<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы Економіка * Український репортер</title>
	<atom:link href="https://ukrreporter.com.ua/category/business/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukrreporter.com.ua/category/business</link>
	<description>Новини з України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 03 Jun 2026 09:47:36 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.0</generator>

<image>
	<url>https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/Redaktsiya_avatar_1478696788.png</url>
	<title>Архивы Економіка * Український репортер</title>
	<link>https://ukrreporter.com.ua/category/business</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Для бізнесу встановили дедлайн, щоб підтвердити критичність для бронювання працівників</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/war/dlya-biznesu-vstanovyly-dedlajn-shhob-pidtverdyty-krytychnist-dlya-bronyuvannya-pratsivnykiv.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 01 Jun 2026 11:32:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[бронювання]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[дедлайн]]></category>
		<category><![CDATA[критичні підприємства]]></category>
		<category><![CDATA[мобілізація]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=249079</guid>

					<description><![CDATA[<p>Підприємства в Україні матимуть три місяці, до 1 вересня, щоб підтвердити критичність за оновленими правилами бронювання. Про це заявив міністр економіки Олексій Соболев під час засідання Верховної Ради. «Цього разу підприємствам також буде надано три місяці на підтвердження своєї критичності. Тобто до 1 вересня вони мають пройти цей механізм», — уточнив Соболев. За його даними, механізм для бізнесу вже зрозумілий, а пакети документів готові, тож процедура не має зайняти більше часу, ніж під час попереднього перезатвердження у грудні 2024 року. В Україні триває мобілізація і незабаром вона зміниться так, що&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/war/dlya-biznesu-vstanovyly-dedlajn-shhob-pidtverdyty-krytychnist-dlya-bronyuvannya-pratsivnykiv.html">Для бізнесу встановили дедлайн, щоб підтвердити критичність для бронювання працівників</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Підприємства в Україні матимуть три місяці, до 1 вересня, щоб підтвердити критичність за оновленими правилами бронювання.</strong></p>
<p>Про це <a href="https://www.youtube.com/watch?v=McbVYN0NbNk" target="_blank" rel="noopener">заявив</a> міністр економіки Олексій Соболев під час засідання Верховної Ради.</p>
<p>«Цього разу підприємствам також буде надано три місяці на підтвердження своєї критичності. Тобто до 1 вересня вони мають пройти цей механізм», — уточнив Соболев.</p>
<p>За його даними, механізм для бізнесу вже зрозумілий, а пакети документів готові, тож процедура не має зайняти більше часу, ніж під час попереднього перезатвердження у грудні 2024 року.</p>
<p>В Україні триває мобілізація і незабаром вона зміниться так, що не буде схожою на ту, яка є зараз — про це розповів радник міністра оборони України Сергій Стерненко.</p>
<p>Міноборони, Генштаб та ОП розробляють реформу переходу на контрактну військову службу з чіткими термінами. Пропозиції ще перебувають на етапі обговорення і не закріплені юридично. Ключова ідея — запровадження трьох типів контрактів із гарантованою демобілізацією та подальшою відстрочкою.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="249079" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/war/dlya-biznesu-vstanovyly-dedlajn-shhob-pidtverdyty-krytychnist-dlya-bronyuvannya-pratsivnykiv.html">Для бізнесу встановили дедлайн, щоб підтвердити критичність для бронювання працівників</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Україні не вистачає 4,5 мільйона працівників. Кого бізнес шукає просто зараз?</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ukrayini-ne-vystachaye-4-5-miljona-pratsivnykiv-kogo-biznes-shukaye-prosto-zaraz.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 15 May 2026 10:09:36 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит кадрів]]></category>
		<category><![CDATA[роботодавці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=248646</guid>

					<description><![CDATA[<p>Україна стикається з масштабним кадровим дефіцитом. За оцінками Мінекономіки, країні не вистачає близько 4,5 мільйона працівників, а роботодавці дедалі активніше шукають людей у галузі транспорту, будівництва, промисловості, торгівлі та сфери послуг. Яких працівників найбільше бракує Україні? Станом на травень цього року на Єдиному порталі вакансій було доступно 230 тисяч вакансій, водночас роботу через центри зайнятості шукала лише 141 тисяча людей, пише 24 Канал. Найбільше вакансій зараз відкрито у: торгівлі – 39 тисяч; промисловості – 20 тисяч; транспорті – 16 тисяч; ресторанному бізнесі – 15 тисяч; фінансах та медицині – по&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ukrayini-ne-vystachaye-4-5-miljona-pratsivnykiv-kogo-biznes-shukaye-prosto-zaraz.html">Україні не вистачає 4,5 мільйона працівників. Кого бізнес шукає просто зараз?</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Україна стикається з масштабним кадровим дефіцитом. За оцінками Мінекономіки, країні не вистачає близько 4,5 мільйона працівників, а роботодавці дедалі активніше шукають людей у галузі транспорту, будівництва, промисловості, торгівлі та сфери послуг.</strong></p>
<p>Яких працівників найбільше бракує Україні?<br />
Станом на травень цього року на Єдиному порталі вакансій було доступно 230 тисяч вакансій, водночас роботу через центри зайнятості шукала лише 141 тисяча людей, пише <a href="https://24tv.ua/business/yaki-profesiyi-naybilsh-zatrebuvani-ukrayini-rinok-pratsi-2026_n3068059" target="_blank" rel="noopener">24 Канал.</a></p>
<p>Найбільше вакансій зараз відкрито у:</p>
<p>торгівлі – 39 тисяч;<br />
промисловості – 20 тисяч;<br />
транспорті – 16 тисяч;<br />
ресторанному бізнесі – 15 тисяч;<br />
фінансах та медицині – по 11 тисяч.<br />
Серед професій найбільш затребувані:</p>
<p>водії;<br />
продавці;<br />
кухарі;<br />
інженери;<br />
лікарі;<br />
електрики;<br />
швачки;<br />
слюсарі;<br />
комплектувальники;<br />
вантажники.</p>
<p>Окремо зростає попит у сільському господарстві через сезонні роботи. Бізнесу потрібні працівники для обробки землі, посадки культур та захисту рослин.</p>
<p>Президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко у коментарі 24 Каналу зазначив, що ситуація з дефіцитом кадрів фактично не змінюється вже понад два роки.</p>
<p>За його словами, особливо гостро бракує працівників у сфері логістики та транспорту – йдеться не лише про водіїв, а й про працівників автобусів, метро та трамваїв.</p>
<p>Наприклад, попит на швачок росте з року в рік. Це відбувається на фоні того, що збільшується армія, відповідно такі професії стають потрібними. Також попит росте на професії у галузях енергетики, комунального господарства та будівництва.</p>
<p>Керівниця напрямку OLX Робота Марія Абдуліна пояснює, що проблема полягає у трансформації економіки під час війни.</p>
<p>Протягом останніх понад двадцяти років в Україні сформувався стійкий соціальний наратив: після школи – університет, після університету – офіс. Робітничі професії не були престижними, їх сприймали як вибір тих, хто не зміг вступити до закладу вищої освіти. Профтехосвіта деградувала, але не тому, що держава раптово про неї забула, а тому, що в тому числі на неї не було соціального попиту.</p>
<p>А зараз економіка країни інша – воєнна, виробнича та відновлювальна. Отже, потребує зовсім інших рук.</p>
<p>За її словами, кадровий дефіцит уже виходить далеко за межі робітничих професій і дедалі сильніше зачіпає готельно-ресторанну сферу та медицину.</p>
<p>Що це означає?<br />
Український ринок праці входить у фазу структурної кадрової кризи. Фактично роботодавці змушені:</p>
<p>конкурувати за працівників;<br />
підвищувати зарплати;<br />
спрощувати вимоги до кандидатів;<br />
активніше брати людей без досвіду;<br />
залучати працівників 50+;<br />
говорити про потребу у трудових мігрантах.</p>
<p>Кадровий голод стає однією з головних економічних проблем України. Попри сотні тисяч відкритих вакансій, бізнес дедалі частіше не може знайти людей навіть на базові позиції. Особливо складною ситуація стає для галузей, де потрібна фізична праця або технічна кваліфікація.</p>
<p>У коментарі експертка з працевлаштування Валентина Гаврюшенко розповіла, що причини дефіциту працівників на ринку праці різняться залежно від сфери бізнесу.</p>
<p>Серед цих причин є як війна та мобілізація, так і зовнішня міграція. Також впливають демографічні зміни, адже війна пришвидшила ці процеси, особливо серед працездатного населення.</p>
<p>Варто звернути увагу і на причину, яка пов&#8217;язана зі структурною невідповідністю навичок. Тобто претенденти часто не володіють тими навичками, які потрібні роботодавцям. Це посилює розрив пропозиції та попиту на ринку праці.</p>
<p>У Work.ua на запит 24 Каналу також зауважили, що серед трьох головних причин дефіциту кадрів є війна, демографічне старіння та безробіття.</p>
<p>У дослідженні від OLX Робота наголошують, що через кадрову кризу у 2025 році роботодавці активізували наймання осіб старшого віку, а також осіб зі статусом УБД та з інвалідністю.</p>
<p>Крім того, за словами експертки з працевлаштування Валентини Гаврюшенко, одним з методів подолання дефіциту кадрів для роботодавців стало залучення жінок до професій, які стереотипно вважаються чоловічими.</p>
<p>Наприклад, жінки стають водійками тролейбусів, трамваїв, навантажувачів, далекобійницями. За офіційними даними служби зайнятості у 2025 році, десятки тисяч жінок почали працювати в позиціях, які раніше вважалися виключно чоловічими,<br />
– додає Гаврюшенко.</p>
<p>Правила гри у сучасному бізнес-світі стрімко змінюються. Сьогодні як ніколи важливо дбати про баланс роботи та відпочинку, щоб мати сили та натхнення підкорювати нові бізнес-вершини. І Škoda Karoq легко допоможе з цим. З понеділка по п’ятницю будь на зв’язку навіть в дорозі за допомогою бездротового підключення телефону. А у вихідні сміливо рушай з родиною на відкриття нових місць, завдяки Off-Road режиму. І це далеко не все…</p>
<p>&nbsp;</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="248646" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/ukrayini-ne-vystachaye-4-5-miljona-pratsivnykiv-kogo-biznes-shukaye-prosto-zaraz.html">Україні не вистачає 4,5 мільйона працівників. Кого бізнес шукає просто зараз?</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Вперше в історії США випустять банкноти з підписом Трампа</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/ameryka/vpershe-v-istoriyi-ssha-vypustyat-banknoty-z-pidpysom-trampa.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/ameryka/vpershe-v-istoriyi-ssha-vypustyat-banknoty-z-pidpysom-trampa.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 27 Mar 2026 07:43:17 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Америка]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[долари]]></category>
