Так вважає відомий громадський активіст Гостомеля, депутат селищної ради Юрій Марчук. Його розлогий коментар щодо ситуації в селищі після звільнення поширив на Фейсбук-сторінці Генеральний штаб Збройних Сил України

Гостомельчани дуже натерпілися, зазнали такого лиха, такої біди, що рани й не скоро загояться.

Юрій Марчук розповів про злочини окупантів, які розстрілювали мирних мешканців, не жаліли навіть дітей. Вони гатили з танків по кожному будинку.

Колись квітучий Гостомель сьогодні розтерзаний, розтрощений і… потребує негайної допомоги, підтримки.

Люди повиходили зі своїх укриттів, підвалів, напівзруйновах осель, вони ще не можуть оговтатися від пережитого.

Тому таким важливим є навіть слово моральної підтримки.

Гостомельчани потребують в тому числі й спілкування, важливої інформації про те, що відбувається довкруж, вони чекають коли нарешті з’явиться компетентна інформація від селищної військової адміністрації, як діяти, на що сподіватися, яких рекомендацій дотримуватися, коли буде покінчено з бандами мародерів…

І коли розпочнеться налагодження нормальної життєдіяльності селища, а відтак люди відчують, що в Гостомелі є українська влада, що Гостомель – це не якась там “сіра зона”. Як довго ще чекати такої необхідної інформації (а також  практичних і реальних дій) від місцевої влади?

В таких екстремальних умовах Юрій Марчук разом з однодумцями не чекають, а вже діють.

Перш за все налагоджують логістичні ланцюжки постачання гуманітарних вантажів до Гостомеля, забезпечують доставку продовольства, з’ясовують, хто якої допомоги потребує,  а ще кожен день – спілкування із земляками (бо вони також цього потребують).  Сьогодні усім нам треба бути однією великою українською родиною!

Сообщение В Гостомелі люди вийшли зі своїх укриттів і не можуть оговтатися від пережитого. Їм потрібна негайна допомога – Юрій Марчук (+відео, фото) появились сначала на Український репортер.

Багато хто вже забув, який нелегкий шлях подолано, щоб дістатися фінішу – самим господарювати у власній хаті, розподіляючи зароблене чесно, по справедливості, в інтересах усієї громади, піклуючись про добробут, комфорт і гідні умови життя кожного. Тому є потреба широко розповісти, як усе починалося. Ми розмовляємо з депутатом Гостомельської селищної ради Юрієм МАРЧУКОМ.

– Пане Юрію, пропоную нагадати основні віхи створення громади. Відомо, що 3 березня 2015 року Президент України підписав Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». У серпні 2015-го сесія Київської обласної ради затвердила Перспективний план, утворивши Гостомельську об’єднану територіальну громаду, до якої увійшли Озера, Горенка, Мощун і Гостомель. Того ж року Кабмін затвердив Гостомельську об’єднану територіальну громаду. А яким узагалі був цей процес ізсередини, хто упрігся у віз і потужно тягнув його?

– П’ять років тому все й закрутилося. Саме тоді на сесії Гостомельської селищної ради було створено робочу групу з підготовки проєктів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад. До робочої групи увійшов і я. Ми вивчали громадську думку на території виборчих округів, брали найактивнішу участь у зборах мешканців. Оскільки на той період я вже досконало вивчив методологію створення об’єднаної територіальної громади, то ґрунтовно і переконливо розповідав про це людям, відверто ділився з ними своїм баченням хороших перспектив нової спільноти. Відповідно відбувалися збори в Озерах, Горенці та Мощуні. Впадало у вічі, що на цих зібраннях з’являлися й наші опоненти, намагаючись переконати присутніх, що їм, наприклад, «краще приєднатися до Бучі, не створювати нової громади». За будь-якої слушної нагоди вони маніпулювали, обманювали, що Гостомельської громади буцімто не буде, що вона не має права на життя, та й у Перспективному плані її не передбачено.

За результатами громадських обговорень сесій названих сільських рад, а також Гостомельської селищної мали прийняти рішення – з ким саме об’єднуватися і чому варто обрати той чи інший напрям свого шляху на багато років уперед. Усім їм надійшли запрошення приєднатися до Бучі, Ірпеня. І був третій варіант – створити Гостомельську об’єднану територіальну громаду. Мене неприємно вразило, що кілька депутатів Гостомельської селищної ради проголосували проти створення нашої громади. Наприклад, Надія Дудник (сьогодні вона має прізвище Скуратівська) підняла руку за входження до Бучанської ОТГ. Ольга Смолянчук проголосувала за спільне господарювання з Бучею. І це не могло не викликати подиву, адже депутати отримали від громади доручення – створити Гостомельську ОТГ. Йдеться також про Озера, Горенку і Мощун. Це було принципово.
Нагадаю і про те, що тодішній депутат Ірпінської міськради Юрій Прилипко (нині Гостомельський селищний голова) публічно виступив за те, що Гостомелю буде краще жити лише у складі Ірпінської громади. Так, у квітні 2015 року в інтерв’ю телеканалу «Погляд» Прилипко, коментуючи своє бачення підготовки Перспективного плану Київщини, сказав про ідею «приєднати 21 селище до Ірпінського регіону». І далі Прилипко розвинув думку: «…Ну, це включайте і селище Гостомель, і Ворзель, і Коцюбинське, які в даний час уже територіально належать до Ірпінського регіону». На запитання кореспондента, як буде краще, Прилипко відповів: «Я думаю, чим більша громада, тим менше буде депутатів у кожному селищі – це будуть тільки кращі представники. І користі буде більше. Якщо в Гостомелі зараз 30 депутатів, а буде п’ять, то це буде тільки краще».

– І все ж ваші зусилля не були марними. Отож доля розпорядилася так, що тепер є Гостомельська об’єднана територіальна громада. Які аргументи вплинули на те, що усі зійшлися до великого гурту?

– За багатьма основними показниками Озера, Горенка і Мощун, як мовиться, були до вподоби один одному. Скажімо, показник доходів на душу населення у нас більший, аніж у сусідніх Бучі та Ірпені. Ми надали чимало документів про те, що наша громада може бути спроможною. До того ж на території – найбільші підприємства краю: «Антонов», ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод»», «Кюне і Нагель», «Юнілівер Україна» та інші. А ще й близько ста приватних підприємців. Окрім усього, на нашому боці був вагомий, ключовий аргумент: індекс податкоспроможності бюджету Гостомеля є досить високим: 2,2307 (до речі, Кабмін рекомендує брати до уваги індекс спроможності 0,9). Незважаючи на усі підступні прийоми опонентів, недругів, ми зберігали оптимізм і були упевнені: в нас все буде добре з об’єднанням. Ми жили цією ідеєю, горіли нею, образно висловлюючись. Це був шалений драйв, наші душі й серця заполонив великий ентузіазм.

