відносності&#8221;, Рейгард Ґенцель і Андреа Ґез &#8220;за відкриття екзопланети на орбіті навколо сонцеподібної зірки&#8221;. Переможців оголосили під час онлайн-конференції 6 жовтня. Три лауреати отримали в цьому році Нобелівську премію з фізики за відкриття, пов&#8217;язані з одним і тим же екзотичним явищем у Всесвіті &#8211; чорною дірою, йдеться на сайті премії. Роджер Пенроуз (Оксфордський університет, Великобританія)  показав, що загальна теорія відносності призводить до утворення чорних дір. Рейнгард Гензель (Німеччина) і&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-trom-naukovtsyam.html">Нобелівську премію з фізики вручили трьом науковцям</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Нобелівську премію з фізики у 2020 році отримали: Роджер Пенроуз &#8220;за відкриття того, що утворення чорної діри є надійним прогнозом загальної теорії відносності&#8221;, Рейгард Ґенцель і Андреа Ґез &#8220;за відкриття екзопланети на орбіті навколо сонцеподібної зірки&#8221;.</strong></p>
<p>Переможців оголосили під час онлайн-конференції 6 жовтня.</p>
<p>Три лауреати отримали в цьому році Нобелівську премію з фізики за відкриття, пов&#8217;язані з одним і тим же екзотичним явищем у Всесвіті &#8211; чорною дірою, йдеться на <a href="https://www.nobelprize.org/prizes/physics/2020/press-release/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">сайті</a> премії.</p>
<p>Роджер Пенроуз (Оксфордський університет, Великобританія)  показав, що загальна теорія відносності призводить до утворення чорних дір.</p>
<p>Рейнгард Гензель (Німеччина) і Андреа Гез  (Лос-Анджелес, США) виявили, що невидимий і надзвичайно важкий об&#8217;єкт вплливає на орбіти зірок в центрі нашої галактики. Надмасивна чорна діра &#8211; єдине відоме пояснення.</p>
<p>Роджер Пенроуз використовував геніальні математичні методи, щоб довести те, що чорні діри є прямим наслідком загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна.</p>
<p>Сам Ейнштейн не вірив, що чорні діри справді існують, і затягують у себе все, що в них входить. Ніщо не може втекти звідти, навіть світло.</p>
<p>У січні 1965 року, через десять років після смерті Ейнштейна, Роджер Пенроуз довів, що чорні діри дійсно можуть утворюватися, і докладно описав їх.</p>
<p>Його новаторська стаття досі вважається найважливішим внеском в загальну теорію відносності з часів Ейнштейна.</p>
<p>Рейнхард Гензель і Андреа Гез очолювали дві окремих групи астрономів, які з початку 1990-х років зосередили свою увагу на області під назвою Стрілець A* в центрі нашої галактики.</p>
<p>Орбіти найяскравіших зірок, найближчих до середини Чумацького Шляху, були нанесені на карту.</p>
<p>Вимірювання цих двох груп збігаються: обидві виявили надзвичайно важкий невидимий об&#8217;єкт, який тягне за собою нагромадження зірок, змушуючи їх рухатися із запаморочливою швидкістю.</p>
<p>Близько чотирьох мільйонів сонячних мас зібрані разом в області розміром не більше нашої Сонячної системи.</p>
<p>Використовуючи найбільші в світі телескопи, Гензель і Гез розробили методи, що дозволяють бачити крізь величезні хмари міжзоряного газу і пилу центр Чумацького Шляху.</p>
<p>Їхня робота дала нам найбільш переконливі докази існування надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху.</p>
<p><a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/nobelivsku-premiyu-z-fiziologiyi-ta-medytsyny-2020-otrymaly-vcheni-za-vidkryttya-virusu-gepatytu-s.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Нагадаємо,</a> що 5 жовтня Нобелівську премію з фізіології та медицини-2020 дали за &#8220;відкриття вірусу гепатиту С&#8221;.</p>
<p>У 2019 році нагороду вручили Дідьє Келоту та Майклу Мейору за відкриття екзопланети, яка обертається навколо зірки сонячного типу.</p>
<p>А Джеймсу Піблзу – за теоретичні відкриття у фізичній космології.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="138822" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-trom-naukovtsyam.html">Нобелівську премію з фізики вручили трьом науковцям</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-trom-naukovtsyam.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нобелівську премію з фізики розділили троє вчених</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-rozdilyly-troye-vchenyh.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-rozdilyly-troye-vchenyh.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 08 Oct 2019 11:41:10 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Нобелівська премія]]></category>
