Про це йдеться у пресрелізі нобелівського комітету.

Одна половина премії була присуджена Джоелу Мокіру “за визначення передумов сталого зростання завдяки технологічному прогресу”.

Інша половина — спільно Філіпу Агьону та Пітеру Говіту “за теорію сталого зростання завдяки творчому руйнуванню”.

“Протягом останніх двох століть, вперше в історії, світ став свідком сталого економічного зростання. Це дозволило величезній кількості людей вийти з бідності та заклало основу нашого процвітання.

Цьогорічні лауреати премії з економічних наук, Джоел Мокір, Філіп Агьон та Пітер Говіт, пояснюють, як інновації надають імпульс для подальшого прогресу”, – йдеться у повідомленні.

Джоел Мокір використовував історичні джерела як один із засобів для виявлення причин, через які сталий ріст став новою нормою.

Він продемонстрував, що для того, щоб інновації успішно слідували одна за одною в самогенераційному процесі, нам потрібно не тільки знати, що щось працює, але й мати наукові пояснення, чому це так.

Останнього часто бракувало до промислової революції, що ускладнювало розвиток нових відкриттів і винаходів. Він також підкреслив важливість відкритості суспільства до нових ідей і дозволу на зміни.

Філіп Агьон і Пітер Говіт також досліджували механізми, що лежать в основі сталого зростання.

У статті 1992 року вони побудували математичну модель так званого творчого руйнування: коли на ринок виходить новий, кращий продукт, компанії, що продають старі продукти, зазнають збитків.

Інновація представляє щось нове і тому є творчою. Однак вона також є руйнівною, оскільки компанія, чия технологія стає застарілою, витісняється з ринку.

Сообщение Стали відомі переможці нобелівської премії з економіки появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у Фонді Нобеля.

Письменник відомий своєю співпрацею з режисером Белою Тарром, зокрема є автором сценарію до фільму “Туринський кінь”, який взяв гран-прі Берлінського кінофестивалю у 2011 році.

Також Краснагоркаї різко виступає проти угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, і через це навіть добровільно емігрував з Угорщини.

Ласло Краснагоркаї народився 1954 року в маленькому містечку Дьюла на південному сході Угорщини, неподалік від кордону з Румунією. Схожа віддалена сільська місцевість стала сценою для першого роману Краснагоркаї “Сатанинське танго”, опублікованого 1985 року, який справив літературний фурор в Угорщині та став проривом автора.

Роман “Гершт 07769” цього року відзначеного Нобелівською премією Ласло Краснагоркаї називають великим сучасним німецьким романом через його точне зображення соціальної нестабільності в країні.

Наприклад, у “Гершт 07769”, герой пише Меркель кілька листів про їхню спільну пристрасть до музики Йоганна Себастьяна Баха.

Читач переноситься в реалістичне зображення сучасного маленького містечка Тюрингія (Німеччина), яке водночас потерпає від соціальної анархії, вбивств та підпалів. При цьому напруження роману розгортається на тлі величної спадщини Баха.

Це книга про насильство і красу, які “неможливо” поєднані. Лауреат Нобелівської премії 2025 року Ласло Краснагоркаї також звертається на Схід, обираючи більш споглядальний і точно відточений стиль. Результатом стали твори, натхненні враженнями від його подорожей до Китаю та Японії.

Про пошуки таємного саду розповідає його роман 2003 року “Гора з півночі, озеро з півдня, дороги із заходу, річка зі сходу” – загадкова історія з ліричними вставками, що відбувається на південний схід від Кіото.

Цей твір відчувається як прелюдія до насиченої збірки “Му тут, внизу” (2008), яка складається з сімнадцяти оповідань, розташованих за послідовністю Фібоначчі (у літературі це означає, що структура твору або збірки творів організована за принципом чисел).

Твір розповідає про роль краси та художнього творіння у світі сліпоти та непостійності. Разом із його п’ятитомним епосом це вважається основною роботою Краснагоркаї. Книга є майстерним зображенням процесу, під час якого читач йде через низку “дверей” до незбагненного акту творчості.

Минулого року лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури стала південнокорейська письменниця Хан Ґан, яка також є лауреаткою Міжнародної Букерівської премії за роман “Вегетаріанка”, що розповідає про рішучу відмову жінки від м’ясних продуктів та про руйнівні наслідки такого рішення.

Хан Ґан отримала “Нобелівку” за “її насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя”.

Вона стала першою південнокорейською письменницею та першою письменницею з Азії, яка отримала Нобелівську премію з літератури.

За заповітом Альфреда Нобеля, лауреатом премії з літератури має стати автор, який створив найвидатніші роботи в дусі ідеалізму. Спочатку враховували лише твори, написані у році, що передує нагороді, але згодом правило змінили: тепер можуть оцінюватися роботи, чиє значення стало помітним лише недавно.

