Річниця торговельної війни США з Китаєм. Хто виграв? Погляд з Америки
У кожній війні повинен бути переможець! Інакше не варто й воювати. Тому досі тривають суперечки, хто насправді переміг у тій чи іншій війні, благо, їх вистачало.
Втім, яке ж тут благо. Життя показало, що найпереможна війна не вирішує старих проблем, але часто-густо породжує нові, спричиняючи майбутні поразки.
Ось і Росія, яка перемогла Японію, поверне японцям острови…
Найчастiше ж війну двох виграє третій, а в разі тарифних баталiй це просто залізне правило. Його можна проілюструвати на прикладі поточної війни Америки з Китаєм. Як-не-як, а пройшов майже рік бойових дій, чи не пора підбити перші підсумки?
Хто ж виграє війну? Може, Китай?
До речі, не заважає уточнити розклад сил: що стосується суто матерiальної сфери, то Китай давно обійшов США за кількістю виробленої продукції – вагомо, грубо, зримо, в штуко-тонно-кілометрах. Але американський ВВП поки що вище – за рахунок сфер фінансiв і послуг. Це в нинішньому світі більш вагомо. Та скiльки нам про це не кажуть, а якось воно все не наочно, якесь воно хистке… Сьогодні твої послуги потрібні, а завтра вже нi, зараз твоя валюта на коні, а завтра нею клеють туалети. Тоді як матеріальні цінності завжди затребувані. Ну, майже завжди…
Але до конкретики. Нi, Китай не виграє, незважаючи на переможні реляції агентства Сіньхуа, згідно з якими ВВП Піднебесної в минулому році зросло на 6,5% – це показник, недосяжний ні для якої іншої економіки. Проте, 17 січня з’явилася інформація Bloomberg Businessweek, що, мовляв, світові інвестори стурбовані ситуацією: це найнижчий показник з часів кризового 2009 року. А цьогоріч вiн впаде до 6,2%. Гірше того, купiлi автомобілів, культового атрибута успішного китайця, впали торік – вперше за більш ніж два десятиліття! Падають і продажи iPhone, що стало однiєю з причин обвалення капіталізації Apple. Побоюються, що гальмування економіки Пiднебесної сповільнить глобальне зростання і прибуток корпорацій. Фондовий ринок Шанхая впав більш ніж на чверть від максимуму 2018 року, дев’ять провінцій заявили про зниження темпів зростання, гальмує експорт і обвалився імпорт.
Але чи торговельна війна тому причиною? Так, США встановили високі тарифи на китайські товари, що коштують чверть трильйона, але вдарили вони аж ніяк не по китайських компаніях, а по американських імпортерах і споживачах.
Тому в проблемах, кажуть, треба шукати більш глибоке коріння – схоже, це криза всієї китайської соціально-економічної моделі. Що ж, можливо й так, але і тоді не варто поспішати святкувати перемогу – такі великі шафи падають повільно і ще невідомо, хто протримається довше.
Якщо не Китай, то Америка?
Знову ж, нi. Відповідно до щомісячного опитування економістів у виданні Wall Street Journal, 47,3% фахiвцiв вважали, що головною загрозою для американської економіки в 2019 році є двостороння тарифна боротьба між США і Китаєм. І тільки 7,3% турбуються з приводу дій ФРС, які так нервують Трампа. Економісти JPMorgan, Bank of America, Merrill Lynch і Goldman Sachs зійшлися на думці, що зростання ВВП США сповільниться в другій половині 2019 року, і торговельна війна може погіршити процес.
А ля гер ком а ля гер: Китай відповів митами на американські товари, які коштують $110 млрд. У підсумку тільки в жовтні американські компанії змушені були витратитися на рекордну суму тарифів – $6,2 млрд.! І тут настає момент істини: не китайські компанії постраждали – американські. І американці разом з ними.
Трамп полюбляє повторювати, що завдяки новим тарифам Китай і інші країни засипають Америку грошима. Але це не так. Бо імпорт йде головним чином через американські компанії, вони і платять. Вони – і, споживачі.
У щомісячному релізі Казначейства повідомляється, скільки доходу за рахунок мита отримано урядом. Що ж, Трамп дещо правий, вони збільшилися. Так, у другій половині фіскального року (закінчився 30 вересня) вони підстрибнули з $3.1 млрд. в місяць до $3.8 млрд. – і майже подвоїлися в IV кварталі! А у I кварталі 2019 фіскального року (жовтень-грудень) надійшло по $6.0 млрд. в місяць. Тріумф?
