Прийнятий на засіданні Верховної Ради законопроєкт №1017 розміщено на сайті парламенту.

“За” проголосували 236 нардепів.

Представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський перед голосуванням підкреслив, що, на думку Володимира Зеленського і громадян України, законопроєкт відповідає інтересам українського народу.

У фракції “Голос” законопроєкт назвали “неякісним” і вказали на численні зауваження Конституційного суду до тексту документа. На їхню думку, нардепи мають їх виправити “вже на цій сесії”.

Зокрема, нардепи вказали на зауваження КС про те, що вилучення з ч.1 ст.76 положення “на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування” може надати можливість узаконити будь-які засади виборів крім тих, які зараз вказані у Конституції.

У “Слузі народу” послалися на теорію Конституційного права, відповідно до якої при населенні 37 млн громадян в Україні кількість парламентарів має становити приблизно 300, максимум 320 народних депутатів.

Нагадаємо, що ініціатором проєкту є Володимир Зеленський. Президент позначив його як невідкладний.

Документ пропонує внести зміни до двох статей Конституції. У статті 76 – прописати: “Конституційний склад Верховної Ради України – триста народних депутатів України, які обираються строком на п’ять років”.

У статті 77 планується норма, якою на парламентських виборах закріплюється пропорційна виборча система.

3 вересня 2019 року парламент направив законопроєкт до КС.
17 грудня Конституційний суд визнав законопроєкт таким, що відповідає статтям 157, 158 Конституції України, але із застереженнями. Відповідно до норм законопроєкту зміни необхідно внести також до низки інших статей, де йдеться про чисельність депутатів.

Сообщение Рада попередньо схвалила скорочення кількості депутатів на третину появились сначала на Український репортер.

Про це написав радник прем’єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак у Фейсбуку.

“Розблоковано розгляд земельного закону 2178-10 в парламенті. По регламенту текст до другого читання має бути наданий за 10 днів до дати розгляду. Тільки що порівняльна таблиця з’явилися на порталі ВР. Відповідно першого пленарного дня 14 січня парламент вже може проголосувати за земреформу. Всі формальні процедури виконані. Тепер справа лише за політичною волею та бажанням зробити реформу сторіччя”.

Мушак деталізував, що до 6 сторінок законопроекту було подано 4018 правок на 2528 сторінках. Більше 2000 з них стосується референдуму. Саме слово референдум в таблиці змін зустрічається 4178. Частіше ніж будь-яке інше слово.

Всі правки об’єднані в 9 блоків, в кожному з яких підтримано системну правку. Розгляд в залі пропонується зробити за 119 статтею регламенту ВР.

3 січня до парламенту був поданий законопроєкт про обіг земель сільгосппризначення №2278-10 з правками до другого читання. Він передбачає заборону іноземцям набувати право власності на земельні ділянки – заборона втратить чинність за умови схвалення продажу землі іноземцям на референдумі.

Сообщение Верховна Рада може ухвалити земельну реформу вже 14 січня – радник прем’єра появились сначала на Український репортер.

Сьогодні вступив в силу відповідний закон №27-IX.

Тепер, згідно з 80 статтею Конституції України, народним депутатам більше не гарантується недоторканність. Згідно з новою редакцією, нардепи не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Також, Генеральний прокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів — лише він може внести до ЄРДР відповідні відомості.

Окрім того, проводити досудове розслідування кримінальних проваджень відкритих стосовно народного депутата мають право лише слідчі НАБУ та центрального апарату ДБР; про затримання нардепа, повідомлення йому про підозру обов’язково повідомляється голова ВРУ.

Відповідно до законопроекту, розгляд клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто там, де розташований центральний апарат ДБР. Якщо мова йде про корупційні злочини, то розгляд клопотань відбувається зі слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Нагадаємо, Президент підписав закон про недоторканність нардепів.

Як повідомлялося раніше, парламентарі ухвалили в цілому законопроект щодо недоторканності народних депутатів України, який передбачає реалізацію скасування депутатської недоторканності.

Сообщение В Україні перестала діяти депутатська недоторканність появились сначала на Український репортер.

Документ викликав бурхливе обговорення перед ухваленням, – повідомляє УНН.

Зокрема передбачена правка, якою “Забороняється продаж та/або постачання електричної енергії, імпортованої з Російської Федерації, за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовому ринку.

З метою уникнення надзвичайної ситуації в об’єднаній енергетичній системі України Кабінет Міністрів України має право скасовувати заборону, встановлену абзацом першим цієї частини, визначивши термін поновлення дії такої заборони”.