– Це було бажання звільнитися, в тому числі з-під пресу багатолітнього панування Ірпеня над Гостомелем?

– Безумовно. Гостомель постійно відчував несправедливість до себе з боку так званого старшого брата – Ірпеня, який поки що виконує функції району. Левова частка податкових надходжень, які мали б залишатися в Гостомелі ( а це – понад сто мільйонів гривень щорічно!), спрямовувалися до Ірпеня. Ми заробляли кошти, а Ірпінь їх витрачав на власний розсуд, визначав пріоритети фінансування, як йому заманеться. Наприклад, за 2019 рік надходження до міського бюджету Ірпеня від платників податків Гостомеля складали 165 мільйонів 143 тисячі гривень, з яких на розвиток нашого селища Ірпінь повернув лише 7 мільйонів 712 тисяч гривень. Про який розвиток можна дбати за таких умов? Тому зрозуміло, чому Ірпінь, мером якого на той час був Володимир Карплюк, не хотів випускати Гостомель зі своїх задушливих обіймів. (Читайте статтю “Чому Гостомель стає на коліна перед Ірпенем?”)

– Склалася напрочуд дивна ситуація: ще у 2015 році було створено Гостомельську об’єднану територіальну громаду. Але вона не діє. Центральна виборча комісія кілька разів відмовлялася призначати тут перші місцеві вибори. Мотивували це тим, що має бути рішення парламенту щодо змін адміністративних меж Києво-Святошинського і Бородянського районів. Як ви прокоментуєте те, що громаду було поставлено фактично на паузу?

– У Верховній Раді 2016 року було підготовлено проєкт постанови про зміни меж названих вами районів, на жаль, документ не внесли до порядку денного, отож сесія його і не розглядала. Не був зацікавлений у нових місцевих виборах і нинішній Гостомельський селищний голова Юрій Прилипко. Як відомо, його обрали на цю посаду в 2015 році. Якби ЦВК призначила в Гостомельській об’єднаній територіальній громаді перші місцеві вибори, то Прилипко перебував би на цій посаді не 5 років, а, скажімо, два чи три. Звичайно, йому це було невигідно. Тому зміни меж районів, нові вибори Прилипку були не цікавими (навіщо самому пиляти гілку, на якій сидиш?). Як наша громада сприйняла цю вимушену паузу? Як очікування. Як етап втрачених можливостей. Адже саме у той період, коли держава стимулювала, в тому числі фінансово, об’єднані територіальні громади, яких тоді ще було не так і багато, заохочувала їх бюджетними субвенціями, ми застигли у розвитку. Начебто нам не були потрібні ані нові інфраструктурні об’єкти, ані дитсадочки, ані школи, ані поліклініки з лікарнями, ані дороги… Гостомельську громаду було створено у числі перших на Київщині, усім радили навіть брати приклад з неї. І раптом такий ступор. Тому ми і втратили тоді великі можливості для стрімкого поступу вперед, а відтак і блискучі перспективи, було згаяно дорогоцінний час. Проте нинішньої осені, після місцевих виборів, ми все одно знову стаємо на цю дорогу розвитку. Йдемо до мети твердо, рішучо, принципово. З великою надією і впевненістю в перемогу.

Хочу наголосити: Гостомельську об’єднану територіальну громаду було створено у 2015 році. Мене дивують облудні заяви опонентів про те, що нібито зараз створено цю громаду, бо, мовляв, лише у 2020 році затверджено Перспективний план області. І що вони нібито денно і нощно боролися за Гостомельську ОТГ, а відтак тішаться своїми «успіхами» у цій справі (на всі заставки репетують, що це вони, бачте, «здобули незалежність» для Гостомельської громади). Панове, не видавайте свої фантазії за реальність, бо брехень багато, а правда одна. Наш пазл – Гостомельська об’єднана територіальна громада – як був із 2015 року в Перспективному плані Київської області, так залишається і донині.

– Назвіть, будь ласка, найзлободенніші питання Гостомельської громади, які потрібно вирішити і за які ви разом із командою негайно візьметеся після виборів.

– Проблемних питань накопичилося багато. Це будівництво дитсадків, шкіл, поліклініки, інфраструктурних об’єктів. Дитячі садочки в Гостомелі мали бути споруджені ще у 2017 році. Селищний голова Юрій Прилипко, йдучи на вибори у 2015 році, обіцяв на зустрічах із мешканцями, що вже наступного дня після обрання розпочне будівництво дитячого садочка. Це ж він, а не хтось інший, публічно заявляв: «Я не буду триматися за владу. Якщо посяду місце селищного голови і за три місяці нічого не зроблю, то сам напишу заяву й піду у відставку».

Вже п’ять років триває епопея з будівництвом двох дитсадків у Гостомелі, які перетворилися на скандальні довгобуди і куди «закопано» десятки мільйонів гривень із бюджету селища. Але йти з посади Прилипко, як і обіцяв, не захотів. Але це нехай буде на його совісті. Будівництво дитсадків для нашої команди буде пріоритетним. Ми не будемо облаштовувати у селищі пляжні зони, майданчики розваг у той час, коли на території об’єднаної громади бракує найважливіших соціальних об’єктів. Серед першочергових завдань – також розвантаження центральної вулиці в Гостомелі, поліпшення дорожнього трафіку. Робимо ставку на будівництво об’їзної дороги навколо Гостомеля (вже є попередні напрацювання). Дуже важливо, щоб автомобільні пасажирські перевезення були в інтересах усієї громади. Доцільно створити внутрішній маршрут руху пасажирського транспорту, який сполучав би усі населені пункти нашої громади. Тому придбання нових автобусів великої місткості, ефективний пасажирський автопарк громади – цілком здійсненні, реальні плани. Ставимо перед собою завдання суттєво поліпшити життя людей, створити для них комфортні умови. Має бути розвиток, а не занепад, турбота про кожного, а не голослівні обіцянки. Влада повинна бути чесною і відповідальною перед громадою. Доступність, відкритість, демократичність нового керівництва громади неодмінно стануть визначальними в роботі. Ці принципи є непорушними як для мене, так і для команди.

– А ви часом не боїтеся йти супроти місцевої системи, де, на жаль, діють зовсім інші, протилежні принципи?

– Ні, боротьба за правду і справедливість, за інтереси простих мешканців нашого краю упродовж багатьох років мене загартувала. Тому впевнено йду своїм шляхом. Звичайно, пліч-о-пліч з командою однодумців, які рішуче налаштовані змінити життя громади на краще. Переконаний, що сьогодні виборці можуть відрізнити правду від брехні, реальні плани від популістських.

