Про це повідомляє “Українська правда” з першого заходу в межах публічного обговорення змін до Конституції щодо децентралізації у Києві.

Як повідомив віцепрем’єр-міністр Денис Шмигаль, “Ми сьогодні розпочинаємо велику суспільну дискусію стосовно найбільш успішної, на думку людей, реформи. Ми сьогодні маємо думати не про кількісні показники, кількість громад і як їх поділити, а про людей. Доступність до медицини, освіти”.

Він також додав, що завершувати реформу децентралізації в Україні будуть змінами до Конституції.

25 лютого у Києві проходить перший етап обговорення змін, до якого долучилися нардепи, представники Мінрозвитку громад і територій, диппредставництв та громадських організацій.

На заході акцентують увагу на правах місцевого самоврядування, розділенні повноважень між державою та органами місцевого самоврядування, форматі партнерства між цими інституціями, терміні повноважень органів місцевого самоврядування тощо.

Упродовж 27 лютого – 4 березня обговорення проведуть у регіонах.

До 15 березня має відбутися форум з делегатами регіонів у Києві. Паралельно над текстом змін до Конституції працюватимуть з фракціями та конституціоналістами.

Нагадаємо, що 16 січня президент Володимир Зеленський запропонував змінити окремі положення Конституції України щодо адміністративно-територіального устрою.

Законопроєкт пропонує ліквідувати поняття “район” і запровадити “округ” та інститут префектів замість держадміністрацій; окреслити такі адміністративно-територіальні одиниці, як громада, округ, область, АР Крим.

Для зміни Конституції провладній “Слузі народу”, до фракції якої входить 248 депутатів, треба зібрати 300 голосів у залі.
Реформу децентралізації у “Слузі народу” прагнуть завершити до місцевих виборів, які мають відбутися у жовтні 2020 року.

Також у “Слузі Народу” залишаються на позицій не закріплювати в Конституції України особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей.

Сообщение Влада хоче до 20 березня написати зміни до Конституції щодо децентралізації та особливого статусу Донбасу появились сначала на Український репортер.

Текст законопроекту №2598 розміщено на сайті Верховної Ради

Згідно з супровідними документами, що з’явились на сайті парламенту, пропонуються зміни до Конституції України щодо децентралізації влади. Наприклад, ліквідується поняття “район”, вводиться інституція префектів.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про запровадження наступного переліку адміністративно-територіальних одиниць: громада, округ, область, Автономна Республіка Крим.

Утворення і ліквідація громад, округів, областей, встановлення і зміна їхніх меж, віднесення поселень до категорії сіл, селищ, міст, найменування і перейменування поселень, громад, округів, областей відноситься до повноважень Верховної Ради за поданням Кабінету міністрів.

Закріплюється, що зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень здійснюється з урахуванням думки їх мешканців у порядку, визначеному законом.

Сообщение Володимир Зеленський хоче внести зміни до Конституції появились сначала на Український репортер.

Урочисте підписання документа відбулося під час виступу глави держави у Верховній Раді на засіданні у зв’язку з п’ятою річницею з початку збройної агресії Російської Федерації проти України.

“Сьогодні у присутності Президента Європейської Ради @eucopresident Дональда Туска підписав у сесійній залі ВР Закон про зміни до Конституції, яким незворотньо закріплений рух України до ЄС і НАТО” – написав Петро Порошенко у своєму Твітері.

“Сьогодні ми не збираємося озиратися на Росію. Ми не будемо питати дозволу в Путіна, куди нам рухатися далі. Ми йдемо своїм шляхом і самі приймаємо рішення, як забезпечити власну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність”, – наголосив Президен під час виступу, заявивши, що  свою стратегічну місію він вбачає в тому, щоби гарантувати незворотність європейської та євроатлантичної інтеграції. Він також пообіцяв не пізніше 2023 року подати заявку на членство в Євросоюзі і отримати План дій щодо членства в НАТО.

Нагадаємо, що Верховна Рада 7 лютого ухвалила Закон “Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)”, ініційований Президентом.

За відповідне рішення проголосували 334 народних депутатів.

Цим документом вносяться зміни до Конституції України, якими закріплюється незворотність стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Водночас, із Перехідних положень Конституції виключається пункт, який передбачає використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Сообщение Порошенко затвердив зміни до Конституції щодо ЄС і НАТО появились сначала на Український репортер.

За документ проголосували 311 депутатів, повідомляє «Український репортер».

Сообщение Курс України на НАТО і ЄС підтримала конституційна більшість Верховної Ради появились сначала на Український репортер.

За це рішення проголосував 321 народний депутат.

«Метою змін є законодавче закріплення в Конституції цивілізаційного вибору, європейської ідентичності українського народу та незворотності стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору», – зазначається в пояснювальній записці до документа.

Пропонується також виключити з Конституції положення, яке передбачає використання наявних військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань.

Сообщение За стратегічні зміни до Конституції Рада попередньо дала 321 голос появились сначала на Український репортер.

