Новорічний концерт «Штраус в опереті» зачарував публіку
Маестро, вальс! Так і хочеться вигукнути у захопленні та в піднесеному, святковому настрої, переступивши поріг Київського національного академічного театру оперети. Бо ж сьогодні, напередодні Нового, 2019-го, року, – сьомий за ліком (!) новорічний концерт «Штраус в опереті».
Виняткова культурно-мистецька подія, особлива фішка прославленого колективу, яким керує народний артист України Богдан Струтинський.
А де ж маестро? Ми запитуємо про Оксану Мадараш, заслужену артистку України, диригента-постановника… Пані Оксану тут кожен із працівників театру знає.
І нас проводять «театральними» лабіринтами до людини, чия професія для нас, журналістів, – просто космос. І ми про це їй згодом скажемо (як комплімент), а вона ж, до речі, навіть не покаже, що – на п’єдесталі пошани, просто – звичайна, високоінтелігентна киянка. До безтями закохана в музику, якій присвячує дні, роки, та, власне, все. Чудовий приклад для українців! Ось кого треба запрошувати для участі в телевізійних програмах (і неодмінно в прайм-час!), ось до кого – на концерти! – варто ходити!
Але у нас як буває? Часто-густо все – навскіс, криво, не по людському: високе панство полюбляє заходити «на вогник» до тих, хто при мільйонах, при найвищих посадах, до тих, хто править бал… Це ж вони тягнуться, як, принаймні, вважають, до тих, хто їм – рівня, як бубочка до бубочки туляться…
Ген якось була подія у Києві – Віденський бал. Але ще до традиційного балу – місто ледве не здригалося від шалених оплесків на адресу учасників.
Ах, ох! Овва! Вони ж – мільярдери! – проводили в поті чола репетиції, показували публіці суперові костюми й взуття зі страусової шкіри, розкішні годинники! Господарі життя! Всі – на бал! Це добре. Тільки ж ось чи відчувається на таких вельможних концертах «жива душа, граючої мелодії»?
Даруйте за такий, неліричний відступ, навіяний певним настроєм у тому числі й тому, що в кулуарах театру ми не побачили міністрів (в тому числі – профільного), депутатів, представників найвищої влади з Банкової, які б завітали на дивовижний концерт «Штраус в опереті».
Ось де високе мистецтво українців! Ось де найвищі світові стандарти! (Можливо, віп-персони прийшли на концерти «Штраус в опереті». Дай, Боже, як-то мовиться.). Ця наша заувага має свідчити про те, що ой як потрібна потужна увага – і підтримка! – з боку держави до культури, до мистецтва, до профі найвищого гатунку…
Зате ми побачили величезну армію шанувальників надзивчайно професійного колективу оперети, а також маестро Оксани Мадараш.
Нарешті ми – в невеличкому кабінеті пані Оксани. Маємо дуже мало часу – диригент Мадараш поспішає на репетицію. Буквально на ходу розповідає про те, що живе і продовжується чудова традиція – в театрі щороку звучать твори композиторів родини Штраусів, які в Україні виконуються вперше.
Ми також чуємо і про те, які нові шедеври концерту «Штраус в опереті» очікують на глядачів.
Тепер вже знаємо, що це – улюблений проект пані Оксани, адже вона «завжди хотіла зробити таку річ, але чогось наче не вистачало. Аж поки не поїхала до Відня і не побачила,не походила оперним театром, не відчула атмосферу, не доторкнулася до музичних святинь…».
У Відні пані Оксана послухала оперу Джузеппе Верді «Отелло». «Це було щось неймовірне, – згадувала. – Повернулася до Києва у захваті й саме тоді переконала художнього керівника, що де ж іще, як не в нас, у театріоперети, ставити Штрауса?!
Пообіцяла собі робити ці концерти якісно і весь час використовувати нові твори, які вперше звучать вУкраїні. Публіка вже чекає, що буде щось нове. Список таких творів у мене довгий, вистачить на багатороків.
Бо у нас є всі потужності для якісної роботи – оркестр, балет, хор, гарне приміщення. Також велик абаза гарних нот у хорошому форматі, бо це наш скарб, фундамент, на якому ми творимо…»
Така вона, маестро Оксана Мадараш.
Ми йдемо з нею за куліси, до сцени, де проходить репетиція. За двадцять хвилин – концерт.
За диригентським пультом – пані Оксана. Все відпрацьовано до найтонших деталей, словом, як по нотах. І думається мимохіть: тримати в пам’яті стільки нот, стільки всього – неймовірно!
Згадується прочитане з відкритих джерел: «Помах диригентської палички – і музиканти стають єдиним цілим. Музиканти бачать диригента наскрізь і відчувають щонайменші нюанси його настрою…»
Оплески! Браво! А концерт відкрили відомим маршем Штрауса “У бій!” Ніби на здобу дня.
А які настрої в пані Оксани, яка, образно кажучи, – на сьомому небі від щастя, що її вкотре вдалося поставити дивовижний концерт «Штраус в опереті»?! Помах її диригентської палички – ніби чарівні хвилі в океані музики! В одному з інтерв’ю Оксана Мадараш розповідала, що «симфонічне диригування – цілий океан, і якщо туди поринув, вибратися просто неможливо!»
«Штраус в опереті» – це навіть не один океан… Декілька! Музика великого Штрауса зачаровувала і викликала неймовірні емоції.
І знову згадуються слова з розмови пані Оксани з колегами-журналістами: «Моя мета – щоб звучала музика, а це не набір правильно зіграних нот, в них треба вкласти душу, тобто своє ставлення до музики…»
Журналісти якось поцікавилися у неї: «Ви весь час стоїте спиною до глядача. Це не впливає на вас?»
І відповідь диригента: ” Зате я – обличчям до виконавців. А залу завжди енергетично відчуваю спиною. Моя перша викладачка сказала унікальну річ: спина диригента має бути такою, щоб по ній публіка бачила весь твір. А якщо люди цього не побачать, вони почнуть розглядати музикантів, люстри…».
«Штраус в опереті» – це неймовірна енергетика. Дуже витончено й чарівно! Дякуємо за високе і справжнє мистецтво!
Леонід ФРОСЕВИЧ, Світлана ФРОСЕВИЧ
