Володимир Чемерис: “Французький Майдан з’явився через глобальну кризу капіталізму”
В Україні “жоден з Майданів не змінив Систему. Але соціальні причини, які виводили українців на майдани, нікуди не зникли”, – вважає відомий правозахисник, громадський і політичний діяч Володимир Чемерис.
На своїй сторінці у Фейсбуку Чемерис поділився враженнями від протестів у Франції, кинувши погляд і на українське сьогодення.
“За 50 років після червоного травня 1968- го Париж знову спалахнув, – пише Володимир Чемерис. – Тепер уже жовтими кольорами. Французи, не організовані партіями чи профспілками, знову виходять на площі з вимогами знищення Системи: SISTEME=ABOLITION. З червоними прапорами і триколорами Великої Революції.
Ідеологи ринку і лібералізму помилилися, коли передчасно проголосили кінець історії – остаточну і безповоротну перемогу капіталізму. Виявляється, капіталістична Система перманентно продукує кризи і може існувати лише постійно застосовуючи до обуреного податного і експлуатованого населення поліцію та насильство.
Капіталізм, як і будь-яка соціально-економічна система, колись народилася і колись помре. Так говорять закони історії і фізики (другий закон термодинаміки). Від колись непорушного Pax Romana залишились лиш руїни Колізею. Так і від капіталістичної системи майбутнім археологам залишаться хіба уламки башт-близнюків та уривки газет з котируваннями на Уолл-стріт.
Навряд чи суспільство споживання розвалиться прямо зараз, 2018-го, від протестів “жовтих жилетів”. Але кожен такий протест наближає його кінець. Історія не зупиняється, вона йде далі. Йде, не звертаючи увагу на писання Фукуями. Йде, перемелюючи зарозумілість королів і президентів та бажання добропорядних буржуа. Бажання жити своїм ситим побутом нагорі чи у середині людожерського харчового ланцюга. Ланцюга, на дні якого знаходяться мільйони miserables.
Причини і приводи.
Приводом до сьогоднішніх протестів у Франції стало незначне підвищення вартості пального. Лише приводом, а не причиною. Бо після заяв французького уряду про мораторій на це підвищення, протести не вщухли. Французи хочуть більшого – змінити суспільство, в якому вони живуть.
Приводом до протестів стало конкретне рішення уряду. Але причини протестів не стосуються лише цього рішення. Причини – соціальні. Точно так, як приводи до українських Майданів були різні – вбивство журналіста, президентські вибори, розгін невеликого “євромайдану”. Але причинами усіх українських Майданів, яких було не 2, а, мабуть, 5, були соціальні протиріччя. Протиріччя між великим капіталом, олігархами та усіма іншими соціальними групами – від безробітних та робітників до дрібних підприємців.
Першою вимогою “України без Кучми” була відставка президента, але головною – зміна Системи. Так і у Франції зараз першою вимогою “жовтих жилетів” є відставка президента і уряду. Але головна вимога – зміна самого життя французів. Французький Майдан з’явився не через підвищення ціни дизпалива на кілька євроцентів. А через глобальну кризу капіталізму.
Французький Майдан перекинувся на Бельгію та Нідерланди, де ціни на паливо не підвищували. Синхронно з французами вийшли на вулиці і угорці, протестуючи проти урядового проекту Трудового кодексу (аналогічні проблеми є і в Україні).
У найближчій ретроспективі – грецький референдум 2015-го, коли на батьківщині демократії люди відкинули вимоги Євросоюзу та МВФ (грецькі прапори майорять в руках протестантів на Єлисейських полях). Ще раніше світ струснули тисячні демонстрації альтерглобалістів. Капіталізм палає вже не тільки у третьому світі, а й у своїх головних осідках.
Коваль кує, а Трамп лапу підставляє.
Українська пропаганда примітивізує суспільну дискусію до рівня “Ти агент! -Ти сам агент!”. І щодо організації протестів всюди та, головне, в Україні, шукає чиюсь провідну руку. Так, начебто люди можуть протестувати не через невдоволення своїм життям, а виключно за вказівкою з Кремля або Білого дому. Так от, у Франції Макрону не вдалося виявити організаторів. Бо насправді організатором протестів була Самоорганізація. Інакше вона називається Прагнення Змін. Жодні коврижки не можуть вивести сотні тисяч людей на майдани ні 1968-го, ні 2000-го, ні 2018-го. Жоден президент і його прісні порохоботи, які цього не розуміють, не встоїть.
Щодо Франції у нас виявили одразу дві руки – Путіна і Трампа.
Зарозумілий американський президент одразу ж побачив у французьких мітингах заперечення Паризької угоди щодо клімату. Справді, уряд Макрона аргументував збільшення акцизів на паливо екологічними мотивами. Але жодних антиекологічних мотивів у вимогах французів не відчутно. Проте відчутні протести проти того, що природоохоронні видатки знову покладаються не на корпорації та великий капітал, а на споживачів.
Зрештою, парижани повстали проти всевладдя капіталу, який яскраво представляє Трамп, і який перекладає усі свої видатки на податне населення.
Протести біля Тріумфальної арки мають більше спільного з протестами американців проти Трампа, ніж з політикою диктату США у світі та Європі.
Українські ремінісценції французьких протестів.
Великий капітал, отримавши політичне та економічне домінування у світі, почав наступ на соціальні права людей. Для капіталу головне – прибуток. Для цього – перетворення будь-чого, в тому числі освіти й медицини, на товар. Французькі медики, студенти і школярі приєдналися до протестів жовтих жилетів, радикально поставивши на порядок денний заперечення неоліберальної медичної та освітньої реформ Макрона. Але подібні медичні та освітні реформи вже кілька років запроваджуються і в Україні.
Україна мовчить. Задавлена пропагандою про те, що ми мусимо платити за все, в тому числі й за користування своїми конституційними правами на освіту й охорону здоров’я. Пропагандою про те, що найважливіше – це прибуток олігархічних корпорацій, які, мовляв, “облагодєтєльствують” потім нас. Пропагандою про те, що насправді нам потрібно тільки те, що відтворюватиме нашу робочу силу. Все інше має піти на прибуток великому капіталові, який створить нові робочі місця, аби найняти нас як низькооплачувану робсилу. Або виведе цей прибуток в офшор. Будь-які інші пропозиції на кшталт того, аби просто зменшити прибутки на користь соціальних виплат, офіційною пропагандою оголошуються порушенням священного права власності, соціалізмом і популізмом. Тобто ці пропозиції мають бути тавровані і заборонені…”
Володимир Чемерис вважає, що “українці насправді розчаровані майданами”, тиском проти інакодумаючих. “Розчаровані і залякані, аби вийти знову на Майдан як у минулі роки чи як у Парижі”.
Він робить висновок: ” Україна мовчить, хоч ситуація тут для трудящих набагато гірша від Франції. Ситуація в Україні – ще красномовніший приклад кризи капіталізму, ніж Франція…”
“Ми мали не один Майдан з соціальними причинами. Але Систему так і не змінили.
Революції не відбулося… Жоден з Майданів не змінив Систему. Але соціальні причини, які виводили українців на майдани, нікуди не зникли…”
Фото з відкритих джерел.
На цю тему також читайте:
