<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы бізнес * Український репортер</title>
	<atom:link href="https://ukrreporter.com.ua/tag/biznes/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/biznes</link>
	<description>Новини з України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 10 Sep 2025 06:28:12 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/Redaktsiya_avatar_1478696788.png</url>
	<title>Архивы бізнес * Український репортер</title>
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/biznes</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Український бізнес стикається з масовими звільненнями молоді через дозвіл виїзду за кордон</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ukrayinskyj-biznes-stykayetsya-z-masovymy-zvilnennyamy-molodi-cherez-dozvil-vyyizdu-za-kordon.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ukrayinskyj-biznes-stykayetsya-z-masovymy-zvilnennyamy-molodi-cherez-dozvil-vyyizdu-za-kordon.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 09 Sep 2025 19:28:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[відтік кадрів]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[масовий виїзд молоді]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=239613</guid>

					<description><![CDATA[<p>Після впровадження дозволу на виїзд чоловіків віком від 18 до 22 років за межі країни український бізнес відзначає значний відтік молодих кадрів. Найбільше проблема зачепила готельно-ресторанну сферу (HoReCa) та мережі супермаркетів, де традиційно працює багато молодих людей із невисокими зарплатами та непростими умовами праці. Водночас найменше звільнень спостерігається у нафтогазовій роздрібній торгівлі та банківському секторі. Про це розповідає AgroReview За словами старшого партнера Korn Ferry Романа Бондаря, найбільше звільнень фіксується серед співробітників з зарплатами до 15 000 грн, тоді як працівники, які заробляють 35 000–55 000 грн, здебільшого залишаються. Найчастіше&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ukrayinskyj-biznes-stykayetsya-z-masovymy-zvilnennyamy-molodi-cherez-dozvil-vyyizdu-za-kordon.html">Український бізнес стикається з масовими звільненнями молоді через дозвіл виїзду за кордон</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Після впровадження дозволу на виїзд чоловіків віком від 18 до 22 років за межі країни український бізнес відзначає значний відтік молодих кадрів. Найбільше проблема зачепила готельно-ресторанну сферу (HoReCa) та мережі супермаркетів, де традиційно працює багато молодих людей із невисокими зарплатами та непростими умовами праці. Водночас найменше звільнень спостерігається у нафтогазовій роздрібній торгівлі та банківському секторі.</strong></p>
<p>Про це розповідає <a href="https://agroreview.com/" target="_blank" rel="noopener">AgroReview</a></p>
<p>За словами старшого партнера Korn Ferry Романа Бондаря, найбільше звільнень фіксується серед співробітників з зарплатами до 15 000 грн, тоді як працівники, які заробляють 35 000–55 000 грн, здебільшого залишаються. Найчастіше йдуть ті, хто не має сімейних зобов’язань. Деякі роботодавці відзначають, що частина молодих людей залишає роботу через вплив батьків. Крім того, разом із чоловіками часто звільняються і дівчата, які виїжджають за кордон у супроводі своїх партнерів.</p>
<p>Олена Борисова, власниця мережі ресторанів, наголошує, що дефіцит кадрів у HoReCa відчувається ще з 2022 року. В її закладах, що працюють у форматі fast casual, де основний склад команди – молоді люди, вплив нових правил виїзду особливо помітний.</p>
<p>У ритейлі реальні наслідки кадрового відтоку планують оцінити через місяць-два. Зараз компанії впроваджують додаткові мотиваційні програми, розглядають залучення людей віком від 55 років, впроваджують експрес-навчання та розробляють пільги для ветеранів, аби компенсувати нестачу працівників.</p>
<p>У Львівській ресторанній групі FAMI за кілька тижнів звільнилося 12 працівників (офіціанти, кухарі, бариста). У ресторанному холдингу !FEST, за словами PR-директора Тараса Маселка, звільнилося 22 хлопці – попри це, у компанії працює 1350 осіб, тому втрати не є критичними. У готельно-ресторанному холдингу Cartel (Буковель) директор з розвитку Валерій Поляков повідомив, що 20% співробітників-чоловіків 18-22 років залишили компанію, здебільшого через завершення сезону підробітків.</p>
<p>У мережі «АТБ» близько 25% чоловіків 18-22 років (переважно охоронці та вантажники) залишили роботу або попередили про звільнення. У «Сільпо» спостерігається помітне зростання звільнень, хоча їхня частка не перевищує 3% у відповідній віковій категорії.</p>
<p>У мережі «Сім’я ресторанів файного міста» (Львів, Тернопіль) власник Петро Заставний прогнозує, що до 20% персоналу (офіціанти, бармени, кухарі) залишать роботу протягом місяця.</p>
<p>“Втрата навіть одного працівника може бути критичною для закладів з оптимізованим штатом. За словами Борисової, в її закладах, що працюють у форматі fast casual, де команда складається переважно з молоді, вплив нових правил виїзду відчувається найбільше”.</p>
<p>Одночасно з цим кількість вакансій для неповнолітніх в Україні суттєво зросла. Роботодавці активно шукають молодь для роботи у виробництві, будівництві, логістиці та торгівлі, пропонуючи зарплати до 20 000 грн. Однак працевлаштування підлітків можливе лише за дотримання умов, визначених Кодексом законів про працю (ст. 24, 26, 48, 189, 191). Для дітей віком 15-16 років потрібна згода одного з батьків, а для 14-15-річних – дозвіл і робота лише у вільний від навчання час. Максимальна тривалість робочого часу для підлітків також обмежена: 16-18 років – 36 годин на тиждень, 15-16 років (та учні 14-15 років, які працюють на канікулах) – 24 години на тиждень.</p>
<p>При офіційному оформленні на роботу підлітка роботодавець зобов’язаний сплачувати податок на доходи фізичних осіб (18%), військовий збір (5%) та єдиний соціальний внесок (22%). Офіційне працевлаштування гарантує молодим співробітникам соціальний захист і дотримання трудових прав.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="239613" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ukrayinskyj-biznes-stykayetsya-z-masovymy-zvilnennyamy-molodi-cherez-dozvil-vyyizdu-za-kordon.html">Український бізнес стикається з масовими звільненнями молоді через дозвіл виїзду за кордон</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ukrayinskyj-biznes-stykayetsya-z-masovymy-zvilnennyamy-molodi-cherez-dozvil-vyyizdu-za-kordon.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як бізнеси змагаються за довіру та гаманець споживачів? Інсайти від бізнес-тренерки Людмили Калабухи</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/yak-biznesy-zmagayutsya-za-doviru-ta-gamanets-spozhyvachiv-insajty-vid-biznes-trenerky-lyudmyly-kalabuhy.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/yak-biznesy-zmagayutsya-za-doviru-ta-gamanets-spozhyvachiv-insajty-vid-biznes-trenerky-lyudmyly-kalabuhy.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 04 Feb 2025 16:07:10 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[Погляд]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=224551</guid>

