Помер екс-голова УГКЦ Любомир Гузар
Голова Української греко-католицької церкви в 2005-2011 рр. Блаженніший Любомир Гузар помер на 85-му році життя.
“31 травня 2017 року, о 18-30, на 85 році життя, після важкої недуги, відійшов до вічності Блаженніший Любомир (Гузар), Архієпископ-емерит УГКЦ. Про похоронні відправи буде повідомлено згодом”, – повідомляє сайт УГКЦ.
Президент України висловив офіційні співчуття з приводу його смерті: “В одному з останніх інтерв’ю Любомир Гузар пророче сказав слова, які мені запали в душу: «Мир означає любити один одного. Мир – то не є відсутність боротьби». Виконуючи його наказ за покликом серця ми маємо продовжувати боротися за Україну, за мир, за любов”.
Любомир Гузар народився 26 лютого 1933 року в Львові. Тут закінчив народну школу та перший клас гімназії. У 1944 році родина залишила Україну. Спочатку зупинилися в австрійському Зальцбурзі, де хлопець продовжив навчання в українській гімназії. У 1949 році родина Гузарів переїхала до США. Середню освіту майбутній владика здобув у Малій духовній семінарії в Стемфорді, штат Коннектикут.
Потім Гузар студіював філософію в Колегії святого Василія, де в 1954 році одержав ступінь бакалавра, потім відбув богословські студії у Вашингтонському католицькому університеті в Америці. У 1958 році, як вихованець Великої духовної семінарії святого Йосафата, одержав ліценціат богослов’я. 30 березня 1958 року владика Амврозій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для служіння в Стемфордській єпархії.
У 1958-1959 рр. Любомир Гузар працював вчителем і префектом у Стемфордській духовній семінарії святого Василія, а також служив у Кергонксоні, штат Нью-Йорк, як душпастир оселі “Союзівка” Українського народного союзу та виховної оселі Спілки української молоді Америки в Елленвілі (штат Нью-Йорк).
З 1965 року – настоятель парафії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.
У Фордгамському університеті Нью-Йорка продовжував навчання, вивчаючи філософію. У 1967 році здобув ступінь магістра. В 1969 році переїхав до Рима для продовження богословських студій, які завершив доктором богослов’я в 1972 році.
У 1972 році вступив до монастиря Святого Теодора (монахів Студійського уставу) в Гроттаферрата (Італія). У 1973-1984 рр. викладав у Папському місійному університеті “Урбаніана” в Римі, виконував різні доручення Патріарха Йосифа (Сліпого).
2 квітня 1977 року в монастирі Студійського уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима був висвячений Патріархом Йосифом на єпископа. У 1978 році Патріарх Йосиф призначив єпископа Гузара архімандритом монастиря Святого Теодора, а також відповідальним за монастирі Студійського уставу за межами України.
1984 – 1991 рр. – протосинкел Львівської архієпархії в Римі. У 1993 році разом зі всією спільнотою з Гроттаферрата повернувся на рідну землю.
1993 – 1994 рр. – духівник у Львівській духовній семінарії Святого Духа.
У 1995 році спільнота осіла у своєму монастирі Святого Теодора Студита в селі Колодіївка на Тернопільщині.
У листопаді 1996 року владика Любомир призначений Єпископом-помічником Голови Української Греко-Католицької Церкви, а після смерті верховного архієпископа Мирослава Іоанна Любачівського на Надзвичайному Синоді Єпископів УГКЦ 26 січня 2001 році обраний Верховним Архієпископом УГКЦ.
21 лютого 2001 року призначений Папою Іваном Павлом ІІ кардиналом Католицької Церкви.
У 2002 Гузар прийняв українське громадянство.
10 лютого 2005 року Папа Бенедикт XVI прийняв зречення Блаженнішого Любомира Гузара з уряду Верховного Архієпископа УГКЦ. Відповідне прохання до Святішого Отця Голова УГКЦ подав, коли йому виповнилося 75 років.
Замість нього 27 березня 2011 УГКЦ очолив Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук).
21 серпня 2005 року проголошено перенесення осідку Голови УГКЦ зі Львова до Києва.