		<category><![CDATA[Дональд Трамп]]></category>
		<category><![CDATA[підпис]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=247397</guid>

					<description><![CDATA[<p>У США вже цього літа планують випустити паперові гроші з підписом чинного президента Дональда Трампа — вперше в історії країни глава держави підпише американські банкноти. Про це повідомляє Reuters із посиланням на Міністерство фінансів США. Нові купюри випускають до 250-річчя незалежності США. Водночас у них буде ще одна особливість — уперше за останні 165 років на банкнотах не буде підпису скарбника, хоча традиційно вони містили підписи як скарбника, так і міністра фінансів. Очікується, що перші 100-доларові банкноти з підписами Трампа та міністра фінансів США Скотта Бессента надрукують уже в червні.&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/ameryka/vpershe-v-istoriyi-ssha-vypustyat-banknoty-z-pidpysom-trampa.html">Вперше в історії США випустять банкноти з підписом Трампа</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>У США вже цього літа планують випустити паперові гроші з підписом чинного президента Дональда Трампа — вперше в історії країни глава держави підпише американські банкноти.</strong></p>
<p>Про це повідомляє Reuters із посиланням на Міністерство фінансів США.</p>
<p>Нові купюри випускають до 250-річчя незалежності США. Водночас у них буде ще одна особливість — уперше за останні 165 років на банкнотах не буде підпису скарбника, хоча традиційно вони містили підписи як скарбника, так і міністра фінансів.</p>
<p>Очікується, що перші 100-доларові банкноти з підписами Трампа та міністра фінансів США Скотта Бессента надрукують уже в червні.</p>
<p>У наступні місяці планується випуск інших номіналів. Водночас для надходження нових купюр до банківської системи може знадобитися кілька тижнів.</p>
<p>Наразі Міністерство фінансів продовжує друкувати банкноти з підписами колишньої очільниці відомства часів адміністрації Байдена Джанет Єллен та скарбниці Лінн Малерби.</p>
<p>Таким чином Малерба стане останньою серед скарбників, чиї підписи розміщувалися на федеральних банкнотах США від 1861 року — часу, коли уряд уперше запровадив паперові гроші.</p>
<p>Чинний міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що випуск таких купюр символічно пов’язаний із ювілеєм країни та нинішнім економічним курсом.</p>
<p>«Немає більш ефективного способу відзначити історичні досягнення нашої великої країни і президента Дональда Трампа, ніж випуск доларових купюр з його ім’ям, і цілком доречно, що ця історична валюта буде випущена до 250-річчя від дня народження президента», — сказав він.</p>
<p>У Reuters зазначають, що зміна підпису на банкнотах є частиною ширшої тенденції — адміністрація Трампа та її союзники намагаються увічнити ім’я президента на різних державних об’єктах, програмах і символах.</p>
<p>Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп заявив про можливість своєї участі у президентських виборах у Венесуелі.</p>
<p>Ми раніше інформували, що президент США Дональд Трамп стверджує, що Іран хотів зробити його своїм новим верховним лідером, але він відмовився.</p>
<p>Читайте також: <a href="https://ukrreporter.com.ua/golovne/antysemityzm-ta-rusofobiya-vijna-z-iranom-ta-opytuvannya-v-izrayili-ta-ssha.html">Антисемітизм та русофобія. Війна з Іраном та опитування в Ізраїлі та США</a></p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="247397" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/ameryka/vpershe-v-istoriyi-ssha-vypustyat-banknoty-z-pidpysom-trampa.html">Вперше в історії США випустять банкноти з підписом Трампа</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/ameryka/vpershe-v-istoriyi-ssha-vypustyat-banknoty-z-pidpysom-trampa.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін на пальне в Україні</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/antymonopolnyj-komitet-pereviryaye-rizke-zrostannya-tsin-na-palne-v-ukrayini.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/antymonopolnyj-komitet-pereviryaye-rizke-zrostannya-tsin-na-palne-v-ukrayini.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 04 Mar 2026 17:22:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[Антимонопольний комітет]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[зростання цін на пальне]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=246885</guid>

					<description><![CDATA[<p>Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав контроль на ринку світлих нафтопродуктів після того, як у перші дні березня 2026 року в мережах АЗС спостерігалося істотне зростання цін на пальне. Як повідомляє комітет, основною метою перевірки є встановлення наявності або відсутності ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку операторів АЗС. У межах заходів контролю, 4 березня 2026 року АМКУ направив учасникам ринку вимоги про надання інформації, необхідної для з’ясування причин підвищення цін. У документах встановлені максимально стислі строки надання даних. Після їх отримання Комітет проведе оперативний аналіз і у разі&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/antymonopolnyj-komitet-pereviryaye-rizke-zrostannya-tsin-na-palne-v-ukrayini.html">Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін на пальне в Україні</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав контроль на ринку світлих нафтопродуктів після того, як у перші дні березня 2026 року в мережах АЗС спостерігалося істотне зростання цін на пальне.</strong></p>
