Науковці публічно заявили про незгоду з результатами державної атестації МОН, за якими установу віднесено до категорії «Г» – з ризиком подальшої ліквідації. Вони вважають таке рішення необґрунтованим та протиправним, йдеться на Фейсбук-сторінці НАН України.

Оцінювання «заднім числом». Науковці обурені: МОН застосувало нові критерії оцінювання лише наприкінці 2024 року, але вимагає, щоб за ними звітували за період з 2020 року. «Ми не могли у 2020 році виконувати вимоги, які вигадали у 2024-му», – наголошують в інституті. Це пряме порушення Конституції щодо незворотності дії законів у часі.

Окремо наголошується, що під час оцінювання не було належно враховано статус Інституту як переміщеної установи. У 2014 році цей інститут був одним із провідних хімічних центрів Сходу. Вчені залишили в окупованому Донецьку все: унікальне обладнання, лабораторії та майно, обравши Україну. Колектив підкреслює: методика МОН абсолютно не враховує умови, в яких працює переміщена установа фактично без матеріальної бази.

Удар по національних інтересах. Поки ворог у Донецьку намагається легітимізувати вкрадене майно інституту як «російське», ліквідація української юридичної особи стане найкращим подарунком для пропаганди рф. Це сигнал, що Україна нібито не здатна підтримати свої наукові школи, які залишилися вірними державі.

Попри ситуацію, Інститут продовжує працювати над дослідженнями в інтересах оборони та повоєнного відновлення України – у сферах вуглехімії, вогнезахисту, деконтамінації бойових отруйних речовин, синтезу біологічно активних сполук.

Колектив Інституту закликає до перегляду рішень державної атестації та фахового, справедливого діалогу.

Фото ілюстративне з відкритих джерел.

Сообщение Колектив Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії вдарив на сполох – заклад намагаються ліквідувати появились сначала на Український репортер.

Близько півночі у небі помітили яскравий об’єкт, який рухався. Згодом у різних районах столиці почули вибух, було спалах. В соцмережах з’явилися різні версії події, припускали, що це могла бути якась потужна ворожа ракета.

Але найімовірніше, спалах і вибух були спричинені падінням метеориту, повідомили у коментарі для “УП. Життя” в Центрі космічних спостережень.

У Центрі космічних спостережень нагадали, що у період з 7 по 23 березня 2025 року наша планета проходить через метеоритні потоки. «Гамма-Норміди – це слабкий метеорний потік, активний з 7 по 23 березня з піком 15 березня», – зазначили в установі.

Сообщение Метеорит в небі над Києвом появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили на сторінці факультету інформаційних технологій і математики ВНУ ім. Лесі Українки у Facebook.

Цю премію присуджують щороку лише одному молодому науковцю (до 35 років) у галузі математики.

Катерина Пожарська є випускницею Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Наразі вона працює науковою співробітницею відділу теорії функцій Інституту математики Національної академії наук України.

Також Катерина є постдокторською дослідницею у місті Хемніц (Німеччина).

“Команда, в якій вона працює, займається дослідженням сучасних задач теорії наближень та розробкою алгоритмів для зменшення інформаційної складності, що знаходять застосування у машинному навчанні”, – розповідають на факультеті інформаційних технологій і математики.

Нагорода, яку отримала Катерина, складається з 1000 доларів та пам’ятної таблички.

Раніше інша українська науковиця, Марина В’язовська отримала найпрестижнішу математичну нагороду – медаль Філдса, яку вручають раз на чотири роки.

Сообщение Українка Катерина Пожарська отримала міжнародну премію з математики, яку присуджують лише одному претенденту в рік появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє прес-служба Фонду Нобеля.

Зазначимо, що наночастинки та квантові точки використовуються у світлодіодних лампах та телевізійних екранах. Також їх можуть використовувати у хірургічних операціях з видалення ракових тканин.

Вчених нагородили за відкриття та розробку квантових точок, наночастинок настільки дрібних, що їх розмір визначає їхні властивості.

Ці частинки мають унікальні властивості і наразі поширюють своє світло від екранів телевізорів і світлодіодних ламп. Вони каталізують хімічні реакції, і їхнє чітке світло може висвітлити тканину пухлини для хірурга.