					<description><![CDATA[<p>Чому зараз одні компанії процвітають, а інші закриваються, чому відсутність конкуренції в ніші – негативний маркер для початківців, а позиція компанії впливає на вибір споживачів більше, ніж цінник, чому українські підприємці не хочуть об’єднуватися й які ще стратегічні помилки руйнують їх бізнес &#8211; розказала краща бізнес-тренерка України за версією UkrainianBusinessAwards, почесна амбасадорка ООН з розвитку жіночого підприємництва, експертка з продажів державної програми Дія.Бізнес та письменниця (Кращі книги України 2017, 2020, 2023 та 2024, номінація на Шевченківську премію 2025) &#8211; Людмила Калабуха. &#8211; Як конкуренція впливає на розвиток бізнесу в сучасних&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/yak-biznesy-zmagayutsya-za-doviru-ta-gamanets-spozhyvachiv-insajty-vid-biznes-trenerky-lyudmyly-kalabuhy.html">Як бізнеси змагаються за довіру та гаманець споживачів? Інсайти від бізнес-тренерки Людмили Калабухи</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Чому зараз одні компанії процвітають, а інші закриваються, чому відсутність конкуренції в ніші – негативний маркер для початківців, а позиція компанії впливає на вибір споживачів більше, ніж цінник, чому українські підприємці не хочуть об’єднуватися й які ще стратегічні помилки руйнують їх бізнес &#8211; розказала краща бізнес-тренерка України за версією UkrainianBusinessAwards, почесна амбасадорка ООН з розвитку жіночого підприємництва, експертка з продажів державної програми Дія.Бізнес та письменниця (Кращі книги України 2017, 2020, 2023 та 2024, номінація на Шевченківську премію 2025) &#8211; Людмила Калабуха.</strong></p>
<p>&#8211; Як конкуренція впливає на розвиток бізнесу в сучасних умовах? Чи є вона рушійною силою для інновацій?</p>
<p>&#8211; Якщо бізнес розуміє конкуренцію як демпінг, тобто грає в гру «хто дасть найнижчу ціну та менше за всіх заробить» &#8211; про які інновації та розвиток, вихід на нові ринки, модернізацію, створення нових продуктів, оновлення матеріально-технічної бази, запрошення до співпраці топових спеціалістів може йти мова?</p>
<p>Та на жаль, більшість українських підприємців в будь-якій ніші саме низьку ціну вважають своєю найбільшою конкурентною перевагою. Демпінг – це дорога в нікуди. Це вбивство бізнесу.</p>
<p>Чому це так? Якщо ви продаєте дешевше конкурентів, ви не тільки не зможете розвиватися, ви приречені працювати завжди з економ-сегментом, з так званими клієнтами ціни. Але вони не будуть вам «зберігати вірність», й як тільки хтось дасть на 3 копійки дешевше, ніж ви, вас покинуть і підуть туди.</p>
<blockquote><p>Ціна – не єдиний показник, чому споживач обирає ту чи іншу компанію чи продукт. З людьми треба вибудовувати стосунки цінностями, якістю, сервісом, асортиментом, підходом, правильними маркетинговими активностями та майданчиками для піару. А також транслювати їм цінності, які співзвучні вашій цільовій аудиторії.</p></blockquote>
<p>Ось тоді вам не треба буде конкурувати ціною, і тоді у вас будуть ресурси для того, щоб модернізувати свій бізнес. Й буде можливість для впровадження інновацій.</p>
<p>&#8211; Які основні переваги конкуренції для бізнесу, а які негативні наслідки вона може викликати?</p>
<p>&#8211; Почнемо з негативних наслідків. Найбільший ризик для бізнесу – це відсутність навички у підприємців й менеджерів з продажів правильно відпрацьовувати заперечення клієнтів щодо конкурентів.</p>
<p>Найпоширеніші фрази клієнтів – це: «А в конкурентів дешевше, ближче, швидше, вони більш приязні, працюють за постоплатою та в них є можливість розтермінування, чого у вас нема». Ці заперечення здаються непереборними, й є найпоширенішим запитом від компаній під час навчань та тренінгів з продажів, які я проводжу.</p>
<p>&#8211; І як це заперечення можна подолати?</p>
<p>&#8211; Ніколи не сварити конкурентів! Навіть якщо вони поводяться непорядно стосовно вас й ви маєте всі причини так про них говорити.</p>
<p>Негативна та емоційна оцінка конкурентів миттєво руйнує вашу репутацію. Таким чином ви доводите співрозмовнику, що вони – сильні гравці й ви на них дууже зважаєте.</p>
<p>Окрім того, якщо ви постійно згадуєте назви компаній-конкурентів у розмовах, клієнт може зацікавитися саме ними. Наприклад, ви говорите: компанія «АВC» не надійна, непорядна, й така, й сяка, –клієнт запам’ятовує саме цю назву, а не вашу. Це ще більше шкодить вашим продажам.</p>
<p>Під час одного інтерв’ю мене попросили прокоментувати діяльність одного відомого, але скомпрометованого суспільного діяча, який зараз став інфобізнесменом й продає свої курси. Я відповіла: «Навіщо ви зараз згадали його ім’я? Більшість глядачів навіть не знала про ці курси, а тепер вони побіжать гуглити та купувати». Згадка про нього в медійному просторі (а він нам конкурент, хоч й непрямий, ми з ним конкуруємо за увагу споживачів) навіть у негативному контексті, стає для нього рекламою.</p>
<p>&#8211; А можете навести позитивні наслідки конкуренції?</p>
<p>&#8211; Зараз хочу виділити їх три:<br />
1.Коли ви отримуєте заперечення про конкурентів, це насправді хороша новина. Це означає, що клієнт ще у них не купив! Якщо він уже працює з конкурентом, навіщо йому дзвонити вам і цікавитися вашими пропозиціями? Отже, заперечення про конкурентів показує, що клієнт шукає щось краще. Це ваш шанс закрити угоду.</p>
<p>2.Клієнт, який порівнює вас із конкурентами, вже розбирається у вашому продукті. Його не потрібно вчити з нуля. Це економить ваш час і дозволяє швидше підвести його до покупки.</p>
<p>3.Конкуренція стимулює вас удосконалювати свої послуги, продукти та комунікацію. Якщо ви вмієте професійно відпрацьовувати заперечення, вам жодна конкуренція не страшна.</p>
<p>&#8211; Як ви оцінюєте важливість аналізу конкурентів для побудови успішної бізнес-стратегії?</p>
<p>&#8211; Наші підприємці настільки зайняті операційними питаннями й вдосконаленням продукту, що часто забувають про базові речі – провести аналіз конкурентів. Але саме цей аналіз дозволяє зрозуміти, на чому будувати рекламну стратегію, які аспекти продукту потрібно змінити чи покращити, щоб зробити його конкурентоспроможним.</p>
<p>Це найкращий спосіб уникнути помилок інших, знайти їхні слабкі місця й використати це для власного зростання.</p>
<p>&#8211; Чому підприємці уникають аналізу конкурентів, якщо він настільки важливий?</p>
<p>&#8211; Їм це здається складним – оці таблиці, звіти, розбори займають багато часу й ресурсів. Але я, як бізнес-тренер і практик &#8211; пропоную максимально простий і ефективний спосіб, який одразу дає результат.</p>
<p>А саме:</p>
<p>1. Перегляньте відгуки на Google.</p>
<p>Знайдіть основних конкурентів у вашій ніші – найпомітніших гравців ринку. Перегляньте відгуки, які клієнти залишають про них.<br />
• Що людям подобається? Це їхні конкурентні переваги. Наприклад: швидке обслуговування, якість продукту, зручна локація тощо.<br />
• Що людям не подобається? Тут описані слабкі сторони, наприклад: неуважний персонал, зависока ціна, довгий час доставки.</p>
<p>2. Використовуйте отриману інформацію.</p>
<p>• Візьміть на озброєння сильні сторони конкурентів і вдоскональте їх у своїй пропозиції.<br />
• Покажіть у своїй маркетинговій стратегії, що у вас немає недоліків, які є в конкурентів. Якщо клієнтів у конкурентів дратує, що адміністратор відповідає довго, наголосіть у своїй рекламі на швидкому обслуговуванні. Якщо скаржаться на відсутність парковки чи складну логістику, зробіть акцент на тому, що у вас є парковка та зручний доїзд з будь-якого району міста.</p>