Ні. По-перше, ці гроші адміністрація витягла з кишені американців, вони сплачені споживачами за рахунок підвищення цін на товари. По-друге, хоча в річному обчисленні надбавка складе $35 млрд. (мізер на тлі федерального дефіциту в трильйон доларів), насправді плюсiв майже немає, бо тарифи з’їдають прибуток компаній-імпортерів, тому й податок з неї зменшився. Тобто адміністрація веде гру з нульовою сумою, не варто було й город городити. Не виправдалися i розрахунки на зростання податкових зборів в цілому, навпаки, вони впали.
До того ж i економіка зазнає втрат. Компанії не тільки платять менше податків з прибутку, що зменшився, але навіть виходять з бізнесу. Так, важкий удар завдано Південній Кароліні. Проблеми з’явилися у компанії South Carolina TV manufacturer, яка звільнила 126 людей через зростання цін на китайські комплектуючі. Концерн Volvo заявив, що, можливо, не зможе виконати свою обіцянку найняти 4000 співробітників для заводу в цьому штатовi, а BMW повідомила міністра торгівлі Уілбура Росса, що його тарифи можуть поставити під загрозу 45000 робочих місць. Фірма Element Electronics заявила, що сподівається знову відкритися через три-шість місяців, але не впевнена, чи зможе це зробити. Постраждали й інші штати, наприклад, Missouri nail manufacturer звільнила 200 з 500 співробітників й так далi.
Річ у тому, що якщо шльопки, посуд і одяг можна дешево купувати не тільки в Китаї, то імпорт деяких електронних комплектуючих з інших країн обходиться набагато дорожче. Тобто Трамп, цей нiбито бiзнесмен, тупо не розуміє природи і вигод торгівлі. Він розглядає її на свiй невеликий розум: якщо у вас дефіцит, то ви недотепа і дурень. Бо не змогли обдурити партнера.
Але американцi “en masse” не такi дурнi i непогано розумiють, що їм вигідно купувати більш дешеві товари або ті, які були б недоступні, не будь Китаю. Коли Трамп каже, що Apple повинна виробляти iPhone в США, він або не дотямкує, або вважає за краще ігнорувати той факт, що в США не знайдеться сотень тисяч людей на таку тяжку роботу. До того ж існує цілий ланцюжок поставок для виробництва і поширення не тільки айфонів, а й майже всіх інших продуктів, які виробляються в Китаї для США. І навіть якщо б вони могли вироблятись в Америцi, ціна на iPhone буде куди вищою.
Ключове питання: чи готові американські споживачі платити вищі ціни за товари, вироблені в США? Так, є й такі, але їх не дуже багато i в цілому народ проголосував своїми гаманцями за дешеві товари. I якщо вони дорожчають, то народ програв.
Хто ж виграв?
Тарифні війни стали причиною швидкої і значної зміни географії поставок товарів до США – їх потік змістився з Китаю в інші країни. В результаті нові тарифи, нацiленi на боротьбу з торговим дефіцитом Америки, привели… до його зростання! Причина проста: Китай став передовою економікою з досить дорогою робочою силою і все більш жорсткими нормами охорони навколишнього середовища, тому собівартість його товарів неухильно зростає. Але в Азії ще є країни з працелюбними і невибагливими робітниками. Якщо ВВП на душу населення в Китаї становить $12000, то у В’єтнамі всього $2300, а в Бангладеш і того менше – $1500.
В’єтнам став третім найбільшим світовим експортером готового одягу, причому половина його припадає на США. У 2017 році обсяг поставок одягу до Америки склав $12,3 млрд. i швидко зростає. I не вiн один.
Провідні світові бренди, такі як H&M, The GAP, Levi’s і Zara побудували фабрики в Бангладеш і сьогодні їх продукція також замінює китайську на американському ринку. Ще у цьому сегменті виграли від торгової війни Індонезія, Індія і Філіппіни.
Що ж стосується американського експорту, то, наприклад, на Китай припадало (у вартісному відношенні) 20% експорту автомобілів – на $10,3 млрд. Однак більшість їх складали BMW і Mercedes Benz з американських складальних заводів. До того ж більшість американських моделей, що полюбляють китайцi, такi як Buick, виготовляють в Китаї. Їх тарифи не торкнулися, а проблеми з автозапчастинами було вирішено просто – фірми-постачальники переключилися на Таїланд і Малайзію.
Не хочу й далi перевантажувати читача фактами, бо їх вже досить, щоб підбити підсумки. І США і Китай зазнають важких втрат в торговельній війні, вони обопільно її програють, а переможцями стали країни Азії. Саме тому не виправдаються розрахунки на подальше зростання митних зборів: імпортери швидко переходять на торгівлю з країнами, що не потрапили під тарифний прес. Але Трамп цього, звiсно, не мiг передбачити. Як i його високопрофесiйна команда.
Юрій КІРПІЧОВ, США (спеціально для “Українського репортера”)
Малюнок Олега СМАЛЯ
