<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы День пам&#039;яті * Український репортер</title>
	<atom:link href="https://ukrreporter.com.ua/tag/den-pamyati/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/den-pamyati</link>
	<description>Новини з України</description>
	<lastBuildDate>Sat, 21 Feb 2026 22:22:59 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/Redaktsiya_avatar_1478696788.png</url>
	<title>Архивы День пам&#039;яті * Український репортер</title>
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/den-pamyati</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>20 лютого 2014 року &#8211; один із найтрагічніших днів в історії незалежної України (+відео)</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/20-lyutogo-2014-roku-odyn-iz-najtragichnishyh-dniv-v-istoriyi-nezalezhnoyi-ukrayiny-video.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/20-lyutogo-2014-roku-odyn-iz-najtragichnishyh-dniv-v-istoriyi-nezalezhnoyi-ukrayiny-video.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 20 Feb 2026 08:09:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Відео]]></category>
		<category><![CDATA[Історія]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Герої Небесної Сотні]]></category>
		<category><![CDATA[День пам'яті]]></category>
		<category><![CDATA[Революція Гідності]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=246344</guid>

					<description><![CDATA[<p>Є дати, які ніколи не зітруться з нашої пам&#8217;яті. 20 лютого 2014 року без жодних сумнівів можна вважати одним із найтрагічніших днів в історії незалежної України. У цей день підконтрольний владі спецпідрозділ МВС «Беркут» відкрив вогонь по майданівцям бойовими набоями. Вранці 20 лютого близько 10-ої години демонстранти знову зайняли Жовтневий палац та Український дім. Після цього силовики на вулиці Інститутській відкрили вогонь по активістах. Того ж дня в інтернеті з&#8217;явилося декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють з вогнепальної зброї в озброєних лише щитами і палицями протестувальників на вулиці&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/20-lyutogo-2014-roku-odyn-iz-najtragichnishyh-dniv-v-istoriyi-nezalezhnoyi-ukrayiny-video.html">20 лютого 2014 року &#8211; один із найтрагічніших днів в історії незалежної України (+відео)</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Є дати, які ніколи не зітруться з нашої пам&#8217;яті. 20 лютого 2014 року без жодних сумнівів можна вважати одним із найтрагічніших днів в історії незалежної України.</strong></p>
<p>У цей день підконтрольний владі спецпідрозділ МВС «Беркут» відкрив вогонь по майданівцям бойовими набоями.</p>
<p>Вранці 20 лютого близько 10-ої години демонстранти знову зайняли Жовтневий палац та Український дім. Після цього силовики на вулиці Інститутській відкрили вогонь по активістах.</p>
<p>Того ж дня в інтернеті з&#8217;явилося декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють з вогнепальної зброї в озброєних лише щитами і палицями протестувальників на вулиці Інститутській.</p>
<p>До 14:00 години були вбиті 35 осіб, а о 17:00 повідомлялося про 60 загиблих майданівців. Після 15 години міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 одиниць зброї, з них 408 &#8211; тітушкам. До речі,<br />
останніх завозили з Білгорода, Вороніжа, Курська, Ростова і по містах, які вони планували окуповувати. В Харькові згодом, наприклад, їх зупинили наші націоналістичні обʼєднання. Як і в Одесі. В Донецьку вони вбивали мирних протестувальників. Люди просто зникали.</p>
<p>Після кривавих подій в центрі Києва про свою підтримку Майдану почали заявляти силовики з різних областей України. Світ облетіли кадри розстрілу фактично беззбройних людей в центрі Києва.</p>
<p>У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, під час одних із найтрагічніших подій Революції Гідності, на палаючому Майдані Незалежності прозвучала пісня «Лента за лентою».</p>