Дослідники в основному використовували квантові точки для створення кольорового світла. Вони вважають, що в майбутньому квантові точки можуть сприяти створенню гнучкої електроніки, мініатюрних датчиків, більш тонких сонячних батарей і, можливо, зашифрованого квантового зв’язку.

Хімія була найважливішою складовою у власних роботах Альфреда Нобеля (чиє ім’я пов’язане із заснуванням Нобелівської премії). Розвиток його винаходів, а також технологічні процеси, якими він користувався, ґрунтувалися на знаннях хімії.

Саме тому хімія стала другою областю, про яку Нобель згадав у своєму заповіті.

Перша Нобелівська премія з хімії була присуджена в 1901 році Якобу Вант-Гоффу з Нідерландів “на знак визнання величезної важливості відкриття законів хімічної динаміки і осмотичного тиску в розчинах”.

Минулого року лауреатами Нобелівської премії з хімії стали Каролін Бертоцці, Мортен Мелдаль та Баррі Шарплесс. Вони запровадили і використали на практиці так звану “клік-хімію”, у якій молекулярні будівельні блоки швидко й ефективно з’єднуються разом.

Що цікаво, один із науковців, а саме Баррі Шарплесс, тоді вдруге став лауреатом престижної премії. Вчений все життя займався органічною хімією. Він вивчав можливість винаходу хімічних реакцій, які могли б проходити у воді, в присутності кисню, швидко і з високим результатом.

Лауреати в галузі фізіології та медицин, а також фізики вже оголошені
Зазначимо, що першою присуджується Нобелівська премія з медицини та фізіології, яку було оголошено в понеділок, 3 жовтня.

Так, лауреатами стали вчені Каталін Каріко з та Дрю Вайсман за відкриття, які дозволили розробити вакцини проти коронавірусу (Moderna та BioNTech/Pfizer).

Також вчора, 4 жовтня лауреатами престижної премії в галузі фізики 2023 року стали П’єр Агостіні, Ференц Краус та Анн Л’Юйє.

Їх відзначили “за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у речовині”.

Додамо, з цього понеділка у Норвегії та Швеції розпочався Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі лауреати цієї престижної премії за 2023 рік.

Вже в цей у четвер стануть відомі лауреати премії з літератури, у п’ятницю назвуть того, хто отримає премію за сприяння встановленню миру. При цьому вже наступного понеділка (9 жовтня) буде оголошено нобеліанта з економіки.

Сообщение Нобелівський тиждень триває: оголошено лауреатів премії 2023 року з хімії появились сначала на Український репортер.

Для геологів, які вивчають саме серце нашої планети, що знаходиться на глибині понад 6 тисяч кілометрів під земною корою, мантією та зовнішнім ядром з рідкого металу, все трохи інакше. Тверде залізне внутрішнє ядро нашої планети доступне вченим тільки під час прослуховування сейсмічних хвиль, які проходять через нього під час землетрусів або, в недалекому минулому, ядерних вибухів.

Геологам знадобилися десятиліття сейсмічних досліджень, щоб зробити висновок, що “серце” нашої планети коливається, обертаючись то в один, то в інший бік поперемінно. Нове дослідження групи вчених з Пекінського університету передбачає, що “серце” нашої планети щойно перестало “битися”. Вчені зазначають, що така пауза не є провісником катастрофи, але дивовижним відкриттям.

За словами сейсмолога з Університету Південної Каліфорнії Джона Відейла, який не брав участі в дослідженні, це відкриття може допомогти дослідникам відкрити цікаві речі, які нам досі не відомі про внутрішній кордон ядра Землі.

Під час дослідження вчені з Пекінського університету в Китаї, Ї Янг та Сяодон Сонг вивчили сейсмічні дані в період 1990-х — 2000-х років, отримані під час землетрусів. Вчені виявили, що час сейсмічних хвиль суттєво змінювався протягом багатьох років — це вказує на те, що внутрішнє ядро планети рухалося, уявляючи хвилі з іншого боку. Проте вчені зауважили, що з 2009 року час сейсмічних хвиль мало змінювався, що, ймовірно, означає, що обертання внутрішнього ядра планети припинилося.

Вчені звернулися до сейсмічних даних 1960-х — 1970-х років і виявили, що “серце” Землі може коливатися протягом 70-річного періоду, змінюючи напрямок кожні 30 років. Дослідники зазначають, що внутрішнє ядро планети оберталося в одному напрямку, зупинилося, а потім почало обертатися в інший бік десь на початку 1970-х років. Вчені дійшли висновку, що зараз “серце планети” зупинилося і збирається обертатися в іншому напрямку.