Представляв законопроект з трибуни ВР голова комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус, який наголосив, що норма є забороняючою та убезпечує Україну від постачання електроенергії з РФ за двосторонніми контрактами. Водночас народні депутати, які не підтримують цю правку наголосили, що норма дозволяє експортувати російську електроенергію через Білорусь. За словами Геруса, обсяги імпорту електроенергії з Білорусі наразі становлять 0,5% від усього обсягу імпорту.

Додамо, що законопроект також, вносить зміни до діючого законодавства, “в частині: визначення додаткового джерела покриття частини витрат на виконання спеціальних обов’язків із купівлі електричної енергії за “зеленим” тарифом та (або) за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до них, встановленими (визначеними) відповідно до закону України “Про альтернативні джерела енергії”; уточнення складових розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем; надання регулятору права на період до 1 липня 2023 року встановлювати граничні ціни на ринку “на добу наперед”, на внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони та приймати рішення про обов’язковість подання виробниками пропозицій (заявок) на продаж електричної енергії на ринку “на добу наперед”.

Також, згідно із законопроєктом, регулятор матиме право до 1 квітня 2020 року встановлювати тарифи на рівні собівартості на відпускання електричної енергії виробникам, які здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, у випадках, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України про покладення спеціальних зобов’язань.

Сообщение Верховна Рада ухвалила закон про електроенергію, який забороняє імпорт з Московії появились сначала на Український репортер.

За ухвалення закону проголосували 329 народних депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє Укрінформ.

Документ доповнює Закон “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, додавши до переліку учасників бойових дій осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, упродовж не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у взаємодії із ЗСУ, МВС, Нацполіцією, Нацгвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Зазначається, що статус не поширюватиметься на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність).

Порядок надання статусу УБД та позбавлення такого статусу визначається Кабінетом міністрів.

Документом пропонується також встановити механізм прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій таким особам та встановлюються відповідні підстави.

Крім того, закон поширює відповідні державні соціальні пільги та гарантії на цих осіб та членів їх сімей.

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2020 року.

Читайте також:

• Дзвін пам’яті й забуті солдати
• Тенденція часу: “слідчою дубиною” по воїнах-добровольцях
• Доброволець підпалив себе біля Міноборони (+відео)

Відео на цю тему:

https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/2346868228701753/

https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/950871188420790/

Сообщение Верховна Рада надала добровольцям статус учасників бойових дій появились сначала на Український репортер.

Зазначений закон повинен удосконалити порядок виконання військового обов’язку в Україні.

17 жовтня законопроект №0906, спрямований на вдосконалення законодавства у питаннях виконання військового обов’язку та проходження військової служби в ЗСУ, ухвалили у Верховній Раді. За нього проголосували 278 народних депутатів.

Він вводить нові військові звання сержантського і старшинського складу ЗСУ, які відповідають стандартам НАТО, і підвищують їхню роль у вихованні і навчанні особового складу.

На фото: 2019 рік. Воїни Президентського полку.

Фото “Українського репортера”

Сообщение Зеленський підписав закон про військові звання за стандартами НАТО появились сначала на Український репортер.

Про це під час пресконференції “Розслідування фактів створення та функціонування таємної в’язниці “МДБ ДНР” в Донецьку” в Укрінформі заявила правозахисниця, представниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

“На шостому році війни у нас досі норма права не відповідає нормі життя. Ми говоримо про злочини проти людяності, але в Кримінальному кодексі немає відповідальності за злочини проти людяності. Однак, є ухвалений в першому читанні законопроект, який називають в народі “закон про воєнних злочинців” (законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права”- ред.)”, – зазначила вона.

Матвійчук заявила, що згаданий проект закону новостворена Верховна Рада має “негайно ухвалити — щоб дати можливість слідчим і судам правильно кваліфікувати ці злочини”.

Вона також зауважила, що в Україні необхідно створити єдиний координаційний центр щодо розслідування злочинів на окупованих територіях, до якого входили б представники різних органів державної влади, і який “відповідав би за збір (даних — ред.), аналіз і систематизацію всіх цих злочинів”.

Як повідомлялося раніше, законопроект №9438 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права” було зареєстровано в парламенті 20 грудня 2018 року.

Його метою є забезпечення криміналізації так званих основних злочинів відповідно до міжнародного права (геноцид, агресія, злочини проти людяності та воєнні злочини); забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів; удосконалення правового режиму кримінальної відповідальності за катування.

Сообщение Правозахисники закликають ухвалити закон про покарання за воєнні злочини появились сначала на Український репортер.

