“Український репортер” з нагоди свята розміщує відео блискучого виступу народного артиста України Анатолія Паламаренка, який пролунав у Києві, 14 червня під час вручення нагород переможцям Міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи». Анатолій Несторович, як завжди дуже майстерно, прочитав вірш відомого поета-пісняра Вадима Крищенка про сьогодення, де «брехні насіялось багато, а правда так і не зійшла». Хто здолає кривду?

Де наші поводирі, де їх узяти? І ми знову звертаємо погляди до Великого Кобзаря, до нашого Пророка, відповіді на злободенні питання – у його поезії. Шевченко завжди на часі.

Вітали знавців шевченкового слова в приміщенні Міжнародного культурного центру «Сяйво» авторка проєкту, народна артистка України, актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Галина Яблонська, Анатолій Паламаренко, заслужений діяч мистецтв України Василь Неволов, педагог, письменниця Ольга Ходацька.

На фото: картина художниці Алли Буйгашевої «Побудка», яка 2020 року демонструвалася на Всеукраїнській художній виставці “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників”

Сообщение Неймовірний виступ Анатолія Паламаренка про те, чому “правда так і не зійшла” (+відео) появились сначала на Український репортер.

Звичайно, знайдеться багато манкуртів, різної шушвалі які відмахнуться в азіровському стилі “ДаПашліВи”.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень радить: “Якщо ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене, потрібно, насамперед, спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою, звернутись до керівництва закладу або на “гарячу лінію” установи.

У разі відмови або не забезпечення надання інформації (послуг) державною мовою, ви можете подати скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку

skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого

https://mova-ombudsman.gov.ua

У разі виникнення запитань щодо механізмів захисту своїх прав на отримання інформації та послуг державною мовою просимо звертатися за номером 044 293 11 79. Телефонна лінія для надання додаткової інформації та консультацій працюватиме у робочі дні з 9:00 до 17.00.”

“Український репортер” звертає вашу, як творчо відповів “п’ятій колоні” відомий митець і патріот Живосил Лютий. 

У його композиції є і про путінські “скрєпи”…

“…А буває нарвуся на “скрєпи” і на крик: “Ти, бандєра, дебіл!”. Я кажу: браво, браво! Но как же нєлєпо…”

Нагадаємо, що Живосил Лютий – український бандурист, народознавець, рок-музикант, композитор, автор понад трьохсот музичних творів. Його «Меч Арея» вже став легендарною пісенною клмпозицією.

Живосил Лютий брав активну участь в акції “Україна без Кучми”, Помаранчевій Революції, неодноразово піднімав бойовий дух піснями зі сцени Майдану. Він є лауреатом музичних конкурсів та фестивалів.

На фото: “Віршень”. Живосил Лютий і його музична відповідь “скрєпам”.

Фото і відео “Українського репортера”

Відео на цю тему: 

Сообщение Про виконання мовного закону і “п’яту колону” (+відео) появились сначала на Український репортер.

У першому читанні законопроект №5670-д парламент ухвалив 4 жовтня 2018 року, а у грудні профільний комітет доопрацював його, розглянувши 2059 поправок.

Закон закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави, – повідомляє Українська правда.

“Спроби запровадити на офіційному рівні в Україні багатомовність є діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та суспільну ворожнечу, і є тотожними діям, спрямованим на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу”, – мовить 6 пункт 1 статті закону.

Публічне приниження чи зневажання української мови буде підставою для притягнення до юридичної відповідальності.

За навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах або створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови також каратимуть.

“Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів”, – зазначається в документі.

“Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України з урахуванням особливостей, визначених цим законом”, – додається у ньому.

Передбачено державну програму сприяння опануванню державної мови, адже володіння державною мовою є “обов’язком громадянина”.

Посадовці зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її при виконанні службових обов’язків. Державний сертифікат про рівень володіння (A, B чи C) державною мовою їм видаватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.

“Робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова”, – мовить закон.

Якщо під час заходу використовується інша мова, необхідний переклад.

У судах, в армії, на кордоні, під час виборів і референдумів застосовується українська.

Мовою трудових відносин в Україні є державна мова. Ніхто не може бути змушений використовувати на роботі іншу мову, крім випадків обслуговування іноземців чи осіб без громадянства, а також створення текстів і документів, адресатами яких є такі люди.

Мовою освітнього процесу й науки є державна мова. Представники національних меншин і корінних народів мають право в комунальних садочках і школах разом із державною мовою навчатися своєю мовою – в окремих класах (групах).

Мовою обслуговування споживачів є державна мова. Інформація про товари та послуги, зокрема й в інтернеті, має надаватися українською, можливе дублювання іншими мовами.

“На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін”, – сказано в законопроекті.

Це, зокрема, стосується медичної допомоги та обслуговування на транспорті.

Для суб’єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів передбачено штрафи.

Мовою публічних заходів (зборів, конференцій, мітингів, виставок, семінарів, форумів тощо) є державна мова. Організатор зобов’язаний забезпечити переклад для іномовних заходів, якщо цього вимагає хоча б один учасник події.

Це положення не поширюється на заходи для обмеженого кола осіб, для іноземців чи осіб без громадянства, а також заходи для вивчення іноземної мови.

Культурні й спортивні заходи ведуться українською або з перекладом. Афіші й квитки публікуються українською або з дублюванням іншою мовою (текст іншою мовою не може бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст державною мовою).

Фільми мають демонструвати державною мовою або з дубляжем чи субтитрами. У межах кінофестивалів можливі покази фільмів мовою оригіналу з субтитрами. У кінотеатрах кількість сеансів стрічок мовою оригіналу не може перевищувати 10% на місяць.

Мовою преси, телебачення й радіомовлення є державна мова. Частка мовлення українською загалом повинна становити не менше 90% у проміжках часу 07:00-18:00 і 18:00-22:00. Місцеві мовники можуть пускати в ефір до 20% іншої мови в ці години.

Телерадіоорганізації, які мовлять кримськотатарською чи іншими мовами корінних народів України, мають застосовувати щонайменше 30% державної мови на тиждень.

Друковані ЗМІ можуть видаватися іншими мовами за умови, що одночасно видається тираж цього видання державною мовою. У місцях розповсюдження преси видань українською має бути щонайменше 50%.

Видання й продаж книг – теж не менше 50% українською.

Мовою реклами є державна мова. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами відповідною мовою.

Комп’ютерні програми повинні мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу. Органи влади й заклади освіти мають використовувати софт із україномовним інтерфейсом. Те ж стосується мобільних застосунків.

Національна комісія зі стандартів державної мови, яка утверджує стандарти української мови, складається з 9 членів, їх Кабінет міністрів призначає на 6 років.

Також запроваджується уповноважений із захисту державної мови.

Закон набирає чинності через 2 місяці з дня його опублікування за винятком низки статей.

При цьому Головне науково-експертне управління пропонує виключити з ч. 5 ст. 1 законопроекту слова про те, що порядок функціонування державної мови не можуть регулювати органи держвлади, органи влади АРК чи органи місцевого самоврядування, а також ст. 5 про держпрограму сприяння опануванню державної мови.

Український репортер вже писав про розгляд законопроекту у першому читанні:

• Рада готується прийняти новий закон про мову. Що в документі

Про необхідність затвердження законом єдиної державної мови розмірковують письменник Василь Василашко:

• Василь Василашко: “Ми не за чуже боремося, а за своє, за свою мову” (+відео);

журналіст Олександр Горобець:

• “Рашівська зараза розповзлася по всьому Києву”;

художник Олександр Мельник:

• «Український народ ще дочекається Ярослава Мудрого»

Сообщение Верховна Рада розпочала розгляд мовного законопроекту появились сначала на Український репортер.

Проект рішення пропонує:

– установити мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту в будь-яких формах на території Львівської області до моменту повного припинення окупації території України;

– доручити Львівській ОДА вжити заходів щодо створення міжвідомчої робочої групи (за участю громадськості, правоохоронних органів та районних держадміністрацій) ‒ з метою проведення відповідної роз’яснювальної роботи для фізичних та юридичних осіб;

– рекомендувати органам місцевого самоврядування області ухвалити аналогічні рішення;

– розробити звернення до Верховної Ради щодо змін до законодавчих актів України стосовно заборони публічного відтворення аудіовізуальних творів мовою держави-агресора.

Як зазначається в проекті, таких заходів слід ужити «з метою уникнення ескалації напруги в суспільстві та недопущення розпалювання міжнаціональної ворожнечі, а також задля захисту українського інформаційного простору від гібридних впливів держави-агресора та подолання наслідків тривалої мовної русифікації».

Сообщение Львівщина може остаточно звільнитися від російської мови появились сначала на Український репортер.

Більше того, зазначають у Держкомтелерадіо, – спостерігається бажання редакцій регіональних видань, які до реформування виходили лише російською мовою, паралельно робити українські випуски або перейти взагалі виключно на українську мову.

Зокрема, у реєстраційних свідоцтвах газет «Вільногірськ» (Дніпропетровська обл.) та «Путивльські відомості» (Сумська обл.), які  до реформування виходили двома мовами, задекларовано намір видавати їх відтепер тільки українською. А газета «Вечерний Николаев» змінила назву в реєстраційному свідоцтві на «Вечірній Миколаїв». У Держкомтелерадіо сподіваються, що й українського вмісту в цьому двомовному виданні стане більше.

Сообщение Українських газет більшає появились сначала на Український репортер.

Це передбачено оприлюдненим сьогодні Указом Президента №156/2018 «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України».

Кабмін, зокрема, повинен подбати про те, щоб чиновники під час виконання своїх посадових обов’язків послуговувалися тільки державною мовою.

Урядова програма має забезпечити:

• одержання громадянами інформації українською мовою, в тому числі через друковані ЗМІ, рекламу – власне, розширення україномовного інформаційного простору (і за кордоном);
• розвиток комп’ютерного забезпечення українською мовою;
• підвищення конкурентоспроможності вітчизняної книжкової продукції як на внутрішньому ринку, так і за межами України;
• дублювання українською мовою творів класики світового кінематографу;
• сприяння вивченню української мови іноземцями, розробці відповідних онлайн-курсів;
• запровадження сертифікаційного іспиту з української мови для осіб, які подають клопотання про прийняття до громадянства України.

КМДА та обласні держадміністрації у двомісячний термін після затвердження Кабміном державної цільової програми зобов’язані розробити відповідні регіональні плани заходів.

Сообщение Указ Президента: розширення україномовного простору та іспит для іноземців появились сначала на Український репортер.

“Був закон про мову, прийнятий за часів СРСР, на заміну його було ухвалено сумнозвісний закон Ківалова-Колесніченка. Після рішення Конституційного Суду (від 28 лютого 2018 року. – Ред.), яким цей закон визнано неконституційним, виникла правова колізія, коли у цій сфері жоден закон не діє. Щоб уникнути вакууму, якраз і необхідно якомога швидше ухвалити законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної», – сказав віце-прем’єр.

За словами Розенка, комітет Верховної Ради з питань культури і духовності підготував законопроект, який підписали понад 70 народних депутатів.

“Цей законопроект підписали представники практично всіх фракцій і груп, плюс позафракційні. Таким чином, консенсус у Верховній Раді з цього питання вже знайдено, і найближчим часом закон має бути проголосовано», – вважає Розенко.

Закликає якнайшвидше прийняти новий закон про мову і віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко.

За рішенням Уряду та Прем'єр-міністра та за участю громадськості утворено робочу групу для підготовки урядових пропозицій щодо законодавчого врегулювання питань,пов'язаних із забезпеченням розвитку української мови як державної. Новий Закон про українську мову необхідно приймати!

— В'ячеслав Кириленко (@KyrylenkoVyach) March 15, 2018

“Точкові законодавчі ініціативи, до яких ми вдавалися дотепер, себе вичерпали. Тому вже давно на часі ухвалення нового базового закону про українську мову, який забезпечить її системну підтримку. При цьому слід розуміти, що українська мова від 2014 року остаточно перестала бути лише маркером ідентичності, а перетворилася на першочергову складову національної безпеки України. І як би це не дискомфортно лунало для когось, допоки в Україні у якихось сферах чи якихось регіонах домінуватиме російська, суверенітет та територіальна цілісність будуть під загрозою.

Бо за обставин “гібридної війни” Росії проти України, таке домінування є необхідною та достатньою гарантією незворотності військової, політичної та будь-якої іншої російської присутності в Україні”, – пише Кириленко у своєму блозі.

Рахунок, будь ласка

Тепер щодо нового доопрацьованого проекту Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. У пояснювальній записці до нього сказано:

“Володіння державною мовою та її використання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування є однією з обов’язкових умов для зайняття відповідних посад. Громадяни України повинні володіти українською мовою як мовою свого громадянства та використовувати її у сферах публічного спілкування. Знання української мови є неодмінною умовою набуття громадянства України. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов у приватному спілкуванні”.

З проекту закону випливає, що українська мова стане обов’язковою в усіх сферах життя. Вільно володіти державною мовою повинні будуть всі державні та політичні діячі, держслужбовці, посадовці органів місцевого самоврядування, офіцери ЗСУ, правоохоронці, дипломати, судді, члени Нацкомісій й агентств, адвокати, нотаріуси, освітяни, науковці та медики.

Для отримання українського громадянства іноземцям доведеться складати іспит на рівень володіння державною мовою. Їхні знання перевірятимуть у Центрі української мови.

Державна мова стає обов’язковою в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, установах і організаціях. Усе діловодство та документообіг вестиметься лише українською.

Насамперед українізації підпадають освіта та культура. Викладати, приймати іспити, захищати дипломи і дисертації доведеться українською мовою. Те ж саме стосується театру, кіно й інших напрямів мистецтва. Афіші, плакати, підписи до експонатів – все має відповідати державній мовній політиці. Всі фільми та вистави повинні дублюватися українською – за допомогою субтитрів або озвучування. Українською мовою спілкуватимуться з глядачем і читачем телебачення, радіомовлення та друкована преса.

Видавці або продавці книг мають забезпечити державною мовою не менше 50% продукції. Держава може обмежувати ввезення в Україну книжок іншими мовами.

Спілкуватися з клієнтами на робочому місці лише українською повинні будуть працівники всіх підприємств, установ і організацій усіх форм власності. Тобто, всі продавці, консультанти та обслуговуючий персонал зобов’язані будуть звертатися лише українською. Винятки можливі, якщо клієнт наполягає на іншій мові.

На українську перейде весь транспорт в Україні. Державною мовою перекладуть вивіски, рекламу, маркування на товарах, оголошення в транспорті та будь-які інші написи, пов’язані з обслуговуванням і торгівлею. Цікаво, що  українською мовою мають бути перекладені інтернет-сайти всіх підприємців, які реалізовують товари та послуги в Україні.

Українською вестимуться всі публічні заходи, в тому числі спортивні.

“Мовна поліція” накладатиме штрафи

За дотриманням стандартів мови стежитиме спеціальна Національна комісія зі стандартів державної мови. Поки що такого органу влади немає. Ця комісія створить і Центр української мови, який перевірятиме рівень знань. За результатами іспиту на рівень володіння українською мовою він видаватиме Державний сертифікат.

З тексту закону незрозуміло, хто складатиме там іспити, крім іноземців. Незрозуміло також, чи прирівнюється диплом про вищу освіту до Державного сертифікату. Лише сказано, що складання іспиту на рівень володіння українською мовою вперше для громадян України є безкоштовним.

Тобто, теоретично, всі категорії громадян, які для набуття певних посад зобов’язані вільно володіти державною мовою, повинні будуть здавати кваліфікаційні іспити.

Функціонуванню української мови як державної у всіх сферах суспільного життя сприятиме Уповноважений із захисту державної мови, якого призначатиме Кабмін. Цей “Омбудсмен для мови” керуватиме компетентною службою у складі 27 мовних інспекторів і може на підставі скарг чи власної ініціативи призначати мовну експертизу чи проводити мовне інспектування.

Якщо “мовна поліція” виявила порушення у сфері мовного законодавства, вона може застосувати адміністративне стягнення.

Сообщение Рада готується прийняти новий закон про мову. Що в документі появились сначала на Український репортер.

З поданням до Конституційного Суду щодо перевірки мовного закону “попередників” на відповідність Конституції України звернулися 57 народних депутатів.

Хоча рішення КСУ досі не опубліковано, джерела в суді повідомляють, що Закон “Про основи державної мовної політики” визнали неконституційним. У цьому переконані і депутати – члени ВО “Свобода”, які зверталися з поданням до єдиного суду, який має повноваження вирішувати, конституційні закони чи ні.

“Закон Ківалова-Колесніченка визнано неконституційним!
Дякую всім депутатам, хто підписав це подання до Конституційного Суду, яке я мав честь представляти в КСУ разом з Іриною Фаріон та Леонідом Ємцем”, – написав у Фейсбуку депутат Київської міської ради Олег Бондарчук.

“Закон про мови Колесніченка-Ківалова визнано неконституційним!
Нарешті. Дякую моєму колезі Олегу Бондарчуку, з яким мав честь представляти юридичну частину оскарження цього гидотного породження російського втручання”, – вторить і нардеп Леонід Ємець.

“Сьогодні останнє засідання Конституційного Суду за ініціативи і поданням народних депутатів-“свободівців” щодо визнання скандального закону Ківалова-Калесніченка неконституційним. Доказова база стовідсоткова! Антиукраїнський закон визнано неконституційним і скасовано! Це наша спільна багаторічна перемога! Слава Україні!” – радіє і лідер ВО “Свобода” Олег Тягнибок.

“Саме цей ганебний “закон”, протягнутий московською агентурою у 2012 році, був одним з етапів підготовки російської агресії проти України. Нарешті його скасовано… Тепер треба зробити наступний крок – ухвалити новий, державницький мовний закон”,  – додає нардеп- “свободівець” Андрій Іллєнко.