<p>Як<a href="https://amcu.gov.ua/news/amku-zdiisniuie-zakhody-kontroliu-shchodo-sytuatsii-na-rynku-svitlykh-naftoproduktiv?v=69a84b4e0beef" target="_blank" rel="noopener"> повідомляє</a> комітет, основною метою перевірки є встановлення наявності або відсутності ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку операторів АЗС.</p>
<p>У межах заходів контролю, 4 березня 2026 року АМКУ направив учасникам ринку вимоги про надання інформації, необхідної для з’ясування причин підвищення цін. У документах встановлені максимально стислі строки надання даних. Після їх отримання Комітет проведе оперативний аналіз і у разі виявлення порушень вживатиме відповідних заходів.</p>
<p>Разом із цим АМКУ зазначає, що ціни на світлі нафтопродукти не підлягають державному регулюванню, а український ринок повністю залежить від імпорту. Коливання світових цін прямо впливають на вартість пального для споживачів. Підвищення цін на пальне є загальноєвропейським явищем і спостерігається не лише в Україні.</p>
<p>Зауважимо, протягом 2–3 березня середня вартість бензину в Україні зросла приблизно на 2 грн/л, перевищивши позначку 65 грн/л. Скраплений газ здорожчав до 39,05 грн/л, а дизельне пальне – до 65,02 грн/л.</p>
<p>Згодом голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев закликав представників паливного ринку не використовувати панічні настрої задля надприбутків.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="246885" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/antymonopolnyj-komitet-pereviryaye-rizke-zrostannya-tsin-na-palne-v-ukrayini.html">Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін на пальне в Україні</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/business/biznes/antymonopolnyj-komitet-pereviryaye-rizke-zrostannya-tsin-na-palne-v-ukrayini.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>&#8220;Укргідроенерго&#8221; за два мільйони застрахувало відповідальність керівництва у разі арешту</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/business/ukrgidroenergo-za-dva-miljony-zastrahuvalo-vidpovidalnist-kerivnytstva-u-razi-areshtu.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/business/ukrgidroenergo-za-dva-miljony-zastrahuvalo-vidpovidalnist-kerivnytstva-u-razi-areshtu.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 19 Jan 2026 08:22:02 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Укргідроенерго]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=245177</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#8220;Укргідроенерго&#8221; уклало договір з ПрАТ &#8220;Страхова компанія &#8220;Колоннейд Україна&#8221; щодо страхування відповідальності керівного складу ‒ гендиректора, голови та членів наглядової ради ‒ на суму 2,38 млн грн. Річний ліміт страхового покриття встановлений на рівні 126,03 млн грн, страховий тариф становить 1,89% від цієї суми, повідомляють &#8220;Наші гроші&#8221;. &#8220;У разі необхідності витрати застрахованої особи на правовий захист компенсуються в межах загальної страхової суми. Витрати, пов’язані із заставою чи запобіжними заходами, попереднім розслідуванням вимоги або обставин, пом’якшенням наслідків шкоди, обмеженнями прав на активи чи свободу, а також екстрадиційними процедурами, відшкодовуються у розмірі&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/ukrgidroenergo-za-dva-miljony-zastrahuvalo-vidpovidalnist-kerivnytstva-u-razi-areshtu.html">&#8220;Укргідроенерго&#8221; за два мільйони застрахувало відповідальність керівництва у разі арешту</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>&#8220;Укргідроенерго&#8221; уклало договір з ПрАТ &#8220;Страхова компанія &#8220;Колоннейд Україна&#8221; щодо страхування відповідальності керівного складу ‒ гендиректора, голови та членів наглядової ради ‒ на суму 2,38 млн грн.</strong></p>
<p>Річний ліміт страхового покриття встановлений на рівні 126,03 млн грн, страховий тариф становить 1,89% від цієї суми, повідомляють <a href="https://nashigroshi.org/2026/01/19/ukrhidroenerho-za-2-mln-zastrakhuvalo-vidpovidalnist-kerivnytstva-na-vypadok-areshtu/">&#8220;Наші гроші&#8221;</a>.</p>
<p>&#8220;У разі необхідності витрати застрахованої особи на правовий захист компенсуються в межах загальної страхової суми. Витрати, пов’язані із заставою чи запобіжними заходами, попереднім розслідуванням вимоги або обставин, пом’якшенням наслідків шкоди, обмеженнями прав на активи чи свободу, а також екстрадиційними процедурами, відшкодовуються у розмірі 10% від страхової суми, але не більше 500 тис грн за кожним окремим випадком.</p>
<p>Ліміт на компенсацію витрат на відновлення репутації, психологічну допомогу, штрафи та неустойки становить 50 тис грн, а на заміну автомобіля ‒ 10 тис грн на один страховий випадок. Ліміт на покриття невідкладних витрат визначено на рівні 10% страхової суми для кожної окремої ситуації. Страхове покриття діє по всьому світу, за винятком &#8220;США/Канади, АР Крим, Донецької та Луганської областей та інших територій, непідконтрольних Україні&#8221;.</p>
<p>Закупівлю здійснили без проведення торгів, оскільки попередній тендер скасували через відсутність учасників.</p>
<p>Обов’язки гендиректора &#8220;Укргідроенерго&#8221; нині виконує Богдан Сухецький. У грудні 2025 року стартував відбір кандидатів на посаду керівника компанії. Головою наглядової ради є незалежний член Валентин Гвоздій. Також до ради входять незалежні члени Стівен Уолш, Наталія Микольська та Олег Терлецький, а від держави ‒ Василь Шкураков і Віталій Кушніров.</p>