		<category><![CDATA[фізика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=102041</guid>

					<description><![CDATA[<p>Нобелівську премію з фізики цього року присудили одразу трьом вченим. Джеймсу Піблсу &#8211; &#8220;за теоретичні відкриття у фізичній космології&#8221; та Мішелю Мейору і Дідьє Кело &#8220;за відкриття екзопланети на орбіті навколо сонцеподібної зірки&#8221;, йдеться у повідомленні Нобелівського комітету, &#8211; пише ВВС. Як зазначають організатори премії, у 1995 році Мішель Мейор і Дідьє Кело увійшли в історію, вперше виявивши планету за межами Сонячної системи, яка обертається навколо сонцеподібної зірки. &#8220;Їхня знахідка здійснила революцію в астрономії, і відтоді було виявлено ще 4 тисячі екзопланет в межах Чумацького шляху&#8221;, &#8211; йдеться у повідомленні.&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-rozdilyly-troye-vchenyh.html">Нобелівську премію з фізики розділили троє вчених</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Нобелівську премію з фізики цього року присудили одразу трьом вченим.</strong></p>
<p>Джеймсу Піблсу &#8211; &#8220;за теоретичні відкриття у фізичній космології&#8221; та Мішелю Мейору і Дідьє Кело &#8220;за відкриття екзопланети на орбіті навколо сонцеподібної зірки&#8221;, йдеться у повідомленні Нобелівського комітету, &#8211; пише <a href="https://www.bbc.com/ukrainian/news-49969414?xtor=AL-73-%5Bpartner%5D-%5Bukr%5D-%5Bheadline%5D-%5Bukrainian%5D-%5Bbizdev%5D-%5Bisapi%5D" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ВВС</a>.</p>
<p>Як зазначають організатори премії, у 1995 році Мішель Мейор і Дідьє Кело увійшли в історію, вперше виявивши планету за межами Сонячної системи, яка обертається навколо сонцеподібної зірки.</p>
<p>&#8220;Їхня знахідка здійснила революцію в астрономії, і відтоді було виявлено ще 4 тисячі екзопланет в межах Чумацького шляху&#8221;, &#8211; йдеться у повідомленні.</p>
<p>Водночас, говорячи про досягнення Джеймса Піблса, організатори зазначають, що &#8220;його теоретичні роботи, які розроблялися упродовж 20 років, є основою сучасного розуміння історії всесвіту &#8211; від Великого вибуху до наших днів&#8221;.</p>
<p>Троє вчених розділять між собою премію в розмірі 9 мільйонів шведських крон (близько 950 тисяч доларів).</p>
<p>Нобелівська премія з фізики вручається з 1901 року. Відтоді її лауреатами ставали 207 вчених.</p>
<p>Переможців премії за 2019 рік Нобелівський комітет почав оголошувати у понеділок, 7 жовтня, коли визначив лауреата в галузі медицини.</p>
<p>Премію з медицини вручили американцям Вільяму Келіну, Греггу Семенці та британцю Петеру Раткліффу, які досліджували реакцію клітин організму на наявність кисню.</p>
<p>Згідно з графіком на сайті Нобелівської премії, у середу оголосять лаурета премії з хімії, в четвер &#8211; в сфері літератури, у п&#8217;ятницю вручать премію миру, а 14 жовтня &#8211; премію з економіки.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="102041" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-rozdilyly-troye-vchenyh.html">Нобелівську премію з фізики розділили троє вчених</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-rozdilyly-troye-vchenyh.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чим вражає знаменита лабораторія фізики високих енергій. Ексклюзив для «Українського репортера»</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/chym-vrazhaye-znamenyta-laboratoriya-fizyky-vysokyh-energij-eksklyuzyv-dlya-ukrayinskogo-reportera.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/chym-vrazhaye-znamenyta-laboratoriya-fizyky-vysokyh-energij-eksklyuzyv-dlya-ukrayinskogo-reportera.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 14 Dec 2018 10:28:15 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[Сергій ВАКАРІН]]></category>
		<category><![CDATA[технології]]></category>
		<category><![CDATA[фізика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=75373</guid>

