Мешканці сусідніх будинків кажуть, що демонтажні роботи розпочали зранку, “від роботи техніки тріщать сусідні будинку, тому люди вийшли на вулицю”, — йдеться у дописі.

Після приїзду поліції роботи не зупинились.

У неділю, 24 вересня, консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА підтримала забудову на вулиці Рейтарській, 37. На місці пам’ятки планують звести бізнес-центр Reitar Hall, а іншу будівлю реконструюють.

Проте Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури не рекомендує демонтувати історичні будинки, оскільки вони знаходяться поблизу Софії Київської й входять до буферної зони, що охороняється ЮНЕСКО. На засіданні комісії зазначили, що забудову не погоджували з міжнародною організацією.

UPD: Виконувач обов’язків Міністра культури Ростислав Карандєєв закликав негайно зупинити незаконні роботи на памʼятці історії та архітектури на Рейтарській, 37. Він наголосив, що прямо зараз триває засідання Експертної комісії з питань обліку обʼєктів культурної спадщини МКІП, де планують переглянути статус памʼятки.

UPD: Депутатка Київради Ксенія Семенова повідомила, що Експертна рада прийняла рішення, що весь комплекс на Рейтарській має статус історичної пам’ятки.

Раніше у ЗМІ писали, що кияни підписали колективне звернення проти зносу історичної будівлі на Рейтарській.

Сообщение У центрі Києва зносять 110-річний будинок попри застереження ЮНЕСКО появились сначала на Український репортер.

Шматок скульптури «Геракла, що вбиває лернейську гідру» обвалився увечері, 31 травня, повідомив ZAXID.NET реставратор Віктор Гребеньовський. Від скульптури відкололась рука та нижня частина тулуба Геракла. Однак ще більша частина скульптури тріснула і може впасти в будь-яку хвилину.

Про необхідність консервування та реставрації скульптури представники влади, реставратори та науковці з Львівської політехніки наголошували ще минулого року. Однак, жодних робіт не було проведено.

Бучацька ратуша, яка є пам’яткою архітектури XVIII століття, вже понад 15 років перебуває на реставрації. За словами голови ГО «Бучач-АРТ», заслуженого працівника культури України Віктора Гребеньовського, раніше ратушу прикрашали 14 скульптур Пінзеля. У більш-менш хорошому стані збереглися дев’ять. Проте під час реставраційних робіт у 2005 році остаточно було втрачено три з них – «Самсона, що роздирає пащу лева», «Зевса» і «Давида і Голіафа».

«Працівники, яких найняла “Укрзахідпроектреставрація” спустили їх на землю. Шматки скульптур тривалий час просто валялися на грунті. А скульптуру “Феміда” кинули з фасаду ратуші і вона розлетілася на шматки», – додає Віктор Гребеньовський.

Решта частин скульптур Пінзеля перенесли у виділене Бучацькою міськрадою приміщення, де вони зберігаються досі. Частину «Феміди», яка впала з ратуші реставрував доцент кафедри реставрації Львівської політехніки Олег Рибчинський. Митцю вдалося частково відновити її.

А остання скульптура Пінзеля «Геракл, що вбиває лернейську гідру», яка була найбільш вцілілою і єдина, яка стояла на фасаді ратуші остаточно зруйнувалася.

Наразі, активісти Бучача звертаються до влади, аби все-таки законсервувати цей об’єкт.

Йогана Пінзеля називають львівським Мікеланджело, адже саме у Львові він багато працював і творив. Найвідоміші його роботи збереглися у Домініканському соборі Львова. До нашого часу вціліли фігури святих Миколая, Августина, Домініка, виконані Пінзелем до 1764 року.

Останні роки свого життя, Пінзель творив на Тернопільщині. Зокрема, у Бучачі та в навколишніх містечках.

Сообщение Із ратуші Бучача обвалилась остання скульптура Пінзеля появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє TeNews, вже майже тиждень майстри ремонтують зношені деталі механізму.

