Суд Гааги розпочинає розгляд справи про збиття MH17 над Донбасом

Окружний суд Гааги у понеділок 7 червня розпочав розгляд по суті у кримінальній справі про збиття рейсу MH17 в небі над Донбасом в липні 2014 року.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на пресслужбу суду.

Як стало відомо “Українському репортеру”, сьогодні, 7 червня, біля посольства РФ в Нідерландах поставили 298 білих стільців.

Гаага. 7 червня 2021 року

На слуханнях по суті суд зосередиться на обговоренні трьох ключових питань: чи був збитий рейс MH17 ракетою “Бук”, чи була випущена ракета з поля недалеко від Первомайського та чи брали у цьому участь обвинувачені.

Очікується, що суд обговорить матеріали справи протягом трьох днів, 8, 9 і 10 червня 2021 року. Під час процесу суд проведе підсумкове обговорення документів, що містяться в матеріалах справи.

Звинувачення отримає можливість відповісти на матеріали 17 і 18 червня. Опісля слово отримає захист. Блок слухань триватиме до 9 липня 2021 року.

У вересні 2021 року можливість звернутися до суду буде надана родичам загиблих.

Окружний суд Гааги розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу MH17 у березні 2020 року.

Підсудні – росіяни Сергєй Дубінський, Олег Пулатов та Ігор Гіркін та українець Леонід Харченко – досі не брали участі у слуханнях. Пулатов єдиний, хто має захисників, інших судять заочно. Через свого адвоката Пулатов заперечував свою причетність.

Чому було збито малайзійський “Боїнг”? Про це докладно проаналізував у серії статей на сайті “Український репортер” генерал-майор СБУ Григорій Омельченко. Зокрема, він згадав і про версію Андрія Іларіонова:

“Колишній радник президента Росії Путіна, його представник по зв’язках з лідерами «Великої сімки» (2000-2005 рр.) Андрій Ілларіонов (нині старший науковий співробітник Інституту Катона у Вашингтоні, аналітик) ПЕРЕКОНАНИЙ: збиття лайнера МН17 – НЕ ФАТАЛЬНА ПОМИЛКА екіпажу «Бука», а СПЕЦОПЕРАЦІЯ КРЕМЛЯ. Із 17 рейсів, які пролітали над Донбасом в зоні ураження «Бука», керівництво РФ обрало саме цей борт з європейцями.

Путін розрахував: загибель сотень європейців рейсу МН17 шокує лідерів ЄС, змусить їх натиснути на президента України Петра Порошенка і зупинити наступ українських ЗС. Що і сталося.

«Якби було збито російський, український, будь-який інший літак із країн СНД, великим чином Європу це не турбувало б»,- підкреслив Ілларіонов і додав: «В принципі не можна повністю виключити ймовірність того, що пасажири ще двох міжнародних літаків, що пролітали 17 липня 2014 року над Донбасом, могли стати жертвами теракту. Але збиття Боїнга “Малайзійських авіаліній” найкраще вирішувало військово-політичні завдання, поставлені Кремлем під час планування і здійснення цієї спецоперації».

На думку Ілларіонова, операція потрібна була Путіну тому, що в середині літа 2014 року проєкт “Новоросія”, націлений на недопущення інтеграції України в західні економічні, політичні й військові союзи, перебував на межі повного краху. Українські війська вели успішний наступ, послідовно звільняючи території, захоплені російськими формуваннями і сепаратистами.

Ще кілька тижнів – і від “Лугандонії” залишилися б тільки історичні спогади. Для того, щоб урятувати її від повного й остаточного розгрому, треба було зупинити наступ сил АТО. До середини липня з’ясувалося, що:
1)військовий опір сепаратистів тане на очах;
2)дипломатичний тиск Заходу на Київ, який здійснювали через Меркель, Олланда та інших західних лідерів, виявився неефективним;
3)пряме повномасштабне вторгнення регулярних російських військ в Україну на той час було визнано недоцільним.

