Про це він сказав в інтерв’ю “Українській правді”.

Кремінь нагадав, що ухвалений у 2020 році мовний закон передбачає відтермінування окремих статей до певного моменту. Так, обслуговування українською стало обов’язковим із 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Адміністративна відповідальність за порушення норм закону про мову настала з 16 липня 2022 року. Таким чином закон про мову повністю запрацював лише через 5 років.

“Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу”, – сказав Кремінь.

Відповідаючи на уточнювальне запитання про те, що таке “наступальна українізація”, мовний омбудсмен сказав: “Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України”.

“Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання”, – уточнив він.

За його словами, “лагідна українізація” була лише першим етапом виконання мовного закону.

Сообщение Тарас Кремінь оголосив про початок “наступальної українізації” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє  Уповноважений із захисту державної мови у Фейсбуку.

“Рівно тиждень тому, 16 січня, набула чинності стаття 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. За ці дні до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 195 скарг та звернень громадян, найбільша кількість яких із Києва та Київської області – 74, найменша – із півдня та сходу України. Із Львівської області – 17, Одеської і Харківської областей – по 12”, – йдеться у повідомленні омбудсмена.

Більшість звернень стосувалися відсутності української версії сайтів інтернет-видань та сайтів інтернет-магазинів – 117 скарг. Про порушення своїх прав у сфері обслуговування заявили 34 громадянина, щодо розміщення зовнішньої реклами недержавною мовою – 25, порушення мовного законодавства в галузі освіти – 4, використання посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування недержавної мови – 3.

На телефонну лінію Секретаріату за наданням додаткової інформації та консультацій звернулося близько 50 осіб.

“Громадяни, серед іншого, просять роз’яснити, чи зобов’язані представники сфери обслуговування надавати інформацію про товари та послуги недержавною мовою на прохання споживача. Тож, звертаємо увагу, що відповідно до Закону, на прохання клієнта, його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, окрім державної, лише у випадку, якщо це прийнятно для обох сторін”, – вказано у повідомленні.

Нагадаємо, що з 16 січня 2021 року набула чинності стаття закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Порушення таких норм означатимуть для закладів адміністративні штрафи — від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів (від 3400 до 11 900 грн). Ці зміни набудуть чинності лише у липні 2022 року.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь роз’яснив, як діяти, якщо вас не хочуть обслуговувати українською.

Читайте також:

• Про виконання мовного закону і “п’яту колону” (+відео)

Сообщение Українською, будь ласка: за тиждень надійшло близько 200 скарг через обслуговування недержавною мовою появились сначала на Український репортер.

У сторіс на своїй сторінці в Телеграм зірка опублікувала відео, на якому аргументувала свою позицію щодо нововведення. Попри те, що сама співачка у повсякденному житті розмовляє російською, вона закликає всіх українців вивчити державну мову та користуватися нею.

– А ви бачили, щоб у Франції говорили італійською, а в Італії – французькою? Чи, може, американці дуже хочуть розмовляти якоюсь іншою мовою, крім англійської? Люди, у нас повинна бути наша українська мова, – каже Оля Полякова.

Артистка не підтримує негативні коментарі користувачів щодо даного закону, адже впевнена, що тільки таким чином українці зможуть усвідомити свою національну ідентичність.

– Може, зараз це когось і дратує, але в майбутньому наші діти будуть говорити українською, і це прекрасно. Адже для того, щоб усвідомити, що ти українець, треба вивчати свою мову, треба нею говорити. Чому ми в нашій країні розмовляємо чужою мовою? – висловилась Полякова.

Сообщение Ольга Полякова підтримала закон про українську мову появились сначала на Український репортер.

Відповідно ст. 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема: підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб’єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності з 16 липня 2019 року.

Згідно з цим законом, з 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, лише на прохання клієнта його можуть обслужити іншою мовою.

Крім того, тепер суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні, будуть зобов’язані забезпечити надання усієї інформації, визначеної законом, зокрема і щодо предмету електронного договору, державною мовою.

Водночас інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами. Також може здійснюватися обслуговування клієнта не державною мовою, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.

В разі порушень таких законодавчих норм, громадяни зможуть спрямовувати скарги до офісу мовного омбудсмена. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, наголосив на тому, що від 16 січня 2021 року українська має бути мовою обслуговування в усіх без винятку закладах сфери обслуговування.

«У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був – обслуговування має бути українською», – написав мовний омбудсмен у фейсбуці.

Відтак власники та керівники закладів постають перед необхідністю мати персонал, який готовий і спроможний працювати в межах закону. Чи проводили якусь роз’яснювальну роботу, чи допомагали працівникам опанувати українську в разі потреби?

Читайте також:

• Олег Сенцов: державна мова має бути одна
• Лариса Ніцой: “Припиніть наповнювати Україну чужою мовою!”
• На Ірину Фаріон подали до суду за нібито образу російськомовного населення
• Володимир Балух: Чому український народ толерантний до ворогів і різних покидьків?

Відео на цю тему:

Сообщение Від сьогодні – всі послуги українською! (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє ZIK.

Сьогодні засідання тривало близько шести годин. У КСУ сьогодні продовжили заслуховувати всіх учасників. Зокрема представник Верховної Ради у Конституційному суді клопотав про залучення до процесу новопризначеного мовного омбудсмена. Судді сказали, що вони обов’язково долучать до матеріалів його свідчення у письмовому форматі, але покликати його на засідання неможливо, оскільки КСУ перейшов до закритої частини розгляду.

Нагадаємо, 8 липня Кабінет міністрів призначив Тараса Креміня новим уповноваженим по захисту державної мови. На посаду претендували також Світлана Броннікова і Святослав Літинський.

Додамо, секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що єдиною державною мовою в Україні повинна бути українська мова. Другою мовою, яку мають вивчати з дитячого садка, має бути англійська.

Сообщение Конституційний суд України перейшов до закритої частини розгляду закону про мову появились сначала на Український репортер.

Принаймні так випливає з останніх заяв Президента України (прес-конференція 20 травня 2020 року) і Голови Верховнї Ради України (26 травня 2020 року в інтерв’ю “Главкому”): мовляв, національні меншини не влаштовує Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, його треба міняти.

По-перше, Україна — держава українців, а не національних меншин. У процесі підготовки до проголошення незалежності України Верховна Рада тодішньої Української РСР прийняла 16 липня 1990 року Декларацію про державний суверенітет України. У ній Верховна Рада, “шануючи національні права всіх народів”, проголосила: “Українська РСР здійснює захист і охорону національної державності українського народу”. Отже, національної державності не російського, не польського, ні якогось іншого, а саме українського народу.

По-друге, про те, що в українській державі має стояти питання про національні права саме українців, а не національних меншин, свідчить дальше положення Декларації: “Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя”. Це аж ніяк не стосуться ні росіян, ні поляків, ні когось іншого.

Не було й нема потреби дбати про національно-культурне відродженні росіян (у цьому відношенні їх на свій розсуд забезпечувала й забезпечує могутня Російська імперія), ні поляків (у них є своя держава), ні ще кого. Ідеться про національно-культурне відродження українців, яких століттями фізично й морально нищила Російська імперія. Інакше нема потреби в цій державі та й підстав для її існування.

Мова й культура творить і згуртовує націю. Тому й тепер деякі сили прагнуть і далі мову й культуру українців трактувати в колоніальному дусі як зайвий непотріб. У тому числі й Президент України та Голова Верховної Ради України.

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” було розроблено й прийнято з великим запізненням на виконання положення другого абзацу статті 10 Конституції України, де сказано: “Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”. Чи теперішнє керівництво української держави не розуміє значення слова “забезпечує”? Чи тільки вдає, що не розуміє?

Тим часом відбувається відверте ігнорування конституційного Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, а отже, й національних прав українців: Уповноваженого із захисту державної мови змусили подати заяву про звільнення, і досі не оголошено конкурсу на заміщення цієї посади; не створено Секретаріату при Уповноваженому; не затверджено Порядку здійснення контролю Уповноваженим із захисту державної мови за застосуванням державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування; не подано на розгляд Верховної Ради України проекту закону щодо реалізації прав корінних народів, національних меншин. А терміни виконання цих положень Закону вже давно минули.

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” ніяк не обмежує право національних меншин користуватися своїми мовами, розвивати їх, але, як сказано в Гаазьких рекомендаціях щодо прав національних меншин на освіту (1996 рік), “разом з тим особи, які належать до національних меншин, зобов’язані інтегруватися в більш широке суспільство держави через належне володіння державною мовою”. Не українці в своїй державі мають пристосовуватися до національних меншин, а навпаки, якщо ті, бодай поважають людей, серед яких вони живуть.

До відома національних меншин: Російська Федерація законодавчо “зобов’язує підтверджувати володіння російською мовою, знання історії Росії та основ законодавства РФ іноземних громадян, які звернулися для отримання дозволу на тимчасове проживання”.

Навіть тимчасове проживання вимагає знання мови, історії і законів країни. Україна — вже не колонія, як була вона і як ще досі вважає дехто, засланий свого часу для зросійщення аборигенів, “дабы они (аборигени), за висловом Катерини ІІ, не смотрели какъ волки къ лесу”. Україна — держава українців.

