Водночас найгучніші справи про розкрадання завершуються “відкритим фіналом”. Досі на свободі перебувають і можуть продовжувати злочинну діяльність десятки корупціонерів, – пише ТСН.

Перші найгучніші дзвіночки про корупцію в керівництві Міноборони залунали, коли в українському виданні “Дзеркало тижня” вийшла стаття про нібито завищенні закупівельні ціни на продукти харчування для військових Збройних сил України. Зокрема, йшлося про те, що Міністерство начебто закуповує для солдатів курячі яйця по 17 гривень за штуку.

Тоді чинний міністр Олексій Резніков спростовував ці закиди, але вже невдовзі його заступники та очільники профільного департаменту, відповідальні за цей напрям, подали у відставку. Невдовзі їх заарештували і оголосили підозру про зловживання.

У заявах на підпис була, зокрема, і заява В’ячеслава Шаповалова. Його викрили на розтраті майже 1 млрд. гривень.

На початку великої війни з росією Міноборони придбало в іноземного постачальника бронежилети та шоломи для ЗСУ. Протягом весни та літа 2022 року постачальник передавав товар належної якості. Однак наступні партії, які надходили восени та взимку 2022 року, не проходили балістичні випробування. З’ясувалося, що вони не відповідають українським вимогам до якості.

Крім того, наприкінці 2022 року у Мережу потрапили документи, за якими чиновники Міноборони уклали угоду на 13,16 млрд. грн. на закупівлю харчів для ЗСУ у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва.

Тоді у відставку подав і директор департаменту закупівель Богдан Хмельницький. 1 лютого СБУ вручила їм обом підозри. Як виявилося, розслідування НАБУ щодо цього почалося ще до публікації матеріалів у ЗМІ.

Взимку 2023-го, Печерський районний суд міста Києва призначив запобіжний захід звільненому з посади В’ячеславу Шаповалову. Йому призначили на час слідства заставу в розмірі 402 мільйони 600 тисяч гривень.

У жовтні відбувся черговий суд у справі Шаповалова, але його й надалі не випустили з-під варти, але зменшили розмір застави до 50 мільйонів гривень. Загалом це найпопулярніша схема нині, якою користуються топкорупціонери — чекати зменшення застави до рівня, який “по кишені”, аби потім вийти і компенсувати “витрати” награбованим.

Олександр Лієв і боєприпаси-примари
Деякі з посадовців пішли далі і вирішили красти навіть на боєприпасах для Сил оборони. Так, 27 січня СБУ оголосила підозру п’ятьом особам, які намагалися вкрасти майже 1,5 млрд. бюджетних гривень на придбанні 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ.

Йдеться, зокрема, про Олександра Лієва, який був керівником Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, нинішнього керівника цього департаменту Тоомаса Нахкура і керівника “Львівського арсеналу” Юрія Збітнєва.

За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю оптової партії артснарядів з постачальником озброєнь “Львівський арсенал”. Потім Міноборони перевело на рахунки підприємства всю суму, передбачену підписаним документом.

Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної комерційної структури, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну. Однак та не відправила жодного артснаряду до нашої держави, а отримані кошти вивела у тінь, перевівши їх на рахунки ще однієї афілійованої структури на Балканах.

Решта суми від Міноборони залишилася на рахунках української компанії в одному зі столичних банків.

Своєю чергою, Лієв у соцмережах спробував виправдатися поліграфом.

“7 жовтня 2022 року відповідно до протоколу засідання робочою групи з розгляду комерційних пропозицій було вирішено укласти контракт з “Львівським Арсеналом” на відкладальних умовах – тобто коли буде ліцензія, підписуємо додаткові угоди та беремо фінансові зобовʼязання. Військовий аташе України що перебуває в країні виробника підтвердив спроможність постачальника і навіть “доброчесність”. Письмово. Це є в справі. Контракт підписував я, і мав на те всі підстави. Ні, не тому що я, за словами окремих невігласів був “заступником міністра”. Я ніколи не обіймав цю посаду. А на підставі того, що був керівником відповідного структурного підрозділу МО і уповноваженою особою. 2 листопада 2022 було отримано експортну ліцензію в Словацькій Республіці, як було заявлено постачальником і зафіксовано у контракті – це країна-експортер, тобто Україна саме зі Словаччини повинна отримати товар. Така ліцензія була для нас підтвердженням надійності контракту. Тому 10 листопада 2022 було підписано додаткову угоду на постачання товару та визначено строк поставки першої партії 20.12.2022 та всіх 4-ох партій до 20.02.2023. Лише тоді були взяті фінансові зобовʼязання, які зареєстрували у Держказначействі, де теж були додатково перевірені всі документи. 17 листопада 2022 року здійснено попередню оплату за Контрактом у розмірі 1 340 465 596,00 грн. Проте, товар не був поставлений у зазначений строк…”, – написав Лієв.