<p>&#8211; Дійсно, дуже проста порада. А чому цей метод мало хто використовує?<br />
&#8211; Наші підприємці та менеджери часто настільки занурені в свій бізнес, що не помічають очевидних речей. Вони вважають, що переваги їхнього продукту і так зрозумілі для клієнтів. Але це не так! Якщо ви не висвітлюєте свої сильні сторони, не доносити їх на всіх ваших ресурсах й по кілька разів, клієнт може їх навіть не помітити.</p>
<p>Іноді найпростіші, але правильні дії дають потрібний результат.</p>
<p>&#8211; Чи варто тим, хто хоче започаткувати нову справу, йти в нішу, де є велика конкуренція? Чи краще зайнятися чимось таким, де конкурентів мало або взагалі нема, швидко стартанути і зняти всі вершки?</p>
<p>&#8211; Коли ви тільки на старті своєї справи і вам здається, що ви придумали щось таке, чого ніхто не робить, це величезна помилка, яка вбиває більшу левову частину стартапів. Продукт, не знайомий й не зрозумілий людям потребуватиме від вас вкладення величезної кількості енергії, часу та грошей. Які не завжди є у великих компаній, а в маленьких й поготів.</p>
<blockquote><p>Йдіть туди, де вже є конкуренція. Це означає, що в цій ніші є гроші, що ринок знайомий з продуктом. Не треба людям пояснювати, для чого це їм взагалі треба. Вони в курсі. Треба з ними просто правильно комунікувати й доносити, чому купити треба саме зараз і саме у вас. Якщо люди це купують, значить ринок обов&#8217;язково витримає ще одного гравця – вас. Але в жодному разі не починайте свій шлях з демпінгу. Краще уважно вивчайте конкурентів та вибудовуйте стосунки довіри з клієнтами. Розвивайте свою присутність у всіх медіа та створюйте позитивну репутацію. І саме в такій ніші у вас якнайшвидше з&#8217;являться прихильники, а ваш проєкт – комерційно успішним.</p></blockquote>
<p>&#8211; Чи змінюється ставлення до конкуренції в бізнес-середовищі під час війни? Чи помітили ви зростання солідарності між підприємцями?</p>
<p>&#8211; У сучасних умовах, коли кількість платоспроможних клієнтів зменшується щодня, конкуренція за кожного споживача загострюється до максимуму. Йдеться не лише про боротьбу за гаманець клієнта, а й за його довіру, лояльність і прихильність до бренду. Війна кардинально змінила правила гри, додавши новий вимір конкуренції – репутаційну боротьбу.</p>
<blockquote><p>Тепер компанії конкурують не лише якістю чи ціною, а й своїм ставленням до суспільних викликів. Бізнеси, які активно підтримують волонтерські ініціативи, допомагають армії чи постраждалим від війни, отримують значно більше лояльності від клієнтів. Натомість ті, хто мовчать чи публічно не висвітлюють свою участь у волонтерстві, ризикують втратити репутацію.</p></blockquote>
<p>&#8211; Чи стала бізнес-спільнота більш солідарною?</p>
<p>&#8211; Коли кількість платоспроможних клієнтів стрімко зменшується, бізнеси намагаються вижити за будь-яку ціну, і зростання солідарності між прямими й навіть непрямими конкурентами не спостерігається. Скорше навпаки.</p>
<p>&#8211; А які маркери ви ще можете назвати, окрім активної публічної підтримки ЗСУ? Як іще клієнти обирають, з ким працювати?</p>
<p>&#8211; Це публічна позиція бізнесу – трансляція віри в Україну, її майбутнє, стійкість і готовність працювати далі, попри всі труднощі.</p>
<blockquote><p>У часи війни люди шукають не лише товар чи послугу, а й моральну підтримку, впевненість, що життя продовжується. Бізнеси, які показують стійкість і рішучість, викликають довіру. Наприклад:<br />
• Відновлення роботи після обстрілів, попри пошкодження.<br />
• Запуск нових проєктів і найм персоналу навіть у складних умовах.<br />
• Демонстрація віри в майбутнє через відкриття нових точок чи розширення асортименту.</p></blockquote>
<p>Такі дії не лише надихають людей, а й мотивують їх підтримувати бізнес, який тримається і бореться. Люди голосують за таких підприємців своїми грошима, тому що вони бачать силу, рішучість і підтримку.</p>
<p>А от бізнеси, які публічно демонструють зневіру, жаліються чи заявляють, що все пропало, ми закриваємось, розганяють на своїх ресурсах «зраду» та «все пропало» ризикують втратити клієнтів. У важкі часи люди шукають тих, хто знає, що робити, коли цього не знає ніхто. Хто підтримує та надихає, а не демотивує.</p>
<p>Ось такі поради нам дала Людмила Калабуха &#8211; краща бізнес-тренерка України 2023 за версією UkrainianBusinessAwards,<br />
почесна амбасадорка ООН з розвитку жіночого підприємництва, експертка з продажів державної програми Дія.Бізнес та письменниця (Кращі книги України 2017, 2020, 2023 та 2024, номінація на Шевченківську премію 2025).</p>
<p>Катерина ГУК</p>
<p><a href="https://www.instagram.com/kalabukha.l/">https://www.instagram.com/kalabukha.l/</a></p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="224551" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/yak-biznesy-zmagayutsya-za-doviru-ta-gamanets-spozhyvachiv-insajty-vid-biznes-trenerky-lyudmyly-kalabuhy.html">Як бізнеси змагаються за довіру та гаманець споживачів? Інсайти від бізнес-тренерки Людмили Калабухи</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/yak-biznesy-zmagayutsya-za-doviru-ta-gamanets-spozhyvachiv-insajty-vid-biznes-trenerky-lyudmyly-kalabuhy.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Міністерством оборони керує група людей, поєднаних спільним бізнесом</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/war/ministerstvom-oborony-keruye-grupa-lyudej-poyednanyh-spilnym-biznesom.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/war/ministerstvom-oborony-keruye-grupa-lyudej-poyednanyh-spilnym-biznesom.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 11 Dec 2024 09:02:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[Рустем Умєров]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=221239</guid>

					<description><![CDATA[<p>Міністерством оборони України на чолі з Рустемом Умєровим керує група людей, поєднаних спільним бізнесом. Про це пишуть &#8220;Наші гроші&#8221;. &#8220;Минулого тижня великого шуму наробила стаття «Міністерство саботажу» Умєрова». Її основною ідеєю було показати неспроможність до нормальної роботи Міноборони, яким керує група партнерів по бізнесу Рустема Умєрова. Це Ленур Мамбетов і Снавер Сейтхалілєв, які за образом і подобою Офісу президента влаштовані на абсолютно невідповідальних посадах позаштатних радників державного секретаря МОУ на громадських засадах. І також це заступник міністра Дмитро Кліменков, якому Умєров ввірив найбільші у грошовому вимірі потоки МОУ. Вся ця&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/war/ministerstvom-oborony-keruye-grupa-lyudej-poyednanyh-spilnym-biznesom.html">Міністерством оборони керує група людей, поєднаних спільним бізнесом</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Міністерством оборони України на чолі з Рустемом Умєровим керує група людей, поєднаних спільним бізнесом.</strong></p>
<p>Про це пишуть <a href="https://nashigroshi.org/2024/12/11/only-business-ministerstvom-oborony-keruie-hrupa-liudey-poiednanykh-spil-nym-biznesom/?fbclid=IwY2xjawHGHqpleHRuA2FlbQIxMAABHVY232vRxfCQuR1c8kpEVcict4RlqpnDqR80HPUT99shEbWxTre5Ee_8sg_aem_DcSmof8yXYVs_b61iT493A" target="_blank" rel="noopener">&#8220;Наші гроші&#8221;.</a></p>