<p>Єдиним акціонером київського страховика &#8220;Колоннейд Україна&#8221; є компанія &#8220;SCP Luxembourg SA RL&#8221; з Люксембургу, а кінцевим бенефіціаром зазначений &#8220;Ввівіан Прем Ватса&#8221; з Канади. Компанія-переможець належить до корпоративної групи &#8220;Ферфакс Файненшл Холдинг&#8221;. Це міжнародна страхова група, представлена в Україні також іншими компаніями: ПрАТ &#8220;СК &#8220;Універсальна&#8221;, ТДВ &#8220;СК &#8220;АРКС Лайф&#8221; та АТ &#8220;СК &#8220;АРКС&#8221;, які НБУ включив до небанківської фінансової групи &#8220;Fairfax&#8221;. Ввівіан Прем Ватса є головою та виконавчим директором &#8220;Fairfax Financial Holdings&#8221;&#8221;, &#8211; пише видання &#8220;Наші гроші&#8221;.</p>
<p>&nbsp;</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="245177" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/ukrgidroenergo-za-dva-miljony-zastrahuvalo-vidpovidalnist-kerivnytstva-u-razi-areshtu.html">&#8220;Укргідроенерго&#8221; за два мільйони застрахувало відповідальність керівництва у разі арешту</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/business/ukrgidroenergo-za-dva-miljony-zastrahuvalo-vidpovidalnist-kerivnytstva-u-razi-areshtu.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Верховна Рада ухвалила бюджет на 2026 рік: дефіцит &#8211; 18,5% ВВП</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/rada-uhvalyla-byudzhet-na-2026-rik-defitsyt-18-5-vvp.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/rada-uhvalyla-byudzhet-na-2026-rik-defitsyt-18-5-vvp.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 03 Dec 2025 13:31:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[бюджет]]></category>
		<category><![CDATA[Верховна Рада України]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит бюджету]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=243801</guid>

					<description><![CDATA[<p>Верховна Рада 3 грудня ухвалила законопроєкт &#8220;Про державний бюджет на 2026 рік&#8221; в цілому. Про це свідчить пряма трансляція пленарного засідання Верховної Ради. &#8220;За&#8221; проголосувало 257 депутатів. Розроблений урядом проєкт бюджету передбачає доходи на рівні 2,92 трлн грн та видатки на рівні 4,78 трлн грн. Дефіцит бюджету – близько 2,4 трлн грн або 18,5% ВВП. Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 млрд дол. (близько 800 млрд грн) наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від ЄС, проте наразі блок не&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/rada-uhvalyla-byudzhet-na-2026-rik-defitsyt-18-5-vvp.html">Верховна Рада ухвалила бюджет на 2026 рік: дефіцит &#8211; 18,5% ВВП</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Верховна Рада 3 грудня ухвалила законопроєкт &#8220;Про державний бюджет на 2026 рік&#8221; в цілому.</strong></p>
<p>Про це свідчить пряма трансляція пленарного засідання Верховної Ради.</p>
<p>&#8220;За&#8221; проголосувало 257 депутатів.</p>
<p>Розроблений урядом проєкт бюджету передбачає доходи на рівні 2,92 трлн грн та видатки на рівні 4,78 трлн грн.</p>
<p>Дефіцит бюджету – близько 2,4 трлн грн або 18,5% ВВП.</p>
<p>Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 млрд дол. (близько 800 млрд грн) наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від ЄС, проте наразі блок не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.</p>
<p>Видатки на оборону у 2026 році прогнозувалися на рівні 2,8 трлн грн. Номінально ця сума відповідає видаткам оборони у 2025 році на момент внесення проєкту бюджету в парламент.</p>
<p>Однак восени Рада збільшила видатки оборони у 2025 році ще на 300 млрд грн, тож реальні видатки, закладені на 2026 рік, будуть меншими, ніж цього року.</p>
<p>У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив збільшення соціальних стандартів – вперше з 2023 року:</p>
<p>мінімальна зарплата – з 8 000 грн до 8 647 грн (зростання на 8%);<br />
загальний прожитковий мінімум – з 2 920 грн до 3 209 грн (+9,9%);<br />
прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 грн до 3 328 грн (+9,9%);<br />
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, – з 2 361 грн до 2 595 грн (+9,9%).</p>
<p>Нагадаємо, що 5 листопада уряд схвалив проєкт бюджету до другого читання, майже не врахувавши правок народних депутатів.</p>
<p>Рада планувала розглянути законопроєкт про держбюджет 2 грудня – на день пізніше встановленого законодавством дедлайну. Однак тоді слухання так і не відбулося через брак голосів на ухвалення рішення.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="243801" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/rada-uhvalyla-byudzhet-na-2026-rik-defitsyt-18-5-vvp.html">Верховна Рада ухвалила бюджет на 2026 рік: дефіцит &#8211; 18,5% ВВП</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/rada-uhvalyla-byudzhet-na-2026-rik-defitsyt-18-5-vvp.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Які продукти зростуть у ціні до кінця року</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/business/apk/yaki-produkty-zrostut-u-tsini-do-kintsya-roku.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/business/apk/yaki-produkty-zrostut-u-tsini-do-kintsya-roku.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 11 Nov 2025 17:34:24 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[АПК]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[здорожчання продуктів]]></category>
		<category><![CDATA[інфляція]]></category>
		<category><![CDATA[споживчий кошик]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на продукти]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=242982</guid>

