Про це повідомили народні депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

За це рішення проголосував 231 депутат. Також депутати підтримали правку №267, що передбачає підвищення акцизу на газ.

У пояснювальній записці до законопроєкту вказується, що його мета — погодження законодавства України з нормами законодавства ЄС задля виконання Угоди про асоціацію з метою встановлення на рівні національного законодавства ідентичних ставок акцизного податку, передбачених Директивою ЄС.

Автори закону вважають, що його реалізація сприятиме збільшенню бюджетних надходжень. Згідно із законопроєктом, уряд планує до 2028 року підвищити ставки акцизного податку на бензини до 359 євро за 1000 літрів, на дизельне пальне — до 330 євро за 1000 літрів, на скраплений газ — до 277 євро за 1000 літрів.

Очікується, що в разі ухвалення законопроєкту до державного бюджету у другому півріччі 2024-го щомісяця надходитиме по 1 604,72 млн гривень.

За словами Гончаренка, акцизи запрацюють вже з 1 вересня.

Сообщение Верховна Рада ухвалила законопроєкт про підвищення акцизу на пальне появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив народний депутат від “Голосу”, секретар Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко в коментарі “Українській правді”.

“Ми мали продовжити розгляд законопроєкту про мобілізацію на сьогоднішньому засіданні комітету. Однак засідання скасували”.

Костенко додав, що дата наступного засідання оборонного парламентського комітету наразі невідома.

Нагадаємо, що Верховна Рада 7 лютого ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію. Народні депутати подали до другого читання документа 4195 правок.

Члени комітету розподілили всі правки на 16 тематичних блоків. Після розгляду відповідних блоків депутати почали ухвалювати рішення щодо окремих правок.

Перше засідання в такому форматі відбулося 12 березня. За його результатами Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки підтримав поправку про виключення із законопроєкту про мобілізацію норми щодо заходів впливу за ухилення від мобілізації.

Після ухвалення зазначеного рішення засідання комітету було закрите і перенесене на 13 березня.

Сообщение Парламентський Комітет скасував засідання в середу, на якому мав продовжити розгляд мобілізації появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради України.

“Усунуто законодавчу прогалину щодо можливості застосування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації кількох членів сім’ї, зобов’язаних за законом утримувати особу з інвалідністю”.

Зокрема, у законі №9342 зʼявився абзац 11 частини І статті 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” зі словами “за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати”.

Таким чином, не служити можна буде лише в тому випадку, якщо в родині більше немає інших людей, здатних утримувати особу з інвалідністю.

Нагадаємо, що  відстрочку від мобілізації можна було отримати за умов, що у військовозобовʼязаного є родич з інвалідністю I чи II групи – дружина (чоловік), батьки або батьки дружини (чоловіка). Ця ж причина могла бути і підставою для звільнення в запас, якщо таких родичів має мобілізований до лав ЗСУ.

Наразі закон ще не підписаний президентом Володимиром Зеленським.

Сообщение Верховна Рада звузила можливість відстрочки від мобілізації тим, у кого є родичі з інвалідністю появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради України.

Згідно із даними законопроєкту 8262, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання діяльності релігійних організацій”, забороняється передавати у оренду чи безоплатне користування державне чи комунальне майно тим релігійним організаціям, центр яких розташований у країні-агресорі.

Також законопроєкт пропонує визнати такими, що втратили чинність, нинішні договори оренди чи іншої форми перебування у об’єктах державної/комунальної власності релігійних установ, які керуються з росії.

Цей законодавчий акт, згідно із карткою законопроєкту на сайті парламенту, підготували представники різних політичних сил.

Крім фракції “Слуга народу”, яка є монокоаліцією у нинішній Верховній Раді, серед співавторів закону є представники й опозиційних фракцій та груп:

“Європейська Солідарність” — Володимир В’ятрович, Микола Княжицький, Ростислав Павленко;

“Голос” — Соломія Бобровська, Роман Лозинський, Наталія Піпа;

“За майбутнє” — Тарас Батенко (співголова цієї депутатської групи).

Нагадаємо, що 1 грудня Президент Володимир Зеленський своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо заборони діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в росії релігійних організацій. Тепер відповідний законопроєкт має підготувати Кабінет Міністрів.

Володимир Зеленський доручив розібратись, наскільки Українська православна церква досі пов’язана з російською, спеціальним законом заборонити діяльність в Україні афільованих з москвою церков, а також перевірити підстави користування церквами будівель Києво-Печерської лаври.

Сообщение У парламенті зареєстрували закон, який допоможе відібрати Києво-Печерську лавру у московської церкви появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє «Український репортер» .

Так, «За» проголосували 295 народних депутатів, утрималися – 35, проти – 0.

Це рекорд із найбільш завчасного прийняття бюджету за історію України:

«Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений, теж рекордний, дефіцит у розмірі 38 млрд $».

Сообщение Верховна Рада ухвалила законопроект про держбюджет на 2023 рік появились сначала на Український репортер.