<p>&#8220;Минулого тижня великого шуму наробила стаття «Міністерство саботажу» Умєрова». Її основною ідеєю було показати неспроможність до нормальної роботи Міноборони, яким керує група партнерів по бізнесу Рустема Умєрова. Це Ленур Мамбетов і Снавер Сейтхалілєв, які за образом і подобою Офісу президента влаштовані на абсолютно невідповідальних посадах позаштатних радників державного секретаря МОУ на громадських засадах. І також це заступник міністра Дмитро Кліменков, якому Умєров ввірив найбільші у грошовому вимірі потоки МОУ.</p>
<p>Вся ця група докерувалася Міністерством до того, що військпреди пропустили на фронт браковані міни 120-мм на мільярди гривень. І сам Умєров особисто відібрав у міністерської «Агенції оборонних закупівель» 23 млрд грн, щоби прикордонники могли швидко випхати їх на польську «прокладку» по 100-відсотковій передоплаті.</p>
<p>Це зачепило багато чутливих душ. Очікувано, з цього приводу висловився Арсен Жумаділов, керівник «Державного оператора тилу». Це закупівельна організація Міноборони, яка займається харчами, одягом, паливом. І яку Рустем Умєров разом із командою нещодавно хотів зробити головною і по зброї, фактично ліквідувавши спеціалізований «АОЗ».</p>
<p>Жумаділов відреагував очікувано, але не в очікуваний спосіб. Він публічно заявив про ксенофобію «по відношенню до кримських татар, по відношенню до мусульман».</p>
<p>Характерно, що в оригінальній статті не було слів «татари» і «мусульмани» взагалі (можете самі перевірити пошуком по сторінці). Не було і Меджлісу. А лише йшлося про тісні зв’язки з Туреччиною, що несе для воюючої України ризики через толерацію турками Росії та напругу в стосунках турків із нашим основним союзником США. Тобто Жумаділов вирішив затоксичити статтю «ксенофобським» фінтом.</p>
<p>Але це не так. І зараз ви зрозумієте, чому. Оскільки ми дамо вам повний розклад, хто кому бізнес-партнер у цій групі&#8221;.</p>
<p>Як пише видання, &#8220;лідер – Рустем Умєров. Це бізнесмен, важливий для Меджлісу кримськотатарського народу. Він став нардепом від «Голосу» (крило Олександри Устінової).</p>
<p>&#8220;На початку вторгнення зарекомендував себе в очах Єрмака як успішний постачальник зброї. І був навіть включений до групи переговорників із Кремлем під керівництвом його хорошого знайомого Давида Арахамії&#8221;, &#8211; наголошують &#8220;Наші гроші&#8221;.</p>
<p>За даними видання, &#8220;бізнес Умєрова починався зі сфери зв’язку. Нинішній міністр оборони з 2000-х працював у мобільному операторі «Астеліт» (зараз «Лайфселл»). Спочатку було спільне підприємство Ріната Ахметова і турецького оператора мобільного зв’язку «Turkcell».</p>
<p>Умєров очолював один із департаментів мобільного оператора, де головою юридичного департаменту був теперішній позаштатний радник державного секретаря МОУ Ленур Мамбетов.</p>
<p>Паралельно Умєров залучився до міжнародного бізнесу. Зокрема в Туреччині з 2013 по 2016 роки реєструвалася компанія «Astem capital iç diş ticaret anonim şirketi». Рустем Умєров фігурував у ній як член правління, а його брат Аслан Омер Киримли (раніше також називався Руслан Умєров) – як голова ради директорів. А ще нинішній міністр Рустем Умєров мав у Естонії фірму «Astem Technologies OÜ», в Узбекистані володів компанією «Infranet LLC», на Мальті – «Icapital investments Malta ltd».</p>
<p>Три останні фірми зараз не працюють, але перед тим, як вони перестали працювати, Умєров переписав їх на Мамбетова, що вказує на близькість цих людей. Керівником естонської компанії був ще один теперішній позаштатний радник державного секретаря МОУ Снавер Сейтхалілєв.</p>
<p>&#8220;В Україні Умєров також мав фірми. Причому частина цих компаній мають в назві слово «Астем», що може бути акронімом з імен братів АСлан і русТЕМ. Наприклад, у Києві є ТОВ «Астем». Спочатку нею володів Рустем, а потім її переписали на Рєфата Умєрова&#8221;, &#8211; пишуть &#8220;Наші гроші&#8221;.</p>
<p>Фірма «Астем» із 2013 року володіє нерухомістю в Криму за адресою Бахчисарай, вул. Базарна, 1. За цією адресою був координаційний офіс «Астем групп» Умєрових. Також за цією адресою реєстрував свою російську фірму в 2014-2016 роках ООО «Евразия инжиниринг» Снавер Сейтхалілєв. Сейтхалілєв також очолює правління благодійного фонду «Астем фаундейшн». Останній є засновником іншого благодійного фонду «Фонд національного добробуту Криму», який очолює Ленур Мамбетов.</p>
<p>&#8220;Тобто з цього зрозуміло, що радники міністра Мамбетов і Сейтхалілєв – це його бізнес-партнери плоть від плоті. Жодної ксенофобії. Це нормально, коли представники однієї етнічної групи мають спільний бізнес&#8221;, &#8211; зазначає видання.</p>
<p>Російська фірма Сейтхалілєва ООО «Евразия инжиниринг» мала номер +7 (978) 836-29-53. Такий же номер мало зареєстроване в росії ООО «Крымстройсервис плюс». Його співзасновником був Алієв Рустем Діляверович. Людина з таким же ПІБ керувала зареєстрованим в Україні ТОВ «КМБА». У різні роки цією фірмою володіла людина з ПІБ брата нинішнього міністра оборони Умєрова – Руслана, який згодом перейменувався в Аслана. А керували цією фірмою, крім Руслана Умерова, Рефат Умеров та нинішній очільник «ДОТ» Арсен Жумаділов.</p>
<p>Крім того, за даними &#8220;Наших грошей&#8221;, заступник міністра оборони Дмитро Кліменков теж працював у сфері зв’язку. Він у 2010-х роках очолював проєкт із будівництва GSM-мережі мобільного зв’язку компанії «Ерікссон». Також він є співзасновником релігійної організації «Мусульманська релігійна громада «Єдність мусульман» у Деснянському районі м. Києва». Одним із співзасновників громади також є Айдер Рустамов. Це муфтій Криму та голова Духовного управління мусульман Криму. У свою чергу Духовне управління та «Astem Foundation» Умєрова входять до «Кримського фронту».</p>
<p>Видання підкреслює: &#8220;Кримський поет і громадський діяч Казаков Сеіт-Яг’я – це тесть Умєрова. Mykhaylo Mishchenko із Центру Разумкова – це тесть Кліменкова.</p>
<p>Ще раз. Жодної ксенофобії. Чисто бізнес-угрупування&#8221;, &#8211; пише <a href="https://nashigroshi.org/2024/12/11/only-business-ministerstvom-oborony-keruie-hrupa-liudey-poiednanykh-spil-nym-biznesom/">Юрій Ніколов у статті інтернет-видання «Наші гроші»</a>.</p>
<p>Фото: Global Images Ukraine</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="221239" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/war/ministerstvom-oborony-keruye-grupa-lyudej-poyednanyh-spilnym-biznesom.html">Міністерством оборони керує група людей, поєднаних спільним бізнесом</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/war/ministerstvom-oborony-keruye-grupa-lyudej-poyednanyh-spilnym-biznesom.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Зрадники: київський бізнесмен торік профінансував бюджет агресора на пів мільйона доларів</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/war/zradnyky-kyyivskyj-biznesmen-torik-profinansuvav-byudzhet-agresora-na-piv-miljona-dolariv.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/war/zradnyky-kyyivskyj-biznesmen-torik-profinansuvav-byudzhet-agresora-na-piv-miljona-dolariv.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 29 Aug 2023 13:06:50 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[державні зрадники]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=202838</guid>

