Мінекономрозвитку посилається на ст. 41 Конституції, яка визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. А також на висновок Європейського суду з прав людини, який визнав, що абсолютна заборона відчуження сільгоспземель порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За оцінками Світового банку, запровадження ринку землі створило б можливості для зростання ВВП України щороку на додаткові 0,6-1,6% та дозволило б залучати близько $1,5 млрд. додаткових інвестицій на рік.

«З другого боку, відсутність ринку землі погіршує добробут 6,9 млн. українців – власників земельних паїв. В умовах послабленої конкуренції через відсутність ринку землі власники отримують за оренду ділянок плату, яка занижена в 5 разів: $50 за гектар на рік замість $250 – як у Болгарії чи Польщі.

Крім того, відсутність ринку землі спонукає фермерів інвестувати у вирощування переважно однолітніх культур – соняшнику або ріпаку, які найбільше виснажують землю. З 2004-го до 2012 року Україна втратила до 43 тис. га площ багаторічних культур. За розрахунками Світового банку, інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає близько $1 тис. доданої вартості з кожного гектара», – констатує Мінекономрозвитку.

Нарешті, додають у міністерстві, через відсутність легального оформлення угод з фактичного продажу ділянок місцеві громади та держбюджет щороку недоотримують близько 2,8 млрд. грн. податкових надходжень.

З огляду на все це Мінекономрозвитку запропонувало Президенту України застосувати право вето щодо Закону №2666-VIII.

Сообщение Мінекономрозвитку: збитки від земельного мораторію сягають багатьох мільярдів, його треба скасувати появились сначала на Український репортер.

Таким чином, дію мораторію на купівлю-продаж та відчуження іншими способами земельних ділянок сільськогосподарського призначення та на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств продовжено «до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року».

Відповідні зміни внесено до пунктів 14 та 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, уточнює сайт Верховної Ради.

Прикінцевими положеннями Кабінету Міністрів доручається «до 1 березня 2019 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення».

На цю тему також читайте:

• Дослідження: прихильність українців до мораторію на продаж землі — не примха, а раціональність
• Чому земля лякає українців. Масштабне дослідження, яке вражає
• Україну зобов’язали скасувати мораторій на продаж землі
• Землю відібрали у Держгеокадастру та передали громадам. Чи стануть селяни власниками своєї землі?

Сообщение Верховна Рада продовжила мораторій на продаж землі появились сначала на Український репортер.

Позов проти України через державну заборону на продаж сільськогосподарських земель подали двоє громадян, які заявили, що це порушує їхні права власності як власників таких ділянок.

Європейський суд з прав людини зауважив, що після розвалу СРСР Україна віддавала землі аграрного призначення людям, які раніше працювали в колгоспах, але ввела “тимчасову” заборону на продаж такої землі. Влада пояснювала, що це зашкодить концентрації землі у власності багатіїв, зупинить зубожіння людей у сільській місцевості та забезпечить, щоб земля і надалі оброблялася.

ЄСПЛ стверджує, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників.

Суд зазначає, що жодна інша країна, яка входить до Ради Європи, не мала такої заборони і наголошує на невідповідності підходу України щодо припинення мораторію.

Суд постановив, що уряд України має прийняти законодавство для забезпечення справедливості для власників сільськогосподарських земель. Водночас це не означає, що Україна повинна негайно запровадити необмежений ринок земель сільськогосподарського призначення.

Сообщение Україну зобов’язали скасувати мораторій на продаж землі появились сначала на Український репортер.

«Український репортер» з’ясував, хто і чому виступає за негайний продаж українських чорноземів.

Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України:

– Мораторій на продаж сільськогосподарських земель продовжено вже увосьме. І на перших порах він дійсно мав позитивні результати. Сьогодні ж цей мораторій призвів до ситуації, коли 52 відсотки усіх сільськогосподарських земель передано в оренду.

Прості розрахунки говорять про те, що завдяки мораторію ми недоотримаємо щорічно 3,3 мільярда доларів. Також він призвів до деяких викривлень в сільському господарстві, зокрема на користь вирощування культур з найпростішим циклом виробництва – це зернові, соняшник і кормові культури. Вони зайняли загалом 92 відсотки посівних площ в 2015 – 2016 роках. Натомість площа під багаторічними насадженнями стала настільки незначною, що Держстат навіть перестав публікувати відповідну статистику.

Отже нам щось потрібно змінювати в земельних відносинах. Ринок землі потрібен. На нашу думку, до ринку землі певний час, 5-10 років, має бути обмежено доступ великого та іноземного капіталу.

Ми також вважаємо, що в Україні має бути обмежено граничний розмір концентрації землі в одних руках. І це підтверджується досвідом багатьох європейських країн.

Зокрема, в Румунії така площа обмежується — не більше 200 гектарів, в Литві – 300 гектарів, у Польщі – 300, у Данії – 30 і при цьому ще й потрібна фахова підготовка, фермерський досвід. Для того, щоб купити землю у Німеччині необхідно або проживати в тій місцевості, в якій ти її купуєш або мати намір туди переїхати. У Німеччині максимальний розмір землі в одних руках також обмежується — не більше 450 гектарів.

Ярослав Гадзало, президент Національної академії аграрних наук:

– Державі необхідно законодавчо утвердити передумови для того, щоб селянин думав не про продаж землі, а про її придбання та оренду для організації власної підприємницької діяльності, створення дрібних, малих, середніх ферм. Тому ми б пропонували на першому етапі протягом 3-5 років передбачити, що формування первинного ринку земель може базуватися на купівлі-продажу земель лише фізичними особами з одночасним створенням реально сприятливих умов для розвитку аграрного підприємництва.

Також слід чітко регламентувати обмеження обсягу земель у приватній власності однієї фізичної особи, наприклад, не більше 200 гектарів.

На наступному етапі можна на ринок запрошувати юридичних осіб, але також зазначивши граничний обсяг площі земель.

В дорожній карті земельної реформи треба чітко прописати, що держава не усувається від управління земельними ресурсами.

Має неухильно виконуватись ст.14 Конституції, яка передбачає, що земля перебуває під особливою охороною держави. Усунення держави від своїх конституційних обов’язків вже призвело до значної деградації наших ґрунтів. Вдумайтесь в цифру: площа деградованих і малородючих земель в Україні складає біля 10 мільйонів гектарів, а щорічні втрати від основних видів деградації складає більше 1,5 мільярда євро.

Григорій Заболотний, заступник голови комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин:

– Чи потрібен Україні цивілізований, законодавчо врегульований ринок землі? Так. А чи створенні в Україні умови для запровадження ринку землі? Ні. Не визначено роль держави як учасника ринку. Спроба створення земельного банку так нічим і не завершилася. Відсутній системний державний контроль за використанням та охороною земель через постійні реорганізації, ліквідації контролюючих органів. Інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення так і не проведено. Дуже повільно формується державний земельний кадастр та реєстр прав на нерухоме майно.

На мою думку, держава повинна відігравати активну роль на ринку, якщо він буде запроваджений. Вона повинна викуповувати і регулювати кількість проданої землі.

Сергій Лабазюк, член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин:

– Одним законопроектом питання продажу землі не вирішити. Це пов’язано з аналізом ринку, хто має право купувати, в яких розмірах, по якій ціні… Отож, це мінімум десять законопроектів. Хочу вірити, що нам вдасться десь до червня напрацювати пакет законопроектів, які обов’язково будуть представлені для обговорення громадськості.

Обов’язково має бути проведена інвентаризація земель, підготовлений законопроект «Про обіг сільськогосподарських земель» і представлений на розсуд громадськості, щоб все було прозоро і люди розуміли, що лише самі мають право розпоряджатися своєю власністю. Для такого важливого кроку потрібно розуміти настрої в суспільстві.

Ідеальний варіант земельної реформи – створити державний земельний банк, який би від імені держави купував би землю, а потім надавав її у довгострокову оренду. Але, на жаль, це нереальний варінт. У держави немає грошей для купівлі землі. Або доведеться друкувати гривню, що призведе до інфляції.

Україна – аграрна країна. Розпочавши ринок землі неправильно, ми ризикуємо знищити цю галузь або розбалансувати її на 5-10 років, що в результаті призведе до зменшення надходжень до держбюджету, скорочення робочих місць.

Олена ПОНОМАРЕНКО

Сообщение Хто і чому виступає за негайний продаж українських чорноземів появились сначала на Український репортер.