– Ви стільки років «під вогнем» опонентів… А чи не було бажання залишити політику?

– Шлях здолає той, хто невтомно йде вперед. За великий проміжок часу (десь з 2010 року) в мене вже виробився певний імунітет до «наїздів» опонентів, до залякувань (спалили автомобіль, наприклад), погроз. Для боротьби з Марчуком вже направлено стільки «ресурсів»!

Що цікаво: мої опоненти можуть між собою сваритися, але все одно біля «корита» домовляються один з одним. Тільки ось, бачте, Марчук зі своїми принципами їм заважає. Але я іншим не буду!

Вірю, що благополуччя не обмине Гостомельську громаду, бачу її великі можливості для кожного мешканця. І я займався створенням цієї громади заради того, щоб люди тут не відчували себе обікраденими, щоб чималі ресурси нашого краю сповна працювали на достаток кожної родини, а не окремих «феодалів» чи їхніх посіпак. (Читайте матеріал “Гостомельську селищну раду окупували “тітушки”)“. На жаль, ці ресурси частково втрачено, але, упевнений, не назавжди. Ми зможемо надолужити, зробивши так, щоб громада швидко відчула переваги децентралізації, її великі можливості. Мій оптимізм ґрунтується ще й на тому, що починаючи з 2015 року, коли у складі робочої групи узявся за створення Гостомельської ОТГ, відчував всебічну і повну підтримку мешканців – і молодих земляків, і літніх людей. Усю нашу спільноту можна назвати націоналістами Гостомельської об’єднаної територіальної громади.

– А що, на вашу думку, людей найбільше ображає? Що зачіпає їх найперше?

– Несправедливість. Гостомельська об’єднана територіальна громада має жити краще, в новій системі координат. І це мало би статися ще 2016 року, якби до влади не прийшла нинішня група Юрія Прилипка. Це ж вона декларувала, що краще може бути лише з Ірпенем, з Бучею. Словом, абикуди, тільки щоб їм було краще, а не усій Гостомельській громаді. (Читайте матеріал “Навіть кошмаром не назвеш Гостомельську сесію. Це — значно гірше”)

– У разі перемоги на виборах на яких принципах базуватиметься ваша кадрова політика?

– Головними пріоритетами будуть фаховість того чи іншого кандидата на посаду, конкурсний відбір. Влаштуватися на роботу через так зване кумівство чи лояльність до мене буде абсолютно неможливо.

Розмову вів Леонід ФРОСЕВИЧ

Таким є Юрій Марчук, корінний мешканець Гостомеля, кандидат на посаду голови Гостомельської об’єднаної територіальної громади. Не «парашутист», не заангажований жодним кланом. Як депутат селищної ради упродовж багатьох років він, хоч і був у цій раді в меншості, не боявся на повен голос висловлювати свої думки, принципово і гостро дискутувати з керівництвом селища, відстоювати позицію виборців, вимагаючи реальних дій – будівництва дитсадків, шкіл, нагальних ремонтних робіт, повного звіту про витрачені бюджетні кошти, виступав проти перекроювання Генерального плану в інтересах корупціонерів, різних мафіозних спритників… На жаль, провладна більшість у селищній раді підспівувала то одному мерові, то другому. Водночас чимало місцевих депутатів гуртувалися у своєрідні «клуби за інтересами», тому для них Марчук був чужим. Але добре, що громада бачить, хто є хто на цьому принциповому і безкомпромісному фронті боротьби за правду і справедливість, за краще майбутнє Гостомельської громади. І люди недаремно кажуть: хто за правду горою, той не боїться і бою.

Сообщение Юрій Марчук: «Гостомельська громада має жити в новій системі координат» появились сначала на Український репортер.

Але сьогодні в Гостомелі – безстрокова акція протесту, яку проводять громадські активісти, ветерани АТО, всі, хто зацікавлений витягнути селище із болота безправ’я і розору.

Причин для протесту є чимало, вважають місцеві. Одна із них – звільнення начальника комунального підприємства « УЖКГ “Гостомель” Віктора Пустовалова. Таке рішення прийняв селищний голова Прилипко. Трудовий колектив підприємства не погодився з цим, адже вважає, що Пустовалов є успішним менеджером. До того ж роботою саме цих комунальників мешканці задоволені.

Центр акції протесту – біля будівлі селищної ради. Саме тут 10 травня зранку зібралося кілька десятків місцевих. Протестні гасла, намети. Люди сподіваються, що дорогою на роботу цей проектний майданчик все ж побачить мер Прилипко, нехай, мовляв, задумається… І бодай пояснить людям причини звільнення Віктора Пустовалова, а справедливіше було б скасувати це розпорядження.

А ще варо було б почути Прилипку  відповіді на низку проблемних питань стосовно життєдіяльності селища. Але дзуськи!  Очільника селища, як і його заступника, ніде «не проглядається».

А біля головного входу до мерії – ніби розтривожений вулик. Люди кажуть, що мітингують проти свавілля селищної влади на чолі з Юрієм Прилипком та його родиною. Майже чотири роки тому було створено Гостомельську добровільну об’єднану територіальну громаду, однак вона, на жаль, не діє, бо дано офіційний старт… А що зробила команда Прилипка для розблокування цього процесу – «запуску» об’днаної громади? Лише балачки, а ще дивні листи-звернення «нагору», які засвідчили лише про неефективність такої, непродуманої, тактики боротьби за долю громади.

Ось людям і набридла таке тупцювання місцевої влади на одному місці, зате свій клан Прилипко не забуває.

Голова Спілки воїнів-учасників АТО селища Гостомель Олексій Табачук говорить, що організація виступила ініціатором цієї безстрокової акції протесту. Він стверджує, що за роки правління Прилипка втрачені можливості перспективного економічно-соціального розвитку населеного пункту, не вирішуються злободенні проблеми місцевих. Це стосується й виділення земельних ділянок… Є ганебні приклади, коли учасникам АТО відмовляли у праві одержати ділянку, натомість надавали землю чиновникам селищної ради.

Із вуст мешканців Гостомеля ми чули й закиди на адресу влади щодо відсутності розвитку інфраструктури, зокрема й соціальної. Затягується спорудження садочків і шкіл.

-Ми вийшли на акцію протесту, щоб підтримати нашого начальника Віктора Пустовалова, – каже працівниця комунального підприємства Оксана, яка разом із колегами стоїть з плакатом вздовж дороги. – Під його керівництвом у селищі проведено озеленення, встановлено огорожі.

– Пустовалова звільнили у той день, коли він був на «лікарняному» – долучається до розмови пані Тетяна. – А ще ми хочемо запитати мера Прилипка: де навчатися нашим дітям, якщо в 13-й і 14-й школах  діти вчаться у три зміни, а в 16-у, в Мостище, малеча добирається переповненими маршрутками. Бо про шкільний автобус у нас ніхто й не чув.

-Я саме була у відпустці, коли мені телефонують перелякані колеги й кажуть, що  у моєму кабінеті зламали замок і невідомий чоловік, якого представили як новий начальник УЖКГ, сидить у моєму кріслі й порпається в моїх речах і документах, – обурено розповідає керуюча справами УЖКГ Наталія Анатоліївна. –  Дуже дивна ситуація. 29 травня  Прилипко підписав розпорядження  про звільнення Віктора Пустовалова, а 30 травня призначено нового керівника, який з’явився о 7-й ранку під охороною «братків у спортивних костюмах» (це нагадувало якийсь фарс, ніби привіт із далеких 1990-х років).

Серед людей, які зібралися на площі, защораз виникали розмови про сімейний клан Прилипків. Ось один із монологів:

«Дивна ситуація. Одна донька мера, депутатка Ольга Юріївна – з народом, вона відмовилася від своєї частки паю в скандальній школі № 15, що на Баланівці – подарувала її селищній раді, а друга, також депутатка, – Надія – разом з чоловіком (радником селищного голови), схоже, дають настільки «справедливі» поради батькові, що Гостомель час од часу штормить…»

«Питання щодо звільнення Пустовалова є дуже дивним, – каже селищний депутат, громадський активіст Анатолій Туровський, – Його звільненню передувало засідання  комісії у складі самого Прилипка, його нового заступника, секретаря ради і скандального депутата Сергія Чемериса (по ньому відкрито кримінальне провадження за хабар, спарва слухається в суді). Віктору Пкстовалову інкримінують начебто систематичні порушення, які складаються з двох пунктів: прогул на роботі 29 травня  (Пустовалов запевняє, що того дня перебував на лікарняному), а також невчасно зданий звіт. Селищна рада і депутатський корпус –  це колегіальний орган. І нового   керівника нам повинні були представити. А тут – глибока таємниця. Ми ініціювали засідання депутатської комісії з питань законності. Запитуємо Сергія Чемериса, чи бачив він документи про підстави звільнення (призначення). Він відповів ствердно. «Ну, і що там?» – цікавиося далі у нього. «Не скажу!». – вирішив погратися у партизана дорослий чоловік.»

Анатолій Туровський переконаний, що в селищі є й інші підприємства, яким також може загрожувати кадрова «лихоманка».

Вже після від’їзду з Гостомеля кореспондентки «Українського репортера» стало відомо, що в ніч із суботи на неділю намети протестувальників розгромили, побили активістів, один із них – в лікарні.

А ключовий елемент протестної акції – трон, який призначався для мера Прилипка, – було розбито. Нападники кинули цей трон (через паркан) на подвір’я, де мешкають батьки гостомельського депутата Юрія Марчука. В Гостомелі люди знають, що Юрій Марчук упродовж багатьох років обстоює справедливість, викриває факти «прихватизації» гостомельських ресурсів.

Під час акції протесту слово узяла місцева мешканка Тетяна Проторченко, яка порушили проблему вулиць селища, що у промзоні: вони – без асфальту й освітлення. «Всі обіцянки від Гостомельського голови – блеф! Він повинен не обіцяти людям медові скибки, ефективно й справедливо керувати» , – каже Проторченко. – А у нас немає ні плану забудови, ні плану економічного розвитку селища, ні плану діяльності ОТГ, ні транспортної розв’язки… Селище не розвивається. Ліс вирізають, садочків немає, а, значить, і молоді не буде. А що з медамбулаторією? Її знищили! Тепер, щоб показати хвору дитину лікарю, необхідно пертися до Ірпеня! Допоки не буде місцевих референдумів – доведеться мітингувати…».

У планах протестувальників — звертатися до керівництва країни та Київської ОДА, скликати регламентний комітет і позачергову сесію селищної ради, на якій, можливо, розглянуть питання про висловлення недовіри Прилипку як селищному голові.

Наталя ПЛОХОТНЮК

Фото автора

Читайте також:

• Акція протесту: в Гостомелі вимагають відставки мера Прилипка

Сообщение Протест в Гостомелі: подробиці протистояння з владною родиною мера Прилипка появились сначала на Український репортер.

Хвилю обурення діями Прилипка та його групи викликало несподіване звільнення директора комунального підприємства «Управління житлового комунального підприємства «Гостомель» Віктора Пустовалова. В колективі КП вважають, що для відставки Пустовалова не було жодних підстав, тому просили мера скасувати розпорядження. Однак той не прислухався, а вперто гне свою лінію. Йдеться не тільки про кадровий пресинг щодо тих, хто не вподоби родині Прилипка.

Що це за «лінія» – «Українському репортерові» розповів депутат селищної ради Юрій Марчук.

“Гостомельська селищна рада перетворилася майже на сімейний офіс сім’ї Прилипка, – вважає Марчук. – Зокрема, секретарем комісії з питань землекористування, будівництва та архітектури ради є депутатка Надія Дудник. Її чоловік – Ростислав Скуратівський – є радником селищного голови. Можна назвати й інших родичів мера, з якими так чи інакше люди пов’язують тутешню владу. Однак для мене визначальними чинниками для оцінки вкрай несприятливої і ганебної ситуації в нашому селищі є такі мінуси: «запуск» Гостомельської добровільної об’єднаної територіальної громади, будівництво соціальних об’єктів. Щодо територіальної громади: її було створено майже чотири роки тому. На жаль, досі громада ніби у стані невагомості – вона не діє, бо «згори» не дають згоди… Тим не менш мер Прилипко час од часу розгортає бурхливу діяльність начебто турбуючись про «старт» об’єднаної громади, звертаючись з дивними листами то до Президента України, то ще до когось. Це більше нагадує про імітацію діяльності. Інший чинник – будівництво дитсадків. Садочки, школи, транспортні мережі, поліклініка не витримують вже існуючого навантаження. Селищний голова Прилипко, йдучи на вибори, обіцяв на зустрічах з громадою, що вже наступного дня після обрання почне будівництво дитячого садочка. Казав, якщо не виконає обіцянку, то подасть у відставку. Цитую: “У разі мого обрання на посаду селищного голови розпочну будівництво на другий день після затвердження на посаді!»

«Я не буду триматися за владу. Якщо посяду місце селищного голови і за три місяці нічого не зроблю, то сам напишу заяву й піду у відставку.”

Вже декілька років тягнеться епопея з будівництвом двох дитсадків, які перетворилися на скандальні довгобуди. Але йти з посади Прилипко, який, до речі є обвинуваченим у кількох кримінальних провадженнях (справи розглядаютьв судах) не збирається. Дуже багато гострих питань до мера в колишніх учасників АТО, зокрема щодо справедливості в земельній, соціальній сферах”.