За словами Сонга, вони з колегою помітили, що внутрішнє ядро обертається на схід з початку 1970-х років і робить це швидше ніж мантія. Близько 2009 року воно зупинилося і почало рух у зворотному напрямку, повільніше, ніж мантія. Вчені вважають, що якщо їх розрахунки правильні, то внутрішнє ядро продовжуватиме обертатися повільніше, ніж поверхня, десь до середини 2040-х років.

У червні 2022 року Відейл та його колега з Китайської академії наук Вей Ванг опублікували статтю, в якій використали дані, аналогічні роботі Сонга та Янга. Вони стверджують, що обертання внутрішнього ядра Землі змінюється протягом 6-річного циклу і перемикається кожні три роки. Зазначимо, що ці дані узгоджуються із даними інших незалежних дослідників.

Відейл і Ванг виявили, що день коротшає на 0,01 мілісекунд під час обертання внутрішнього ядра на захід щодо земної кори, і подовжується на 0,12 мілісекунди під час обертання на схід.

Відейл також зазначає, що наявних у них з колегами даних все ще недостатньо, щоб зрозуміти хто з них має рацію — Відейл з Вангом або Сонг з Янгом. З ним згоден і Сонг, однак він зазначає, що в них з колегою дослідженні вони використовували триваліший період часу — з 1964 по 2021 рік. Єдине, в чому зійшлися вчені, ці дві теорії не можуть несумісні.

До речі, в більш ранньому дослідженні Ляньсін Вень з Державного університету Нью-Йорка і Брюс Баффет з Каліфорнійського університету взагалі стверджували, що внутрішнє ядро Землі не обертається. Вони припускали, що межа між внутрішнім та зовнішнім ядром збільшується та стискається з часом.

А дослідники з Університету Юти Кіт Копер стверджував, що в період між 2000 і 2003 роками “серце” планети повернулося на 0,5 градуса і останнім часом зовсім не рухалося.

У результаті Відейл заявив, що всі ці теорії кардинально різні і, можливо, насправді відбувається щось більше, ніж просто одна з існуючих теорій.

За словами Відейла, щоб сейсмологам дійти якоїсь однієї супертеорії і пояснення вченим потрібно об’єднати деякі з них і виключити інші — для цього потрібно більше даних, а можливо навпаки — менше.

Відейл зазначає, що годинник на сейсмометрах, мабуть, не такий точний, як припускали вчені. Сейсмографи підпорядковані супутникам GPS і повинні бути точними до мікросекунди, проте вчені спостерігають відхилення близько сотих часток секунди. Передбачається, що ці помилки можуть бути пов’язані із програмним забезпеченням сейсмографів.

Дослідники вважають, що подальше вдосконалення технологій призведе до того, що “помилкові дані” будуть витіснені “правильними” з часом. Відейл вважає, що це станеться природним чином і вченим знадобиться ще близько 10 років, щоб насправді зрозуміти, що відбувається насправді.

Сообщение Серце планети завмерло. Вчені вважають, що внутрішнє ядро Землі перестало обертатися появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на офіційному сайті фонду.

Премію присудили із формулюванням “за розвиток хімії кліків і біоортогональної хімії”.

Цьогоріч лауреатів премії у галузі фізики троє — це Каролін Бертоцці із Стенфордського університету у США, Мортен Мелдал з Копенгагенського університету у Данії, а також Баррі Шарплесс зі Scripps Research, Ла-Хоя, Каліфорнія, США.

Сума призу: 10 мільйонів шведських крон (майже 915 тис. дол.), які будуть поділені порівну між лауреатами.

Як зазначають у комітеті, Нобелівська премія з хімії 2022 покликана спростити складні процеси: Баррі Шарплесс і Мортен Мелдал заклали основу функціональної форми хімії – клік-хімії, в якій молекулярні будівельні блоки швидко та ефективно поєднуються один з одним. Керолін Бертоцці вивела хімію кліків на новий рівень і почала використовувати її у живих організмах.

“Цьогорічна премія з хімії стосується не надто складних речей, щоб працювати з тим, що легко та просто. Функціональні молекули можна побудувати навіть прямим шляхом”, — сказав голова Нобелівського комітету з хімії Йоган Аквіст.

Баррі Шарплесс, який отримав вже другу Нобелівську премію з хімії, почав цю справу. Приблизно в 2000 році він ввів концепцію клікової хімії, яка є формою простої та надійної хімії, де реакції відбуваються швидко та уникають небажаних побічних продуктів.

Невдовзі після цього Мортен Мелдал і Баррі Шарплесс – незалежно один від одного – представили те, що зараз називають “перлиною в короні хімії кліків”: азидоалкінове циклоприєднання, яке каталізується міддю.

“Це елегантна та ефективна хімічна реакція, яка зараз широко використовується. Серед багатьох інших застосувань він використовується в розробці фармацевтичних препаратів, для картографування ДНК і створення матеріалів, які більше підходять для цієї мети”, — зазначили у нобелівському комітеті.

Керолін Бертоцці вивела хімію кліків на новий рівень. Щоб нанести на карту важливі, але невловимі біомолекули на поверхні клітин – глікани – вона розробила реакції кліків, які працюють всередині живих організмів.

“Її біоортогональні реакції відбуваються без порушення нормальної хімії клітини. Зараз ці реакції використовуються у всьому світі для дослідження клітин і відстеження біологічних процесів”, — зазначили у комітеті.

Використовуючи біоортогональні реакції, дослідники покращили націлювання на ракові препарати, які зараз тестуються в клінічних випробуваннях.

Клікова хімія та біоортогональні реакції перенесли хімію в епоху функціоналізму. Це приносить найбільшу користь людству.

Читайте також: 

• Нобелівську премію з фізики присудили за новаторські експерименти з квантовими станами

Сообщение Лауретами Нобелівської премії з хімії 2022 стали троє вчених, які вивчають клік-хімію появились сначала на Український репортер.

Про це в вівторок, 4 жовтня, повідомив Нобелівський комітет.

«Лауреати #NobelPrize з фізики 2022 року провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, де дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть коли вони розділені. Результати розчистили шлях для нових технологій, заснованих на квантовій інформації», – повідомили в нобелівському комітеті.

У 1960-х вчений Джон Стюарт Белл розробив математичну нерівність. Вона стверджує, що якщо є приховані змінні, кореляція між результатами великої кількості вимірювань ніколи не перевищить певного значення. Однак квантова механіка передбачає, що певний тип експерименту порушить нерівність Белла.

Джон Клаузер розвинув ідеї Джона Белла і провів практичний експеримент. Його вимірювання підтвердили квантову механіку, явно порушуючи нерівність Белла. Це означає, що квантову механіку не можна замінити теорією, яка використовує приховані змінні.Деякі лазівки залишилися після експерименту Джона Клаузера. Ален Аспект розробив установку, використовуючи її таким чином, щоб закрити одну з них. Він зміг змінити налаштування вимірювання після того, як заплутана пара залишила своє джерело, тому налаштування, які існували на момент їх випромінювання, не могли вплинути на результат.

Використовуючи вдосконалені інструменти та довгу серію експериментів, Антон Цайлінгер почав використовувати заплутані квантові стани. Серед іншого, його дослідницька група продемонструвала явище під назвою квантова телепортація, яке дозволяє переміщати квантовий стан від однієї частинки до іншої на відстані.

Читайте також:

• Нобелівську премію-2022 у галузі фізіології та медицини отримав шведський біолог Сванте Паабо

Сообщение Нобелівську премію з фізики присудили за новаторські експерименти з квантовими станами появились сначала на Український репортер.

Команда дослідників з Японії розробила експериментальну вакцину, яка обманом змушує імунну систему видаляти старіючі клітини.

У своїй статті, опублікованій в журналі Nature Aging, група описує принцип роботи вакцини і те, наскільки ефективною вона була при введенні мишам.

Попередні дослідження показали, що частиною процесу старіння є розвиток старіючих клітин — клітин, які виживають, але не можуть померти природним шляхом. Натомість вони виробляють хімічні речовини, які можуть викликати запалення та безліч інших захворювань. Попередні дослідження показали, що старіння відбувається, коли клітини перестають ділитись. Попередні дослідження також показали, що клітини, що старіють, можуть призводити до зростання пухлин в одних випадках і придушення пухлини в інших.

Старіння клітин також відіграє роль у відновленні тканин, і його вплив на організм залежить від таких факторів, як загальний стан здоров’я та вік. Передбачається, що старіння клітин пов’язане з ерозією теломер і, у деяких випадках, з факторами навколишнього середовища, що призводять до пошкодження клітин.

В рамках цієї нової спроби дослідники розробили вакцину, яка створює антитіла, які прикріплюються до старіючих клітин, позначаючи їх для видалення лейкоцитами.

Команда змогла створити вакцину після ідентифікації білка, який виробляється в клітинах, що старіють, але не в здорових активних клітинах. Це дозволило їм розробити вакцину на основі амінокислот у білку. Як мета для лікування новою вакциною був визначений глікопротеїн B неметастатичної меланоми (GPNMB).

При введенні вакцина спонукає організм виробляти антитіла, які зв’язуються тільки з клітинами, що старіють, і це викликає імунну відповідь, яка включає відправку лейкоцитів для знищення старіючих клітин.

Дослідники спочатку протестували свою вакцину, вводячи її мишам. Це зменшило кількість старіючих клітин у артеріях. Потім команда ввела вакцину старим мишам і виявила, що це знижує ступінь їхньої слабкості та інші симптоми, пов’язані зі старінням.

Сообщение Японські вчені розробили унікальну вакцину проти старіння появились сначала на Український репортер.

Більш того, новий метод дозволяє виявляти вірусні варіанти навіть у зразках зі зруйнованою вірусною РНК. Результати дослідження опублікували на сервері medRxiv.org.

Автори розробили метод кількісної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), який може в реальному часі виявляти вірусні варіанти навіть у зразках з низьким вмістом вірусної РНК або деградованої РНК, і перевірили його в рамках клінічного дослідження.

Вчені використали новий метод для виявлення вірусних варіантів у 717 зразках. Аналізи були взяті у пацієнтів із Великої Британії та Бразилії.

У першому випадку експерти виявили в S-білку вірусу мутацію D1118H, характерну для альфа-варіанту, а в другому — мутації K417T та L3468V, властиві гамма-варіанту коронавірусу.

Нагадаємо, лікарі вважають, що пандемія в Україні зупиниться, коли більшість українців перехворіє на COVID-19. Якщо показники захворюваності залишатимуться такими ж високими, то за кілька місяців українці отримають колективний природний імунітет.

Читайте також: 

• В Україні – новий антирекорд коронавірусу: 833 смерті,18 988 нових випадків минулої доби

Сообщение Вчені розробили ПЛР-тест, який визначає штами коронавірусу появились сначала на Український репортер.

Цього року премію отримали Девід Джуліус та Ардем Патапутіан “за відкриття рецепторів температури та дотику”.

Переможців оголосили 4 жовтня під час конференції у Стокгольмі.

“Наша здатність відчувати тепло, холод і натиск необхідна для виживання і лежить в основі нашої взаємодії з навколишнім світом.

У повсякденному житті ми приймаємо ці відчуття як належне, але як з’являються нервові імпульси, що ми відчуваємо температуру і дотики? Це питання з’ясували лауреати Нобелівської премії цього року”, – зазначають на офіційній сторінці премії.

Науковці відкрили рецептори, які реагують на механічні подразники шкіри та внутрішніх органів.

Зокрема Девід Джуліус використав капсаїцин, гостру сполуку з перцю чилі, яка спричиняє печіння, щоб ідентифікувати рецептори у нервових закінченнях шкіри, які реагують на тепло. Патапутіан для цього дослідження використав чутливі до тиску клітини.

Ці відкриття дали початок інтенсивній науковій діяльності, яка призвела до швидкого розширення розуміння того, як наша нервова система відчуває тепло, холод та механічні подразники.

“Лауреати відкрили нові ланки у нашому розумінні складної взаємодії наших почуттів з навколишнім середовищем”, – йдеться на офіційному сайті премії.

Однією із загадок, що стоять перед людством, є питання, як ми сприймаємо те, що нас оточує.

“Уявіть собі, як ви ходите босоніж по галявині в спекотний літній день. Ви можете відчути тепло сонця, ласку вітру та травинки під ногами. Ці враження про температуру, дотик і рух необхідні для нашої адаптації до постійно мінливого оточення”, – пишуть у звіті Нобелівської премії.

У XVII столітті філософ Рене Декарт вважав, що різні ділянки шкіри з’єднуються з мозком “ниточками”. Таким чином, стопа після контакту з відкритим полум’ям посилала б сигнал до мозку.

Пізніше науковці виявили існування спеціальних сенсорних нейронів, які фіксують зміни в нашому середовищі.

Джозеф Ерлангер та Герберт Гассер отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини у 1944 році за відкриття різних типів чутливих нервових волокон, які реагують на різні подразники, наприклад, на болючі та неболючі дотики.

З тих пір стало очевидно, що нервові клітини дозволяють тонко сприймати наше оточення: наприклад, відчувати різницю у текстурі поверхонь кінчиками пальців або розрізняти приємне і неприємне тепло.

Утім, до відкриттів Девіда Джуліуса та Ардема Патапутіана, розуміння того, як нервова система відчуває та інтерпретує наше оточення, було неповним.

Що саме відкрили нобелівські лауреати?
Коли ми їмо перець чилі, то відчуваємо печіння – його викликає хімічна сполука капсаїцин.

Капсаїцин активує нервові клітини, спричиняючи больові відчуття, але механізм його дії до 1990-х років був невідомий.

Девід Джуліус відкрив рецептор капсаїцину, який пізніше отримав назву TRPV1.

Це привело дослідника й до інших відкриттів.

Коли Джуліус досліджував здатність білка реагувати на тепло, він зрозумів, що виявив термочутливий рецептор, який активується при температурах, які тіло сприймає болючими.

Тоді Джуліус ідентифікував рецептор TRPM8, який активується холодом.

Девід Джуліус і Ардем Патапутіан незалежно одне від одного використовували ментол для виявлення цього рецептора.

Науковці визначили іонні канали, пов’язані з TRPV1 і TRPM8, які активувалися від різних температур.

“Відкриття TRPV1 Девідом Юліусом стало проривом, який дозволив нам зрозуміти, як перепади температур можуть викликати сигнали в нервовій системі”, – розповіли у Нобелівському комітеті.

Окрім механізмів сприйняття температур, науковців цікавили ще не до кінця зрозумілі механізми дотику.

Ардем Патапутіан почав працювати над визначенням рецепторів, які активуються механічними подразниками.

Патапутіану та його колегам вдалося виявити єдиний ген, який робить клітини чутливими до дотиків.

Був відкритий новий механочутливий іонний канал, який отримав назву Piezo1 (від грецького “тиск”).

Згодом був відкритий другий ген, який назвали Piezo2.

Науковці встановили, що Piezo1 and Piezo2 – це чутливі іонні канали, які активуються під час тиску на клітинні мембрани.

Науковий прорив Патапутіана допоміг встановити, що Piezo2 необхідний для відчуття дотику.

Крім того, він відіграє ключову роль у критично важливому відчутті положення та руху тіла.

Крім того, канали Piezo1 та Piezo2 регулюють важливі фізіологічні процеси, зокрема артеріальний тиск, дихання та контроль сечового міхура.

“Відкриття каналів TRPV1, TRPM8 та Piezo цьогорічних лауреатів Нобелівської премії дозволили нам зрозуміти, як тепло, холод та механічна сила можуть ініціювати нервові імпульси, які дозволяють нам сприймати навколишній світ та адаптуватися до нього”, – зазначають на сайті Нобелівської премії.

Ці знання використовують у медицині для лікування багатьох захворювань, зокрема, хронічних болей.

“Це відкриває один із секретів природи. Це дійсно те, що відіграє важливу роль у нашому виживанні”, – сказав Томас Перлман, генеральний секретар Нобелівського комітету.

Нобелівський тиждень у Швеції стартував  4 жовтня, протягом якого буде визначено цьогорічних лауреатів Нобелівської премії у галузях фізики, хімії, літератури, економіки.

Лауреата премії за сприяння встановленню миру традиційно оголосять в Осло 8 жовтня.

Нагадаємо, у 2020 році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали Харві Дж. Альтер, Майкл Хоутон та Чарльз М. Райс.

Вони здобули перемогу за “відкриття вірусу гепатиту С”.

Читайте також: 

• Нобелівську премію з фізики вручили за “новаторський внесок в розуміння складних фізичних систем”

Сообщение Назвали лауреатів Нобелівської премії з медицини-2021 появились сначала на Український репортер.