Однак досі Вищий антикорупційний суд не обрав запобіжний захід Лієву. За інформацією Суспільного, під час засідання прокурори попросили призначити йому тримання під вартою або заставу у розмірі 268 млн. грн.

Однак суд відмовив у клопотанні. Ба більше, на засідання нібито прийшов шоумен Олександр Педан і заступник секретаря РНБО Андрій Демартіно, які висловили бажання взяти Лієва на поруки.

Отож Лієв опинився вдома. Перед виходом із судової зали він пообіцяв, що буде всебічно допомагати слідству, аби повернути всі втрачені гроші і стягнути штрафні санкції.

Кейс Лієва стосується масштабної схеми в якій була задіяна ціла родина. Наприкінці грудня 2023 року Державне бюро розслідувань затримало одного з найбільших постачальників Міноборони — львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича. Його звинувачують у махінаціях з контрактами на постачання одягу і харчів, на яких держава втратила щонайменше мільярд гривень. Ця справа викликала великий резонанс.

Кілька місяців тому ДБР почало розслідування за фактом “оборудок із закупівлями одягу і білизни для ЗСУ”, які, за даними слідства, мав постачати львівський бізнесмен. Слідчі розповідають, що бізнесмен після викриття нібито пропонував хабар за допомогу повернути йому майно, вилучене з підконтрольних йому компаній під час розслідування кримінальної справи.

Загалом підконтрольні йому компанії нібито виграли 23 тендери на 1,5 мільярда гривень на постачання одягу Міноборони.

Слідство стверджує, що оборонні замовлення мали виконувати компанії, які раніше займалися будівництвом. І не мали належних виробничих, складських та інших можливостей, щоб виготовляти і зберігати речі для потреб Міноборони.

У результаті шість контрактів не виконали повністю, а щонайменше за сімома – поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, “але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань”, кажуть слідчі.

30 грудня Печерський райсуд Києва відправив Гринкевича під варту з можливістю застави у понад 429 мільйонів гривень. Той її досі не вніс.

Згодом стало відомо, що правоохоронці затримали в Одесі сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Романа. Його вважають п’ятим учасником злочинної організації, яку підозрюють у поставках для ЗСУ неякісного одягу на 1 млрд. грн. Інші четверо підозрюваних у цій справі вже перебувають під вартою.

Директор ДБР Олексій Сухачов заявив, що Гринкевич-молодший намагався домовитись про перетин кордону, щоб сховатися в одній із країн ЄС.

Нині ж його адвокат Андрій Гуджал повідомив, що за сина львівського бізнесмена Романа заставу у розмірі 500 мільйонів гривень вносити не будуть. Ймовірно, вони так само чекають її значного зменшення.

У травні 2023 року Князєв попався на хабарі у 2,7 млн. дол. Його Князєв начебто отримував від людей, що виступали за рішення суду на користь співвласника фінансово-промислової групи “Фінанси і кредит” Костянтина Жеваго. Йдеться про справу, в якій Верховний суд залишив пов’язаним із Жеваго компаніям права власності на 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Ferrexpo.

Тоді Князєва взяли під варту на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 107 млн. гривень. Однак вже за два тижні колишньому голові Верховного Суду зменшили заставу до 75 млн. грн.

Тоді сторона захисту на судовому засіданні взагалі клопотала про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Мовляв, підозрюваний не може заплатити визначену йому раніше заставу в розмірі 107,3 мільйона гривень, оскільки така сума — “це вся його зарплата за 35 років”. До того ж, за словами Князєва, він не має доступу до своїх грошей, оскільки його рахунки заарештовані.

Згодом сума застави зменшилася ще до 55 млн., 26 вересня — до 45 млн. грн, 13 жовтня — до 35 млн. грн., 5 грудня — до 27 млн. грн., а 30 січня — до “підйомних” 18,168 мільйона гривень. І станом на 31 січня Князєв вийшов із СІЗО.