					<description><![CDATA[<p>Служба безпеки викрила київського бізнесмена, який торік переказав до бюджету агресора понад 50 млн. рублів (518 тисяч доларів), йому оголосили про підозру. Як повідомляє СБУ, правоохоронці зібрали доказову базу на власника київської торговельної компанії, яка імпортує і продає в Україні кліматичну техніку зі Східної Азії. За даними слідства, власник цього підприємства є засновником ще двох торговельних компаній у москві. Напередодні великої війни бізнесмен виїхав до однієї з європейських країн, звідки координує свій бізнес, у тому числі на території країни-агресора. &#8220;Саме за вказівкою бізнесмена підконтрольні йому російські компанії продовжили свою комерційну&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/war/zradnyky-kyyivskyj-biznesmen-torik-profinansuvav-byudzhet-agresora-na-piv-miljona-dolariv.html">Зрадники: київський бізнесмен торік профінансував бюджет агресора на пів мільйона доларів</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Служба безпеки викрила київського бізнесмена, який торік переказав до бюджету агресора понад 50 млн. рублів (518 тисяч доларів), йому оголосили про підозру.</strong></p>
<p>Як <a href="https://t.me/SBUkr/9464" target="_blank" rel="noopener">повідомляє</a> СБУ, правоохоронці зібрали доказову базу на власника київської торговельної компанії, яка імпортує і продає в Україні кліматичну техніку зі Східної Азії.</p>
<p>За даними слідства, власник цього підприємства є засновником ще двох торговельних компаній у москві.</p>
<p>Напередодні великої війни бізнесмен виїхав до однієї з європейських країн, звідки координує свій бізнес, у тому числі на території країни-агресора.</p>
<p>&#8220;Саме за вказівкою бізнесмена підконтрольні йому російські компанії продовжили свою комерційну діяльність після 24 лютого 2022 року і перераховували мільйонні суми до бюджету рф у вигляді податків&#8221;, – зазначили в СБУ.</p>
<p>Таким чином лише протягом минулого року він профінансував державну казну окупанта на понад 50 млн. російських рублів.</p>
<p>Фактичне &#8220;операційне&#8221; управління підприємствами здійснювала із Києва фінансова директорка столичної компанії фігуранта.</p>
<p>На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили власнику підприємств та його підлеглій про підозру в пособництві державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб.</p>
<p>Оскільки сам бізнесмен перебуває за межами України, вживається комплекс заходів для його притягнення до відповідальності. Щодо спільниці фігуранта – вирішується питання щодо обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою.</p>
<p>Обом загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="202838" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/war/zradnyky-kyyivskyj-biznesmen-torik-profinansuvav-byudzhet-agresora-na-piv-miljona-dolariv.html">Зрадники: київський бізнесмен торік профінансував бюджет агресора на пів мільйона доларів</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/war/zradnyky-kyyivskyj-biznesmen-torik-profinansuvav-byudzhet-agresora-na-piv-miljona-dolariv.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Не податковий тиск, а знищення корупційних схем &#8211; ось завдання влади</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/ne-podatkovyj-tysk-a-znyshhennya-koruptsijnyh-shem-os-zavdannya-vlady.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/ne-podatkovyj-tysk-a-znyshhennya-koruptsijnyh-shem-os-zavdannya-vlady.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 30 Jun 2021 09:14:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[влада]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[податки]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=152144</guid>

					<description><![CDATA[<p>Українська влада знову посилює податковий тиск. На початку червня уряд вніс до парламенту законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу. Він має на меті збільшити податкове навантаження на легальний бізнес, який наразі і так сплачує податки та працює відкрито. У той же час в економіці України функціонує багато сірих і чорних схем з ухилення від сплати податків. Експерти зазначають, що ліквідація таких схем дозволила б приносити у бюджет 60 мільярдів щорічно, &#8211; повідомляє 24 канал. &#8220;За логікою авторів законопроєкту, якщо цей закон буде прийнятий, то в бюджет надійде близько&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/ne-podatkovyj-tysk-a-znyshhennya-koruptsijnyh-shem-os-zavdannya-vlady.html">Не податковий тиск, а знищення корупційних схем &#8211; ось завдання влади</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Українська влада знову посилює податковий тиск. На початку червня уряд вніс до парламенту законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу. Він має на меті збільшити податкове навантаження на легальний бізнес, який наразі і так сплачує податки та працює відкрито.</strong></p>
<p>У той же час в економіці України функціонує багато сірих і чорних схем з ухилення від сплати податків. Експерти зазначають, що ліквідація таких схем дозволила б приносити у бюджет 60 мільярдів щорічно, &#8211; повідомляє <a href="https://24tv.ua/zamist-podatkovogo-tisku-vladi-krashhe-podolati-ukrayina-novini_n1671379" target="_blank" rel="noopener">24 канал.</a></p>
<blockquote><p>&#8220;За логікою авторів законопроєкту, якщо цей закон буде прийнятий, то в бюджет надійде близько 50 мільярдів гривень. Але що робити бізнесу, який і так платив усі податки? Незважаючи на пандемію, незважаючи на кризу, незважаючи на все інше, вони зараз будуть змушені платити ще більше. Це однозначно буде дуже поганим знаком для усіх потенційних інвесторів, для експертів міжнародних, які працюють з економікою. Ми точно від цього не виграємо&#8221;, – зазначив політичний експерт Петро Охотін.</p></blockquote>
<p>Експерти зазначають, що збільшити податкові надходження можна в інший та ефективніший спосіб – ліквідувавши корупційні схеми на ринку нафтопродуктів і тютюну, під час імпорту електроніки та експорту агропродукції. Економісти підрахували, що лише через нелегальне виробництво нафтопродуктів бюджет торік недоотримав 19 мільярдів гривень у вигляді акцизів та ПДВ, а вже цього року ця сума може зрости до 22 мільярдів.</p>
<blockquote><p>&#8220;Якщо ми говоримо про сірі нафтопродукти, то це і втрата у економіці країни, і відхід грошей невідомо кому. Дуже часто такі сфери мають стосунки з РФ та Білорусією. Тобто з країнами, які мають свої інтереси. Виходить, що це ще й загроза національній безпеці&#8221;, – пояснив політичний експерт Петро Охотін.</p></blockquote>
<p>Тож експерти радять урядовцям переключити увагу на &#8220;тіньовиків&#8221;, а не тих, хто веде бізнес відкрито і вкладає значні гроші у розвиток економіки.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="152144" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/ne-podatkovyj-tysk-a-znyshhennya-koruptsijnyh-shem-os-zavdannya-vlady.html">Не податковий тиск, а знищення корупційних схем &#8211; ось завдання влади</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/ne-podatkovyj-tysk-a-znyshhennya-koruptsijnyh-shem-os-zavdannya-vlady.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Louis Vuitton придбав Tiffany за 16 мільярдів доларів</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/louis-vuitton-prydbav-tiffany-za-16-milyardiv-dolariv.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/louis-vuitton-prydbav-tiffany-za-16-milyardiv-dolariv.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 08 Jan 2021 16:39:09 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Louis Vuitton]]></category>