Конституційний Суд розпочав розгляд конституційності закону Ківалова- Колесніченка  у листопаді 2016 року.

Нагадаємо, Закон “Про основи державної мовної політики” авторства нардепів від “Партії регіонів” Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка парламент прийняв у липні 2012 року. Він передбачає офіційне запровадження другої державної мови в регіонах, де національні меншини перевищують 10% населення.

24 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування цього закону. 

На цю тему читайте також тут:

Російська мова домінує в медіа і сфері послуг, українська – в освіті та кінопрокаті

Українська мова просить підтримки в парламенті

Як на Хрещатику долали “совєцьку окупацію”

У парку Шевченка вимагали дерусифікації

Сообщение Двомовності не буде. Закон “Ківалова-Колесніченка” визнали неконституційним появились сначала на Український репортер.

Історія бере витоки з березня 2016 року.

– Я зайшов до магазину “Космо”, що недалеко від мого будинку, щоб купити засоби для гоління, – розповів присутнім у суді журналістам мешканець Дарницького району, інвалід першої групи Олег Вайда. Звернувся до продавців українською. Але ті розмовляли зі мною лише російською і говорити державною мовою відмовлялися. Я написав про це у книзі відгуків відвідувачів.

За словами пана Олега, до магазину “Космо”, що на Дарницькій площі Києва, він не заходив аж до вересня минулого року. Проте, відвідавши цей торговельний заклад знову, був вражений. На прохання розмовляти з покупцями українською одна з продавчинь попросту відповіла набагато старшому за неї чоловіку лайкою. Олег Дмитрович скористався смартфоном, щоб записати ці “перли”, а потім подав позов на працівників магазину “Космо” до Печерського районного суду. Лише на початку червня 2017 року служителі Феміди винесли рішення на його користь.

Проте представники відповідача здаватися не збиралися, адже йшлося і про 60 тисяч гривень моральної шкоди. Тому й подали скаргу до Апеляційного суду.

На її розгляд прибули Олег Вайда, юрист, що представляє його інтереси, Олександр Золотухін, а також представник фірми “Суматра ЛТД” — власника мережі магазинів “Космо” – Олександр Войтенко.

Обидві сторони оперували під час надання доказів своєї правоти Конституцією України, документами про засади мовної політики в Україні, законом про захист прав споживачів, проте трактували їх по-різному. Так, юрист Олександр Войтенко запевняв, що Конституція гарантує розвиток не лише державної мови, а й російської та інших мов, наголошував, що в магазині працює багато переселенців із Донбасу, які не вивчали української мови і не можуть так швидко нею оволодіти. Тому, мовляв, потрібно поставитися до цього з розумінням, адже в магазині не забороняли покупцю Олегу Вайді розмовляти українською. Це твердження особливо обурило юриста Олександра Золотухіна:

– Мій клієнт прийшов до магазину в Україні, а не за кордоном, він приніс гроші, і виходить, що в його рідній країні йому ще можуть забороняти чи не забороняти розмовляти рідною мовою, – промовив він.

Рішення Апеляційного суду відмовити в задоволенні скарги ТОВ “Суматра ЛТД” Олександр Золотухін назвав знаковим.

– Я представляю молодих громадських активістів зі Львова, які вирішили допомогти столиці українізуватися, – розповів Олег Вайда. – У нас уже були подібні справи в Києві, проте не завжди ми вигравали.

А представник “Космо” Олександр Войтенко на питання журналістів, чи подаватимуть вони касаційну скаргу, роздратовано кинув: “Не знаю”- і поспішив залишити приміщення Апеляційного суду.

Алла ТОПЧІЙ

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение Продавці “Космо” мають спілкуватися лише українською. Подробиці судового процесу появились сначала на Український репортер.

Суд відхилив апеляцію торговельної мережі, чим підтвердив рішення суду першої інстанції щодо задоволення позову громадянина України до «Космо». Про це повідомив Андрій Смолій, координатор ініціативи “Геть від Москви. Київ”.

«Це потужний крок у тому плані, що надалі різні представники бізнесу будуть прислухатися до споживачів, що все-таки варто обслуговувати українською мовою. А не ігнорувати їхні вимоги», – прокоментував рішення суду Андрій Смолій.

За словами Андрія Смолія, торговельна мережа тепер має право подавати на касацію, але поки невідомо, чи будуть вони це робити.

«Від «Космо» був тільки один представник. Реакція на рішення суду була сухою. Жодних коментарів не було», – додав Андрій Смолій.

Сообщение Суд захистив право на обслуговування українською в торговельній мережі “Космо” появились сначала на Український репортер.