Перший чинник — це суттєве промерзання ґрунту через тривалі холоди.

«У Київській та Черкаській області — промерзання ґрунту становить місцями 40-50 сантиметрів. На Київщині воно дещо менше, бо тут було більше снігу, але промерзання є і воно суттєве. Особливо, в басейні річок Прип’ять, Дніпро та Десна, які є основними для Київського регіону», — розповідає ТСН еколог Олександр Соколенко.

Другим фактором ризику є значне накопичення снігу, який не танув протягом зими через відсутність тривалих відлиг.

«Зокрема багато снігу лежить і у басейнах згаданих річок. А через те, що не було відлиг, відповідно сніг накопичувався і він не танув. Тобто зараз маємо значні об’єми снігу, який перетвориться на паводкові води, якщо температура повітря підвищиться вище 0 градусів», — пояснює експерт.

Третій фактор, на який вказує еколог, — це відтермінування кліматичної весни.

«Чим довше зберігається сніговий покрив та морозна погода, тим інтенсивнішим та раптовішим може бути водопілля. Якби весна розпочалася на початку лютого, то сніг би поступово танув і спостерігався б помірний підйом води, але не суттєвий і розтягнутий у часі. А якщо весна пізня, то нічого у часі вже розтягуватися не буде, а за температури у 10 та більше градусів — почнеться інтенсивне танення снігу, накопичення води у басейнах річок і зростання рівня води у низинах», — каже еколог.

За прогнозами фахівців, кліматична весна цьогоріч запізнюється. Хоча останні 30 років вона зазвичай припадала на останню декаду лютого. Зараз температура у столиці тримається близько нуля, а попереду ще будуть помірні морози.

«З середини цього тижня прогнозується не значне, але все ж зниження температури. Тобто говорити про кліматичну весну, зарано. Вона настане аж через тиждень. Саме після цього ймовірність початку водопілля дуже висока. І воно може бути значним», — зазначає Соколенко.

Найбільший підйом води традиційно очікується в басейні Десни, а також Прип’яті та Дніпра. У Києві під загрозою опиняться низинні ділянки.

«Цьогоріч — водопілля буде надмірним, як в басейні Десни, так і Прип’яті, і Дніпра. Щодо Києва, то гадаю, що цьогоріч будемо бачити підтоплений водою Труханів острів, Гідропарк, а також інші пониззя столиці — вони можуть піти під воду. Наприклад, острів Муромець — це північна частина Труханова острова», — пояснює еколог.

Попри можливі господарські незручності, фахівець наголошує, що паводок принесе довкіллю більше користі, ніж шкоди. Волога необхідна для зволоження ґрунтів та відновлення екосистем.

«Будь-яке водопілля корисне, як і накопичення снігу. Волога згодом сприятиме для зволоження ґрунтів і відповідно покращення стану сільськогосподарських культур. Окрім того, водопілля позитивно впливає на біорізноманіття саме басейнів річок. Там стає більше риби, земноводних та рослин. Водопілля покращує екосистеми річок та заплав. Тож для довкілля це корисно», — підкреслює Олександр Соколенко.

Важливим наслідком великої води стане і наповнення криниць, особливо на Поліссі, де останніми роками спостерігалося критичне зниження рівня ґрунтових вод.

«За малого водопілля на Поліссі у багатьох людей висихали криниці. Існує така загальна тенденція зі зниження ґрунтових вод в Україні, а за умов суттєвого водопілля вода у криниці повернеться. Люди радіють, що все знову, як було 40 років тому. Звісно, що таке відбувається не щороку, але дійсно водопілля покращує стан питної води, де раніше її бракувало через висихання водних горизонтів. До речі, водопілля відновлює і екосистему боліт, особливо на Поліссі», — додає фахівець.

Еколог додає, що пік водопілля залежить від швидкості зростання температури. Хоча локальні підтоплення — величезні калюжі у дворах — матимемо вже в березні, особливо там де відсутні чи засмічені зливоприймачі, а от велика річкова вода прийде пізніше.

«Можна очікувати початок водопілля у березні, а його пік, і зокрема у Києві, може фіксуватися значно пізніше, навіть у квітні і у травні. Танення снігу — це поступовий процес. Сніг буде танути у верхів’ях Прип’яті, Дніпра та Десни. Після накопичення води у верхів’ях, буде зростати середня течія, а вже потім поступово пік водопілля зміщуватиметься вниз», — пояснює експерт.