<p>Ці дні стали переломними для України. У центрі Києва тривали жорстокі протистояння, палали барикади, лунали вибухи та постріли. Саме так розпочався найтрагічніший етап революції гідності.</p>
<p>12 років тому, в цей період, загинула значна частина Героїв, яких згодом назвали Небесною Сотнею. 107 активістів Євромайдану, вбитих під час протистоянь. Їхні імена назавжди стали уособленням жертовності та незламності українського народу.</p>
<p>Назва виникла за аналогією зі структурними одиницями Самооборони Майдану &#8211; сотнями. Вперше словосполучення &#8220;Небесна Сотня&#8221; пролунало під час прощання із загиблими 21-22 лютого 2014 року на Майдані Незалежності.</p>
<p>Серед Героїв &#8211; люди різного віку, національностей, професій і віросповідань. Це громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, &#8211; 82. Серед 107 Героїв &#8211; три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.</p>
<p>Першим із Героїв Небесної Сотні став Павло Мазуренко, який помер 22 грудня 2013 року від тілесних ушкоджень. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року внаслідок ускладнень після поранення, отриманого під час штурму Майдану 18 лютого 2014 року.</p>
<p>Революція Гідності стала переломним моментом в історії сучасної України. Повалення режиму Януковича відкрило шлях до відновлення курсу на євроінтеграцію та підписання Угоди про асоціацію з ЄС.</p>
<p>Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши такі поняття, як гідність, свобода, право на самовизначення, суверенітет держави та європейський вибір.</p>
<p>&#8220;Серед вогню та льоду, снайперів на дахах Небесна Сотня заплатила найстрашнішу ціну патріотів… Їхня кров та мужність дають українському народові другий шанс на свободу&#8221;, &#8211; зазначив віцепрезидент США Джо Байден у 2015 році, коментуючи події на Майдані.</p>
<p>1 липня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про заснування державної нагороди &#8211; &#8220;Орден Героїв Небесної Сотні&#8221;. Указом Президента від 3 листопада 2014 року № 844/2014 затверджено Статут і малюнок ордена.</p>
<p>Орден має форму блакитного хреста із зображенням небесного воїна в обладунках із мечем та щитом, стилізованих під саморобне спорядження учасників Майдану. На звороті викарбувано напис: &#8220;Свобода та Гідність&#8221;.</p>
<p>День Героїв Небесної Сотні &#8211; це день жалоби, пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії. Водночас це день вшанування боротьби за гідне й вільне життя.</p>
<p>Пам’ять про Небесну Сотню вшановують під гаслом &#8220;Вдячні за свободу!&#8221;.</p>
<p>Пісня «Лента за лентою», що походить із часів українських визвольних змагань, у ту ніч звучала як акт спротиву, підтримки та єдності — як нагадування, що боротьба за незалежність має глибоке історичне коріння.<br />
Навіть серед вогню та небезпеки люди не припиняли стояти — і не втрачали голосу.<br />
Вічна памʼять Героям Небесної Сотні.</p>
<p><iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=476&amp;href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Freel%2F1250751490391890%2F&amp;show_text=false&amp;width=267&amp;t=0" width="267" height="476" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p>14 лютого 2017 року під час судового засідання у справі про розстріл активістів Євромайдану оприлюднили новий відеодоказ, який раніше ніде не публікувався: ані у ЗМІ, ані в інтернеті. Це відео тривалістю 1 год 10 хв високої якості, на якому одним кадром, без монтажу зафіксована вулиця Інститутська в момент убивства протестувальників. Ракурс відео дозволяє відслідкувати як позиції силовиків, так і позицію активістів під час подій 20 лютого 2014-го.</p>