					<description><![CDATA[<p>Київський науковець Сергій Вакарін відвідав Європе́йську організацію з я́дерних досліджень, міжнародний дослідницький центр європейської спільноти &#8211; найбільшу у світі лабораторію фізики високих енергій. Про свої враження розповів нашому виданню. CERN &#8211; одне з найцікавіших місць на планеті, розташоване на кордоні Швейцарії та Франції. Це найбільший механізм людської цивілізації &#8211; один лише тунель для прискорення часток довжиною 27 км. Найсміливіші експерименти та дослідження – від Космосу до елементарних часток, від походження Всесвіту до енергетики майбутнього. Найперша антиматерія, створена людством. Найхолодніше місце, можливо – у всьому Всесвіті. Все це – ЦЕРН (CERN).&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/chym-vrazhaye-znamenyta-laboratoriya-fizyky-vysokyh-energij-eksklyuzyv-dlya-ukrayinskogo-reportera.html">Чим вражає знаменита лабораторія фізики високих енергій. Ексклюзив для «Українського репортера»</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Київський науковець Сергій Вакарін відвідав Європе́йську організацію з я́дерних досліджень, міжнародний дослідницький центр європейської спільноти &#8211; найбільшу у світі лабораторію фізики високих енергій. Про свої враження розповів нашому виданню.</strong></p>
<p>CERN &#8211; одне з найцікавіших місць на планеті, розташоване на кордоні Швейцарії та Франції. Це найбільший механізм людської цивілізації &#8211; один лише тунель для прискорення часток довжиною 27 км. Найсміливіші експерименти та дослідження – від Космосу до елементарних часток, від походження Всесвіту до енергетики майбутнього. Найперша антиматерія, створена людством. Найхолодніше місце, можливо – у всьому Всесвіті. Все це – ЦЕРН (CERN).</p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter wp-image-136303 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/cern.jpg" alt="" width="600" height="869" srcset="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/cern.jpg 600w, https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/cern-552x800.jpg 552w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" /><br />
І тому мені видається дуже важливим, що з цією організацією активно співпрацюють наші вчені. Україна посідає почесне місце серед восьми асоційованих членів ЦЕРНу.</p>
<p>Хочу відзначити роботу Малої Академії наук, яка вже декілька років поспіль організовує візити вчителів фізики та талановитих школярів з України до ЦЕРНу. Українські школярі постійно виграють на міжнародних олімпіадах з фізики (і програмування, й інших), і наших фізиків цінують у світі.</p>
<p>На моє переконання, CERN дослідження могли бстати основою для більш спільних проектів у науці, інноваціях та освіті з Україною.</p>
<p><img decoding="async" class="aligncenter wp-image-136304 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/vakarin-2.jpg" alt="" width="800" height="450" srcset="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/vakarin-2.jpg 800w, https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/vakarin-2-500x280.jpg 500w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /><br />
Також досі знаходжуся під враженнями від зустрічі з видатним фізиком Клаусом Бетцнером, якого називають живою легендою ЦЕРНу.</p>
<p>ЦЕРН існує з 1954 року, і майже з самого початку тут працює Клаус Бетцнер, який доклав багато свого потенціалу до згаданих робіт – наприклад, побудови прискорювача протонів, ключового елемента усіх експериментів.</p>
<p>А також апаратури для дослідження космічного випромінювання, яка розміщалася на борту космічних апаратів. А зараз він проводить найцікавіші екскурсії у світі на теми фізики та природничих наук, зокрема для молоді.</p>
<p><img decoding="async" class="aligncenter wp-image-136305 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/vakarin-3.jpg" alt="" width="800" height="450" srcset="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/vakarin-3.jpg 800w, https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/vakarin-3-500x280.jpg 500w" sizes="(max-width: 800px) 100vw, 800px" /><br />
Цікавим є і те, що ЦЕРН створили з метою зупинити відтік науковців з Європи до США після Другої світової. А тепер, навпаки, у ЦЕРНі працюють американці.</p>
<p>Потрапити сюди нелегко, слоти для візитів на сайті майже миттєво заповнюються, аже тут &#8211; неймовірні можливості для наукових та освітніх проектів.</p>
<p>Я тут зустів школярі з Англії, Німеччини, Франції…Брав участь у дискусіях із студентами, учнями вчителя Рашида Діалло зі Швейцарії про те, як тут «ловили» невловимий бозон Хіггса. Їх неабияке зацікавлення свідчить, що для візиту вони обирали це місце невипадково.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-136306 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/cern-2.jpg" alt="" width="800" height="450" srcset="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/cern-2.jpg 800w, https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/cern-2-500x280.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /><br />