Процес підняття рівня води в Дніпрі біля Києва може тривати від двох до чотирьох тижнів.

«Ми не побачимо у Києві різкого підняття рівня води одразу на два метри. Таке може відбуватися поступово за два-чотири тижні в залежності від температури повітря. Тому паводок у Києві може розтягнутися від березня до травня, коли на Дніпрі може підвищуватися рівень води. До речі, в деякі роки траплялося що водопілля затримувалося і фіксувалося навіть у червні. Як буде цього року, поки не відомо», — підсумовує Олександр Соколенко.

Тим часом у Державній службі з надзвичайних ситуацій (ДСНС) попереджають про підйом рівнів води на річках басейну Південного Бугу, Інгулу та Дніпра

«24-26 лютого через танення снігу та водогосподарську діяльність очікується підйом рівнів води на 0,2–0,7 м та утримання води на заплавах у Кіровоградській, Черкаській, Одеській та Миколаївській областях. Там оголошено жовтий рівень небезпеки», — повідомляє ДСНС України.

Особлива увага мешканців міста Кропивницький: можливе часткове підтоплення житлових будинків на прируслових вулицях — помаранчевий рівень небезпеки.

За інформацією ДСНС України, у Житомирській, Черкаській та Київській областях очiкується пiдвищення рiвнiв води на 0,1-0,4 м над рiвнями, без загрози негативних наслідків.

На річці Стугна (пост Здорівка) можливий початковий вихід води на заплаву та понижені прируслові території (І рівень небезпеки — жовтий).

Рятувальники закликають жителів прибережних зон:

убезпечте майно, яке може постраждати від води;

слідкуйте за оновленнями від місцевої влади та ДСНС;

зберігайте спокій та будьте обережними.

Сообщение На Україну насуваються весняні паводки і потопи появились сначала на Український репортер.

Про це пише Science alert.

Про це свідчать дані сейсмологічного моніторингу, які зафіксували витончення літосфери під цією частиною Північної Америки.

“Такі відкриття важливі, якщо ми хочемо зрозуміти, як еволюціонувала наша планета”, — пояснює геофізик Торстен Беккер з Техаського університету в Остіні. — “Це дає нам уявлення про те, як утворюються, руйнуються і переробляються континенти”.

Центральною зоною дослідження став так званий кратон — одна з найдавніших і найстабільніших частин земної кори. Ці структури вважаються основою формування континентів, і в світі їх налічується приблизно 35.

Сообщение Земна кора почала просочуватись у глибини планети. Вчені фіксують рідкісне явище появились сначала на Український репортер.

У Мережі з’явилося фото дна зруйнованого Каховського водосховища, яке перетворилося із звичайної у зелену пустелю.

У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів поділилися захопливим знімком з висоти пташиного польоту. На ньому помітно, що дно Каховського водосховища, яке обімліло внаслідок знищення російськими загарбниками Каховської ГЕС, вкрилося морем дрібної зелені.

У Міндовкілля пояснюють, що дно водосховища вкрилося конюшиною, люцерною та іншими рослинами, які засіяли працівники Національного природного парку “Кам’янська січ”. Це зроблено для запобігання пиловим бурям та розповсюдженню чужорідних видів.

Природоохоронець Олексій Бурковський зазначив, що наразі головне – “зайняти екологічну нішу бур’янів”. За його словами, через кілька років на місці посіяних рослин виростуть лугові трави, притаманні Херсонщині.

“Головне завдання в даній ситуації це зайняти екологічну нішу бур’янів, щоб “перестрибнути” через піонерну (бур’янову) фазу сукцесії (зміна одної рослинності на іншу. – Ред.). Через декілька років посіяні рослини почнуть випадати з травостою і їх місце займуть місцеві лучні види. Цей метод хоч і дещо довший, але простіший та дешевший”, – пояснив він.

Нагадаємо, вранці 6 червня війська РФ підірвали Каховську ГЕС, затопивши населені пункти в Миколаївській та Херсонській області.