Тобто, якщо ви хочете відрізатись від централізованого неякісного опалення ще й дорогого – тепер це практично нереально, повідомляє ТСН.

Пані Тетяна радіє, що в крані гаряча вода. А кілька тижнів тому через планове відімкнення цього району доводилося гріти воду у виварці. Із такою якістю послуг жителі подумують про відмову від гарячого водопостачання, а в перспективі – і від центрального опалення. Його майже не відчуває взимку жителька першого поверху пані Валентина.

“Холодно в нас на першому поверсі, особливо вікна, під вікнами стіни. В нас зараз всі на централізованому опаленні. Якби всі були на автономному. Ми б теж перейшли”, – каже жителька будинку Валентина Тарасюк.

Для якісного і нового опалення мали би змінити старі комунікації в будинку. Та це бажання тепер складно втілити в життя. З травня почав діяти новий закон про житлово-комунальні послуги. Віднині мешканці мусять тільки гуртом визначатись, як грітися взимку і чи користуватися гарячою водою.

Щоб відімкнутись від центрального опалення та гарячої води, потрібно подати заяву на відімкнення до міської ради. У разі дозволу ви готуєте проект перебудови комунікацій. І тільки після цього відрізаєте батареї. І головне – більше, ніж половина квартир у вашому будинку мають бути відімкнені від центрального опалення. Та поки що не зрозуміло, чи платитимуть уже відрізані абоненти за мережі, якими раніше користувалися.

“Як власник будеш все одно платити невеликі кошти за експлуатацію внутрішньобудинкових теплових мереж і будеш платити за експлуатацію мереж гарячого водопостачання”, – так каже заступник директора департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Віктор Токаренко.
“Якщо йдеться про відмову від послуги, підстав для нарахування абонплати не буде”, – а це думка директора СП “Енергозбут” КП “Київтеплоенерго” Костянтина Лопатіна.

Суперечливі питання мають роз’яснити в додатковому підзаконному акті. Його обіцяють оприлюднити до кінця травня. Проте масового переходу на індивідуальне опалення за таких умов чиновники не прогнозують.

Нагадаємо, ціна на газ для населення, починаючи  від червня 2019 року, зросте на 4,5-4,9% порівняно з травнем.

Сообщение Вступив у силу закон, який забороняє автономне опалення появились сначала на Український репортер.

Якщо будуть рішення комітетів на середу, то в четвер буде включено це питання в порядок денний для прийняття рішення, а якщо буде воля зали, його розглянуть.

Зокрема, мова йшла про законопроекти про зняття таємниці з державного оборонного замовлення, про президента та про імпічмент.

Раніше Парубій заявляв, що у ВР вже зареєстровано п’ять законопроектів про імпічмент.

Також, як повідомляли ЗМІ, закон про функціонування української мови як державної буде ухвалено наступного пленарного четверга, 25 квітня.

Сообщение Законопроект про імпічмент планується розглянути днями появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на сторінці законопроекту № 2666-VIII на сайті Верховної Ради.

Вперше мораторій був введений у 2001 році. З 2002 року мораторій почав діяти як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі, після чого Верховна Рада неодноразово його продовжувала, – пише “Економічна правда”.

Мінекономрозвитку і торгівлі  пропонувало Порошенку ветувати закон.

“За оцінками Світового банку, запровадження ринку землі створило б можливості для зростання ВВП України щороку на додаткових 0,6-1,6 відсоткових пунктів та дозволило б залучати близько 1,5 мільярда доларів додаткових інвестицій на рік, надати поштовх до розвитку сільськогосподарського та фінансового секторів та сільської місцевості”, – заявили у МЕРТ.

Нагадаємо, що 17 січня Верховна Рада відхилила проект постанови про скасування рішення щодо продовження заборони на відчуження сільськогосподарських земель.

Проект постанови був спрямований на скасування рішення Верховної Ради від 20 грудня 2018 року про прийняття в першому читанні за основу та в цілому проекту Закону України “Про внесення змін до розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель”.

Громадська коаліція за скасування мораторію закликала президента Петра Порошенка ветувати закон.

22 серпня 2018 року вступило в силу рішення Європейського суду, згідно з яким мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення визнаний таким, що порушує права людини. Конституційний суд України відмовився оцінювати конституційність мораторію, незважаючи на рішення ЄСПЛ.

За скасування мораторію на продаж землі виступають уже близько 1,5 тисячі організацій. У червні минулого року було створено громадську коаліцію за скасування мораторію на землю.

Сообщение Президент підписав закон про продовження земельного мораторію появились сначала на Український репортер.