<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы науковці * Український репортер</title>
	<atom:link href="https://ukrreporter.com.ua/tag/naukovtsi/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/naukovtsi</link>
	<description>Новини з України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 24 Mar 2025 11:05:26 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/Redaktsiya_avatar_1478696788.png</url>
	<title>Архивы науковці * Український репортер</title>
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/naukovtsi</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Науковці озвучили сценарії підтоплення через підрив Каховської ГЕС</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ekologiya/naukovtsi-ozvuchyly-stsenariyi-pidtoplennya-cherez-pidryv-kahovskoyi-ges.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ekologiya/naukovtsi-ozvuchyly-stsenariyi-pidtoplennya-cherez-pidryv-kahovskoyi-ges.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 06 Jun 2023 08:26:08 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Гучні справи]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[науковці]]></category>
		<category><![CDATA[підрив Каховської ГЕС]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=199373</guid>

					<description><![CDATA[<p>Науковці КПІ озвучили три сценарії підтоплення через підрив Каховської ГЕС. За ймовірним сценарієм затоплення навколишніх територій при прориві дамби Каховської ГЕС узбережжя правого берега Дніпра постраждає у 8 разів менше, ніж ліва частина берега. Про це йдеться у повідомленні КПІ ім. Ігоря Сікорського: «Загальна площа затоплення сягатиме 1126 км2. Повністю або частково у зоні ураження може опинитися сотня населених пунктів. Із великих населених пунктів буде затоплено прибережну частину Херсона». Зазначається, що сценарії наслідків підриву Каховської ГЕС науковці ННЦ «Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку» КПІ ім. Ігоря Сікорського&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ekologiya/naukovtsi-ozvuchyly-stsenariyi-pidtoplennya-cherez-pidryv-kahovskoyi-ges.html">Науковці озвучили сценарії підтоплення через підрив Каховської ГЕС</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Науковці КПІ озвучили три сценарії підтоплення через підрив Каховської ГЕС. За ймовірним сценарієм затоплення навколишніх територій при прориві дамби Каховської ГЕС узбережжя правого берега Дніпра постраждає у 8 разів менше, ніж ліва частина берега.</strong></p>
<p>Про це <a href="https://www.facebook.com/ntuu.kpi/posts/722424209883952?ref=embed_post" target="_blank" rel="noopener">йдеться</a> у повідомленні КПІ ім. Ігоря Сікорського:</p>
<p>«Загальна площа затоплення сягатиме 1126 км2. Повністю або частково у зоні ураження може опинитися сотня населених пунктів. Із великих населених пунктів буде затоплено прибережну частину Херсона».</p>
<p>Зазначається, що сценарії наслідків підриву Каховської ГЕС науковці ННЦ «Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку» КПІ ім. Ігоря Сікорського підготували ще в жовтні 2022 року.</p>
<p>Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що внаслідок підриву Каховської ГЕС загалом затоплення загрожує до 80 населених пунктів регіону.</p>
<p><a href="https://ukrreporter.com.ua/war/rosijski-okupanty-pidirvaly-kahovsku-ges.html" target="_blank" rel="noopener"><strong>Нагадаємо,</strong></a> що вночі 6 червня російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС.</p>
<p>Внаслідок підриву рівень води в Каховському водосховищі стрімко знижується, що є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС.</p>
<p>У Херсоні знеструмлений мікрорайон Корабел, з метою безпеки через кілька годин також відключать газопостачання.</p>
<p>В Укргідроенерго повідомили, що внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС повністю зруйновано. Станція відновленню не підлягає.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="199373" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ekologiya/naukovtsi-ozvuchyly-stsenariyi-pidtoplennya-cherez-pidryv-kahovskoyi-ges.html">Науковці озвучили сценарії підтоплення через підрив Каховської ГЕС</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ekologiya/naukovtsi-ozvuchyly-stsenariyi-pidtoplennya-cherez-pidryv-kahovskoyi-ges.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Новий штам коронавірусу з Південної Африки &#8211; найнебезпечніший з усіх відомих</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/novyj-shtam-koronavirusu-z-pivdennoyi-afryky-najnebezpechnishyj-z-usih-vidomyh.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/novyj-shtam-koronavirusu-z-pivdennoyi-afryky-najnebezpechnishyj-z-usih-vidomyh.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 26 Nov 2021 13:15:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[коронавірус]]></category>