Фотоколаж ТСН

Сообщение Злодії в законі: більшість корупціонерів, що найбільше нажилися на війні, досі на волі появились сначала на Український репортер.

У документі визначено поняття «вор в законі» та введено кримінальну відповідальність для таких осіб, визначеено відповідальність за злочини, вчинені злочинною спільнотою та організацію або участь у злочинному зібрані (сходці).

Згідно положенням проєкту закону, стаття 255 Кримінального кодексу України визначає, що створення злочинної організації, керівництво нею або її структурними частинами, караються позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Участь у злочинній організації карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Якщо такі дії вчинені службовою особою з використанням службового становища, вони караються позбавленням волі на строк від 8 до 13 років з конфіскацією майна.

Створення злочинної спільноти, тобто об’єднання двох чи більше злочинних організацій, керівництво такою спільнотою караються позбавленням волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна. Якщо такі дії, вчинені особою, яка здійснює злочинний вплив або є особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі» караються позбавленням волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна.

Під особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі» слід розуміти особу, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють злочинний вплив.

Стаття 255 ККУ доповнюється статтею 255-1, згідно якої умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна.

Умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу вчинені повторно або в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах чи установах виконання покарань караються позбавленням волі від 9 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

Умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу «вором в законі» карається позбавленням волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна.

Проєкт закону також встановлює кримінальну відповідальність за організацію або проведення злочинного зібрання (сходки). Стаття 255-2 ККУ визначає, що організація або сприяння у проведенні злочинного зібрання (сходки) представників злочинних організацій або організованих груп, або осіб, які здійснюють злочинний вплив, для планування вчинення одного або більше злочинів, матеріального забезпечення чи координації злочинної діяльності, у тому числі розподілу доходів, одержаних злочинним шляхом, або сфер злочинного впливу, а також участь у такому зібранні (сходці), у тому числі з використанням засобів зв’язку, – караються позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Згідно статті 255-3 законопроекту від 3 до 7 років позбавлення волі карається також звернення за застосуванням злочинного впливу до особи, яка завідомо для винного може здійснювати злочинний вплив, зокрема, до особи, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», з метою застосування нею такого вплив.

«Вор в законі» – поняття ототожнене із організованою злочинністю. Всі вони вихідці з кримінального середовища. Боротьба із цією категорію ніколи не була легкою. Особливість статусу «вора в законі» полягає в тому, що вони ніколи не вчиняють активних злочинних дій. Кожен «вор» створює «піраміду». За нашими підрахунками учасниками таких груп виступають декілька тисячі осіб. Їх хліб: замовні вбивства, вимагання, викрадення елітного транспорту, катування та низка тяжких та особливо тяжких злочинів. Поняття «вор в законі», «сходки», «злочинного впливу» мають бути поза законом», – наголосив голова Нацполіції Ігор Клименко.

Сообщение В Україні запахло смаленим для “ворів у законі” появились сначала на Український репортер.

Як інформує «Український репортер» із посиланням на Сектор комунікації поліції Чернігівської області, затримання відбулося на трасі поблизу пункту тимчасового перебування іноземців у селі Розсудів Ріпкинського району.

Відповідно до спланованої спецоперації, оперативники кримінальної поліції разом із бійцями «КОРД» зупинили три автомобілі та затримали сімох кримінальних «авторитетів» – п’ятьох українців і двох вихідців із Кавказу.

Вони їхали на зустріч зі «злодієм у законі», який утримується в пункті тимчасового перебування іноземців.

Усі затримані перевіряються на причетність до скоєння злочинів на території України.

Фото cn.npu.gov.ua

Сообщение На Чернігівщині затримали сімох кримінальних «авторитетів» (+відео) появились сначала на Український репортер.

Правоохоронці з’ясували, що поранення мешканцю столичного регіону завдав у минулому “злодій у законі”, а нині – просто кримінальний “авторитет”, який загалом відсидів у в’язниці 27,5 року, в тому числі за вбивства.

У 2014 році іноземець скоїв злочин і на території нашої держави. За розбій його засудили до 8 років позбавлення волі. Однак уже у вересні 2016 року його звільнили достроково, покарання він відбував на території Житомирщини.

Грузинського авторитета спецпризначенці затримали в одній з квартир у Київській області, де той переховувався від правосуддя. Його доставили до Ірпінського відділення поліції, де повідомили про підозру. За напад на людину з ножем йому загрожує ув’язнення на термін до 8 років.