Годинника лагодять спеціалісти з Вінниці Володимир Поліщук та Василь Григоренко.

Вони підточують шестерні та виготовляють новий вал приводу, замінюють втулки. За словами майстрів, це дуже делікатна робота, тому реставратори працюють на спеціальному сучасному комп’ютеризованому обладнанні.

Годинник має запрацювати найближчим часом.

За історичними джерелами, цей механізм виготовила у Швейцарії фірма Aosta. Він створений за проектом інженера Франкеля Готтеншафтена і був виписаний бургомістром Чорткова Людвігом Носсом.

На годиннику є надпис «J.Manhardt’sche Thurmurhen 1887», що може свідчити про те, що годинник виготовили саме у тому році.

Йоганн Манхардт обладнав загалом 1200 веж громадських будівель годинниками, включаючи мюнхенський Фрауенкірхе, мерію Берліна та собор Кельна. Він експортував свої широкоформатні точні годинники по всьому світу.

Стара ратуша Чорткова є архітектурною перлиною міста й усієї України.

Фото Українського репортера

Сообщение У Чорткові реставрують унікальний годинник на Старій ратуші появились сначала на Український репортер.

Щоб зберегти автентичні частини пам’ятки, цей проект передбачає проведення комплексу консерваційних та реставраційних робіт, які триватимуть 2 роки, повідомила архітектор Тетяна Філіпова. Нині ж тут ведуться протиаварійні роботи, розпочаті ще у 2013 році.

“Церква Спаса на Берестові потребує пильної уваги фахівців різних профілів. Велика вологість навколишнього середовища руйнує все, що знаходиться всередині храму”, – розповіла «Українському репортеру» мистецтвознавець, начальник науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини заповідника Аліна Кондратюк, яка давно  досліджує безцінні фрески старовинного храму.

Зокрема, йдеться про унікальні фрески ХІ-ХІІ століття «Явлення Христа учням на Тиверіадському морі» та «Моління».

На жаль, нині вони недоступні для перегляду. Але в Києво-Печерському заповіднику діє постійна виставка фресок храму Спаса на Берестові XVII століття.
Вона презентує верхню частину розпису храму, яка датована початком XVII століття. Її було знято і перенесено на іншу основу. “Це унікальна технологія, – пояснює науковець заповідника. – Цікаво, що саме наші вітчизняні реставратори розробили методику переведення живопису зі стін храму на полотно”.

Аналогів цим роботам, за словами нашої співрозмовниці, немає в Україні. «Це – поствізантійська традиція, – пояснює вона, – робота грецьких художників. В Україні немає жодного храму, виконаного у цьому стилі. Для виконання фрескових композицій Петро Могила запросив грецьких художників».

«Вважається, що в храмі Спаса на Берестові зберігся і оригінальний підпис самого митрополита, – розповідає пані Аліна, – Це була його домова, улюблена церква, з якою пов’язана одна цікава історія.

Свого часу Петро Могила просто обміняв храм на кілька своїх маєтків – викупив в уніатів, які занедбали його і він був напівзруйнований. Коли митрополит почав відновлювати храм, то забажав, щоб він нагадував йому Молдову, його батьківщину. Тому художники, які розписували храм, скоріше всього були запрошені з Молдови, хоча це достеменно невідомо.

В храмі є два дарчі написи Петра Могили: один грецькою мовою, а другий церковнослов’янською. Він, як і всі, вважав, що Спаса на Берестові збудований самим Володимиром, тому попросив художників зобразити його образ на ктиторській композиції. На ній ми бачимо самого Петра Могилу, який разом із Володимиром підносить храм самому Ісусу Хресту».

І дійсно, довгий час існувала легенда, що храм Спаса на Берестові збудував саме Володимир-хреститель, хоча насправді до його спорудження він відношення не мав. Цей храм збудували його нащадки, і його історія тісно пов’язана з династією Мономаховичей, представники якої знайшли вічний спочинок у його стінах.

Сучасні ж історики вважають, що у селі Берестове була заміська резиденція київських князів. Церква Спаса на Берестові є родовою усипальницею Мономаховичів. Зокрема, згідно з літописами, тут були поховані син київського князя Володимира Мономаха – Юрій Долгорукий, відомий як засновник Москви, та його син Гліб.

Цікаво, що презентований проект реставрації старовинного храму є прикладом зародження меценатського руху, зокрема, в нашій столиці. Адже заплановані роботи будуть проводитися не за державні, а за меценатські кошти.

«Ця церква є символом прадавнього Києва, тому дуже важливо упорядкувати пам’ятку до гідного стану. Мета нашого проекту – це не лише проведення благоустрою території, а й реставрація архітектурного ансамблю загалом, підкреслюючи таким чином значення пам’ятки і відкриваючи її красу киянам і гостям міста», – вважає меценат В’ячеслав Москалевський.

Марина Ховрах

Сообщение Старовинний храм Спаса на Берестові нарешті реставрують появились сначала на Український репортер.

“Попередні висновки – недбалість будівельників. Свідки підтверджують, що на даху велися роботи з укладання рубероїду, через що дійсно можливе виникнення пожежі.

Неофіційний, мій особистий висновок – від пожежі безсумнівно може виграти власник. Тобто підпал, теоретично, міг бути навмисним. Мотивація можливого підпалу криється у збільшенні комерційної площі будівлі.

Тепер про хронологію майбутніх дій власника і потенційного забудовника. Спочатку спробують зняти статус пам’ятника архітектури на підставі неможливості відновлення об’єкта. Після цього будуть йти на реконструкцію зі значним збільшенням площі.

Висновок: неможливо дозволити зняти статус пам’ятника архітектури, нехай власник відновлює будівлю у наявних параметрах!” – написав у Фейсбуку радник мера Києва Дмитро Білоцерковець.

Такої ж думки і перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс: “За попередніми висновками, причина пожежі – халатність будівельників, які вели роботи на даху будівлі. Тому я звертаюся до Управління з надзвичайних ситуацій із проханням перевірити всі подібні об’єкти міста на дотримання пожежних норм.

Також я дав доручення профільним департаментам провести перевірку дозвільних документів щодо цього об’єкта. Ще раз нагадаю, що будівля є пам’яткою архітектури, і всі роботи жорстко регламентовані законом”.

Версію про підпал ще вчора висувала депутат Київради Олена Терещенко-Єскіна.

“Впевнена, це підпал! Те, що не вдалося зруйнувати німцям та більшовикам, зараз знищують сучасні варвари-окупанти Києва! Ми довго блокували протиправну реконструкцію цієї пам’ятки, заради здійснення якої і потрібна пожежа!”

“Об’єднання громадських організацій “Київське Віче” вимагало повернути будинок по вул. Хрещатик 40/1, а також ділянку 0,15 га, на якій він розташований, у власність міста (зі скасуванням дозволу, наданого компанії “АБ Інвестиції та розвиток” на надбудову офісно-торгового центру), здійснити реставрацію зазначеного об’єкта, який є пам’яткою архітектури місцевого значення, та повернути йому попереднє цільове призначення (гастроном)”, – написала активістка у Фейсбуку.

Згідноз  проектом 2013 року, на місці гастроному мали збудувати офісний центр на 12 поверхів зі скляним куполом і двома підземними паркінгами. Забудовник обіцяв зберегти дві фасадні стіни з боку Хрещатика і Богдана Хмельницького, а зверху збудувати поверхи до 55 метрів. До речі, висота ЦУМу – 44 метри. Замовником проекту є компанія “АБ Інвестиції та розвиток”.

Тим часом ДСНС повідомила, що внаслідок пожежі згоріли будівельні матеріали, перегородки та перекриття між 2 і 3 поверхами та дах будівлі. Є загроза часткового руйнування будинку.

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение Пожежа на Хрещатику може бути підпалом – мерія (+відео) появились сначала на Український репортер.