		<category><![CDATA[науковці]]></category>
		<category><![CDATA[новий штам]]></category>
		<category><![CDATA[пандемія]]></category>
		<category><![CDATA[Південна Африка]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=160337</guid>

					<description><![CDATA[<p>Британський міністр заявив, що новий штам коронавірусу, виявлений у Південній Африці, є найбільш небезпечним з усіх відомих, відтак необхідно перевірити, чи захищає від нього вакцина. Про це повідомляє Reuters. Повідомляється, що міністр транспорту Грант Шеппс, обстоюючи заборону на в’їзд з країн Південної Африки, заявив, що рішення діяти превентивно було ухвалено через досвід боротьби з COVID-19. «Як описують науковці, це найбільш небезпечний варіант вірусу, із яким вони будь-коли стикалися у своїх дослідженнях», &#8211; заявив Шеппс журналістам. Він також додав, що новий варіант B.1.1.529 за структурою відрізняється від інших штамів, від яких&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/novyj-shtam-koronavirusu-z-pivdennoyi-afryky-najnebezpechnishyj-z-usih-vidomyh.html">Новий штам коронавірусу з Південної Африки &#8211; найнебезпечніший з усіх відомих</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Британський міністр заявив, що новий штам коронавірусу, виявлений у Південній Африці, є найбільш небезпечним з усіх відомих, відтак необхідно перевірити, чи захищає від нього вакцина.</strong></p>
<p>Про це повідомляє <a href="https://www.reuters.com/world/uk/britain-says-new-covid-19-variant-is-most-significant-yet-found-2021-11-26/" target="_blank" rel="noopener">Reuters.</a></p>
<p>Повідомляється, що міністр транспорту Грант Шеппс, обстоюючи заборону на в’їзд з країн Південної Африки, заявив, що рішення діяти превентивно було ухвалено через досвід боротьби з COVID-19.</p>
<blockquote><p>«Як описують науковці, це найбільш небезпечний варіант вірусу, із яким вони будь-коли стикалися у своїх дослідженнях», &#8211; заявив Шеппс журналістам.</p></blockquote>
<p>Він також додав, що новий варіант B.1.1.529 за структурою відрізняється від інших штамів, від яких допомагає вакцина. Відтак, на думку Шеппса, ключовим завданням є зрозуміти, чи захищає вакцина від цього нового штаму.</p>
<p>ЗМІ відзначає, що наразі у Британії ще не було жодного випадку зараження новим варіантом коронавірусу, згідно з інформацією Агентства з охорони здоров’я Великої Британії. Наразі відомо про підтверджені випадки у Ботсвані, а також в Гонконзі.</p>
<p>Всесвітня організація охорони здоров’я скликала екстрену нараду через новий штам коронавірусу, який виявили у Ботсвані. За деякими даними, він може бути стійким до антитіл, що виробляються в результаті вакцинації.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="160337" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/novyj-shtam-koronavirusu-z-pivdennoyi-afryky-najnebezpechnishyj-z-usih-vidomyh.html">Новий штам коронавірусу з Південної Африки &#8211; найнебезпечніший з усіх відомих</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/novyj-shtam-koronavirusu-z-pivdennoyi-afryky-najnebezpechnishyj-z-usih-vidomyh.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Україні триває гонитва за науковим ступенем &#8211; багато чиновників і депутатів захистили дисертації</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/politic/vlada/v-ukrayini-tryvaye-gonytva-za-naukovym-statusom-bagato-chynovnykiv-i-deputativ-zahystyly-dysertatsiyi.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/politic/vlada/v-ukrayini-tryvaye-gonytva-za-naukovym-statusom-bagato-chynovnykiv-i-deputativ-zahystyly-dysertatsiyi.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 07 May 2021 05:45:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Влада]]></category>
		<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[Ілля Кива]]></category>
		<category><![CDATA[науковці]]></category>
		<category><![CDATA[плагіат]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=149813</guid>