Сообщение На Київщині затримали колишнього “злодія в законі” з Грузії, який порізав жителя області (+відео) появились сначала на Український репортер.

Наразі на території нашої держави постійно мешкають 7 “злодіїв у законі“, які є громадянами України: “Лєра”, “Умка”, “Неділя”, “Шарик”, “Хміль”, “Резо” та “Хохол”.

Ще 5 кримінальних авторитетів з-за кордону намаються легалізуватися в Україні, зокрема отримати українське громадянство. На думку Аброськіна, “ці “завидні парубки” тепер шукають собі дружин в Україні, щоб укласти фіктивний шлюб і отримати дозвіл на проживання в Україні.

Ще трьох “заїжджих гастролерів”, які перебувають у нашій країні – “Гію“, “Гегу Озургетського” та “Китайця” (на фото), активно розшукують правоохоронці.

“Ще кілька місяців тому на території нашої країни було понад 28 «злодіїв у законі», громадян інших країн. Кількість таких званих «гостей» зменшилася після відповідної «депортації на Батьківщину» в листопаді. Думаю, це були не останні…” – повідомляє Аброськін.

“Український репортер” писав, як упродовж останнього року правоохоронці затримували та депортували наступних “злодіїв” у законі: “Гелу Тбіліського”, “Косту“,  “Вало“, “Папуну”, “Дато Свана”,  “Тенго Гальського“, “Манчо Зугдідського“

Сообщение В Україні залишилося 15 “злодіїв у законі”. Троє з них у розшуку – МВС появились сначала на Український репортер.

“Коронований” тип залишив Україну. Відомого у кримінальному світі «Тенго Гальського» сьогодні видворили за межі нашої країни співробітники Управління карного розшуку поліції Київської області. На наступні 5 років йому заборонено в’їзд в Україну.

До Києва він вкотре нелегально прибув для перерозподілу сфер впливу в злочинному середовищі.

Перетнув кордон України поза пунктом пропуску Державної прикордонної служби з боку Російської Федерації, підробивши документи.

У 2014 році раніше судимого кримінального авторитета «коронували» у м. Санкт-Петербург.

Його злочинна діяльність має транснаціональний характер, а перебування на території нашої держави становить загрозу безпеці громадян.

Поліцейські звернулися до Державної міграційної служби України з клопотанням і 19 вересня за рішенням суду громадянина Грузії примусово видворили, повідомляє відділ комунікації поліції Київської області.

Фото сайту поліції Київщини

Сообщение На одного “злодія в законі” стало менше появились сначала на Український репортер.

35-річний “злодій у законі” з Грузії вкотре нелегально прибув до України для перерозподілу сфер впливу в злочинному середовищі. Повідомляється, що “кримінальний мігрант” в обхід пунктів пропуску прибув з Російської Федерації.

У грудні 2016 року “Тенго Гальського” затримали оперативники карного розшуку поліції Києва і видворили за межі України з подальшою забороною в’їжджати впродовж 3 років. Вже через 2 місяці чоловік незаконно прибув до Києва з території Молдови. У квітні “злодія в законі” відправили авіарейсом до Анкари. Цього разу його знову чекає депортація.

Сообщение З України вже втретє цього року видворять “злодія в законі” “Тенго Гальського” появились сначала на Український репортер.

Зокрема на Рівненщині “Папуна” намагався контролювати незаконних копачів бурштину.

Вирішується питання про нове видворення “злодія у законі” за межі України, повідомляє СБУ. Цікаво, що в травні минулого року грузинського “авторитета” вже видворяли з території нашої держави.

Нагадаємо, лише вчора з України депортували “злодія у законі” Гасвіані Манучара на прізвисько “Манчо Зугдідський“.

Сообщение У Києві затримали “злодія в законі” “Папуну”, який контролював бурштиношукачів (+відео) появились сначала на Український репортер.

Оперативники затримали “Манчо Зугдідського” у столиці, куди той прибув для обговорення з місцевими авторитетами перерозподіл сфер впливу. Кримінальника видворили за межі України.

Сообщение З України видворили “злодія в законі” “Манчо Зугдідського” появились сначала на Український репортер.

За даними поліції, він прибув, аби налагодити та контролювати злочинну діяльність етнічних груп так званих “барсеточників”.

Сообщение З України видворили “злодія в законі” “Пучуру” появились сначала на Український репортер.