					<description><![CDATA[<p>До кінця 2025 року українці можуть очікувати підвищення цін на деякі харчові продукти, зокрема м’ясо, фрукти та олію, водночас овочі та яйця наразі не здорожчали. Про це розповів аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка в коментарі «24 Каналу». За його словами, найбільше за рік зросли ціни на м’ясо, м’ясопродукти, фрукти та соняшникову олію. Водночас завдяки гарному врожаю стабілізувалися ціни на овочі. Сезонне здорожчання м’яса та м’ясопродуктів очікується ближче до новорічних свят через зростання попиту, проте істотного стрибка цін на свинину не прогнозують завдяки збільшеному імпорту. Ціни на яйця тримаються&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/apk/yaki-produkty-zrostut-u-tsini-do-kintsya-roku.html">Які продукти зростуть у ціні до кінця року</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>До кінця 2025 року українці можуть очікувати підвищення цін на деякі харчові продукти, зокрема м’ясо, фрукти та олію, водночас овочі та яйця наразі не здорожчали.</strong></p>
<p>Про це розповів аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка в коментарі «24 Каналу».</p>
<p>За його словами, найбільше за рік зросли ціни на м’ясо, м’ясопродукти, фрукти та соняшникову олію. Водночас завдяки гарному врожаю стабілізувалися ціни на овочі. Сезонне здорожчання м’яса та м’ясопродуктів очікується ближче до новорічних свят через зростання попиту, проте істотного стрибка цін на свинину не прогнозують завдяки збільшеному імпорту.</p>
<p>Ціни на яйця тримаються стабільно протягом останніх кількох місяців, а молочні продукти здорожчали в середньому на 2% за рік. Сезонні коливання можуть впливати на ринок цитрусових — апельсини й мандарини, за прогнозами, знизяться в ціні через збільшення пропозиції.</p>
<p>Щодо факторів, які впливають на зростання цін, аналітик зазначає:</p>
<p>Проблеми в енергетиці та відключення електроенергії змушують підприємства витрачати більше на зберігання продуктів, що відображається на кінцевій ціні.</p>
<p>Висока вартість робочої сили через дефіцит кадрів також збільшує націнку на продукти.</p>
<p>Ціни на кормову базу для м’ясних і молочних продуктів залишаються відносно стабільними, оскільки врожайність сільгоспкультур не зазнала значних змін.</p>
<p>Таким чином, українцям варто готуватися до поступового здорожчання м’яса, фруктів та олії, водночас овочі та яйця залишаться доступними.</p>
<p>Раніше аналітики повідомляли, що попри те, що цьогорічний урожай пшениці в Україні залишився на рівні минулого року (близько 22 мільйонів тонн), українцям варто готуватися до подальшого зростання цін на хліб.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="242982" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/apk/yaki-produkty-zrostut-u-tsini-do-kintsya-roku.html">Які продукти зростуть у ціні до кінця року</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/business/apk/yaki-produkty-zrostut-u-tsini-do-kintsya-roku.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Рада ухвалила законопроєкт про державний бюджет на 2026 рік у першому читанні</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/business/rada-uhvalyla-zakonoproyekt-pro-derzhavnyj-byudzhet-na-2026-rik-u-pershomu-chytanni.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/business/rada-uhvalyla-zakonoproyekt-pro-derzhavnyj-byudzhet-na-2026-rik-u-pershomu-chytanni.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 22 Oct 2025 10:25:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Влада]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Верховна Рада]]></category>
		<category><![CDATA[держбюджет на 2026 рік]]></category>
		<category><![CDATA[законопроєкт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=241905</guid>

					<description><![CDATA[<p>Верховна Рада України 22 жовтня проголосувала за законопроєкт про державний бюджет на 2026 рік у першому читанні. Свої голоси за це рішення віддали 256 народних депутатів. Про це свідчить трансляція засідання парламенту. Напередодні під час свого виступу у парламенті очільниця бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа повідомила, що народні депутати подали рекордну за останні 19 років кількість поправок до проєкту держбюджету на 2026 рік — 3339. «За попередньою оцінкою, для врахування поданих поправок необхідно загалом додаткові 7 трильйонів гривень — це ще півтора бюджети на наступний рік. Багато пропозицій не відповідають&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/rada-uhvalyla-zakonoproyekt-pro-derzhavnyj-byudzhet-na-2026-rik-u-pershomu-chytanni.html">Рада ухвалила законопроєкт про державний бюджет на 2026 рік у першому читанні</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Верховна Рада України 22 жовтня проголосувала за законопроєкт про державний бюджет на 2026 рік у першому читанні. Свої голоси за це рішення віддали 256 народних депутатів.</strong></p>
<p>Про це <a href="https://www.youtube.com/live/ecD39ojnQxQ" target="_blank" rel="noopener">свідчить</a> трансляція засідання парламенту.</p>
<p>Напередодні під час свого виступу у парламенті очільниця бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа повідомила, що народні депутати подали рекордну за останні 19 років кількість поправок до проєкту держбюджету на 2026 рік — 3339.</p>
<p>«За попередньою оцінкою, для врахування поданих поправок необхідно загалом додаткові 7 трильйонів гривень — це ще півтора бюджети на наступний рік. Багато пропозицій не відповідають регламентним вимогам. В результаті засідань бюджетного комітету ми запропонували врахувати 63 пропозиції», — зазначила Підласа.</p>