Схоже, мешканці Гостомеля розуміють, що так далі жити не можна. Селище давно перебуває в якомусь ступорі – ані розвитку, ані перспектив, ані торжества закону, ані відчуття справедливості. Тут – на болоті безправ’я, волюнтаризму і всевладдя клану – відчуваються занепад, панування сім’ї Прилипка і відсутність бодай світла в кінці тунелю, що коли-небудь тут запрацює децентралізація, розправить нарешті крила громада, а влада реально буде служити інтересам народу, не прикриваючись фіговими листками, пустопорожніми обіцянками.

Словом, у Гостомелі гримить, і добряче.

На фото:  10 червня, акція протесту біля селищної ради.

Читайте також:

• Розкрито практику хабарництва в Гостомелі (+відео)
• Про Гостомель, дитсадки, громаду і Прилипка (оновлено)
• Як мер Гостомеля Прилипко розмовляє з людьми (+відео)

Сообщение Акція протесту: в Гостомелі вимагають відставки мера Прилипка появились сначала на Український репортер.

Сьогодні Ірпінський міський голова Карплюк також здивував багатьох, заявивши, що планує піти у відставку 2 серпня 2018-го.

Його прихильники у своїх коментарях в соцмережах ледве не ридають, мовляв, як же вони без нього… Пишуть, що «за правління Карлюка» місто сягнуло вершин, бо тут – благоденствіє. І мовляв, тепер Карплюк цілком заслужено йде на самісіньку верхотуру влади…

Ми ж нагадаємо, що торік генпрокурор Юрій Луценко під час наради, звертаючись до прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Юрія Дмитруня, жорстко висловився щодо криміногенної ситуації в Ірпінському регіоні: тут – “поєднання криміналітету з правлячими хабарниками. Всі про це знають… Ірпінь – точка місцевого Чикаго ”.

Час од часу правоохоронці навідувалися до Ірпеня, проводили слідчі дії. А бувало, що приїжджали з обшуками до міської ради у рамках досудового розслідування кримінального провадження (зловживання владою або службовим становищем).

Торік народний депутат України, журналістка Ольга Червакова під час звіту генпрокурора Юрія Луценка у парламенті запитала його про долю кримінальних розслідувань щодо “земельної корупції” в Бучі та Ірпені.

– Щодо Ірпеня слідство знаходиться ще на першому етапі розслідування. Слідчі та експерти вивчають ситуацію з ірпінськими лісами. Там є чим займатися слідчим, – відповів генпрокурор.

Мине час й Ірпінь все рідше фігуруватиме в інформаційних стрічках про розслідування. Можна було запідозрити, що прокурорсько-поліцейські неприємності, тобто давнішні розслідування, стали обходити Карплюка стороною.

І ось ми почули про його майбутню відставку.

Відомий правозахисник, громадський діяч Віктор Бархоленко висуває версію, що на високому рівні погодилися не мати претензій до Карплюка.  За красиві очі?

Тільки ось який це рівень? Прокурорський?

За період, коли прокуратуру столичної області очолював Чібісов, у цього відомства було чимало питань до Карплюка. Хоч на певному етапі, на початку своєї каденції в області, Чібісов зовсім не згадував ірпінського мера. Це вже коли Юрій Луценко жорстко розкритикував правоохоронців за бездіяльність на теренах Ірпінського регіону «слідча машина» помчала у бік Ірпеня, каже Віктор Бархоленко. Ось після цього Карплюк й влаштував акцію протесту із театралізованою сценою зимівлі біля офісу облпрокуратури.

Згодом все менше ставало розголосу про якісь слідчі дії в Ірпені. А цього місяця ми дізналися, що прокурора Київщини Чібісова переведено на роботу до Полтави. Новим прокурором столичної області став Максим Киричук з Волині.

Правозахисник Віктор Бархоленко вважає, що ця прокурорська рокіровка не є випадковою і, на його думку, «вписується» в домовленості щодо Карплюка, який міг одержати своєрідний карт-бланш. Бархоленко каже, що Карплюк тепер опиняється у виграшній позиції, адже, залишивши пост мера і зосередившись на передвиборчій діяльності, зможе в разі якогось пресингу з боку правоохоронців, голосно кричати про нібито політичне переслідування.

Депутат Гостомельської селищної ради Юрій Марчук також вважає, що кадрові перестановки в прокуратурі – це неспроста. «Перед Карплюком таким чином увімкнули зелене світло, йому, схоже, дали зрозуміти, що є певні гарантії для його політичної діяльності, для проходження у вищу лігу. Своєю заявою про відставку Карплюк розпочав неофіційну передвиборчу кампанію до парламенту. Отже, усе логічно, відчуваються домашні заготовки на високому рівні, – висловлює здогадки Юрій Марчук. – Ірпінська земля та її ресурси здатні задовольнити кого завгодно  і будь-які апетити.

На превеликий жаль, Гостомель, який в адміністративному плані підпорядковується Ірпеню, й надалі залишається таким собі придатком для цього міста – електоральним, фінансовим… В Ірпеня – усе ще імперський погляд на Гостомель.

І хоч утворено Гостомельську добровільну територіальну громаду Ірпінь продовжує гальмувати процес відокремлення Гостомеля від Ірпеня», – обурюється Юрій Марчук.

Згадаймо, що у січні цього року Ірпінська міська рада прийняла антигостомельське рішення – звернулася до парламентського комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Провладна більшість мера Володимира Карплюка просила «не допустити» прийняття постанови ВРУ про зміну в адміністративно-територіальному устрої області та встановлення меж Києво-Святошинського та Озера Бородянського району. Тобто щоб Гостомельська громада не стала самостійною, а була й далі «прив’язаною» до Ірпеня.

Пам’ятаємо й про те, як Ірпінь намагався не допустити юридичного оформлення Гостомельської громади, нібито вона є неспроможною. Наприклад, Ірпінська міська рада направляла обласній робочій групі Київщини документи про те, що в Гостомелі начебто немає шкіл. Ці освітні заклади, стверджувалося, знаходяться в Ірпені. Але ж “забували” додати: школи справді називаються ірпінськими, водночас розташовані в Гостомелі. Вони лише в оперативному управлінні та підпорядкуванні Ірпеня.

Тим не менш Гостомельську об’єднану територіальну громаду, незважаючи на скажений спротив Ірпеня, створено і вона все одно розпочне рух вперед. Навіть всупереч підкилимовим домовленостям противників цієї громади та різних князьків.