Через місяць після підриву місцевість перетворилася на пустелю. Сама ГЕС не підлягає відновленню, у верхній частині греблі зруйновано 11 із 28 прольотів.

Сообщение Дно зруйнованого Каховського водосховища перетворилося на “зелене море” – заросло конюшиною та люцерною появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у матеріалі BBC News Україна «Іспанія чи Австралія. Як зміниться клімат України через 50 років».

Зокрема, відзначається, що за найбільш імовірного сценарію у найближчі 50-100 років клімат в Україні ставатиме все більш сухим.

За прогнозами експертів, високотемпературні, сухі повітряні маси будуть надходити з колишніх степів Прикаспію, які перетворюються на пустелі й напівпустелі. Поступове опустелювання повзтиме з південного сходу України на північний захід. Воно принесе спекотне, а головне сухе, літо.

«Спочатку злива, а потім суш. В таких умовах починаються посухи, адже навіть коли випадають дощі, сухі ґрунти не можуть їх прийняти. Такі ґрунти, як скло, вода по них лише стікає, – пояснила кліматолог Світлана Бойченко. – Для нормального живлення треба, щоб довго йшов затяжний, спокійний дощ. Ми про такі періоди вже забуваємо».

Як повідомляється, ще один побічний ефект сухої землі й рясних злив – регулярні повені й підтоплення.

«Через спеку в атмосферу потрапляє більше вологи, хмари стають більш потужними, опади більш інтенсивними», – розказала кліматолог Віра Балабух.

Зими загалом також стануть дещо теплішими, але через атмосферне розбалансування в Україну періодично надходитимуть аномальні похолодання з Арктики з сильним снігом і морозами.

«Такі температурні гойдалки будуть характерні для наступних періодів», – впевнена Бойченко.

Натомість практично зникнуть зими зі стабільним довготривалим сніговим покровом. І це також стане проблемою, адже не вистачатиме води у річках. Завдяки сніговому покрову також перегнивала суха трава, яка залишалась з осені. Без снігу бур’ян залишається сухим, а з приходом тепла він стає чудовим провідником для масштабних лісових пожеж.

За словами заступниці міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань європейської інтеграції Ірини Ставчук, клімат ставатиме все більш непередбачуваним, буде все більше аномальних явищ.

«Йдеться про тривалі теплові хвилі, пожежі, посухи, торнадо, буревії, спочатку відсутність опадів, а потім в одному регіоні за кілька годин випадає двомісячна норма. Збільшення таких екстремальних погодних явищ буде руйнівним», – пояснює вона.

За словами експертів влітку клімат України буде все більше нагадувати середземноморські країни: це може бути більш волога Італія чи Греція або більш посушлива Іспанія чи навіть Ізраїль.

Експерти прогнозують, що різноманітні види флори та фауни поступово мігруватимуть, так само як і повітряні маси – з південного сходу на північний захід.

За словами зоолога Павла Голдіна, останнє місце, де будуть затримуватися елементи фауни, звичні для України – Волинь та Карпати.

«Ми набуваємо різноманіття степового, напівпустельного, але одночасно втрачаємо типове лісове», – пояснює експерт.

Під загрозою зникнення, наприклад, тетеруки в Карпатах та лосі.

«Є дослідження, які кажуть, що до 2050 року лось зникне з території України, піде на північ. Лося не буде. Щодо морської фауни – до нас заходить все більше і більше середземноморських видів, а з ними – чужорідні тропічні види», – каже Гольдін.

Лише за останні 40 років до України прийшли багато нових, небачених досі видів. Зоолог згадує кільчасту горлицю, яка мігрувала з Ірану, рожевих фламінго, які у 2017 році вперше гніздувалися на озері Сиваш, та рожевих і кучерявих пеліканів, які ще у 80-х вважалися неабиякою рідкістю.

Один з найекзотичніших видів, які мігрували в Україну, – шакал. Він прийшов на Донеччину в 90-х, а зараз поширився всією степовою зоною України.

Як повідомляється, в перспективі фауну України можуть поповнити гадюкові змії, на кшталт гюрзи, сухопутні черепахи, багато видів комах та птахів. Зі ссавців міг би прийти сайгак, а в Чорному морі, майже напевне, оселяться риби з Червоного моря та Атлантики.