І тому переконаний, що нам дуже необхідно мати ще більше вчених та практиків, яких би надихнув візит до ЦЕРНу. Хоча б для того, щоб країну поважали в майбутньому.</p>
<p>І щоб та молодь, яка цікавиться цими речами, мала можливість реалізовувати свій творчий потенціал, а також, відчувши «подих» антиматерії, відчували відповідальність при роботі з нею. Це зменшить імовірність техногенних катастроф.</p>
<p>Знаменитий Великий адронний колайдер на два роки закрили на модернізацію, але мені вдалося відвідати командний центр знаменитого ATLAS – головного детектора частинок, на якому шукають темну матерію та бозон Хіггса. От, наприклад, скільки вимірів простору та часу ви знаєте? Три, чотири, п’ять? А якщо їх одинадцять? Невидимі виміри також досліджують на Атласі.</p>
<p>У космосі теж розміщують детектори частинок – наприклад, на борту Міжнародної космічної станції можна безперешкодно досліджувати явища навіть на далеких краях Всесвіту. Тому на МКС, наприклад, працюють спектрометри серії AMS &#8211; завдяки ньому створені проривні фізичні теорії, що пояснюють зв’язки космічного випромінювання, розширення Всесвіту, антиматерії та темної матерії.</p>
<p>Тут найкращим вченим була надана свобода творити фундаментальну науку. Наприклад, тут проводив дослідження першовідкривач «темної енергії» Лоренс Краусс, з яким мені пощасливилося зустрітися. І ця свобода призводить до найнеочікуваніших відкриттів. Щоб мало не здалося: дані ЦЕРНу обробляються на 100 000 процесорах у 35 країнах. І саме тут народився Інтернет, бо цього вимагав вільний політ думки та обмін інформацією.</p>
<p>І ще багато цікавого залишилося від цієї поїздки,скажімо, що викидають у «сміттєві баки» фабрики антиматерії? Про це та багато іншого розкажу згодом.</p>
<p>Сергій ВАКАРІН, Голова UkraineIS</p>
<p>Сторінка Сергія ВАКАРІНА у Фейсбуку:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.facebook.com/UkraineInformationSociety/?__tn__=kC-R&amp;eid=ARC8nImnxHUL7OXUzFLa-APOMaq_hgYq-QCDuo_WoNPu0IDqH1f_OahcbSWyDiu4VdHILLsVSiB3PMH1&amp;hc_ref=ARRGS994mXwEBzC_fNel-Y993JPm9wpWpiyaXAASA3Qh7L-CV_WcBs8P2c079v4yBd8&amp;fref=nf" target="_blank" rel="noopener noreferrer">www.facebook.com/UkraineInformationSociety</a></li>
</ul>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="75373" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/chym-vrazhaye-znamenyta-laboratoriya-fizyky-vysokyh-energij-eksklyuzyv-dlya-ukrayinskogo-reportera.html">Чим вражає знаменита лабораторія фізики високих енергій. Ексклюзив для «Українського репортера»</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/chym-vrazhaye-znamenyta-laboratoriya-fizyky-vysokyh-energij-eksklyuzyv-dlya-ukrayinskogo-reportera.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В США помер нобелівський лауреат з українським корінням</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/v-ssha-pomer-nobelivskyj-laureat-z-ukrayinskym-korinnyam.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/v-ssha-pomer-nobelivskyj-laureat-z-ukrayinskym-korinnyam.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 04 Oct 2018 10:12:43 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Нобелівська премія]]></category>
		<category><![CDATA[смерть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[фізика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=70783</guid>

					<description><![CDATA[<p>В США у віці 96 років помер фізик Леон Ледерман, який отримав в 1988 році Нобелівську премію за відкриття мюонного нейтрино. Також фізик був відомий, як автор терміну «частинка бога». Про це повідомляє hromadskе, з посиланням на The New York Times. Ледерман народився в Нью-Йорку в родині іммігрантів з Києва та Одеси. З 1978-го по 1989 рік він очолював Національну лабораторію прискорювачів імені Енріко Фермі в Іллінойсі, де під його керівництвом створили перший і найпотужніший у світі надпровідний прискорювач — Теватрон. Фізик відкрив низку елементарних частинок: мюони, антидейтрон, іпсилон-мезон, антинейтрино&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/v-ssha-pomer-nobelivskyj-laureat-z-ukrayinskym-korinnyam.html">В США помер нобелівський лауреат з українським корінням</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>В США у віці 96 років помер фізик Леон Ледерман, який отримав в 1988 році Нобелівську премію за відкриття мюонного нейтрино. Також фізик був відомий, як автор терміну «частинка бога».</strong></p>
<p>Про це повідомляє <a href="https://hromadske.ua/posts/v-ssha-pomer-nobelivskyi-laureat-z-ukrainskym-korinniam-leon-lederman" target="_blank" rel="noopener">hromadskе, </a>з посиланням на The New York Times.</p>
<p>Ледерман народився в Нью-Йорку в родині іммігрантів з Києва та Одеси. З 1978-го по 1989 рік він очолював Національну лабораторію прискорювачів імені Енріко Фермі в Іллінойсі, де під його керівництвом створили перший і найпотужніший у світі надпровідний прискорювач — Теватрон.</p>
<p>Фізик відкрив низку елементарних частинок: мюони, антидейтрон, іпсилон-мезон, антинейтрино і мюонне нейтрино. Крім Нобелівської премії, Ледерман нагороджений преміями Вольфа, Фермі, Ріхтмайера, Вільяма Проктера, Венівара Буша, а також Національною науковою медаллю США.</p>
<p>У 1993 році Ледерман в співавторстві з журналістом Дикому Тереса написав науково-популярну книгу про бозон Хіггса «Частинка Бога: якщо Всесвіт це відповідь, то яке питання?».</p>
<p><strong>На цю тему читайте також</strong>:</p>
<ul>
<li><a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/ua/nobelivsku-premiyu-z-himiyi-rozdilyly-troye-vchenyh.html" target="_blank" rel="noopener">Нобелівську премію з хімії розділили троє вчених</a></li>
<li><a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/amerykanets-i-yaponets-staly-laureatamy-nobelivky-z-medytsyny.html" target="_blank" rel="noopener">Американець і японець стали лауреатами “нобелівки” з медицини</a></li>
</ul>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="70783" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/v-ssha-pomer-nobelivskyj-laureat-z-ukrayinskym-korinnyam.html">В США помер нобелівський лауреат з українським корінням</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/v-ssha-pomer-nobelivskyj-laureat-z-ukrayinskym-korinnyam.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нобелівську премію з фізики присудили за відкриття гравітаційних хвиль</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/osvita/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-prysudyly-za-vidkryttya-gravitatsijnyh-hvyl.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/osvita/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-prysudyly-za-vidkryttya-gravitatsijnyh-hvyl.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Рост]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 03 Oct 2017 10:32:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Освіта]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[Нобелівська премія]]></category>
		<category><![CDATA[фізика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=32597</guid>

					<description><![CDATA[<p>Нобелівську премію з фізики за 2017 рік отримають вчені Райнер Вайсс, Баррі Бариш і Стос Торн, які першими спіймали гравітаційні хвилі детектором LIGO. Про це оголосили у Шведській королівській академії наук. Гравітаційні хвилі &#8211; це зміни гравітаційного поля, що поширюються як хвиля. Їх існування припускали багато вчених, у тому числі Альберт Ейнштейн, але вперше вони були виявлені 14 вересня 2015 року на приладах LIGO &#8211; Лазерно-інтерферометричної гравітаційно-хвильової обсерваторії. LIGO (Laser Interferometer Gravitational-Wave Observatory) a collaborative project with over 1,000 researchers from more than 20 countries. pic.twitter.com/dOjyKx2qUd &#8212; The Nobel Prize (@NobelPrize)&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/osvita/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-prysudyly-za-vidkryttya-gravitatsijnyh-hvyl.html">Нобелівську премію з фізики присудили за відкриття гравітаційних хвиль</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Нобелівську премію з фізики за 2017 рік отримають вчені Райнер Вайсс, Баррі Бариш і Стос Торн, які першими спіймали гравітаційні хвилі детектором LIGO. Про це <a href="https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/2017/press.html">оголосили</a> у Шведській королівській академії наук.</strong></p>
<p>Гравітаційні хвилі &#8211; це зміни гравітаційного поля, що поширюються як хвиля. Їх існування припускали багато вчених, у тому числі Альберт Ейнштейн, але вперше вони були виявлені 14 вересня 2015 року на приладах LIGO &#8211; Лазерно-інтерферометричної гравітаційно-хвильової обсерваторії.</p>