					<description><![CDATA[<p>Після того як нардеп Ілля Кива став кандидатом наук і цей скандальний факт викликав велике обурення в суспільстві журналісти з&#8217;ясували, що у країні дуже багато чиновників стали науковцями. Кожен 50-й із них — кандидат наук. Серед депутатів Верховної Ради України 9-го скликання 26 &#8211; кандидати наук, 15 з яких  &#8211; &#8220;Слуги народу&#8221;. Про це пише портал Liga.net.  Як розповідав “Український репортер”, Кива захистив кандидатську дисертацію та став кандидатом наук із державного управління. Члени комісії проголосували одностайно: всі 13 — за. Тема дисертації — «Механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/vlada/v-ukrayini-tryvaye-gonytva-za-naukovym-statusom-bagato-chynovnykiv-i-deputativ-zahystyly-dysertatsiyi.html">В Україні триває гонитва за науковим ступенем &#8211; багато чиновників і депутатів захистили дисертації</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Після того як нардеп Ілля Кива став кандидатом наук і цей скандальний факт викликав велике обурення в суспільстві журналісти з&#8217;ясували, що у країні дуже багато чиновників стали науковцями. Кожен 50-й із них — кандидат наук. </strong></p>
<p>Серед депутатів Верховної Ради України 9-го скликання 26 &#8211; кандидати наук, 15 з яких  &#8211; &#8220;Слуги народу&#8221;. Про це пише портал <a href="https://www.liga.net/">Liga.net. </a></p>
<p>Як розповідав<a href="https://ukrreporter.com.ua/podiyi/nardep-illya-kyva-zahystyv-dysertatsiyu-zhurnalistiv-dopustyly-azh-pislya-pryyizdu-politsiyi.html"> “Український репортер”</a>, Кива захистив кандидатську дисертацію та став кандидатом наук із державного управління. Члени комісії проголосували одностайно: всі 13 — за. Тема дисертації — «Механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної діяльності (на прикладі країн ЄС та України)».</p>
<blockquote><p>&#8220;Bihus.Info&#8221; зазначає: &#8220;Навчальний заклад Киви “заднім числом” опублікував збірники з його матеріалами, яких до цього там не було. На наступний день після публікації розслідування <a href="https://bihus.info/navchalnyj-zaklad-kyvy-zadnim-chyslom-opublikuvav-zbirnyky-z-jogo-materialamy-yakyh-do-czogo-tam-ne-bulo/">Bihus.Info,</a> про кандидатську дисертацію нардепа від ОПЗЖ Іллі Киви Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП), де він проходив аспірантуру, опублікувала в себе на сайті збірники науково-практичних конференцій з матеріалами Киви, яких раніше не було. 27 квітня, на наступний день після публікації розслідування Bihus.Info про дисертацію Киви, Міжрегіональна академія управління персоналом опублікувала на своєму сайті “оновлені версії” збірників матеріалів науково-практичних конференцій 2018 і 2019 років із матеріалами Киви. Що ці файли завантажено саме 27 квітня, видно із властивостей самих файлів. У “оновлених” версіях збірок з конференцій 2018 і 2019 року з’явились додаткові сторінки із матеріалами нібито від Киви. Тоді як в Інтернеті досі є в наявності попередні варіанти цих збірок з меншою кількістю сторінок&#8230;&#8221;</p></blockquote>
<p>Від <a href="https://ukrreporter.com.ua/">&#8220;Українського репортера&#8221;</a> додамо, що наукову ступінь має ексміністр оборони, генерал армії України Степан Полторак, він &#8211; доктор наук. Докторську Полторак захистив вже під час російсько-української війни, у 2018 році. <strong>Про це відомо з Вікіпедії:</strong></p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter wp-image-149814 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2021/05/Poltorak.jpg" alt="" width="1135" height="90" srcset="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2021/05/Poltorak.jpg 1135w, https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2021/05/Poltorak-800x63.jpg 800w" sizes="(max-width: 1135px) 100vw, 1135px" /></p>
<p>Наукову ступінь має і колишній міністр оборони, генерал армії України Олександр Кузьмук. Він &#8211; кандидат військових наук (захистився у 2005 році).</p>
<p><strong>На цю тему:</strong></p>
<ul>
<li><a href="https://ukrreporter.com.ua/podiyi/nardep-illya-kyva-zahystyv-dysertatsiyu-zhurnalistiv-dopustyly-azh-pislya-pryyizdu-politsiyi.html">Нардеп Ілля Кива захистив дисертацію, журналістів допустили аж після приїзду поліції</a></li>
<li><a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/pislya-zahystu-dysertatsiyi-kyvy-likar-oleksandr-yabchanka-publichno-spalyv-svij-dyplom-kandydata-nauk-na-znak-protestu.html">Після захисту дисертації Киви лікар Олександр Ябчанка на знак протесту публічно спалив диплом кандидата наук</a></li>
