Подивіться на дивовижні сто картин Тетяни Яблонської!
До 100-річчя української художниці Тетяни Яблонської в Художньому музеї України відкрилась виставка її творчих робіт. 100 творів живопису й графіки Тетяни Яблонської, матеріали з родинного архіву презентовані нині у трьох музейних залах і експонуватимуться до 23 квітня.
Головне – особистість
Ювілейна виставка Тетяни Яблонської – талановитої учениці славетного живописця й педагога Федора Кричевського, унікальної художниці, творчість якої визначила основні тенденції українського мистецтва другої половини ХХ століття, зібрала таку кількість шанувальників, яку київські музейні заклади не бачили давно.
І це не дивно, адже переважно слово «геній» додають до чоловічих імен, а от до жіночих дуже рідко. Тетяну ж Яблонську без перебільшення називають геніальною художницею, і її картини як вражали, так і продовжують вражати любителів справжнього мистецтва.
У чому таємниця геніальності цієї гарної і Богом поцілованої жінки – достеменно нікому невідомо, але вона знала секрет справжньої краси. «Зараз я прийшла до висновку, що у мистецтві головне – особистість художника, його безпосередні почуття, поезія його душі й уміння захопити цим глядача. Тут не може бути ніякого самоствердження, ніяких пошуків оригінальності, ніякого епатажу. Все це від лукавого».
Неправильний підхід
Слава, почесті і нагороди не завжди були супутниками талановитої і неймовірно працьовитої художниці. Сьогодні у це важко повірити, але були часи, коли Тетяну Нилівну звинувачували у незрозумілому «формалізмі» та іншій ідеологічній маячні.
Про історію твору «І спогади, і мрії», який спершу називався «Життя продовжується» , Тетяна Нилівна написала наступне: «…Мою картину “Життя продовжується” було знято з виставки за ідеологічно неправильний підхід – “роз’єднаність поколінь”. Із цього питання (секретар ЦК Компартії УРСР з пропаганди) Скаба викликав мене “на розмову”. Ішла до нього, попередньо прийнявши таблетку від страху. Розмова була дуже жорсткою. Скаба намагався доводити мені помилковість мого задуму, я з ним не погоджувалася. Я не бачила у своєму задумі ніякої “ідеології”.
На цій картині, яку можна побачити серед інших на виставці, зображені старий і молода жінка з немовлям, які сидять біля хати. Як зазначала сама Тетяна Яблонська, старий дивиться вниз, заглиблений у свої думи-спогади, молодиця ж вся у мріях про майбутнє, дивиться вперед. Художниця мала на меті висловити загальнолюдську ідею зміни поколінь, продовження життя і не могла зрозуміти, до чого тут ідеологія.
«Київський куточок»
Крім відомих картин Яблонської – «Хліб», «Льон», «Стара Флоренція» та багатьох інших у виставковій експозиції привертає увагу «київський куточок». В ньому «живуть» ескізи, етюди, малюнки з краєвидами Києва, його будиночками, вуличками та іншими милими серцю киян принадами.
Один із численних учасників виставки – художник-монументаліст Микола Соколов, відомий своїми розписами і мозаїками у Михайлівському соборі та інших київських храмах, поділився з «Українським репортером» своїми враженнями від цього розділу і виставки в цілому:
«За велінням долі я 35 років працював на Андріївському узвозі, там знаходилась моя майстерня. У далеких 70-х Тетяна Нилівна зробила малюнок будинку, в якому вона розміщувалась. Коли я його побачив, був приголомшений і приємно здивований, адже коли ми в ньому працювали, він був геть голим, а на малюнку цієї чудової художниці я побачив його завитим виноградом.
На Землі не так багато знакових людей. В Україні є люди, які несуть прапор держави. Тетяна Яблонська належить до їх числа. Хоча таких людей – одиниці», – наголосив митець.
Підготувала Марина ХОВРАХ
Фото Олексія ІВАНОВА