		<category><![CDATA[Бернар Арно]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[світові бренди]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=143229</guid>

					<description><![CDATA[<p>Холдинг LVMH оголосив завершення процесу поглинання ювелірної компанії Tiffany&#38;Co за 15,8 мільярда доларів та призначив нове керівництво, передає Reuters. &#8220;Я радий вітати Tiffany та її талановитих працівників у нашій групі. Tiffany &#8211; це легендарний бренд та значна емблема світового ювелірного ринку… Ми оптимістично дивимось на можливості Tiffany швидко зростати, впроваджувати інновації та залишатися важливими у спогадах та досягненнях наших клієнтів&#8221;, &#8211; коментує купівлю Tiffany голова та виконавчий директор LVMH Бернар Арно. На зміну директору Tiffany Алессандро Богліоло прийде Ентоні Ледру, віцепрезидент Louis Vuitton. Александр Арно, син власника холдингу Бернара Арно&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/louis-vuitton-prydbav-tiffany-za-16-milyardiv-dolariv.html">Louis Vuitton придбав Tiffany за 16 мільярдів доларів</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Холдинг LVMH оголосив завершення процесу поглинання ювелірної компанії Tiffany&amp;Co за 15,8 мільярда доларів та призначив нове керівництво, передає <a href="https://www.reuters.com/article/idUSKBN29C1SM" target="_blank" rel="noopener">Reuters.</a></strong></p>
<blockquote><p>&#8220;Я радий вітати Tiffany та її талановитих працівників у нашій групі. Tiffany &#8211; це легендарний бренд та значна емблема світового ювелірного ринку… Ми оптимістично дивимось на можливості Tiffany швидко зростати, впроваджувати інновації та залишатися важливими у спогадах та досягненнях наших клієнтів&#8221;, &#8211; коментує купівлю Tiffany голова та виконавчий директор LVMH Бернар Арно.</p></blockquote>
<p>На зміну директору Tiffany Алессандро Богліоло прийде Ентоні Ледру, віцепрезидент Louis Vuitton.</p>
<p>Александр Арно, син власника холдингу Бернара Арно та виконавчий директор компанії з холдингу LVMH RIMOWA, відтепер є віцепрезидентом Tiffany.</p>
<p>Майкл Бурке, що був головою та виконавчим директором Louis Vuitton, став головою Ради директорів Tiffany.</p>
<p>Нагадаємо, раніше засновник космічної компанії SpaceX і генеральний директор Tesla Ілон Маск розповів, що у важкі для Tesla часи пропонував главі компанії Apple Тіму Куку обговорити можливість придбання виробника електромобілів</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="143229" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/louis-vuitton-prydbav-tiffany-za-16-milyardiv-dolariv.html">Louis Vuitton придбав Tiffany за 16 мільярдів доларів</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/louis-vuitton-prydbav-tiffany-za-16-milyardiv-dolariv.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Новорічний &#8220;подарунок&#8221; для підприємців: з першого січня зросли податки</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/business/novorichnyj-podarunok-dlya-pidpryyemtsiv-z-pershogo-sichnya-zrosly-podatky.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/business/novorichnyj-podarunok-dlya-pidpryyemtsiv-z-pershogo-sichnya-zrosly-podatky.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 01 Jan 2021 12:33:09 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[ФОПи]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=142989</guid>

					<description><![CDATA[<p>Податки для фізичних осіб-підприємців з 1 січня виросли. Це пов&#8217;язано із збільшенням мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. Як повідомляє Економічна правда, єдиний соціальний внесок для ФОПів з початку 2021 року зріс із 1,1 тис. грн. до 1,32 тис. грн. на місяць, з грудня – зросте до 1,43 тис. грн. Щоправда, ухвалені Верховною Радою за пропозицією президента Володимира Зеленського закони про підтримку бізнесу під час локдауну передбачають податкові канікули для ФОПів першої групи з грудня 2020 року по травень 2021 року. Це означає, що у 2021 році вони зможуть зекономити 6,6&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/novorichnyj-podarunok-dlya-pidpryyemtsiv-z-pershogo-sichnya-zrosly-podatky.html">Новорічний &#8220;подарунок&#8221; для підприємців: з першого січня зросли податки</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Податки для фізичних осіб-підприємців з 1 січня виросли. Це пов&#8217;язано із збільшенням мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму.</strong></p>
<p>Як повідомляє <a href="https://www.epravda.com.ua/news/2021/01/1/669698/" target="_blank" rel="noopener">Економічна правда,</a> єдиний соціальний внесок для ФОПів з початку 2021 року зріс із 1,1 тис. грн. до 1,32 тис. грн. на місяць, з грудня – зросте до 1,43 тис. грн.</p>
<p>Щоправда, ухвалені Верховною Радою за пропозицією президента Володимира Зеленського закони про підтримку бізнесу під час локдауну передбачають податкові канікули для ФОПів першої групи з грудня 2020 року по травень 2021 року.</p>
<p>Це означає, що у 2021 році вони зможуть зекономити 6,6 тис. грн. на сплаті ЄСВ і 1,095 тис грн на сплаті єдиного податку.</p>
<p>Крім того, з нового року для ФОПів встановлять нові ліміти щодо обсягів доходу: перша група – 167 розмірів мінімальної зарплати (1,002 млн. грн.), друга група – 834 розміри мінімальної зарплати (5,004 млн. грн.), третя група – 1 167 розмірів мінімальної зарплати (7,002 млн. грн.).</p>
<p>Також з 1 січня підприємцям можна буде вести облік на вибір: в електронному чи паперовому виглядах.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="142989" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/novorichnyj-podarunok-dlya-pidpryyemtsiv-z-pershogo-sichnya-zrosly-podatky.html">Новорічний &#8220;подарунок&#8221; для підприємців: з першого січня зросли податки</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/business/novorichnyj-podarunok-dlya-pidpryyemtsiv-z-pershogo-sichnya-zrosly-podatky.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Євросоюз надасть Україні 190 мільйонів євро на охорону здоров&#8217;я та допомогу бізнесу</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/yevrosoyuz-nadast-ukrayini-190-miljoniv-yevro-na-ohoronu-zdorov-ya-ta-dopomogu-biznesu.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/yevrosoyuz-nadast-ukrayini-190-miljoniv-yevro-na-ohoronu-zdorov-ya-ta-dopomogu-biznesu.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 19 Nov 2020 10:17:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[охорона здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[пандемія]]></category>
		<category><![CDATA[фінанси]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=140727</guid>

					<description><![CDATA[<p>Європейський Союз надав Україні пакет підтримки у 190 млн. євро на охорону здоров&#8217;я, допомогу бізнесу і креативному сектору. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна. &#8220;ЄС продемонстрував солідарність з Україною перед обличчям кризи пандемії, швидко мобілізував пакет підтримки на 190 млн євро, що охоплює кризу в області охорони здоров&#8217;я і полегшення соціально-економічного становища, зокрема для малих і середніх підприємств, який також охоплює креативний сектор, вразливі групи і громадянське суспільство&#8221;, &#8211; цитує видання слова голови представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса. За його словами, культура і креативність залишаються у центрі співпраці України та ЄС,&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/yevrosoyuz-nadast-ukrayini-190-miljoniv-yevro-na-ohoronu-zdorov-ya-ta-dopomogu-biznesu.html">Євросоюз надасть Україні 190 мільйонів євро на охорону здоров&#8217;я та допомогу бізнесу</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Європейський Союз надав Україні пакет підтримки у 190 млн. євро на охорону здоров&#8217;я, допомогу бізнесу і креативному сектору.</strong></p>