Голова парламенту зазначив, що слід якнайшвидше оновити склад ЦВК, повідомляє сайт Верховної Ради.

Окрім того, за його словами, цього тижня має бути затверджено порядок денний дев’ятої сесії.

Спікер також повідомив, що в четвер, 20 вересня очікується щорічне послання Президента України до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. А у п’ятницю, 21-го, уряд представить парламенту проект закону про державний бюджет на 2019 рік.

Сообщение Цього тижня Верховна Рада має змогу провести законопроекти, які передбачають зміни до Конституції (+відео) появились сначала на Український репортер.

Своє бачення необхідних країні реформ політик, який за даними дослідження, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг”, має президентський рейтинг на рівні 1% і рейтинг антидовіри на рівні 72% виклав в інтерв’ю журналу “Фокус”.

“Вважаю, що не може від однієї людини залежати доля цілої держави. Я не знаю жодної демократії, де так є. Знаю Російську Федерацію, де від одного Путіна і від його найближчого оточення залежить доля багатомільйонної країни. Знаю ще Кім Чен Ина в Північній Кореї і т. д. Ми куди йдемо?”.

“Щоб новий глава держави не тяжів до авторитаризму, а виконував виключно те, для чого його обрали, щоб добре розумів, що порушення закону і Конституції закінчується імпічментом. Щоб усвідомлював: парламент – це не підрозділ Адміністрації Президента, а Кабінет Міністрів – не її господарське управління. І що слово і рішення президента має величезну вагу”.

“У чинній Конституції є юридичний недолік. Вона була зґвалтована рішенням Конституційного Суду імені Януковича. Прецедент уже був. До влади може прийти авторитарний президент і сказати: тепер у нас – президентська республіка, я буду царем”, – підкреслив лідер «Народного фронту”.

“Виступаю за те, щоб в країні був президент України як глава держави, гарант української Конституції і національний арбітр, обраний на прямих національних виборах. Але цей президент повинен мати чітку сферу відповідальності. В першу чергу це відповідь на сьогоднішній виклик Україні – національна безпека, оборона і відновлення територіальної цілісності держави. Тобто армія, зовнішня політика і сили безпеки. Все.”

Яценюк вважає, що “глава держави не повинен займатися держкомпаніями, енергетикою, антимонопольним законодавством тощо”: “Тому що тоді виникає питання: а навіщо уряд?”.

Водночас президент повинен виступати арбітром: “Главі держави необхідні повноваження щодо внесення резолюції про недовіру Кабінету Міністрів на конституційних підставах. Також – повноваження щодо розпуску парламенту, але теж виключно на конституційних підставах, а не з політичною мотивацією. До того ж у президента має бути право вето на ті закони, які не відповідають Конституції та законодавчим актам. І повна незалежність судів”.

“Я раджу Президентові Порошенку очолити процес комплексних змін Конституції. Це треба робити до завершення поточної сесії. Але можуть скластися обставини, коли це рішення буде прийматися без Президента Порошенка. Для внесення змін до Конституції необхідна ініціатива 150 народних депутатів. Після цього – голосування за закон 226 парламентаріїв. Той, хто розглядає свої повноваження з точки зору свого сьогоднішнього крісла, завжди програє. Я радив Порошенку очолити цей процес публічно і політично взяти на себе лідерство. Зараз рішення за ним”, – фактично ставить Яценюк ультиматут президенту Порошенку

Арсеній Яценюк заявив, що не бачить умов і підстав для відставки уряду Володимира Гройсмана: “Я не бачу таких умов і підстав. І я буду захищати уряд від брудної політичної боротьби і політичних нападок, не дам можливості повторити з цим урядом те, що робили зі мною. Це нонсенс, коли фракція БПП – єдина фракція в парламенті, яка заявляє про необхідність звіту уряду. А уряд, до речі, сформовано Блоком Петра Порошенка. Це повторення класичного сценарію дворічної давності. Тоді все розвивалося один в один: давайте отримаємо звіт, а потім будемо збирати голоси за відставку уряду. Це чисто політична інтрига. Якщо ж таким чином БПП тисне на Кабмін, то це некоректно. Люди все бачать – дурнів нема”.

Лідер “Народного фронту” повідомив, що з цього приводу у нього з президентом “була дуже відверта розмова”: “Я сказав: “Розхитування політичної ситуації спричинить розхитування економіки. Сконцентруйтеся тільки на вашій президентської кампанії, якщо хочете йти в президенти. Дайте можливість уряду працювати, в тому числі і для забезпечення ваших шансів на перемогу”.

Сообщение Яценюк вимагає конституційної реформи і урізання повноважень президента появились сначала на Український репортер.

Сьогодні зранку політичні активісти та опоненти Саргасяна майже повністю перекрили рух транспорту центральними вулицями. З місця події повідомляють, що мітингувальники блокують дорогу автомобілями і своїми тілами, відбуваються числені сутички з водіями.

Через акції протесту в Єревані зупинено роботу трьох станцій метро. Поліція закликає протестувальників не порушувати закон і розблокувати вулиці, водночас про конкретні дії правоохоронців нічого не відомо, про сутички чи застосування сили не повідомляється.