<p>З цих 63 запропонованих до врахування поправок народні обранці відхилили 16. Серед них:</p>
<p>пропозиції щодо виділення додаткових коштів на закупівлю вакцин для тварин,</p>
<p>фінансування Українського гідрометцентру,</p>
<p>фінансування централізованої закупівельної організації Агентства відновлення, фінансування грантів для будівництва овочесховищ.</p>
<p>Крім того, депутати не підтримали ідею переспрямування частини коштів, призначених для політичних партій, на потреби Збройних сил України.</p>
<p>За словами Підласої, профільний комітет рекомендує Кабінету міністрів перед другим читанням розглянути можливість збільшення фінансування оборонного сектору — передусім закупівлі зброї для ЗСУ, забезпечення підрозділу «Альфа» СБУ та Служби зовнішньої розвідки.</p>
<p>Також комітет пропонує уряду вивчити можливість підвищення зарплат учителям середніх шкіл та викладачам закладів вищої освіти. Депутати підтримали ці рекомендації.</p>
<p>«У сфері освіти комітет доручив уряду розробити нову модель оплати праці педагогів середньої школи, аби вчителі реально відчули підвищення зарплат на 50%, а також підвищити з 1 січня 2026 року рівень оплати праці викладачів закладів вищої освіти», — сказала Підласа.</p>
<p>Крім того, за її словами, бюджетний комітет запропонував уряду передбачити додаткове фінансування на закупівлю ліків для пацієнтів із рідкісними захворюваннями понад ті 15 млрд грн, які вже закладені у проєкті бюджету.</p>
<p>Міністр фінансів Сергій Марченко визнав, що бюджет на 2026 рік «у нас непростий».</p>
<p>«Ми зараз активно ведемо перемовини з партнерами для того, щоб знайти джерело фінансування бюджету. Тому прохання до нардепів з розумінням поставитися до того, що за пропозицією збільшити якісь видатки має слідувати пропозиція джерела, за рахунок якого їх можна профінансувати», — наголосив він.</p>
<p>Марченко підкреслив, що пріоритетом залишається сектор безпеки й оборони, і всі відповідні видатки будуть забезпечені в повному обсязі.</p>
<p>«Ми думаємо, що ці видатки є основою бюджету і будуть фінансуватися ритмічно, а не як протягом всіх років війни», — підкреслив очільник Мінфіну.</p>
<p>Тепер Кабмін має опрацювати подані пропозиції та повернути оновлений документ до парламенту для розгляду у другому читанні.</p>
<p>Нагадаємо, в середині вересня Кабмін схвалив проєкт держбюджету-2026. Він містить індексацію пенсій, підтримку соцпрограм, демографічні ініціативи, фінансування оборони та підвищення зарплат педагогів. Головною статтею витрат залишається безпека та оборона.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="241905" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/rada-uhvalyla-zakonoproyekt-pro-derzhavnyj-byudzhet-na-2026-rik-u-pershomu-chytanni.html">Рада ухвалила законопроєкт про державний бюджет на 2026 рік у першому читанні</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/business/rada-uhvalyla-zakonoproyekt-pro-derzhavnyj-byudzhet-na-2026-rik-u-pershomu-chytanni.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Україні перепиcали ціни на зeмлю. Скільки тепер кoштує гeктар?</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/business/apk/v-ukrayini-perepycaly-tsiny-na-zemlyu-skilky-teper-koshtuye-gektar.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/business/apk/v-ukrayini-perepycaly-tsiny-na-zemlyu-skilky-teper-koshtuye-gektar.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 20 Oct 2025 06:53:44 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[АПК]]></category>
		<category><![CDATA[земля]]></category>
		<category><![CDATA[ціна гектара землі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=241854</guid>

					<description><![CDATA[<p>В Україні здорожчала земля сільгосппризначення. У жовтні 2025 року середня вартість гектара складає 65 303 грн, що майже на 3 900 грн вище, ніж було у вересні. Про це повідомляє Опендатабот. За його даними: Загалом найвищі ціни на землю у 2025 році були у квітні – у середньому 71 816 грн/гектар. Найнижчі – у березні, 54 599 грн/гектар.Скільки в Україні продали землі Знизилась, за даними аналітиків, і площа проданої землі. У жовтні-2025 вже було продано 3 191 га, що одразу майже на 21 500 га менше, ніж було минулого місяця.&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/apk/v-ukrayini-perepycaly-tsiny-na-zemlyu-skilky-teper-koshtuye-gektar.html">В Україні перепиcали ціни на зeмлю. Скільки тепер кoштує гeктар?</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>В Україні здорожчала земля сільгосппризначення. У жовтні 2025 року середня вартість гектара складає 65 303 грн, що майже на 3 900 грн вище, ніж було у вересні.</strong></p>
<p>Про це повідомляє <a href="https://opendatabot.ua/open/land" target="_blank" rel="noopener">Опендатабот</a>. За його даними:</p>
<p>Загалом найвищі ціни на землю у 2025 році були у квітні – у середньому 71 816 грн/гектар.<br />
Найнижчі – у березні, 54 599 грн/гектар.Скільки в Україні продали землі</p>
<p>Знизилась, за даними аналітиків, і площа проданої землі. У жовтні-2025 вже було продано 3 191 га, що одразу майже на 21 500 га менше, ніж було минулого місяця.</p>
<p>Разом з тим, найбільше землі в Україні було продано в лютому – 27 584 га. Найменше – поки що саме в жовтні.</p>
<p>Загалом ціни на гектар землі по областях коливаються в середньому від 30 252 до 388 651 грн. Тобто вартість 1 га в найдорожчій області дорівнює майже 13 га в найдешевшій.</p>
<p>Найнижчі ціни зафіксовані аналітиками в Запорізькій області – тут гектар коштує в середньому 30 252 грн. А крім того, у:</p>