<p>Про це повідомляє <a href="https://interfax.com.ua/news/political/704437.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Інтерфакс-Україна.</a></p>
<blockquote><p>&#8220;ЄС продемонстрував солідарність з Україною перед обличчям кризи пандемії, швидко мобілізував пакет підтримки на 190 млн євро, що охоплює кризу в області охорони здоров&#8217;я і полегшення соціально-економічного становища, зокрема для малих і середніх підприємств, який також охоплює креативний сектор, вразливі групи і громадянське суспільство&#8221;, &#8211; цитує видання слова голови представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса.</p></blockquote>
<p>За його словами, культура і креативність залишаються у центрі співпраці України та ЄС, як сам сектор, так і набір поглядів і цінностей, які, впевнений Маасікас, Євросоюз поділяє з українським народом.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="140727" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/yevrosoyuz-nadast-ukrayini-190-miljoniv-yevro-na-ohoronu-zdorov-ya-ta-dopomogu-biznesu.html">Євросоюз надасть Україні 190 мільйонів євро на охорону здоров&#8217;я та допомогу бізнесу</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/yevrosoyuz-nadast-ukrayini-190-miljoniv-yevro-na-ohoronu-zdorov-ya-ta-dopomogu-biznesu.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Готель &#8220;Дніпро&#8221; купив засновник фірми, який був професійним гравцем у покер</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/business/gotel-dnipro-kupyv-zasnovnyk-firmy-yakyj-buv-profesijnym-gravtsem-u-poker.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/business/gotel-dnipro-kupyv-zasnovnyk-firmy-yakyj-buv-profesijnym-gravtsem-u-poker.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2020 19:34:10 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[аукціон]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=127656</guid>

					<description><![CDATA[<p>Засновником компанії ТОВ &#8220;Смартленд&#8221;, яка з пропозицією в 1,11 млрд. грн. (40 млн. доларів) перемогла в аукціоні про продаж готелю &#8220;Дніпро&#8221;, був професійний гравець у покер Ванхапелто Петтері. Про це повідомляє &#8220;Економічна правда&#8221; з посиланням на &#8220;Наші гроші&#8221; та реєстри &#8220;Opendatabot&#8221; і &#8220;Clarity Project&#8221;. Відповідно до реєстрів, зараз засновником ТОВ &#8220;Смартленд&#8221; значиться Максим Терещук, але до жовтня 2018 року засновником компанії був Ванхапелто Петтері &#8211; він пов’язаний із компанією &#8220;Olympic Entertainment Group AS&#8221; (Естонія), яка судиться з Україною через заборону на азартні ігри в 2009 році. Відповідно до реєстру Естонії,&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/gotel-dnipro-kupyv-zasnovnyk-firmy-yakyj-buv-profesijnym-gravtsem-u-poker.html">Готель &#8220;Дніпро&#8221; купив засновник фірми, який був професійним гравцем у покер</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Засновником компанії ТОВ &#8220;Смартленд&#8221;, яка з пропозицією в 1,11 млрд. грн. (40 млн. доларів) перемогла в аукціоні про продаж готелю &#8220;Дніпро&#8221;, був професійний гравець у покер Ванхапелто Петтері.</strong></p>
<p>Про це повідомляє &#8220;<a href="https://www.epravda.com.ua/news/2020/07/15/662992/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Економічна правда&#8221;</a> з посиланням на &#8220;Наші гроші&#8221; та реєстри &#8220;Opendatabot&#8221; і &#8220;Clarity Project&#8221;.</p>
<p>Відповідно до реєстрів, зараз засновником ТОВ &#8220;Смартленд&#8221; значиться Максим Терещук, але до жовтня 2018 року засновником компанії був Ванхапелто Петтері &#8211; він пов’язаний із компанією &#8220;Olympic Entertainment Group AS&#8221; (Естонія), яка судиться з Україною через заборону на азартні ігри в 2009 році.</p>
<p>Відповідно до реєстру Естонії, Петтері (Petteri Vanhapelto) є членом правління естонських компаній &#8220;Wunderfield OÜ&#8221; і &#8220;Tatsu Digital OÜ&#8221;.</p>
<blockquote><p>&#8220;Він родом з Фінляндії, живе на Мальті та професійно грає в покер. Зокрема він був у 2016 році коментатором, а в 2017 році – гравцем на фестивалі &#8220;Cash Game Festival&#8221;. Цей фестиваль проводився в казино &#8220;Casino Malta&#8221;, що належить &#8220;Olympic Casino&#8221; із групи &#8220;Olympic Entertainment Group&#8221;, &#8211; пишуть &#8220;Наші гроші&#8221;.</p></blockquote>
<p>Зазначається, що у 2018 році естонська компанія &#8220;Olympic Entertainment Group AS&#8221; подала позов проти України в міжнародний арбітраж у Лондоні через закриття її казино після введення в Україні заборони на гральний бізнес.</p>
<p>Зокрема, компанія мала 23 гральні заклади та стверджує, що після введення заборони на азартні ігри в 2009 році отримала 40 млн. євро збитків.</p>
<p>У суді вона просить визнати, що Україна порушила міждержавну угоду з Естонією про захист інвестицій, та стягнути з України матеріальні збитки та компенсацію за витрати на арбітражне провадження.</p>
<p>Також повідомляється, що у 2019 році Мін&#8217;юст найняв для захисту по цій справі міжнародну юридичну фірму &#8220;Withers LLP&#8221; (Великобританія) за 605 тис доларів.</p>
<p>Наразі засновником компанії &#8220;Смартленд&#8221;, окрім Максима Терещука, у реєстрах значиться компанія &#8220;Айс Таун&#8221;.</p>
<p>За даними реєстрів, її засновником наразі є Олексій Ігунін, а керівником &#8211; Анастасія Бутенко.</p>
<p>&#8220;Однак раніше директором був Владислав Михайлович Ужва – особа з такими ПІБ була позаштатним помічником колишнього нардепа від Партії регіонів Андрія Селіварова з Донецька. Ще раніше компанія &#8220;Айс Таун&#8221; називалась &#8220;Школа Вячеслава Завальнюка&#8221; і належала українському хокеїсту В’ячеславу Завальнюку.</p>
<p>Відповідно до реєстрів, юридична адреса компанії ТОВ &#8220;Смартленд&#8221; &#8211; місто Бровари, вулиця Київська, буд. 130.</p>
<p>Журналіст Олексій Братущак звернув увагу, що за такою адресою знаходиться звичайний житловий будинок.</p>
<p>Також у мережі є інформація, що у 2018 році річний дохід &#8220;Смартленд&#8221; становив 187 тисяч доларів.</p>
<p>Нагадаємо, що Фонд держмайна 15 липня провів аукціон з продажу столичного готелю &#8220;Дніпро&#8221; &#8211; готель продали за 1 млрд 111 мільйонів 222 тисячі 22 гривні ТОВ &#8220;Смартленд&#8221;.</p>
<p>Голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко пояснив, що після завершення аукціону переможець зобов&#8217;язаний пройти перевірку на &#8220;добродіяння&#8221; коштів, після чого підписується договір.</p>
<p>Інвестор має 30 днів, щоб перерахувати гроші, в іншому випадку нараховується пеня, а після двох місяців результати скасовуються.</p>
<p>У Фонді держмайна назвали ключові постприватизаційні умови для потенційних інвесторів:</p>