Іван ЮЩУК, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член Головної ради Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.

Фото на головній сторінці: робота відомого художника, патріота, майданівця Олександра Мельника.

Читайте також:

• Правда проти безпросвітності. Відповідь Путіну про “ідентичність” українського й російського народів

Відео на цю тему:

Сообщение Україна — держава українців, а не національних меншин. Професор Іван Ющук звернувся до керівництва держави з гострою заявою появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Укрінформ“.

Зазначається, що активісти принесли символічні російські “лапті”, адресовані Разумкову. Учасники акції тримали у руках плакати з написами на захист української мови.

Організатор акції – “Рух опору капітуляції”.

Нагадаємо, що Разумков у інтерв’ю виданню “Главком” заявив, що закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” треба змінювати.

Самі ж організатори акції у Фейсбуку вказали, що “атаки влади на закон про державну мову – це ще один прояв капітуляції перед Росією. Також – це спроба прикрити провальну політику влади, яка призводить до зниження рівня життя українців та ослаблення держави”.

Сообщение Під Верховну Раду мітингарі принесли Разумкову російські лапті і “грамоту” Московії появились сначала на Український репортер.

«Його прийняття – це чергові спроби високопосадовців руйнувати основи української державності. До таких спроб належать публічно виголошені наміри обмежити використання української державної мови у публічній сфері», – йдеться у зверненні.

Зокрема Сергій Надал, Руслан Марцінків та Олександр Симчишин назвали неприпустимими висловлювання Президента України Володимира Зеленського щодо української мови та його прагнення зменшити її квоти.

«20 травня Президент України Володимир Зеленський заявив про потребу «навести порядок з мовними квотами», щоб усунути «несправедливість щодо людей, які не є україномовними», – зазначено в документі.

Черговим кроком стала заява голови Верховної Ради Дмитро Разумкова про потребу змінювати закон про мову.

Ініціатори звернення трактують такі дії з боку можновладців, як політичну диверсію проти України, української нації та кожного українця, що провокують громадянський конфлікт.

Міські голови вимагають зупинити політику малоросійства та нищення держави.

Фото із сайту Тернопільської міськради.

Сообщение Мери трьох міст вимагають зупинити політику малоросійства та нищення держави появились сначала на Український репортер.

Про це він розповів в інтерв’ю Главком.

За словами Разумкова, в Раді вже зареєстровані проекти законів про зміни, однак на найближчі пленарні тижні вони не включені до порядку денного.

«Там є позиції, які будуть сприйматися позитивно, а є ті, які будуть сприйматися негативно. І будь-який політик, особливо в умовах війни і непростої ситуації в державі, повинен думати не про те, як позитивно або негативно сприймуть його слова про мову, а розуміти – об’єднає це українське суспільство чи ні», – підкреслив спікер парламенту.

Нагадаємо, в грудні 2019 року народний депутат з фракції Слуга народу Максим Бужанський заявив, що вніс до Верховної Ради законопроект про скасування закону про державну мову.

Він пояснив своє рішення тим, що закон про українську мову «спрямована дискримінація носіїв інших мов, насамперед, російської».

У відповідь голова комітету Ради з інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив на своїй сторінці в Facebook, що не всі законопроекти, зареєстровані депутатами від Слуги народу, висловлюють позицію фракції.

Раніше колишня урядова уповноважена у справах захисту державної мови Тетяна Монахова заявила, що сьогодні не мають наміру ініціювати переписування закону про державну мову або відкладати його імплементацію.

Нагадаємо, 25 квітня 2019 року Верховна Рада проголосувала за проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Рішення підтримали 278 народних депутатів.

Сообщение Разумков заявив, що мовний закон потребує змін появились сначала на Український репортер.

Відповідно до закону володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я, – повідомляє Укрінформ.

Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Володіння українською стане обов’язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони муситимуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор має забезпечити переклад такого виступу державною мовою.

Документом також визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.

Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Проте у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.

“Український репортер” повідомляв, що Верховна Рада 25 квітня ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів:

• Верховна Рада ухвалила закон про мову

Однак народні депутати від “Опозиційного блоку” зареєстрували у Верховній Раді проекти постанови про скасування закону про мову.

14 травня парламент відхилив ці проекти постанов, які блокували підписання закону, після чого Голова ВР Андрій Парубій відразу підписав закон.

Того ж дня закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” направили на підпис Президенту, який підписав його 15 травня:

• Президент підписав закон про мову (+відео)

Сообщение Закон про мову опублікований у “Голосі України” появились сначала на Український репортер.