Мешканка Гостомеля Лариса Богданова на прохання «Українського репортера» також прокоментувала заяву Карплюка:

“Напевно Володимир Карплюк розглядав таку можливість (відставки. –Ред), тому саме Анастасію Попсуй було обрано секретарем Ірпінської міської ради. Саме вона до виборів буде виконувати обов’язки голови. Звичайно, головне питання постає і залишається – хто буде наступним мером? На жаль, до цього часу воно цікавить і гостомельчан, бо з 2015 року ми так і не здобули омріяну “свободу”. Мені здається, на таку заяву може зважитися лише сильна людина. «Ірпінське диво» – це не утопія. Якщо наступний голова прибере сватовство, кумівство, тобто елемент КОРУПЦІЇ, то Ірпінь має непогані перспективи. А Гостомель, дуже сподіваюся, піде своєю дорогою”.

Цікаво, чи й далі Юрій Луценко вважає, що слідчим “є чим займатися” в Ірпені?

Фото на головній: Вони готувалися до «зимівлі» на подвір’ї прокуратури? Мер Ірпеня Карплюк і депутат Ірпінської міськради від “Новихл облич” Максим Плешко (в папасі).

Фото «Українського репортера»

Леонід ФРОСЕВИЧ

На цю тему також читайте:

• Мер Ірпеня Володимир Карплюк іде у відставку – аби піти до Верховної Ради (оновлено)

Сообщение Що задумав ірпінський мер Карплюк? Коментарі правдошукачів появились сначала на Український репортер.

У Гостомелі керує екс-регіонал Юрій Прилипко. Нещодавно півсотні дуже агресивних тітушок допомогли Прилипку протиснути на сесії коригування генплану. Це були молодики із спортклубів, яких фінансує Прилипко. Особливо цинічно, нахабно під час згаданої “окупації” сесійної зали діяв один із кавказців, який є прихильником “руського міра”, а також Путіна.

Місцеві громадські активісти, депутати-демократи висувають версію: не виключено, що саме тітушок покличуть “служити” в інтересах правлячого сімейного клану в Гостомелі. На їх утримання потрібно щомісяця кілька мільйонів гривень. А ще ж потрібна форма одягу, спецзасоби, транспорт, приміщення і так далі… Чи потягне цю кишенькову “сек”юриті” місцевий бюджет? Невже Прилипко і компанія забули, що є дуже нагальні соціальні проблеми, які потрібно вирішувати? Зрештою, що буде робити поліція у разі створення такої “варти”?

Утім, у Гостомелі є ще не такі дива. Нова ініціатива місцевої влади, схоже, свідчить про те, що регіонали серйозно бояться наростаючих  протестів опозиції, прогресивних депутатів, які заявляють про зраду, певні спроби реваншу клану Януковича.

На цю тему читайте також тут

Навіть кошмаром не назвеш Гостомельську сесію. Це — значно гірше (+аудіо)

Гостомельську селищну раду окупували “тітушки” (+відео)

На фото: Сесія Гостомельської селищної ради. Тітушки допомагають Прилипку протиснути коригування генплану.

Флто “Українського репортера”

Сообщение В Гостомелі хочуть створити кишенькову охорону за рахунок держбюджету появились сначала на Український репортер.

“Про розгляд звернення ТОВ «Гостомельські липки»  щодо укладення договору про залучення коштів  замовників будівництва об’єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель (будівництво багатоквартирного  житлового будинку по вул. Остромирській, буд. 35-б в селищі Гостомель)”.

Розглянули. Рішення? Позитивне. На сайті ради читаємо:

“Про зменшення розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель (будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Остромирській, буд. 35-б в селищі Гостомель) ТОВ «Гостомельські липки».

Знаєте, на яку суму депутати зменшили забудовнику, тобто фірмі «Гостомельські липки» розмір пайової участі? На 731 тисячу гривень.

Мабуть, Гостомель купається в розкоші, тут — маленька Швейцарія, за найвищими стандартами працюють дитсадки, медичні заклади, школи, радують око рівнесенькі дороги, дивовижні тротуари та вулиці, джерельні води б’ють повними ключами, словом — райське містечко, усезагальне благоденствіє та щастя. Пофантазуйте, як той казав. Подивіться лишень на убогу початкову школу, що на масиві Баланівка, — і слова про гостомельску Швейцарію відразу змете безжальний вихор.

Невже 731 тисяча гривень були б зайвими у Гостомелі? Та ні, звичайно! Але ж у депутатів — своя думка.

У складі селищної ради 27 депутатів, в тому числі керманич Гостомеля Юрій Прилипко. Проти зменшення забудовнику – «Гостомельським липкам» – розміру пайової участі голосував лише один депутат Юрій Марчук. Утрималися шестеро. Чотирьох депутатів не було на сесії.

Питання дуже оперативно розглянули, повноцінного обговорення не спостерігалося. Та якого там “повноцінного”, можуть справедливо зауважити громадські активісти. Це була якась пародія на обговорення.

А йдеться ж не про тисячу гривень.

Лише депутат Юрій Марчук намагався достукатися своїми залізними аргументами до сердець колег, пояснюючи, що у цього забудовника і так велика заборгованість перед селищем (приблизно 1 мільйон 300 тисяч гривен), що зменшувати розмір пайової участі не варто, бо є суттєві факти абсолютно не на користь такої “гуманності”.

“Цінники назвіть!” – вихопилося у когось із зали. Здається, це усе той же Марчук не дає спокою.

Тим часом Марчуку ну дуже активно заперечував голова бюджетної комісії, депутат, бізнесмен Олег Мамчур (до речі, син Олега Дмитровича – також депутат і працює у цій же комісії) . І защораз чулося різке — і традиційне для стилю поведінки селищного голови – “осмикування” зали з вуст мера Прилипка: “Тихше! Тихше, будь ласка!”

Можна сказати, галопом неслися “депутатські коні” до фінішу голосування за це питання. Депутати поопускали голови. Виривається коротка репліка Марчука: “Не кажіть потім, що на дитсадки не вистачає коштів!”

Після такого “результативного” одобрямс депутатам варто було б прийти на свої виборчі дільниці і, зібравши людей, пояснити, чому до бюджету Гостомеля не надійде 731 тисяча гривень.

Але ж не зроблять цього. Не звикли. Не у традиціях самоврядування пояснювати таку дивовижну лояльність до забудовника. Сховаються за колективну відповідальність?

На сесії, захищаючи позицію забудовника, говорилося: мовляв, є пакет документів, що “Гостомельські липки” на цю суму зробили для селища суттєве (йдеться про свердловину, дещо інше). Тому варто цю роботу зарахувати…

Овва! А як же угода про пайову участь? А графік погашення заборгованості? А закон, який “один для усіх”? Просимо покласти до бюджету селища “живі гроші”! Не хочуть.