<p>збереження готелю не менше, ніж на сто номерів, рівня не менше чотирьох зірок і колективу без зменшення зарплати мінімум протягом пів року;<br />
погашення дебіторської заборгованості, зокрема із зарплати, не пізніше, ніж за пів року з дати переходу права власності;<br />
збереження в назві слова &#8220;Дніпро&#8221; (Dnipro).</p>
<p>Готель &#8220;Дніпро&#8221; виставлявся на продаж за стартовою ціною 80,92 млн. грн.</p>
<p>Верховна Рада ухвалила законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу.</p>
<p>Нардепи зареєстрували два проєкти постанов про скасування рішення ВР про ухвалення закону щодо легалізації грального бізнесу.</p>
<p>Згідно з текстом законопроєкту, в Україні дозволяється організовувати і проводити такі види діяльності в сфері організації та проведення азартних ігор:</p>
<p>азартних ігор у гральних закладах казино;</p>
<p>азартних ігор казино в мережі інтернет;</p>
<p>букмекерської діяльності в букмекерських пунктах і в мережі інтернет;</p>
<p>азартних ігор у залах ігрових автоматів;</p>
<p>азартних ігор в покер в мережі інтернет.</p>
<p>Зали гральних автоматів, зокрема, дозволяється розміщувати в готелях з 3-5 зірками. Казино &#8211; в готелях категорії &#8220;п&#8217;ять зірок&#8221; з номерним фондом не менше 100 номерів (для Києва &#8211; не менше 150 номерів), заміських комплексах відпочинку загальною площею не менше 10 тисяч кв. м і спеціальних територіальних гральних зонах, створених за рішенням уряду.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="127656" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/gotel-dnipro-kupyv-zasnovnyk-firmy-yakyj-buv-profesijnym-gravtsem-u-poker.html">Готель &#8220;Дніпро&#8221; купив засновник фірми, який був професійним гравцем у покер</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/business/gotel-dnipro-kupyv-zasnovnyk-firmy-yakyj-buv-profesijnym-gravtsem-u-poker.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Уряд ще тільки створює робочу групу з підтримки малого та середнього бізнесу</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/politic/uryad-shhe-tilky-stvoryuye-robochu-grupu-z-pidtrymky-malogo-ta-serednogo-biznesu.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/politic/uryad-shhe-tilky-stvoryuye-robochu-grupu-z-pidtrymky-malogo-ta-serednogo-biznesu.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 11 May 2020 08:11:10 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Влада]]></category>
		<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[коронавірус]]></category>
		<category><![CDATA[уряд]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=124282</guid>

					<description><![CDATA[<p>В Кабінеті Міністрів України відбулося обговорення антикризових ініціатив щодо підтримки малого та середнього бізнесу. «Я розумію, що через коронакризу малий та середній бізнес опинилися у скрутному становищі. І наша підтримка є вкрай важливою. Адже це створення та збереження значної кількості робочих місць, запорука зростання економіки. Саме підприємці формують середній клас, який є рушійною силою позитивних змін у всіх сферах», – сказав прем&#8217;єр Денис Шмигаль, якого цитує Урядовий портал. За його словами, Уряд вже почав реалізовувати програми такої підтримки. Це, зокрема, оновлена програма кредитування «5-7-9» та програма «Нові гроші», орієнтовані на&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/uryad-shhe-tilky-stvoryuye-robochu-grupu-z-pidtrymky-malogo-ta-serednogo-biznesu.html">Уряд ще тільки створює робочу групу з підтримки малого та середнього бізнесу</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>В Кабінеті Міністрів України відбулося обговорення антикризових ініціатив щодо підтримки малого та середнього бізнесу.</strong></p>
<blockquote><p>«Я розумію, що через коронакризу малий та середній бізнес опинилися у скрутному становищі. І наша підтримка є вкрай важливою. Адже це створення та збереження значної кількості робочих місць, запорука зростання економіки. Саме підприємці формують середній клас, який є рушійною силою позитивних змін у всіх сферах», – сказав прем&#8217;єр Денис Шмигаль, якого цитує <a href="https://www.kmu.gov.ua/news/denis-shmigal-proviv-naradu-z-pitan-pidtrimki-malogo-ta-serednogo-biznesu">Урядовий портал</a>.</p></blockquote>
<p>За його словами, Уряд вже почав реалізовувати програми такої підтримки. Це, зокрема, оновлена програма кредитування «5-7-9» та програма «Нові гроші», орієнтовані на збереження на створення нових робочих місць.</p>
<p>Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко наголосив, що розвиток малого та середнього бізнесу стане основою розвитку економіки України:</p>
<p>«Стимулювання малого та середнього бізнесу буде реалізоване за рахунок адаптивного карантину, антикризових заходів та інфраструктури підтримки. Ми вбачаємо задля МСБ більший доступ до фінансів, легший доступ до ринків та меншу регуляцію», &#8211; зазначив урядовець і додав, що довгострокова стратегія розвитку держави базуватиметься на сприянні розвитку сегменту малого та середнього підприємництва.</p>
<p>За результатами зустрічі прем’єр-міністр доручив Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства <strong>сформувати робочу групу</strong> з питань підтримки малого та середнього бізнесу, в яку увійдуть члени Уряду, народні депутати України, представники Ради з питань економічного розвитку при Кабінеті Міністрів та аналітичного центру.</p>
<p>Очільник Уряду говорить, що підтримка підприємців є надважливою, адже малий та середній бізнес &#8211; це основа благополуччя країни не лише у такий складний час, а й у подальшому.</p>
<p><strong>Від редакції &#8220;Українського репортера&#8221; зазначимо:</strong> хоч і пролунала певна конкретика із вуст урядовців, водночас чуємо надто багато загальних фраз, того, що є загальновідомим. Наприклад: &#8220;малий та середній бізнес &#8211; це основа благополуччя країни&#8221; є аксіомою, вона лунає вже тридцять років! Але її знову мусолять&#8230; Навіщо?</p>
<p>Або: &#8220;саме підприємці формують середній клас, який є рушійною силою позитивних змін у всіх сферах&#8221;. Це вже навіть у підручниках написано. Але теза вкотре лунає у найвищих кабінетах влади.</p>
<p>Саме сьогодні глава Кабміну доручив Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства сформувати робочу групу&#8230; А чи не запізнилися, шановні добродії? <strong>Ця робоча група вже давно мусила б денно і нощно працювати (особливо враховуючи зарплати чиновників!).</strong> Ситуація в державі потребує негайних рішень, оперативного реагування, максимальної конкретики, зрозумілих народові ефективних рішень&#8230; А наші урядовці лише &#8220;розкачуються&#8221;&#8230;  Отож і запитується: чому РАНІШЕ не створили таку групу? Як довго міністр Петрашко буде виконувати це завдання?</p>
<p>Може, досить загальщини, панове?</p>
<p>Фото із сайту Кабінету Міністрів України</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="124282" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/uryad-shhe-tilky-stvoryuye-robochu-grupu-z-pidtrymky-malogo-ta-serednogo-biznesu.html">Уряд ще тільки створює робочу групу з підтримки малого та середнього бізнесу</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/politic/uryad-shhe-tilky-stvoryuye-robochu-grupu-z-pidtrymky-malogo-ta-serednogo-biznesu.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