<blockquote class="twitter-tweet" data-width="550" data-dnt="true">
<p lang="en" dir="ltr">LIGO (Laser Interferometer Gravitational-Wave Observatory) a collaborative project with over 1,000 researchers from more than 20 countries. <a href="https://t.co/dOjyKx2qUd">pic.twitter.com/dOjyKx2qUd</a></p>
<p>&mdash; The Nobel Prize (@NobelPrize) <a href="https://twitter.com/NobelPrize/status/915153154282541056?ref_src=twsrc%5Etfw">October 3, 2017</a></p></blockquote>
<p><script async src="https://platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p>
<p>У ній за допомогою лазера вимірювали довжину чотирикілометрових тунелів, які зменшувалися і збільшувалися під впливом гравітаційних хвиль.</p>
<blockquote class="twitter-tweet" data-width="550" data-dnt="true">
<p lang="en" dir="ltr">The 2017 <a href="https://twitter.com/hashtag/NobelPrize?src=hash&amp;ref_src=twsrc%5Etfw">#NobelPrize</a> in Physics is awarded “for decisive contributions to the LIGO detector and the observation of gravitational waves” <a href="https://t.co/qjO5MmxmlZ">pic.twitter.com/qjO5MmxmlZ</a></p>
<p>&mdash; The Nobel Prize (@NobelPrize) <a href="https://twitter.com/NobelPrize/status/915152867874476032?ref_src=twsrc%5Etfw">October 3, 2017</a></p></blockquote>
<p><script async src="https://platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p>
<p>Сигнал йшов від злиття двох чорних дір масами 36 і 29 сонячних мас на відстані близько 1,3 млрд світлових років від Землі.</p>
<blockquote class="twitter-tweet" data-width="550" data-dnt="true">
<p lang="en" dir="ltr">The waves came from a collision between two black holes. It took 1.3 billion years for the waves to arrive at the LIGO detector in the USA. <a href="https://t.co/kg6vQbIm7t">pic.twitter.com/kg6vQbIm7t</a></p>
<p>&mdash; The Nobel Prize (@NobelPrize) <a href="https://twitter.com/NobelPrize/status/915153825551482882?ref_src=twsrc%5Etfw">October 3, 2017</a></p></blockquote>
<p><script async src="https://platform.twitter.com/widgets.js" charset="utf-8"></script></p>
<p>Ось так вони звучать.</p>
<p><iframe loading="lazy" title="The Sound of Two Black Holes Colliding" width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/egfBaUdnAyQ?start=1&#038;feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></p>
<p>Нагадаємо, що з 2 по 9 жовтня в Стокгольмі й Осло оголошують лауреатів Нобелівських премій за 2017 рік. У середу, 4 жовтня, Нобелівський комітет Королівської шведської академії наук назве імена найкращих у галузі хімії. Дата оголошення імені Нобелівського лауреата з літератури – 5 жовтня, миру – 6 жовтня, з економіки – 9 жовтня.</p>
<p>Церемонія нагородження лауреатів за традицією відбудеться 10 грудня – в день смерті Альфреда Нобеля. Сума кожної з Нобелівських премій в 2017 році становить 9 мільйонів шведських крон ($1,12 млн).</p>
<p>Про лауреатів Нобелівської премії в галузі медицини та їхнє відкриття читайте тут.</p>
<blockquote class="wp-embedded-content" data-secret="kkNgMjswfP"><p><a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/nobelya-z-medytsyny-otrymaly-vcheni-yaki-vyvchyly-mehanizm-biologichnogo-godynnyka.html">&#8220;Нобеля&#8221; з медицини отримали вчені, які вивчили механізм &#8220;біологічного годинника&#8221;</a></p></blockquote>
<p><iframe loading="lazy" class="wp-embedded-content" sandbox="allow-scripts" security="restricted"  title="&#8220;&#8220;Нобеля&#8221; з медицини отримали вчені, які вивчили механізм &#8220;біологічного годинника&#8221;&#8221; &#8212; Український репортер" src="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/nobelya-z-medytsyny-otrymaly-vcheni-yaki-vyvchyly-mehanizm-biologichnogo-godynnyka.html/embed#?secret=xDNcyp6Nrs#?secret=kkNgMjswfP" data-secret="kkNgMjswfP" width="600" height="338" frameborder="0" marginwidth="0" marginheight="0" scrolling="no"></iframe></p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="32597" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/osvita/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-prysudyly-za-vidkryttya-gravitatsijnyh-hvyl.html">Нобелівську премію з фізики присудили за відкриття гравітаційних хвиль</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/osvita/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-prysudyly-za-vidkryttya-gravitatsijnyh-hvyl.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