Ось відеофрагмент розгляду питання “на мільйон”.

https://www.youtube.com/watch?v=QO8aTNXxJ5U

Що відомо про «Гостомельські липки”? Фірму пов’язують із забудовником Гостомеля, бізнесменом Андрієм Друзенком.

Раніше він працював першим заступником Гостомельського селищного голови Юрія Прилипка. Сьогодні Друзенко є членом виконкому Гостомельської селищної ради. Це так, до відома депутатів, які, можливо, про це не знають.

Коли Друзенко тільки-но став трудитися пліч-о-пліч з Прилипком, то заявив, що у “владі також потрібно бути волонтером”.

Сьогодні так не заявляє. Хоче, щоб йому ця влада зменшила пайову участь на 731 тисячу гривень.

А родом Друзенко з Рівненщини. Ось що відомо з відкритих джерел про його підприємницьку діяльність.

Зауважимо: працюючи першим заступником мера Прилипка, Друзенко наголошував, що буде домагатися, аби усі забудовники сплачували належні пайові кошти для розвитку громади.

Чому сьогодні змінив свою думку?

А тепер послухаймо, що заявив селищний голова Прилипко під час недавньої розмови з учасниками АТО про забудовників.

https://www.youtube.com/watch?v=KiafnJz5GUk

Прилипко голосно стверджує: “Закон для всіх однаковий…. Всі повинні пайову участь платити. Закон нікого не відхиляє…”

Очевидно, йдеться також і про “Гостомельські липки”. Реалії зовсім інші. Результат голосування депутатської команди на чолі з Прилипком відомий. Понад мільйон гривень не потраплять до бюджету селища. Закон як дишло? Коли громада нарешті дасть оцінку таким заявам і діям Прилипка?

Тож нагадаймо поборнику законодавчого рівноправ’я Прилипку, як починалася історія відносин з фірмою “Гостомельські липки”(див.фото).

Отже, підписали договір, ніби все як годиться.

Додано і графік сплати пайового внеску.

А у червні 2017 року селищна рада б’є на сполох — фірма має заборгованість з пайового внеску: 950 тисяч 541 гривню. Плюс — пеня, плюс — штрафні санкції.

“Вимагаємо термінового погашення заборгованості”. Цього вимагав у листі до забудовника селищний голова Прилипко.

На думку депутата Юрія Марчука, ця заборгованість сягає приблизно 1 мільйона 300 тисяч гривень.

І раптом 21 серпня 2017-го сесія селищної ради проявляє надзвичайну гуманність до забудовника — іншими словами, дозволяє йому не сплачувати до бюджету селища величезну суму.

Чи не час правоохоронним органам з’ясувати, що відбувається на керівному містку Гостомельської селищної ради? З тих пір, як до керма було обрано пана Прилипка, тут стали коїтися дивні речі…

“Чому ж раніше керівники селищної ради публічно не заявляли, що із забудовником буде саме така схема розрахунків пайової участі?

Чому депутатів поставили перед фактом”, – обурюється Юрій Марчук.

Отаке дивовижне затемнення. Що скаже прокурор Київської області Дмитро Чібісов?

Леонід ФРОСЕВИЧ

Фото Олексія ІВАНОВА

Депутати розповіли “Українському репортеру”, чому голосували саме так

Олена Кислиця: “ Я голосувала за це рішення, тому, що воно відповідає чинному законодавству, узгоджене з юридичною службою. Адже є документація про те, що ТОВ “Гостомельські липки” виконало роботи з буріння свердловини водовідведення і звело другу станцію підйому. У такому випадку підприємство-забудовник має цілком законне право претендувати на зменшення пайової участі.”

Олег Мамчур: “Чому ви зацікавилися саме цим товариством, адже іншим забудовникам ми також зменшували пайову участь. А “Гостомельські липки” цілком законно претендували на зменшення пайової участі, адже це підприємство реконструювало свердловину на території військового містечка. Є вся документація, яка це підтверджує”.

Зоя Мілевська. Від редакції:  почувши, про що йдеться, кинула слухавку, а коли їй тут же повторно зателефонували, не брала її більше.

Тарас Мовчун: “Це питання було вивчено спеціалістами різного профілю і зокрема юристами. Нам, депутатам селищної ради, стало відомо, що “Гостомельські липки” профінансували підключення водогону. Цим водогоном товариство користуватиметься лише на 10 відсотків, а на 90 відсотків ним користуватимуться мешканці селища. Юрист сказав, що це фінансування водогону зараховується ТОВ “Гостомельські липки” як сплата пайової участі”.

Ольга Смолянчук: ”Ми не лише ТОВ “Гостомельські липки” зменшували пайову участь, а й іншим забудовникам. А це товариство цілком має на це право, адже воно реконструювало свердловину на території військового містечка. На ці роботи є вся відповідна документація”.

Ольга Матусяк: “Жодних коментарів з цього питання давати не буду, бо вже так було не раз, що я щось скажу, а мої слова перекрутять і напишуть те, що й зовсім не говорила, а я потім хвилююся. У мене зараз у житті і так відбуваються неприємні речі, тож не хочу зайвого стресу”.

Олександр Товстоног: “Я не даю коментарів, тим паче по телефону”.

Володимир Філіпчук: “Я зайнятий, не можу говорити, у мене зібрання. Зателефонуйте завтра у першій половині дня”.

Наталія Черінська: “Це рішення було прийнято згідно з чинним законодавством і згідно з попереднім рішенням Гостомельської селищної ради, яким передбачено, що забудовники, які виконують для жителів селища певні роботи, входять у пайову участь. А ТОВ “Гостомельські липки” реконструювало свердловину на території військового містечка”.

Утрималися

Сергій Жабченко: “ Хоч на офіційному веб-сайті Гостомельської селищної ради значиться, що я голосував за це рішення, але це помилка. Насправді я утримався, бо не зрозумів, з яких таких причин ми повинні зменшувати розмір пайової участі для ТОВ “Гостомельські липки”, чому для одних забудовників одні умови, а для других – інші”.

Валерій Діденко: “Я утримався голосувати за це питання, оскільки побачив, що воно спірне, що немає злагоди між депутатами і між громадою Гостомеля. І зрозумів, якщо ми так кожному забудовнику будемо зменшувати розмір пайової участі, то ще довго наш дитсадок не добудуємо”.

Вадим Дубас: “Я утримався голосувати за це рішення, бо зрозумів, що в такому разі зменшаться надходження до бюджету Гостомеля. Так, ТОВ “Гостомельські липки” нам свердловину зробили, але яка кошторисна вартість цієї свердловини – ніхто не знає. Крім того, це товариство на даний час і так заборгувало селищу за пайову участь, а ми їм ще послаблення робимо”.