<p>Дніпропетровській – 36 109 грн/га.<br />
Херсонській – 36 215 грн/га.<br />
Одеській – 37 154 грн/га.<br />
Донецькій – 38 308 грн/га.<br />
Миколаївській – 39 422 грн/га.</p>
<p>Найдорожче земля коштує в Івано-Франківській області – в середньому 388 651 за гектар. А також у:</p>
<p>Київській – 159 174 грн/га.<br />
Тернопільській – 141 752 грн.<br />
Черкаській – 125 006 грн/га.<br />
Львівській – 118 034 грн/га.<br />
Чернівецькій – 106 477 грн/га.<br />
Закарпатській областях – 105 670 грн/га.<br />
Скільки коштує гектар землі в Україні<br />
Чи варто купувати землю</p>
<p>Зі свого боку, економічний експерт Сергій Фурса вважає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестування. За його словами, це актив:</p>
<p>Який має зростати в ціні довгостроково, “особливо на тлі європейської інтеграції”.<br />
Якому не страшні російські обстріли.<br />
При цьому прибуток від землі, зазначив експерт, можна отримувати “вже зараз”. Для цього, за його словами, достатньо “здавати цю землю в оренду якомусь агрохолдингу чи агрокомпанії”.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="241854" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/business/apk/v-ukrayini-perepycaly-tsiny-na-zemlyu-skilky-teper-koshtuye-gektar.html">В Україні перепиcали ціни на зeмлю. Скільки тепер кoштує гeктар?</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/business/apk/v-ukrayini-perepycaly-tsiny-na-zemlyu-skilky-teper-koshtuye-gektar.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Стали відомі переможці нобелівської премії з економіки</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/staly-vidomi-peremozhtsi-nobelivskoyi-premiyi-z-ekonomiky.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/staly-vidomi-peremozhtsi-nobelivskoyi-premiyi-z-ekonomiky.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Світлана]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 13 Oct 2025 10:22:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Нобелівська премія-2025]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=241619</guid>

					<description><![CDATA[<p>Лауреатами премії Шведського банку в галузі економічних наук пам&#8217;яті Альфреда Нобеля 2025 року стали Джоел Мокір, Філіпп Агьон та Пітер Говіт за пояснення інноваційного економічного зростання. Про це йдеться у пресрелізі нобелівського комітету. Одна половина премії була присуджена Джоелу Мокіру &#8220;за визначення передумов сталого зростання завдяки технологічному прогресу&#8221;. Інша половина — спільно Філіпу Агьону та Пітеру Говіту &#8220;за теорію сталого зростання завдяки творчому руйнуванню&#8221;. &#8220;Протягом останніх двох століть, вперше в історії, світ став свідком сталого економічного зростання. Це дозволило величезній кількості людей вийти з бідності та заклало основу нашого процвітання.&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/staly-vidomi-peremozhtsi-nobelivskoyi-premiyi-z-ekonomiky.html">Стали відомі переможці нобелівської премії з економіки</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Лауреатами премії Шведського банку в галузі економічних наук пам&#8217;яті Альфреда Нобеля 2025 року стали Джоел Мокір, Філіпп Агьон та Пітер Говіт за пояснення інноваційного економічного зростання.</strong></p>
<p>Про це <a href="https://www.nobelprize.org/prizes/economic-sciences/2025/press-release/" target="_blank" rel="noopener">йдеться</a> у пресрелізі нобелівського комітету.</p>
<p>Одна половина премії була присуджена Джоелу Мокіру &#8220;за визначення передумов сталого зростання завдяки технологічному прогресу&#8221;.</p>
<p>Інша половина — спільно Філіпу Агьону та Пітеру Говіту &#8220;за теорію сталого зростання завдяки творчому руйнуванню&#8221;.</p>
<p>&#8220;Протягом останніх двох століть, вперше в історії, світ став свідком сталого економічного зростання. Це дозволило величезній кількості людей вийти з бідності та заклало основу нашого процвітання.</p>
<p>Цьогорічні лауреати премії з економічних наук, Джоел Мокір, Філіп Агьон та Пітер Говіт, пояснюють, як інновації надають імпульс для подальшого прогресу&#8221;, – йдеться у повідомленні.</p>
<p>Джоел Мокір використовував історичні джерела як один із засобів для виявлення причин, через які сталий ріст став новою нормою.</p>
<p>Він продемонстрував, що для того, щоб інновації успішно слідували одна за одною в самогенераційному процесі, нам потрібно не тільки знати, що щось працює, але й мати наукові пояснення, чому це так.</p>
<p>Останнього часто бракувало до промислової революції, що ускладнювало розвиток нових відкриттів і винаходів. Він також підкреслив важливість відкритості суспільства до нових ідей і дозволу на зміни.</p>
<p>Філіп Агьон і Пітер Говіт також досліджували механізми, що лежать в основі сталого зростання.</p>
<p>У статті 1992 року вони побудували математичну модель так званого творчого руйнування: коли на ринок виходить новий, кращий продукт, компанії, що продають старі продукти, зазнають збитків.</p>
<p>Інновація представляє щось нове і тому є творчою. Однак вона також є руйнівною, оскільки компанія, чия технологія стає застарілою, витісняється з ринку.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="241619" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/staly-vidomi-peremozhtsi-nobelivskoyi-premiyi-z-ekonomiky.html">Стали відомі переможці нобелівської премії з економіки</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/staly-vidomi-peremozhtsi-nobelivskoyi-premiyi-z-ekonomiky.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