Про це Кабмін повідомив у Фейсбуку.

Верховна Рада ухвалила урядовий законопроєкт про скасування акцизу на пальне та зниження ставки ПДВ з 20% до 7%.

Отже, так буде досягнуто балансу, коли завдяки радикальному зниженню податків ціна знижується.

Завдяки цьому зможемо акумулювати достатньо ресурсів для проведення посівної кампанії та перевезення критично необхідних вантажів, зокрема продуктів харчування, йдеться у повідомленні Кабінету Міністрів України.

Доступне пальне дозволить активувати низку економічних процесів, які наблизять Україну до перемоги.

Сообщение Відсьогодні в Україні знизяться ціни на пальне появились сначала на Український репортер.

Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан, презентуючи підсумки експертизи проєкту закону “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на засіданні Рахункової палати, повідомляється на сайті відомства.

Він зазначив, що збільшити доходи у проєкті державного бюджету можливо за рахунок надходжень податку на прибуток підприємств – 19,2 млрд. грн; акцизного податку із ввезених на митну територію України тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах – 11,3 млрд. грн; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – 1,2 млрд. грн; власних надходжень бюджетних установ – 1 млрд. грн.

Коментуючи фінансування державного бюджету, голова Рахункової палати підкреслив, що дефіцит становитиме 3,5% ВВП, що на 0,5 відсоткових пункта більше від встановленої у Бюджетному кодексі межі. І додав, що державні запозичення становитимуть 30,7% фінансових ресурсів держбюджету.

“Передбачене зростання дохідності державних запозичень (внутрішніх – до 11,7%, зовнішніх – 4,5%) призведе до збільшення видатків на обслуговування державного боргу”, – зазначив Пацкан.

Кабінет Міністрів на засіданні 15 вересня затвердив законопроєкт про державний бюджет України на 2022 рік. Того ж дня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про Державний бюджет України на 2022 рік” (№6000).

Проєкт передбачає зростання економіки на 3,8%, інфляцію у 6,2% та курс долара 28,6 грн. за дол. Доходи передбачаються на рівні 1277 млрд. грн., видатки – 1465 млрд. грн. Дефіцит бюджету знизиться до 3,5% ВВП.

Медична галузь, як планується, отримає 197,2 млрд. грн. На освіту пропонується виділити 185,6 млрд. грн. Бюджет Пенсійного фонду – 531 млрд. грн. Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення зростуть до 320,1 млрд. грн. На культуру і мистецтво видатки заплановані у розмірі 13,5 млрд. гривень. 5,95% ВВП у проєкті держбюджету-2022 направлено на сектор безпеки та оборони.

Сообщение У проєкті бюджету на 2022-й рік не врахували майже 33 міліярди резервних доходів появились сначала на Український репортер.

Результати двох робочих груп голова парламентського податкового комітету, нардеп від “Слуги народу” Данило Гетманцев окреслив на сторінці у Фейсбуку:

“Щодо будівельників домовилися, що для 18% з третього продажу базою оподаткування буде різниця між вартістю купівлі та продажу; ПДВ не застосовуватиметься до чинних договорів, оплачених на 1 січня 2022 року (незалежно від доплат у разі зміни метражу)”, — написав Гетманцев.

Тема ПДВ сколихнула інвесторів, які зараз купують квартири у розстрочку, а також тих, хто оформлював угоду через фонд спільного інвестування. Люди побоються, що повинні будуть заплатити ще плюс суттєвий відсоток від вартості квартири, хоча не розраховували на це. Гарячу тему прокоментував і міністр фінансів Сергій Марченко.

“Звільнення від ПДВ продажу житла на вторинному ринку насправді використовується в будівельній галузі в схемах мінімізації сплати податків, що існують вже багато років. Саме ці схеми ми намагаємось зруйнувати в законопроекті 5600”, — написав Марченко.

Він додав, що норми законопроєкту не матимуть значного впливу на вартість новозбудованого житла.

Сообщение Депутати готують нові податки на нерухомість появились сначала на Український репортер.

Текст проєкту закону №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум” та пояснювальна записка до законопроєкту розміщені на сайті Верховної Ради.

За законопроєкт проголосували 255 народних депутатів. Закон підтримали тільки фракція “Слуга народу”, група “Довіра” та 9 позафракційних народних депутатів. Як свідчать дані на сайті парламенту, “за” проголосували майже всі “слуги”, присутні на засіданні (не голосували Микола Сольський та Вадим Струневич).

Перший заступник голови ВР Руслан Стефанчук пояснив, що закон дійсно пропонує можливість проведення електронного голосування на референдумах, але тільки після того, як для цього з’явиться технічна можливість. Для цього буде проголосований окремий законодавчий акт. А поки цього не станеться, референдуми проходитимуть у звичний спосіб.

Всеукраїнський референдум оголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення всеукраїнського референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тисяч підписів у кожній області.