Необхідно було знайти інший засіб, здатний, за задумом Кремля, шокувати сонну доти європейську громадськість із тим, щоб вона, жахнувшись загибелі цивільного борту і його пасажирів, жорстко вимагала б від своїх урядів чинити який завгодно тиск на керівництво України, щоб воно негайно припинило наступ сил АТО. Таким “ефективним” засобом вкотре (на жаль, не вперше і не востаннє) став терористичний акт – збитий малайзійський авіалайнер MH17, наголосив Ілларіонов.

Зазначу, що із 61-го рейсу, які пролітали в небі над Україною, тільки 17 проходили над місцем майбутньої катастрофи, пересуваючись з півночі, північного заходу, заходу на південь, південний схід, схід. Саме цей напрямок руху можна було б (за бажання) продемонструвати як потенційну загрозу російським військовим формуванням і їх найманцям-бойовикам з боку Збройних сил України.

Список цих рейсів:
13:32 Emirates 242 Toronto – Dubai
13:38 UIA 515 Kiev – Tbilisi
13:49 Austrian 659 Vienna – Rostov
14:17 QatarAirways 178 Oslo – Doha
14:32 JET 229 Brussels – Delhi
14:45 ZabaikalAirlines 703 Kharkov – Yerevan
14:52 Jet 119 London – Mumbai
15:00 Lufthansa 758 Frankfurt – Madras
15:18 SIA 323 Amsterdam – Singapore
15:37 nodata
15:48 AirAstana 904 Amsterdam – Atyrau
16:00 Lufthansa 762 Munich – Delhi
16:19 Malaysian 17 Amsterdam – Kuala-Lumpur
16:27 EVA 88 Paris – Taipei
16:38 SIA 333 Paris – Singapore
17:09 Emirates 158 Stokholm – Dubai
17:11 nodata.

Два з цих 17 рейсів не було ідентифіковано (nodata). Із решти 15 рейсів один здійснювала українська компанія, один – казахстанська, один – російська.

Емоційний і політичний ефект від загибелі цих літаків та їхніх пасажирів на європейську (західну) громадську думку був би мінімальним. Він був би, певно, недостатнім також і після аварії літаків, які вилетіли з норвезького Осло, австрійського Відня, шведського Стокгольма.

Із решти дев’яти рейсів шість були неприйнятними для Кремля з геополітичних причин, оскільки вони вилітали з аеропортів країн “Великої сімки”: Канади (з Торонто), Великобританії (з Лондона), Франції (два з Парижа) і Німеччини (рейси з Франкфурта і Мюнхена). Тож залишалися лише три рейси, що вилетіли зі столиць країн-членів НАТО, які не є членами клубу G7:

14:32 JET 229 Brussels – Delhi
15:18 SIA 323 Amsterdam – Singapore

16:19 Malaysian 17 Amsterdam – Kuala-Lumpur

Тому жертвами спланованого Кремлем теракту могли в принципі стати пасажири будь-якого з цих трьох рейсів. Однак, на думку Ілларіонова, з низки політичних та особистих причин рейс, що вилітав з Амстердама до Куала-Лумпур, для Путіна і організаторів терористичної атаки був, очевидно, кращим.

Це пояснювалося тим, що рейс Брюссель – Делі виконували індійці, рейс Амстердам – Сингапур виконували “Сингапурські авіалінії”, а рейс Амстердам – Куала-Лумпур – “Малайзійські авіалінії”. Іншимимсловами, розслідування збиття делійського чи сингапурського рейсів мала би проводити влада Індії чи Сингапуру. Кремль розумів, що політична вага Індії та Сингапуру більша, а потенціал їхнього впливу на неминуче міжнародне слідство більший, аніж у Малайзії.

Тому Кремлю і особисто Путіну було зручніше мати справу з розслідуванням загибелі малайзійського пасажирського літака, адже уряд цієї країни залежав від Москви.”

Читайте також:

 

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *