Таке рішення ухвалив Харківський окружний адміністративний суд.

Колишній беркутівець позивався до Міністерства внутрішніх справ України та Нацполіції у Харківській області з вимогою визнати незаконним його звільнення, поновити його на посаді та виплатити середню зарплату за час «вимушеного прогулу».

Так, суд постановив поновити Шаповалова на посаді командира оперативної роти № 2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУ МВС у Харківській області, з якої його звільнили у листопаді 2015 року.

Також суд розпорядився стягнути з МВС на користь Віктора Шаповалова 11 297,20 гривень за дні «вимушеного прогулу».

Нагадаємо, ексберкутівець перебував під вартою з 2015 року. Віктору Шаповалову інкримінували перевищення службових повноважень, що призвели до загибелі або поранення 110 активістів Євромайдану 18 лютого 2014 року в районі Маріїнського парку та Кріпосного провулка в Києві.

За даними слідства, екскомандир 2-ї роти харківського «Беркуту» віддав злочинний наказ, що призвів до смерті 3 активістів, а також до травмування 107 людей.

Шаповалов не визнавав своєї вини в інкримінованих йому тяжких наслідках, спричинених перевищенням владою або службовими повноваженнями, але визнав свою провину у другій частині обвинувачення щодо незаконного поводження зі зброєю.

У листопаді 2019-го Київський апеляційний суд звільнив Шаповалова з-під варти, відтоді він перебуває на волі. Відповідне рішення суд ухвалив за «законом Савченко», за яким термін тримання під вартою Шаповалова становить 9 років із 10 максимально передбачених пред’явленим йому обвинуваченням.

Сообщение Ексберкутівця, якого обвинувачували у злочинах проти Майдану, поновили на посаді в МВС появились сначала на Український репортер.

Сергій Нігоян народився 2 серпня 1993 року в селі Березнуватівка на Дніпропетровщині. Він був громадянином України вірменського походження. Сергій у селі користувався повагою, вважався спокійним, працьовитим і справедливим.
За освітою Сергій був учителем фізкультури, але мріяв вступити до театрально-художнього коледжу і стати актором.

Був ідейним, мав активну життєву позицію та переконання, що Україна мусить бути демократичною.

На Євромайдан приїхав 8 грудня 2013 року, навіть не повідомивши батьків. Не підтримував жодного з партійних лідерів, а свій приїзд пояснив так: «зрозумів, що повинен бути за Майдан». На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом з протестувальниками з Львівщини та Івано-Франківщини, а також у Будинку профспілок. Приїжджав додому на початку січня, проте, попри вмовляння родини, вирішив повернутися на Майдан.

Шкільні друзі згадують, що Сергій захоплювався творчістю Тараса Шевченка і знав багато його творів напам’ять. Знаменитим стало відео з Євромайдану, на якому Нігоян декламує уривок з шевченківського “Кавказу”.

Загинув 22 січня 2014 року від поранення, спричиненого свинцевою картеччю під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського. Сергія не стало близько шостої години ранку, в момент, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та «Беркутом».

26 січня 2014 Сергія Нігояна поховали на сільському кладовищі його рідної Березнуватівки. До невеликого віддаленого села провести Нігояна в останню путь зібралося понад 2000 людей. Похоронне богослужіння в сільському будинку культури очолили голова Вірменської апостольської церкви в Україні архієпископ Григоріс Буніатян та митрополит Московсько-Богородський УПЦ (КП), уродженець Дніпропетровщини Адріан (Старина). Труну опустили в могилу під гімн України.

У селі Березнуватівці відкрили пам’ятну дошку на стіні школи, де навчався Сергій Нігоян. Також на його честь назвали центральну алею.
У липні 2014 року йому встановлено пам’ятник.

У Києві на стіні будинку по вул. Михайлівській, 24-26, поруч зі сквером Небесної сотні, художник з Лісабона Vhils[pt] (Алешандре Фарту) створив велике графіті з портретом Сергія Нігояна.

Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Сергія Нігояна за спеціальністю «Сценічне мистецтво».

У 2018 році, в пам’ять про Сергія Нагояна, ГО «Родина Героїв Небесної Сотні» та творче об’єднання «Вавилон’13» започаткували «Відзнаку імені Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна», в рамках якої щороку 2 серпня (у день народження Сергія) проводитиметься конкурс творчих робіт на його честь.

У листопаді 2014 року Нігоян був посмертно удостоєний звання Герой України та ордена “Золота зірка” за героїзм і самовідданість під час Революції Гідності. У червні 2015 року Сергій Нігоян нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» УПЦ КП (посмертно).

Слідство у справі про вбивство Сергія Нігояна все ще триває. Імена вбивць Героя України досі не названі.

Як повідомляв “Український репортер“, адвокати сімей Небесної Сотні побоюються, що слідство у справі розстрілів на Майдані може зупинитися.

Читайте також:

• За 4700 злочинів проти Майдану засуджено аж дев’ятьох, відзвітувала Генпрокуратура
• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності (+фото)

Сообщение У цей день, шість років тому не стало Сергія Нігояна – першого воїна Небесної Сотні появились сначала на Український репортер.

За його словами, Рябошапка вважає це “видумкою Луценка” (ексгенпрокурора – УП).

Горбатюк в інтерв’ю на “Радіо НВ” повідомив, що відповідні підозри були направлені Януковичу та його соратникам: ексміністру внутрішніх справ Віталію Захарченку, колишньому очільнику ГПУ Віктору Пшонці, експрем’єру Миколі Азарову та його заступнику.

Крім цього, колишній керівник управління спецрозслідувань пов’язує своє звільнення із небажанням Генеральної прокуратури розслідувати справи угруповання Януковича, оскільки “при владі перебувають особи, які працювали в той час в Кабміні”. Він стверджує, що деяким із них і зараз можна вручити підозри.

“Такі заяви (про відсутність ОЗУ Януковича) є, і робляться кроки для того, щоби цю (ланку розслідувань) зруйнувати. Я казав: “Якщо ви хочете не бачити ознак злочинної організації, вважаєте, що це якась вигадка — будь ласка, там є 5 тисяч томів, читайте, виписуйте докази і виносьте постанову про закриття кримінального провадження”.

Нагадаємо, що Горбатюк з 2014 року очолював розслідування злочинів, скоєних під час Революції Гідності.

“Український репортер” повідомляв, що 23 жовтня генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення керівника управління спеціальних розслідувань Сергія Горбатюка.

Таке рішення Горбатюк пов’язує з тим, що він “незручний” для нового керівництва ГПУ. Формальною підставою звільнення Горбатюк вважає переатестацію прокурорів.

Офіційною причиною звільнення у ГПУ назвали “ліквідацію чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури”.
19 жовтня прокурор управління спецрозслідувань Олексій Донський заявив, що Генеральна прокуратура не допустила до атестації його та Сергія Горбатюка.
29 серпня президент Володимир Зеленський вніс у Раду законопроект №1032 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”.

У проекті закону йшлося про ліквідацію військової прокуратури, зменшення штату прокуратури, призупинення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до 1 січня 2021. Крім того, до генерального прокурора повертається вимога мати вищу юридичну освіту.

19 вересня Рада прийняла закон у другому читанні. “За” проголосували 259 депутатів.
Згідно з законом, всі прокурори, які бажають залишитися в системі прокуратури, мають пройти атестацію.

Сообщение Горбатюк: Рябошапка вважає, що злочинної організації Януковича не було появились сначала на Український репортер.

У Національній спілці журналістів України наголошують, що в період із листопада 2013 по лютий 2014 року стався 271 інцидент побиття журналістів, проте і на п’яту річницю практично відсутні прецеденти покарання за жорстокі побиття журналістів.

– Показові справи, які брали під особистий контроль найвищі чини правоохоронних органів та представники влади, так і залишилися в більшості випадків нерозкритими.

Ті ж справи, які таки дійшли до суду, тягнуться роками, періодично закриваються і після апеляції знову поновлюються, – проте результату так само немає: винних не покарано, а журналісти зневірені, – cтверджує голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Відтак, уже протягом чотирьох років в судах розглядається справа жорстокого нападу на черкаського журналіста Ігоря Єфімова. 20 січня 2014 року  Ігоря жорстоко побили працівникимміліції під час «зачистки» блокпоста від активістів на черкаській дамбі. Особу підозрюваного – заступника командира батальйону – встановити вдалося відносно швидко.

Проте суд ухвалив виправдувальний вирок, яким визнав офіцерамневинуватим. При цьому прокуратура встановила прізвища усіх підлеглих підозрюваного та факт побиття журналіста саме міліціонерами, але обмежилася підозрою лише одному офіцеру.

Виправдовувальний вирок підтримав і Апеляційний суд у Черкасах у 2017 році. І лише Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду навесні 2018 року скасував ухвалу Апеляційного суду Черкаської області, зазначивши, що «апеляційний перегляд кримінального провадження відбувся формально, а ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою та вмотивованою».

Таке рішення Верховного Суду України було підтримано спеціальною заявою Представника ОБСЄ з питань свободи медіа (Відень) Арлема Дезіра.

Інша гучна справа, розслідування вбивства журналіста В’ячеслава Веремія у Києві під час Євромайдану так само тривало роками.

Та попри розголос і особливу увагу всього українського суспільства до судових процесів, перший вирок суду, ухвалений в грудні 2017 року, вразив своєю несправедливістю: тоді підозрюваному в організації смертельного побиття журналіста Юрію Крисіну суд Києва призначив чотири роки позбавлення волі з випробувальним терміном два роки (фактично суд присудив йому умовний термін). Згодом, після апеляції, у червні 2018 року Апеляційний суд Києва засудив Юрія Крисіна до 5 років позбавлення волі.

За даними аналітичного звіту НСЖУ, за час революційних подій 2013-2014 років від фізичних атак правоохоронців або тітушок постраждав 271 журналіст. Найбільше нападів, крім Києва, було у Харкові, Черкасах, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі та в Криму. Крім того, за цей період зафіксовано 14 нападів на редакції медіа, 9 арештів та затримань, 31 випадок погроз працівникам медіа фізичною розправою.

Інфорграфіка із сайту НСЖУ.

Фото Леоніда ФРОСЕВИЧА

Сообщение Напади на журналістів під час Майдану – злочини без покарання. Заява НСЖУ появились сначала на Український репортер.

Про це він розповів під час круглого столу “П’ять років після подій Євромайдану” у вівторок, повідомляє Укрінформ.

«Щодо причетних до вбивств осіб – результати розслідування наступні. Повідомлено про підозру загалом 66 особам. Стосовно 16 обвинувальні акти направлені до суду. Стосовно 4-х розслідування на теперішній час триває. Ще 46 осіб перебувають у розшуку», – повідомив Горбатюк.

Загалом стосовно цих подій повідомлено про підозру особам, які підозрюються в організації вчинення злочину – це колишнє керівництво держави, екс-президент, екс-міністр внутрішніх справ, його заступник, тодішнє керівництво київської міліції та СБУ.

Упродовж 2018 року були отримані дозволи на проведення спеціального заочного досудового розслідування, але 27 листопада 2018 року з початком діяльності ДБР можливості завершення досудового розслідування саме в заочному порядку втрачені. «Ця проблема на сьогодні не вирішена, хоча було голосування у Верховній Раді, але не було проголосовано», – зауважив Горбатюк.

Також на сьогодні 4100 з понад 4700 злочинів у справах Майдану розслідуються Управлінням спецрозслідувань ГСУ ГПУ. Загалом про підозру повідомлено 442 особам. Стосовно 288 осіб обвинувальні акти направлені до суду, з яких є лише 52 судових рішення. «З них 48 – це вироки, інші – це визнання особи винуватою, але не призначено покарання, закриття чи за строком давності чи за іншими законодавчими підставами. Із тих 48 вироків – маємо 9 вироків щодо реального позбавлення волі, вони стосуються виключно тітушок.

Також під час подій Революції Гідності суспільство бачило вчинення злочинів, у першу чергу, правоохоронцями. Проте, за результатами розслідування, вони практично не притягуються до відповідальності або отримують умовні міри покарання.

Горбатюк зазначив, що умовні терміни призначалися й у великих справах, де правоохоронцям інкримінувалася організація побиття значної кількості потерпілих.

На сьогодні 36 осіб, яким повідомлено про підозру, продовжують працювати в правоохоронних органах, з них 10 – на керівних посадах, у тому числі яким інкримінується організація вбивств.

“Якщо з однієї сторони говорити про цифри, можливо, і значний результат. Але, знову таки, розуміючи ту кількість злочинів, які ми розслідуємо, ту кількість задіяних у вчиненні злочинів правоохоронців, тітушок, інших осіб, я розумію, що ці результати є недостатніми. Тому що не тільки важливим є покарання безпосередньо причетних до визнання злочину, важливо було, щоб ці результати змінювали правоохоронну систему, яка замість того, щоб захищати людей, використовувалась керівниками для вчинення злочинів. Ці зміни якраз могли б досягатися тоді, коли були би притягнуті до кримінальної відповідальності саме правоохоронці і саме ті, хто перебував на керівних посадах і які продовжують перебувати в Україні», – сказав Горбатюк.

За його словами, повноцінних результатів не досягнуто, тому що лише родини Небесної сотні, їхні адвокати і представники громадських організацій сприяли слідству.

Як зазначив Горбатюк, не було відповідного реагування і з боку керівництва держави і керівництва правоохоронних органів.

Читайте також:

• Чому “дони” Януковича досі при орденах і з генеральськими зірками?

Фото Леоніда ФРОСЕВИЧА

Сообщение П’ять років після Майдану: Горбатюк розповів про результати розслідувань появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив начальник Відділу процесуального керівництва Генпрокуратури Олексій Донський, передає “Укрінформ“.

“Як розповів мені слідчий, досудове розслідування стосовно Сайчука було завершене і він ходив знайомитися з матеріалами кримінального провадженні. І сьогодні він укотре приходив знайомитися з матеріалами, почитав матеріали, попрощався і пішов. Уже, коли був біля ліфту, раптом відчув себе погано, впав, увесь посинів”, – сказав Донський.

За його словами, Андрій Сайчук помер ще до приїзду “швидкої допомоги”.

Сайчука підозрювали у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності учасника акцій протесту під час Євромайдану Миколи Пасічника.

Як відомо, 72-річного Миколу Пасічника, жителя міста Ладижин Вінницької області, затримали 22 січня 2014 року на вулиці Грушевського у Києві. Його звинуватили в організації масових правопорушень.

25 січня Пасічнику обрали запобіжний захід у вигляді 2 місяців арешту, який 27 січня замінили на домашній арешт.

Його син Денис Пасічник повідомив тоді журналістам, що після затримання “Беркутом” батько потрапив до лікарні зі струсом мозку і розірваною губою.

Сообщение Підозрюваний у злочині проти Майдану екс-прокурор помер у ГПУ появились сначала на Український репортер.

Як передає «Український репортер», про це порталу РБК-Україна розповів начальник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

Він уточнив: «Це і правоохоронці, і «тітушки», й активісти Майдану. Конкретно за київськими епізодами у нас 297 підозрюваних, у розшуку десь 101 особа».

За словами Горбатюка, під вартою за злочини, скоєні безпосередньо в Києві, перебувають 12 осіб: п’ятеро «беркутівців», екс-начальник столичного управління СБУ, командир роти харківського «Беркута» і кілька «тітушок».

«Із числа 52 засуджених реальний термін позбавлення волі дістали дев’ять «тітушок», – констатував Горбатюк.

На цю тему також читайте: 

• Юрій Луценко: слідство у справі про розстріл Майдану фактично завершено
• У Києві розпочинаються слідчі експерименти у справі розстрілу Майдану
• “Якщо я поїду з Майдану, то завтра не буде України!”
• Річниця Майдану: нам усе ще потрібен ремонт совісті
• Луценко: організаторів убивств на Майдані покарають після ухвалення закону про заочне засудження (+відео)
• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності (+фото)

Фото Леоніда ФРОСЕВИЧА

Сообщение За всі злочини проти Майдану посадили лише дев’ятьох. Усі – «тітушки» появились сначала на Український репортер.

Так, 3 квітня 2018 року повідомлено про підозру особі, яка брала участь у протестних акціях у вчиненні 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності в Києві вбивств працівника правоохоронного органу і військовослужбовця внутрішніх військ та замаху на вбивство військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, а також придбанні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто злочинів, передбачених п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.

На теперішній час судом, за клопотанням прокурора, вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Досудове розслідування триває.

І хоч Генпрокуратура не називає прізвище підозрюваного, вже відомо, що це – активіст Майдану Іван Бубенчик, Народний Герой України. Печерський районний суд відклав на невизначений термін обрання запобіжного заходу для нього. Начальник управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк заявив, що Івана Бубенчика затримали на українсько-польському кордоні через численні неявки на допит та вручили підозру у вбивстві «беркутівців» під час Революції Гідності”.

Таке повідомлення розмістив у Фейсбуку речник Генпрокуратури Андрій Лисенко.

Тим часом в медіа критикують Генпрокуратуру за те, що протидію майданівцям під час Революції Гідності названо «діяльністю щодо охорони громадського порядку». І нагадують, щоречник Генпрокуратури Андрій Лисенко у 2014 році працював заступником керівника Головного управління прес-служби та комунікацій – керівником управління прес-служби Адміністрації екс-президента України Віктора Януковича.

Вважаємо доречним навести коментар Олени Максимової, розміщений на сторінці Івана Бубенчика у Фейсбуці:

Олена Максимова:

«Найбільш брудне і неприпустиме і найбільш незрозуміле для мене в теперішній ситуації після учорашніх подій у Печерському суді є те, що Іван Бубенчик захищав не тільки себе, а тих простих людей – законослухняних громадян, які полягли під час Революції і могли загинути від куль злочинної влади. Іван, і такі як він, могли б себе захистити і в інший спосіб, і в юридичному плані й без головного болю. Всі це розуміють. Але… він захищав вас!

От як захистити народ і державу в умовах беззаконня та свавілля, щоб залишитись білим і пухнастим і без покарань? Та кожен справжній захисник і патріот, який йшов на Майдан і їхав у зону АТО, зараз може стати злочинцем, при тому, що насправді захищав беззахисних людей від свавілля та орди Кремля.

Якщо сьогодні держава судить своїх захисників, то хто завтра її захистить? Хто завтра захистить вас? І це не політичні ігрища, а залякування!»

Сообщение Генпрокуратура проти Народного Героя України Івана Бубенчика. Чи справді «Беркут» охороняв громадський порядок? появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє у Facebook громадська організація “Адвокатська дорадча група”.

Як стверджують в “Адвокатській дорадчій групі”, підозрюваний у нападі на автомайданівців 23.01.2014 року і подальшій фальсіфікації рапорту щодо обставин “затримання” побитих автомайданівців перебував у розшуку з лютого 2016-го.

За повідомленням Укрінформу, колишньому правоохоронцю інкриміновано перевищення влади та службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, а саме: завдано  тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості 9 учасникам мирних акцій протесту, а також пошкоджено автомобілі на суму понад 0,5 млн гривень. Загалом від дій підозрюваного постраждалими визнано 22 особи.

Сообщение Ще один “беркутівець” потрапив до СІЗО появились сначала на Український репортер.