<li><a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ne-piddavatysya-tam-de-treba-perestupyty-cherez-vlasnu-gidnist-i-de-nas-hochut-pryrivnyaty-do-kyvy-komentari-iz-sotsmerezh-pro-zahyst-dysertatsiyi-nardepom.html">Нас хочуть прирівняти до Киви. Коментарі із соцмереж про захист дисертації нардепом</a></li>
</ul>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="149813" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/vlada/v-ukrayini-tryvaye-gonytva-za-naukovym-statusom-bagato-chynovnykiv-i-deputativ-zahystyly-dysertatsiyi.html">В Україні триває гонитва за науковим ступенем &#8211; багато чиновників і депутатів захистили дисертації</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/politic/vlada/v-ukrayini-tryvaye-gonytva-za-naukovym-statusom-bagato-chynovnykiv-i-deputativ-zahystyly-dysertatsiyi.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Винахід іспанських вчених зможе відстежувати частинки коронавірусу в повітрі</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/vynahid-ispanskyh-vchenyh-zmozhe-vidstezhuvaty-chastynky-koronavirusu-v-povitri.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/vynahid-ispanskyh-vchenyh-zmozhe-vidstezhuvaty-chastynky-koronavirusu-v-povitri.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 03 Jan 2021 16:26:17 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Валенсія]]></category>
		<category><![CDATA[Іспанія]]></category>
		<category><![CDATA[коронавірус]]></category>
		<category><![CDATA[науковці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=143044</guid>

					<description><![CDATA[<p>Дослідники з Політехнічного університету Валенсії та Університету Валенсії розробили систему, яка може виявляти вірус SARS-CoV-2 в повітрі. Такий пристрій дозволить відстежувати вірус у приміщеннях. Про це повідомляє сайт асоціації університетів Валенсії, &#8211; пише Громадське. За словами професора Політехнічного університету Валенсії Анхеля Маквейри, нова система заснована на високочутливому масовому біосенсорі. Вона використовує специфічні антитіла, здатні виявляти вірус SARS-CoV-2 у повітрі. При тестуванні пристрою в лабораторії дослідники використовували власноруч розроблені вірусоподібні частинки. Вони імітують вірус, але не містять його геному, тобто не є інфекційними. Біосенсор здатний розпізнавати їх як коронавірус за допомогою&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/vynahid-ispanskyh-vchenyh-zmozhe-vidstezhuvaty-chastynky-koronavirusu-v-povitri.html">Винахід іспанських вчених зможе відстежувати частинки коронавірусу в повітрі</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Дослідники з Політехнічного університету Валенсії та Університету Валенсії розробили систему, яка може виявляти вірус SARS-CoV-2 в повітрі. Такий пристрій дозволить відстежувати вірус у приміщеннях.</strong></p>
<p>Про це повідомляє сайт асоціації університетів Валенсії, &#8211; пише <a href="https://hromadske.ua/posts/ispanski-naukovci-vinajshli-biosensor-yakij-vidstezhuye-chastinki-koronavirusu-v-povitri" target="_blank" rel="noopener">Громадське.</a></p>
<p>За словами професора Політехнічного університету Валенсії Анхеля Маквейри, нова система заснована на високочутливому масовому біосенсорі. Вона використовує специфічні антитіла, здатні виявляти вірус SARS-CoV-2 у повітрі.</p>
<p>При тестуванні пристрою в лабораторії дослідники використовували власноруч розроблені вірусоподібні частинки. Вони імітують вірус, але не містять його геному, тобто не є інфекційними. Біосенсор здатний розпізнавати їх як коронавірус за допомогою антитіл, тому що вірусоподібні частинки SARS-CoV-2 включають його чотири структурних білка.</p>
<blockquote><p>«Біосенсор оцінювали в лабораторних умовах. Він виявляє вірусоподібні частинки в повітрі в середовищі, яке імітує високий вірусний заряд, подаючи сигнал, пов&#8217;язаний з вірусним зарядом, присутнім в атмосфері. Таким чином, виявивши вірусний заряд на рівні, який може зашкодити здоров’ю людей, він видасть попереджувальний сигнал», — розповів науковець з Політехнічного університету Валенсії Аугусто Юсте.</p></blockquote>
<p>Наразі прототип біосенсора перебуває на етапі тестування в лікарні. Після випробувань науковці зможуть визначити ефективність пристрою та надати рекомендації щодо його використання.</p>
<p>Такий пристрій допоможе відстежувати поширення вірусу в ресторанах, шкільних класах, кінотеатрах та інших приміщеннях. Крім того, біосенсор планують використовувати у центрах вторинної медичної допомоги — щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.</p>
<blockquote><p>«Цей спосіб розповсюдження набуває важливого значення, тому стратегії превентивного контролю повинні враховувати розповсюдження вірусу за допомогою аерозолів для ефективного зменшення SARS-CoV-2», — зазначив Маквейра.</p></blockquote>
<p>На думку дослідників, така розробка є дуже перспективною, адже її можна використовувати як систему попередження зараженню COVID-19 без необхідності проводити ПЛР-тести.</p>
<blockquote><p>«Станом на сьогодні не існує альтернативних технологій, таких, як ми розробили на рівні прототипу, і найближчим часом вона може стати &#8220;вимірювачем вірусів&#8221;», — сказав викладач Політехнічного університету Валенсії Девід Гіменес-Ромеро.</p></blockquote>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="143044" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/vynahid-ispanskyh-vchenyh-zmozhe-vidstezhuvaty-chastynky-koronavirusu-v-povitri.html">Винахід іспанських вчених зможе відстежувати частинки коронавірусу в повітрі</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/vynahid-ispanskyh-vchenyh-zmozhe-vidstezhuvaty-chastynky-koronavirusu-v-povitri.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Експерти встановили, що коронавірус може впливати на зір</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/eksperty-vstanovyly-shho-koronavirus-mozhe-poslablyuvaty-zir.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/eksperty-vstanovyly-shho-koronavirus-mozhe-poslablyuvaty-zir.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 26 May 2020 15:43:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[експерти]]></category>
		<category><![CDATA[коронавірус]]></category>
		<category><![CDATA[медики]]></category>
		<category><![CDATA[науковці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=125097</guid>

					<description><![CDATA[<p>Коронавірус може викликати ослаблення зорових функцій. До такого висновку прийшли лікарі після заяви британського прем&#8217;єр-міністра Бориса Джонсона про те, що у нього після зараження коронавірусів погіршився зір і він змушений носити окуляри. Уже є результати досліджень, згідно з якими коронавірус може потрапляти в організм через слизову оболонку очей. У 5-7% випадків у пацієнтів фіксували коронавірусний кон&#8217;юнктивіт, коли очі червоніли і сльозилися. У той де час відомо, що деякі віруси здатні вражати не тільки слизову оболонку, але і внутрішні структури ока. Також вчені допускають, що зміни зору можуть викликати деякі препарати,&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/eksperty-vstanovyly-shho-koronavirus-mozhe-poslablyuvaty-zir.html">Експерти встановили, що коронавірус може впливати на зір</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Коронавірус може викликати ослаблення зорових функцій. До такого висновку прийшли лікарі після заяви британського прем&#8217;єр-міністра Бориса Джонсона про те, що у нього після зараження коронавірусів погіршився зір і він змушений носити окуляри.</strong></p>
<p>Уже є результати досліджень, згідно з якими коронавірус може потрапляти в організм через слизову оболонку очей. У 5-7% випадків у пацієнтів фіксували коронавірусний кон&#8217;юнктивіт, коли очі червоніли і сльозилися. У той де час відомо, що деякі віруси здатні вражати не тільки слизову оболонку, але і внутрішні структури ока.</p>
<p>Також вчені допускають, що зміни зору можуть викликати деякі препарати, якими лікують інфекцію, наприклад, гідроксихлорохин. Він може викликати зміни в центрі сітківки, при тривалому застосуванні можлива ретинопатія. Тоді у людини може з&#8217;явитися ефект &#8220;затуманення&#8221;.</p>
<blockquote><p>&#8220;У випадках, як із британським прем&#8217;єр-міністром, могли виникнути зміни в центрі сітківки, порушити гостроти зору, акомодацію (здатність бачити на різні відстані), також могли з&#8217;являтися світлобоязнь, а при тривалому застосуванні &#8211; ретинопатію&#8221;,- кажуть експерти.</p></blockquote>
<p>До речі, висновки вчених свідчать, що коронавірус не є виключно респіраторною інфекцію. Фахівці Гамбурзької університетської клініки в Эппендорфі (UKE) проаналізували результати розтину 27 осіб, які померли від Covid-19. Частинки вірусу знайшли також у нирках, серці, печінці та головному мозку. Найвищі концентрації вірусу на клітину були виявлені в дихальних шляхах, за якими ідуть нирки, серце, печінка, мозок і кров, &#8211; повідомляє <a href="https://www.rbc.ua/ukr/news/koronavirus-pronikaet-legkie-issledovanie-1589475007.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">РБК.Україна.</a></p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="125097" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/eksperty-vstanovyly-shho-koronavirus-mozhe-poslablyuvaty-zir.html">Експерти встановили, що коронавірус може впливати на зір</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/eksperty-vstanovyly-shho-koronavirus-mozhe-poslablyuvaty-zir.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Оголошено номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка 2020</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/culture/ogolosheno-nominantiv-mizhnarodnoyi-premiyi-imeni-ivana-franka-2020.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/culture/ogolosheno-nominantiv-mizhnarodnoyi-premiyi-imeni-ivana-franka-2020.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 08 May 2020 19:56:20 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Надбання республіки]]></category>
		<category><![CDATA[Іван Франко]]></category>
		<category><![CDATA[міжнародна премія]]></category>
		<category><![CDATA[науковці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=124216</guid>

					<description><![CDATA[<p>38 науковців з Австрії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Словаччини, України та Чехії визначили трьох номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка 2020 року. Про це повідомляє galinfo.com.ua Як передбачено Положенням про Міжнародну експертну раду, оцінювання наукових праць та анотацій до них відбувалося за трьома критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження. За результатами оцінювання члени Ради експертів рекомендують до розгляду Міжнародного журі наступні наукові роботи: монографію «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.» доктора історичних наук, професора&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/culture/ogolosheno-nominantiv-mizhnarodnoyi-premiyi-imeni-ivana-franka-2020.html">Оголошено номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка 2020</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>38 науковців з Австрії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Словаччини, України та Чехії визначили трьох номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка 2020 року.</strong></p>
<p>Про це повідомляє <a href="https://galinfo.com.ua/culture/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">galinfo.com.ua</a></p>
<p>Як передбачено Положенням про Міжнародну експертну раду, оцінювання наукових праць та анотацій до них відбувалося за трьома критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.</p>
<p>За результатами оцінювання члени Ради експертів рекомендують до розгляду Міжнародного журі наступні наукові роботи:</p>
<p>монографію «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.» доктора історичних наук, професора кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка ІГОРЯ СЕРДЮКА (Україна);</p>
<p>монографію «Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література» директора Інституту Івана Франка НАН України ЄВГЕНА НАХЛІКА (Україна);</p>
<p>монографію «Beau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraine» («Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні») професорки історії Стетсонського університету МЕЙГІЛ К. ФАУЛЕР (США).</p>
<p>Усі три роботи-номінанти буде передано на розгляд Міжнародного журі, 12 членів якого оберуть цьогорічного лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка. Засідання журі проходитиме за підтримки МФ «Відродження».</p>
<p>V церемонія нагородження відбудеться в день народження Івана Франка, 27 серпня, на його батьківщині – у місті Дрогобичі.</p>
<p>Нагадаємо, у 2020 році на здобуття Міжнародної премії ім. І. Франка було подано 19 наукових робіт.</p>
<p>Довідково: Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2015 році заснував його онук – Роланд Франко. Лауреатами попередніх років були: у 2016 році – Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році – професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році – професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="124216" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/culture/ogolosheno-nominantiv-mizhnarodnoyi-premiyi-imeni-ivana-franka-2020.html">Оголошено номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка 2020</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/culture/ogolosheno-nominantiv-mizhnarodnoyi-premiyi-imeni-ivana-franka-2020.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
