<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы хіміки * Український репортер</title>
	<atom:link href="https://ukrreporter.com.ua/tag/himiky/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/himiky</link>
	<description>Новини з України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 12 Mar 2025 10:22:24 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/Redaktsiya_avatar_1478696788.png</url>
	<title>Архивы хіміки * Український репортер</title>
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/himiky</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Нобелівську премію 2021 року з хімії присудили за нові методи синтезу молекул</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/nauka/nobelivsku-premiyu-2021-roku-z-himiyi-prysudyly-za-novi-metody-syntezu-molekul.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/nauka/nobelivsku-premiyu-2021-roku-z-himiyi-prysudyly-za-novi-metody-syntezu-molekul.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 06 Oct 2021 19:25:54 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Нобелівська премія]]></category>
		<category><![CDATA[хіміки]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=157911</guid>

					<description><![CDATA[<p>Лауреатами Нобелівської премії з хімії стали Бенджамін Ліст з Німеччини та американець Девід Макміллан за відкриття нових методів синтезу молекул. Нагороду вони отримали «за розвиток асиметричного органокаталіза». Вчені розробили абсолютно новий інструмент для побудови молекул. Його застосування включає дослідження нових фармацевтичних препаратів, а також допомогло зробити хімію зеленішою. Нобелівський комітет відзначає, що каталізатори, які контролюють і прискорюють хімічні реакції, є фундаментальними інструментами хіміків. Довгий час дослідники вважали, що є тільки два типи каталізаторів: метали і ферменти. Однак Ліст і Макміллан у 2000 році незалежно один від одного розробили третій тип&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/nauka/nobelivsku-premiyu-2021-roku-z-himiyi-prysudyly-za-novi-metody-syntezu-molekul.html">Нобелівську премію 2021 року з хімії присудили за нові методи синтезу молекул</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Лауреатами Нобелівської премії з хімії стали Бенджамін Ліст з Німеччини та американець Девід Макміллан за відкриття нових методів синтезу молекул.</strong></p>
<p>Нагороду вони отримали «за розвиток асиметричного органокаталіза». Вчені розробили абсолютно новий інструмент для побудови молекул. Його застосування включає дослідження нових фармацевтичних препаратів, а також допомогло зробити хімію зеленішою.</p>
<p>Нобелівський комітет відзначає, що каталізатори, які контролюють і прискорюють хімічні реакції, є фундаментальними інструментами хіміків. Довгий час дослідники вважали, що є тільки два типи каталізаторів: метали і ферменти.</p>
<p>Однак Ліст і Макміллан у 2000 році незалежно один від одного розробили третій тип каталізу — асиметричний органокаталіз. Він заснований на невеликих органічних молекулах.</p>
<p>Торік Нобелівську премію з хімії вручили Дженніфер Дудне і Еммануель Шарпантьє за створення методу редагування геномів.</p>
<p>Нобелівський тиждень цього року традиційно розпочався з оголошення <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/nazvaly-laureativ-nobelivskoyi-premiyi-z-medytsyny-2021.html">лауреатів премії з медицини та фізіології</a>, потім <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/nobelivsku-premiyu-z-fizyky-vruchyly-za-novatorskyj-vnesok-v-rozuminnya-skladnyh-fizychnyh-system.html">оголосили імена володарів нагороди з фізики</a><strong>.</strong></p>
<p>7 жовтня назвуть лауреата премії з літератури, а 8 жовтня — лауреата премії миру. Нобелівський тиждень закінчиться 11 жовтня, коли стануть відомі лауреати премії з економіки пам’яті Альфреда Нобеля, заснованої Держбанком Швеції.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="157911" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/nauka/nobelivsku-premiyu-2021-roku-z-himiyi-prysudyly-za-novi-metody-syntezu-molekul.html">Нобелівську премію 2021 року з хімії присудили за нові методи синтезу молекул</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/nauka/nobelivsku-premiyu-2021-roku-z-himiyi-prysudyly-za-novi-metody-syntezu-molekul.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Корейські хіміки навчилися добувати золото з електронних відходів</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/korejski-himiky-navchylysya-dobuvaty-zoloto-z-elektronnyh-vidhodiv.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/korejski-himiky-navchylysya-dobuvaty-zoloto-z-elektronnyh-vidhodiv.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2020 10:12:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[золото]]></category>
		<category><![CDATA[Корея]]></category>
		<category><![CDATA[наука]]></category>
		<category><![CDATA[хіміки]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=126524</guid>

					<description><![CDATA[<p>Дослідники з Південної Кореї створили полімерну сполуку, яка здатна «всотувати» з електронних відходів золото — навіть у присутності 63 інших хімічних елементів. При цьому грам створеного полімеру «забирав» із собою півтора грама золота майже без домішок — це вдесятеро більше теоретичних обмежень. Про це вчені повідомили в публікації в науковому виданні Proceedings of the National Academy of Sciences. Для видобування золота з електронних відходів корейські хіміки створили стабільний пористий полімер із порфіриновими ділянками. Порфірини — це поширені в природі пігменти, які мають здатність приєднувати іони багатьох благородних металів, зокрема й&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/korejski-himiky-navchylysya-dobuvaty-zoloto-z-elektronnyh-vidhodiv.html">Корейські хіміки навчилися добувати золото з електронних відходів</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Дослідники з Південної Кореї створили полімерну сполуку, яка здатна «всотувати» з електронних відходів золото — навіть у присутності 63 інших хімічних елементів. При цьому грам створеного полімеру «забирав» із собою півтора грама золота майже без домішок — це вдесятеро більше теоретичних обмежень.</strong></p>
<p>Про це вчені повідомили в публікації в науковому виданні <a href="https://www.pnas.org/content/early/2020/06/17/2000606117" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Proceedings of the National Academy of Sciences.</a></p>
<p>Для видобування золота з електронних відходів корейські хіміки створили стабільний пористий полімер із порфіриновими ділянками. Порфірини — це поширені в природі пігменти, які мають здатність приєднувати іони багатьох благородних металів, зокрема й золота. А отже, такий полімер буде недорогим у виробництві.</p>
<p>Як зазначають учені, пористі полімери й раніше використовувалися для вилучення металевих забруднювачів — але для видобування благородних металів їх досі не застосовували. Один грам їхнього полімеру з порфіриновими ділянками зміг видобути до 1,62 грама золота — це в 10 разів більше за теоретично розраховану межу.</p>
<p>Дію полімеру корейські хіміки перевірили на вживаних друкованих платах — пластинах із шаром провідників, які використовуються у побутовій та комп’ютерній техніці. Так, із розчину друкованих плат у царській водці їм вдалося видобути золото з чистотою 99% та дієвість 94% (тобто 94% всього теоретично присутнього в розчині золота).</p>
<p>При цьому швидкість абсорбування полімером золота доволі швидка (99% процесу відбувається протягом 30 хвилин), а сам полімер дуже дешевий у виробництві: один долар на його синтез дозволяє видобути золота на 64 долари — понад те, полімер можна використовувати повторно.</p>
<p>Учені сподіваються, що їхня знахідка може бути використана для вдосконалення засобів переробки електронних відходів.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="126524" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/korejski-himiky-navchylysya-dobuvaty-zoloto-z-elektronnyh-vidhodiv.html">Корейські хіміки навчилися добувати золото з електронних відходів</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/korejski-himiky-navchylysya-dobuvaty-zoloto-z-elektronnyh-vidhodiv.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