Варто сказати, що у Вірменії була проведена конституційна реформа, в результаті якої вона перейшла до парламентської форми правління. Тепер президента країни шляхом таємного голосування обирають депутати парламенту – Національних зборів.

На початку березня главою країни став кандидат від правлячої Республіканської партії Армен Саркісян, а 9 квітня було проведено його інавгурацію. Згідно з новою конституцією Вірменії, президент обирається строком на 7 років.

У 1996-1997 рр. Армен Саркісян обіймав посаду прем’єр-міністра, а в 1992-1993, 1996-1997 і 1998-2000 роках був послом у Великій Британії.

Натомість колишній президент країни Серж Саргсян, який очолював країну з 2008 року, тепер претендує на посаду прем’єр-міністра, який отримує широкі повноваження. Його висуває та сама Республіканська партія головою якої він є. Вибори прем’єр-міністра призначені в парламенті на вівторок, 17 квітня.

Сообщение “Майдан” в Єревані? Протестувальники заблокували центр вірменської столиці (+відео) появились сначала на Український репортер.

Історія питання

Ідею про перехід до президентської республіки ще 2005 року висунув міністр юстиції Джеміль Чічек. Тоді її підтримав тодішній прем’єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган. До парламенту проект реформування конституції був внесений Партією справедливості і розвитку Ердогана без консультацій з іншими політсилами після перемоги на виборах 2011 року. Однак через деякий час процес ущух.

Пропозиція про перехід до президентської республіки повернулася до передвиборчої програми партії Ердогана на виборах 2015 року.

21 січня турецький парламент – Великі національні збори Туреччини – схвалив конституційну реформу, запропоновану президентом, далі своє слово мав сказати народ. На плебісциті у неділю, 16 квітня, більшість населення Туреччини підтримали оновлення Основного закону. Тепер конституційні зміни наберуть чинності після загальних виборів, призначених на листопад 2019 року.

Що тепер зможе Ердоган

Реджеп Ердоган, який фактично керує країною з 2002 року, тепер зможе залишатися при владі до 2029 року. Посада прем’єр-міністра буде усунена, а президент значно розширив свої повноваження.

Голова держави отримав право особисто призначати віце-прем’єрів, міністрів, високопосадових чиновників, представляти бюджет, а також переформатовувати структуру і повноваження міністерств. Звітувати перед парламентом міністри не будуть – лише перед президентом.

Міністерству юстиції, а тобто і президенту, буде підкорятися раніше незалежна вища рада суддів і прокурорів. Призначення до конституційного суду також контролюватиме президент, який стає і верховним головнокомандувачем. Тобто державні посади для людей у мундирах будуть недоступні.

Голова держави зможе запроваджувати надзвичайний стан без консультацій з парламентом, а також видавати укази, які згодом отримають статус законів. Парламентарі у подальшому зможуть лише їх анулювати.

Водночас кількість місць у Великих національних зборах Туреччини зросте з 550 до 600. Президент зможе будь-якої миті розпускати парламент. Віковий ценз для депутатів буде знижений з 25 до 18 років. Це зроблено для того, щоб пропрезидентська партія завела до парламенту своє “молодіжне крило”.

Поправки внесені і до виборчої системи. Президент і парламент будуть обиратися терміном на 5 років (раніше 4 роки). Голова держави зможе обіймати свою посаду не більше двох термінів поспіль. Рішення про повторні вибори зможе приймати і президент, і парламент. Вибори в органи законодавчої і виконавчої влади проводитимуться в один день.

Реакція Європи, РФ і відповідь Анкари

Раніше Ердоган обіцяв, що поверне смертну кару, відмінену 2004 року на вимогу Євросоюзу, який вабив Туреччину перспективою членства. Європейці вже заявили, що Туреччина прямує до самодержавства, а Ердоган прагне одноосібної влади.

У самій же Туреччині вважають, що перехід до президентської системи правління допоможе країні швидше реагувати на зовнішні загрози, стабілізує систему політичої влади і допоможе уникати постійної ротації коаліційного уряду.

Водночас, як би там не було, критика Туреччини і особисто Ердогана з боку ЄС буде доволі м’якою. Адже Туреччина є головним “фільтром” на шляху біженців із Сирії. Зараз у Туреччині розмістилися 3 млн сирійських мігрантів. Ердоган постійно наголошує, що в Європу можуть рушити нові хвилі сирійців.

У Росії політику Ердогана і його нововведення обережно не коментують. Для РФ Туреччина є складним і непередбачуваним сусідом, який під впливом настрою і моменту може кардинально міняти свою позицію.

Хоча Анкара співробітничає з Москвою в Сирії і по “Турецькому потоку”, однак нещадно критикує російського союзника за підтримку президента Башара Асада після американських ракетних ударів у Сирії.

Сообщение Туреччина після референдуму: майже необмежена влада Ердогана і згортання демократії появились сначала на Український репортер.