Цікаво, що здебільшого премію отримує один автор на рік. Лише кілька разів її ділили між двома письменниками – у 1904, 1917, 1966 та 1974 роках.

Нобелівський тиждень-2025
6 жовтня розпочався нобелівський тиждень. Першими оголосили лауреатів у медицині та фізіології – американців Мері Брунков, Фреда Рамсделла та японця Шимона Сакагучі за дослідження периферичної імунної толерантності.

У фізиці премію здобули Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс за відкриття макроскопічного квантового тунелювання та квантування енергії в електричних колах.

“Нобелівку” у галузі хімії отримали японський науковець Сусуму Кітагава, британець Річард Робсон та американець Омар Ягхі.

Вже завтра, 11 жовтня стане відомий лауреат Нобелівської премії миру-2025.

Цього року особливу увагу привернув Дональд Трамп, висунутий на нагороду представниками Пакистану, Камбоджі, Ізраїлю та республіканськими конгресменами США. Навіть у Верховній Раді України зареєстрували пропозицію його номінувати.

Сам Трамп заявив, що для США буде “образою”, якщо він не отримає премію, адже, за його словами, саме він “зупинив сім глобальних конфліктів”.

Сообщение Лауреатом Нобелівської премії з літератури-2025 став угорський письменник Ласло Краснагоркаї появились сначала на Український репортер.

Нобелівську премію з хімії 2025 року присудили за розробку нових металоорганічних сполук.

Сообщение Нобелівську премію з хімії 2025 отримали вчені за прорив у створенні матеріалів, що можуть допомогти планеті появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє  Фонд Нобеля.

Учені відзначені Нобелівською премією за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі. Зазначається, що цьогорічна премія відкрила можливості для розвитку квантових технологій нового покоління – зокрема, квантової криптографії, комп’ютерів та датчиків.

«Одним з головних питань у фізиці є максимальний розмір системи, яка може демонструвати квантово-механічні ефекти. Цьогорічні лауреати Нобелівської премії провели експерименти з електричним контуром, в яких продемонстрували як квантово-механічний тунельний ефект, так і квантовані рівні енергії в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці», – йдеться в повідомленні.

Лауреати провели серію експериментів, щоб продемонструвати, що властивості квантового світу можуть бути конкретизовані в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці. Їхня надпровідна електрична система могла тунелювати з одного стану в інший, ніби проходячи крізь стіну. Вони також показали, що система поглинала і випромінювала енергію в дозах певного розміру, як і передбачала квантова механіка.

Нагадаємо, минулого року премію отримали Джон Хопфілд та Джеффрі Хінтон за фундаментальні відкриття у сфері машинного навчання та штучних нейронних мереж. Відкриття Хопфілда та Хінтона заклали фундамент для розвитку сучасних технологій штучного інтелекту.

Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини цьогоріч отримали американські вчені Мері Брунков і Фред Рамсделл та японський науковець Шимон Сакакучі. Троє науковців відзначені за революційні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності, яка запобігає шкоді, яку імунна система може завдати організму.

Сообщение Названо лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє сайт Фонду Нобеля.

Зазначається, що троє науковців відзначені Нобелівською премією з фізіології та медицини 2025 року за свої революційні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності, яка запобігає шкоді, яку імунна система може завдати організму.

Лауреати виявили захисників імунної системи – регуляторні Т-клітини, які запобігають атаці імунних клітин на наш власний організм. «Їхні відкриття мали вирішальне значення для нашого розуміння того, як функціонує імунна система і чому не всі ми хворіємо на серйозні аутоімунні захворювання», – каже голова Нобелівського комітету Олле Кемпе.

Шимон Сакагучі йшов проти течії в 1995 році, коли зробив перше ключове відкриття. Він довів, що імунна система є більш складною, і відкрив раніше невідомий клас імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних захворювань.

Мері Бранков і Фред Рамсделл зробили інше важливе відкриття у 2001 році, коли вони представили пояснення того, чому певний штам мишей був особливо вразливий до аутоімунних захворювань. Вони виявили, що у мишей є мутація в гені, який вони назвали Foxp3. Вони також показали, що мутації в людському еквіваленті цього гена викликають серйозне аутоімунне захворювання, Ipex.

Через два роки після цього Шимон Сакагучі зміг пов’язати ці відкриття. Він довів, що ген Foxp3 керує розвитком клітин, які він ідентифікував у 1995 році. Ці клітини, які зараз відомі як регуляторні Т-клітини, контролюють інші імунні клітини і забезпечують толерантність нашої імунної системи до власних тканин.

Нагадаємо, у 2024 році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали науковці Віктор Амброс та Гері Равкан за відкриття мікроРНК та її ролі у посттранскрипційній регуляції генів.

Сообщение Названо лауреатів Нобелівської премії-2025 з медицини та фізіології появились сначала на Український репортер.