Закон також визначає можливості запровадження електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі електронних голосувань.

Згідно з документом, предметом всеукраїнського референдуму може бути затвердження закону про внесення деяких змін до Конституції (йдеться про загальні засади, вибори і сам референдум, а також правосуддя, загалом 38 статей – ред.), питання загальнодержавного значення, зміна території України та втрата чинності законом України або окремими його положеннями.

Разом з тим всеукраїнський референдум не допускається щодо законопроектів про податки, бюджет та амністію, а також питань, які віднесені до компетенції органів правопорядку (покарання винних, винесення вироків).

Проєкт закону також розширює коло суб’єктів процесу референдуму, як прихильників, так і опонентів питання всеукраїнського референдуму. Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації.

Крім того, законопроєкт визначає можливість запровадження електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі електронних голосувань.

Всеукраїнський референдум щодо затвердження змін до Конституції призначається президентом, стосовно зміни території України – Верховною Радою.

Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується указом президента (на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу.

Питання всеукраїнського референдуму повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень, і відповідь на нього має бути “так” або “ні”.

Всеукраїнський референдум не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану.

Контроль щодо відповідності Конституції питання всеукраїнського референдуму здійснює Конституційний суд.

У фракціях так відреагували на законопроєкт:

Юлія Тимошенко з “Батьківщини” заявила, що за цим законом референдум провести не вийде через бюрократичні процедури.

Олександр Пузанов з ОПЗЖ заявив, що президентський закон звужує коло тем, щодо яких можна провести референдум, і встановлює нереальні строки – 60 днів для збору 3 млн. підписів, а також дозволяє протягом року розглядати лише одне питання на референдумі і вносити до бюлетеня лише одне питання.

Руслан Князевич з “Європейської солідарності” заявив, що президент пропонує фактично “законодавчий референдум”, тоді як не можна “підміняти парламент референдумом”. Його колега по фракції Княжицький сказав, що законопроєкт Зеленського з можливістю електронного голосування – це “інструмент гібридної війни”.

Сергій Рахманін з “Голосу” заявив, що новий закон “фактично надає можливість кнопкодавам тиснути на ядерну кнопку”. За його словами, хто завгодно з будь-якого приводу зможе змінювати, коригувати або скасовувати закони з невідомих причин, прикриваючись волею народу.

Нагадаємо, що 9 червня 2020 року Зеленський подав до парламенту законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”.

18 червня 2020 року Верховна Рада підтримала в першому читанні президентський законопроєкт про всеукраїнський референдум із необхідністю його доопрацювання до другого читання.

Перед голосуванням група нардепів з фракції “Слуга народу” отримала команду не голосувати за закон про референдум, але глава фракції Давид Арахамія пригрозив їм виключенням. Як свідчать дані на сайті парламенту, “за” проголосували майже всі “слуги”, присутні на засіданні (не голосували Микола Сольський та Вадим Струневич).

Фотоколлаж “Української правди”

Сообщение Парламентарі підтримали президентський закон про всеукраїнський референдум. Тепер в Інтернеті можна буде змінювати Конституцію? появились сначала на Український репортер.

Законопроєкт №4434, ініціатором якого став Володимир Зеленський, внесли на розгляд Верховної Ради у п’ятницю, 27 листопада.

У пояснювальній записці до нього йдеться, що документом пропонують виключити статтю 366-1 з Кримінального Кодексу України, яку раніше скасував Конституційний Суд, та замінити її аналогічною ст. 366-2.

Водночас в президентському законопроєкті пропонують збільшити максимальний штраф за недостовірне декларування з трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п’яти тисяч (тобто з 3,153 млн грн збільшити до 5,255 млн грн).

Також пропонується окремо визначити у статті 366-3 ККУ кримінальну відповідальність «за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Раніше Національне антикорупційне бюро та Національне агентство з питань запобігання корупції просили ухвалити відповідний законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірну інформацію в деклараціях до кінця грудня.

Річ у тім, що щорічний період декларування триває з 1 січня до 31 березня. Щоб покарати посадовця за недостовірну інформацію, стаття Кримінального кодексу вже має бути чинною на момент подання декларації. Лише так посадовців можна буде притягнути до відповідальності за брехню в деклараціях за 2020 рік.

Якщо ж законопроєкт ухвалять у лютому 2021 року, то всі, хто подасть неправдиву інформацію в декларації раніше, уникнуть відповідальності.

Через рішення Конституційного суду. 27 жовтня він на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів у формі штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації. Також КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень.

Рішення КСУ ухвалив за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє». Через цю ухвалу правоохоронці змушені будуть закрити всі справи щодо неправдивого декларування майна чиновниками.

Вищий антикорупційний суд уже закрив низку справ щодо недостовірного декларування. Загалом на момент рішення КС у ВАКС було 17 кримінальних справ, що стосуються недостовірного декларування.

Сообщение Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про відповідальність за брехню в деклараціях появились сначала на Український репортер.