<p><iframe title="Нове відео розстрілів на Майдані (повна версія)" width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/gquj-Gf7cVQ?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="246344" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/20-lyutogo-2014-roku-odyn-iz-najtragichnishyh-dniv-v-istoriyi-nezalezhnoyi-ukrayiny-video.html">20 лютого 2014 року &#8211; один із найтрагічніших днів в історії незалежної України (+відео)</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/20-lyutogo-2014-roku-odyn-iz-najtragichnishyh-dniv-v-istoriyi-nezalezhnoyi-ukrayiny-video.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Пам’яті легендарної Квітки Цісик</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/culture/pam-yati-kvitky-tsisyk.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/culture/pam-yati-kvitky-tsisyk.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 31 Mar 2025 14:11:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Надбання республіки]]></category>
		<category><![CDATA[День пам'яті]]></category>
		<category><![CDATA[Квітка Цісик]]></category>
		<category><![CDATA[легендарна співачка]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=233152</guid>

					<description><![CDATA[<p>29 березня – День пам’яті Квітки Цісик (1953-1998), американської співачки українського походження. Квітка Цісик народилася в Нью-Йорку в родині українських емігрантів. Цісики виїхала зі Львова у 1944 році. З дитинства Квітка навчалася грі на скрипці, гарно співала. В 1974 році закінчила консерваторію в Нью-Йорку. Під час навчання взяла собі псевдонім Кейсі від ініціалів К.С. Виконувала джинґли, була бек-вокалісткою у Боба Джеймса, Роберта Флека, Майкла Джексона та інших американських виконавців. 1977 року зіграла епізодичну роль у комедійній мелодрамі «Ти світло мого життя». За виконання однойменної пісні до цього фільму отримала «Оскар».&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/culture/pam-yati-kvitky-tsisyk.html">Пам’яті легендарної Квітки Цісик</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>29 березня – День пам’яті Квітки Цісик (1953-1998), американської співачки українського походження.</strong></p>
<p>Квітка Цісик народилася в Нью-Йорку в родині українських емігрантів. Цісики виїхала зі Львова у 1944 році. З дитинства Квітка навчалася грі на скрипці, гарно співала. В 1974 році закінчила консерваторію в Нью-Йорку. Під час навчання взяла собі псевдонім Кейсі від ініціалів К.С.</p>
<p>Виконувала джинґли, була бек-вокалісткою у Боба Джеймса, Роберта Флека, Майкла Джексона та інших американських виконавців. 1977 року зіграла епізодичну роль у комедійній мелодрамі «Ти світло мого життя». За виконання однойменної пісні до цього фільму отримала «Оскар».</p>
<p>10 років Квітка Цісик була голосом автомобільної компанії Ford. Крім того, озвучувала реклами інших великих корпорацій Америки.</p>
<p>1983 року співачка разом із матір’ю відвідала Україну. Була у Львові, інших містах Західної України. Саме після тієї поїздки в її репертуарі з’явилися пісні Володимира Івасюка.</p>
<p>Сім років жінка боролася з раком. 29 березня 1998 року вона померла, не доживши п’яти днів до свого 45-річчя.</p>
<p>Квітка записала власним коштом два україномовні альбоми – “Квітка” ( 1980 р.) та “Два кольори” ( 1989 р.). Це коштувало близько 200 тисяч доларів. Для їхнього запису вона наймала найкращих музикантів Нью-Йорка, акомпанувала Квітці її рідна сестра Марія, а правильну українську вимову ставила мама.</p>
<p>Обидві платівки у 1990-му році були номіновані на премію “Греммі” в категорії “сучасний фольк”. До України вони потрапляли здебільшого контрабандою, люди перезаписували пісні і передавали один одному. Адже в радянський час роботи Цісик потрапляли під заборону.</p>
<p><strong>Більше про Квітку Цісик читайте тут:</strong></p>
<p><strong><a href="https://ukrreporter.com.ua/culture/nezabutnya-kvitka-tsisyk-v-natsionalnij-operi-foto.html">Незабутня “Квітка Цісик” в Національній опері (+фото)</a></strong></p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="233152" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/culture/pam-yati-kvitky-tsisyk.html">Пам’яті легендарної Квітки Цісик</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/culture/pam-yati-kvitky-tsisyk.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