«Якщо потеплішає на 3-4 градуси, південні регіони України можуть стати пустелями», – резюмувала Світлана Бойченко.

Сообщение Повені, посухи та екзотичні тварини. Експерти прогнозують зміну клімату в Україні появились сначала на Український репортер.

Про це розповіли на сторінці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника у Фейсбуку.

“Осіння пора. Час міграцій птахів на південь. Спостерігаючи за пернатими, співробітники заповідника намагалися знайти активні міграційні коридори хижих птахів, які використовують термальні потоки (вертикальні стовпи теплого повітря), що дозволяє їм пасивно парити над поверхнею землі.

Фахівці розглянули мігрантів над річкою Прип’ять, Чорнобиль, а також у долині річки Уж”, – сказано в повідомленні.

Сообщение З Чорнобиля почали відлітати птахи (+фото) появились сначала на Український репортер.

“Хоча кількість мікроводоростей, про яких ми ведемо мову, невелика в глобальному масштабі, на рівні Антартики вона є істотною”, – сказав керівник дослідження доктор Метт Дейві з Кембриджського університету в інтерв’ю ВВС.

Об’єктом дослідження був Антарктичний півострів – смуга землі, яка виступає від берега льодового континенту у напрямку до Південної Америки. Скупчення водоростей помітні переважно на його західному березі, а дві третини з них – на островах, розсипаних уздовж узбережжя.

В цілому мікроводорості покривають площу майже в два квадратних кілометри. Це означає, що вони щорічно споживають близько 500 тонн двоокису вуглецю, що, як підрахували вчені, відповідає викидам від 875 тисяч середньостатистичних автомобільних поїздок в Британії.

Насправді, цифри неповні, оскільки детектори Sentinel-2 розрізняють тільки зелені мікроводорості, а  червоні і помаранчеві вони не розрізняють.

“Ми продемонстрували, як це працює на обладнанні супутника WorldView-3, але, на жаль, зйомка з нього занадто дорога. А Sentinel обходиться безкоштовно”, – пояснює доктор Ендрю Грей, що працює в Кембриджському університеті і в спектроскопічної лабораторії NERC в Единбурзі.

Проблема буде вирішена, коли запуститься більша кількість супутників з відкритим доступом до даних, додав він.

Антарктичні мікроводорості були вперше описані експедиціями 1950-х і 1960-х років. Вони виглядають мальовничо, коли фарбують снігові схили широкими кольоровими смугами, що контрастують з навколишньою білизною. Це улюблене видовище і сюжет для зйомки у туристів з круїзних кораблів.

Для процвітання цим організмам необхідна достатня кількість води в рідкому стані, а також – тюлені, пінгвіни і антарктичні птахи,  чиї екскременти є джерелом потрібного водоростям азоту та поживних речовин.

А що чекає на водорослі, коли в Антарктиці ще більше потеплішає? Багато з них  може зникнути разом із снігом, інші поселяться у більш підвищених місцевостях.

“Існує багато різних видів водоростей, кожен з яких займає власну нішу. Одні живуть на самій поверхні снігу, інші – трохи глибше, і їх кількість буде варіюватися в залежності від температури, – говорить професор біології з Кембриджа Еллісон Сміт. – І чи буде їх кількість зростати, чи зменшуватися, ми будемо постійного спостерігати”.

У дослідженні, результати якого опубліковані в журналі Nature Communications, брали участь також фахівці Британського центру вивчення Антарктики і Единбурзького університету.

Сообщение Антарктида позеленіла від водоростей появились сначала на Український репортер.

Наступна пандемія може виникнути з тропічних лісів Амазонки, де продовжує зростати нестримне вирубування дерев.

Таке попередження зробив бразильський еколог Девід Лапола в інтерв’ю AFP. На його переконання, урбанізація колись диких районів сприяє виникненню зоонозних захворювань – хвороб, що передаються від тварин до людини.

Фахівець наголосив, що йдеться, зокрема, й про новий тип коронавірусу. Адже він, як вважають вчені, розповсюдився від кажанів, ймовірно, через третій вид, перш ніж передаватися людям у китайській провінції Хубей, яка швидко урбанізується.

“В Амазонії відбуваються ті самі процеси. Амазонка – це величезний запас вірусів. Нам краще не випробовувати свою долю”, – заявив 38-річний Лапола, який вивчає, як людська діяльність змінить майбутні екосистеми тропічних лісів.

Він зазначив, що найбільший у світі тропічний ліс зараз зникає із загрозливою швидкістю. Лише з січня до квітня 2020-го там було знищено 1202 квадратні кілометри лісу, що стало новим рекордом за перші чотири місяці року, згідно з даними, отриманими із супутникових знімків Національного інституту космічних досліджень Бразилії (INPE).

Це погані новини не тільки для планети, а й для здоров’я людини. Створюється екологічна нерівновага… Ось коли вірус може “стрибнути” від тварин до людини. ВІЛ, лихоманки Ебола і денге – всі ці віруси виникли або поширюються у величезних масштабах через екологічний дисбаланс”, – додав еколог.

Зазначається, що до теперішнього часу більшість таких спалахів, часто пов’язаних із певними видами кажанів, була зосереджена в Південній Азії та Африці. Але величезне біорізноманіття Амазонки може зробити регіон “найбільшим у світі пулом коронавірусів”, вважає фахівець, маючи на увазі коронавіруси загалом, а не той, що стоять за нинішньою пандемією.

“Нам потрібно заново будувати відносини між нашим суспільством і тропічним лісом. Інакше світ зіткнеться з новими пандеміями. Це дуже складний процес, який важко передбачити. Але нам би краще не ризикувати”, – підсумував Лапола.

Сообщение Бразильський вчений попереджує про новий спалах пандемії у тропічних лісах Амазонки появились сначала на Український репортер.

За підтримки Міністерства молоді та спорту України та Українсько-Польської Ради обміну молоддю, у селі Вишеньки, що в Коропському районі на Чернігівщині, школярі долучилися до глобальних екологічних проблем планети Земля, намагалися встановити причини їх виникнення та можливості кожної людини в покращенні існуючого становища.

Серед організаторів проекту «Планета на долоні» були громадські організації «Українське молодіжне аерокосмічне об’єднання «Сузір’я» (Україна) та «Будинок культури у Влощові» (Польща), а також партнери – українські громадські організації «Центр розвитку творчості «Лілея» та UkraineIS.

І ось протягом тижня у колишньому маєтку графа Румянцева-Задунайського, де тепер діє еко-табір УМАКО “Сузір’я”, українські школярі та їх польські гості брали участь у різноманітних цікавих дійствах. Адже це так драйвово на якийсь час відчути себе рятівником природи, показати місцевим жителям приклад очищення від сміття мальовничої місцевості навколо табору. А заняття у майстер-класах зробили із них справжніх народних умільців із виготовлення із сміття… корисних дрібничок. Окрім того, юні екологи писали статті та брали інтерв’ю у місцевих мешканців на теми захисту довкілля.

Організатори впевнені, що дітлахам надовго запам’ятаються різноманітні ігрові заняття, політичний вечір, вечори знайомства з культурою та етнічними традиціями України та Польщі, а також екскурсія до господарства органічного виробництва «Золотий пармен» (особлива подяка Миколі Іллічу Миснику) та вистава, на яку запросили місцевих мешканців.

Молодь дізналася про внесок, який зробив перший космонавт України Леонід Каденюк у запобігання посиленню екологічних проблем, його екологічний світогляд, який сформувався у космонавта після повернення з космосу.
А під час екскурсії до славетного Батурина учні відвідали пісенний фестиваль «Ренесанс незалежності», на якому познайомилися зі переможницею Євробачення Русланою Лижичко.

Важливим є і те, що за час, проведений у таборі, між молодими людьми не тільки склалися дружні стосунки, але й розширився культурний світогляд, покращилися навички комунікації та мотивація у вивченні іноземних мов.

На фото: Цікаво проведений час з близькими за духом людьми дарує теплі спомини та наповнює душу позитивними емоціями, які запам’ятовуються надовго.

Сергій ВАКАРІН, Голова UkraineIS

Фото: Борис Годлевський

На цю тему читайте також:

• Незвичні дитячі навчання в Американському домі

Сообщение Юні екологи з України та Польщі вчилися прибирати… планету появились сначала на Український репортер.