Олег Паламарчук: “Взагалі я б проголосував проти цього рішення, але утримався, бо зрозумів, що одначе його протягнуть – буду я проти чи ні. А не згодний я з цим рішенням тому, що фірма-забудовник має виконувати будь-які роботи на основі тендеру. А так, що ж це виходить, “Гостомельські липки” самі собі прийшли в селище без жодного конкурсу, щось там зробили, а хто бачив те зроблене, хто уповноважував їх на те? Група наближених до селищного голови депутатів?”

Анатолій Туровський: “За зменшення розміру пайової участі ТОВ “Гостомельські липки” голосувала провладна більшість, до якої я не належу і підтримувати її не збираюся. Я розумію, що коли ми будемо так розкидатися пільгами щодо сплати пайової участі, то за які кошти ми дитсадки будуватимемо? Хоча, на жаль, я зі своїми думками перебуваю в меншості і розумію: як би я не був проти невигідного для громади Гостомеля рішення, а буде все так, як хоче провладна більшість у Гостомельській селищній раді і як хоче той забудовник, що шукає різні причини, щоб менше платити в бюджет селища”.

Сергій Скрябін: “Я так розумію, що забудовники – не найбідніша категорія населення. То чому ж ми маємо робити їм знижки щодо розміру пайової участі? А за що тоді будемо дитсадок будувати, школу утеплювати, адже ці питання вже давно назріли.”

Опитування депутатів Гостомельської селищної ради провела Алла ТОПЧІЙ

Сообщение Депутатське “затемнення” в Гостомелі. Ціна питання — понад мільйон появились сначала на Український репортер.

– Ми, а це близько двадцяти депутатів Гостомельської селищної ради, зібралися, щоб порадитися з приводу гострих нагальних проблем, – розповідає Юрій Валерійович. – Я відразу ж поцікавився у Юрія Прилипка, чи розмовляв він конфіденційно з учасниками АТО на тему розподілу квартир.

За моїми даними, така розмова була. Забудовник назвав кількість — 150 квартир. Потім мер, за словами учасника АТО, сказав, що йдеться про 80, згодом кількість знову змінилася — буде 60… А в кінцевому підсумку дійшли до 20. Думаю, 60 квартир десь “загубилися” під час цього “розподілу”.

– Мова про ділянку на території селищної ради?

– Так.

– Площа?

– Чотири гектари. Забудовник хоче звести тут житловий будинок. Мер виступив в ролі такого собі розпасувальника квадратних метрів, як я розумію. Учасник АТО каже, що мер натякав: треба й депутатам житло (а вони про це не відають), ще комусь потрібно, тим, хто доклав до цієї справи багато зусиль, і що він потратився…

– Що відповів Прилипко на ваше запитання?

– Каже, що такої розмови не було і він цього учасникам АТО не говорив. Після цих слів я увімкнув аудіозапис, на якому говорить учасник АТО.

– Як відреагували на ваші “плівки” у залі?

– У деяких людей з близького оточення Прилипка, зробив я висновок, були глибокі внутрішні переживання. Дехто намагався зірвати “трансляцію”, але вже було пізно. Двадцять депутатів були зацікавлені дослухати розмову до кінця.

– Почувши аудіозапис, мер Прилипко все одно заперечував факт бесіди?

– З його вуст ми почули якісь недолугі пояснення, мовляв, що ця розмова була не того дня, а півроку тому, що йдеться не про дану ділянку… Це, мовляв, щось наплутали. І взагалі Прилипко, як сам каже, ніколи нічого не ділив, ніяких квадратних метрів у нього немає. Думаю, що ніхто з депутатів цим поясненням не повірив, бо вони виглядали наївними.

– Ви гарантували, що цей запис відповідає дійсності?

– Саме так.

– Які ще питання порушували депутати?

– Питання Генплану. Депутати поставили чіткі умови: потрібно дуже предметно опрацювати цей документ, широко оприлюднити його. Нам, депутатам, взагалі не показували Генплан. Зрештою, одного дня поклали ці матеріали на стіл, сказавши: дивіться… Ось і все, що ми домоглися…

Розробники Генплану — фахівці Науково-дослідного і проектного інституту містобудування — не знаходять часу, щоб зустрітися з представниками громади і відповісти на запитання. А на чому, на нашу думку, акцентує Генплан?

В тому числі й на певних земельних ділянках, які в різний період опинилися у власності деяких родичів мера Прилипка. Вони виділялися для ведення особистого селянського господарства. А за Генпланом ця земля раптом “трансформується” з категорії “поза межами населеного пункту” уже в значно привабливішу категорію – “в межах населеного пункту”. Вона стає вже землею житлової забудови, багатоповерхової. Таким чином змінюються її ціна та ліквідність.

Ми вимагаємо, щоб депутати детально опрацювали цей проект, у нас уже протягом місяця мала би працювати відповідна комісія. Однак дивним чином цю справу саботують працівники селищної ради.

Для Гостомеля сьогодні — час вибору: або господарювати самим, адже територіальну громаду утворено, лише вона не діє, або “розчинитися, перетворившись на один із житлових масивів Бучі чи Ірпеня. Переконаний: громада має боротися!

КОМЕНТАРІ

Сергій СКРЯБІН, депутат Гостомельської селищної ради:

– До селищної ради мене було обрано вперше, працюю робітником на авіапідприємстві. Почувши тут, у селищній раді, аудіозапис розмов, стало не по собі. Це якось дико… Особисто для мене усі учасники АТО однакові, вони воювали за нашу країну.

Переконаний: не депутати мають вирішувати, кого саме з колишніх воїнів записувати у чергу на квартири. Нехай вони самі надають пропозиції, вони, побратими, краще за нас знають своїх товаришів по зброї. Я знайомий з декількома учасниками АТО, вони досі не одержали навіть маленької ділянки. Іноді запитують: чи є у них надія на житло?.. І що я їм маю відповісти?

Анатолій ТУРОВСЬКИЙ, депутат Гостомельської селищної ради:

– Шокований почутим. Як обухом по голові. Ще треба отямитися від цієї розмови. Дуже прикро, що Гостомельська об’єднана територіальна громада не діє, що по вертикалі самоврядування чиновники продовжують забалакувати, затягувати, блокувати найважливіші, злободенні питання життя громади.

Леонід ФРОСЕВИЧ

На фото: Виступає депутат Юрій Марчук
Фото Олексія ІВАНОВА

На цю тему читайте також тут:

• Чому Ірпінь не відпускає Гостомель у самостійне “плавання”?
• Не хочемо “Чиказької області”!

Сообщение Касетний скандал у Гостомелі: депутат Марчук оприлюднив розмови про мера Прилипка появились сначала на Український репортер.