Про це президент Європейського суду із прав людини Марко Бошняк заявив в екcклюзивному коментарі  Укрінформу. 

«Не можна очікувати, що наш Суд перетвориться на той, що вирішує питання військових конфліктів як таких», – підкреслив Бошняк.

Однак, за його словами, суд робить все можливе, що є в межах його компетенції та юрисдикції.

«Якщо ви спитаєте мене, чи займе суд чітку позицію щодо того, чи були скоєні воєнні злочини в Україні, чи можна говорити про випадки геноциду, так само, як і про те, чи будемо ми щось говорити про злочин агресії, то це не та мова, якою користується наш Суд при розгляді заяв про порушення прав людини і основоположних свобод», – пояснив він.

За його словами, це не означає, що ЄСПЛ не виконує свою місію або ухиляється від своєї ролі.

«Ми ставимося до неї дуже серйозно і робимо все можливе для вирішення питань, що належать до нашої юрисдикції. І я твердо переконаний, що це допомагає і буде продовжувати допомагати в найближчі місяці і роки. Європейська конвенція з прав людини – це, по суті, інструмент миру. А наша компетенція є дуже чіткою. Ми пов’язані цим єдиним інструментом, який безпосередньо впливає на ухвалення нами судових рішень, – конвенцією та додатковими протоколами до неї», – сказав глава ЄСПЛ.

Бошняк пояснив, що ідея створення цього документа полягала в тому, щоб гарантувати тривалий мир і добробут в Європі. «Зараз немає миру без правосуддя. І те, що ми робимо тут, є елементом того, як його досягти», – наголосив він.

Європейський суд з прав людини 25 червня 2024 року оголосив рішення по суті у міждержавній справі “Україна проти Росії (щодо Криму)” – першій із чотирьох міждержавних справ із позовами проти росії у зв’язку з її нападом на Україну. Суд у Страсбурзі одноголосно визнав, що рф масово та систематично порушувала права людей в Криму. Йдеться про 14 статей Європейської конвенції з прав людини та протоколів до неї. Суд виявив елемент “офіційної толерантності” з боку країни-окупанта порушень Європейської конвенції про права людини.

Сообщение Голова Європейського суду з прав людини: Ми не можемо взяти на себе роль Міжнародного військового трибуналу появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив адвокат Віталій Ковальчук.

Ось фрагмент офіційної відповіді Європейського суду з прав людини.

Нагадаємо:

під час відомого брифінгу 12 грудня 2019 року в МВС суспільство було  проінформовано про затримання осіб, яких підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. На брифінг прибули президент Володимир Зеленський, генпрокурор Руслан Рябошапка, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Суспільству розповіли, що вбивство журналіста Павла Шеремета “розкрито”. Затримано групу: лідера гурту Riffmaster, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, дитячу лікарку та волонтерку Юлію Кузьменко і медсестру військового батальйону, волонтерку Яну Дугарь. Серед фігурантів справи назвали також «Пуму» і «Бучу» – відомих учасників АТО, волонтерів. Усіх їх – без судового вироку! – назвали причетними…

У 2020 році адвокати Андрія Антоненка подали скаргу до Європейського суду з прав людини.

На цю тему: “Ветерани АТО “Пума” і “Буча” подали позов до Авакова”.

Інна та Владислава Гришенко вимагають спростувати брехливу, на їхню думку, інформацію, поширену під час брифінгу 12 грудня 2019 року. Між тим, подружжю Грищенків ніхто підозри щодо вбивства Шеремета не пред’являв. В багатьох ЗМІ їхні прізвища відразу ж після брифінгу стали фігурувати в контексті підозрюваних. Якщо влада сказала про “причетність”, то й покотилося страшне колесо облудних звинувачень на різних інформресурсах.

Інна і Владислав опинилися за гратами. Інна два місяці і 18 днів провела в одиночній камері київського ізолятора тимчасового тримання. Без судового вироку. Тривалий час перебував у СІЗО і Владислав.

Подружжя воювало проти російських окупантів, Інна та Владислав були поранені. На фронті «Буча» спочатку був добровольцем у «Правому Секторі», захищав Донецький аеропорт. Потім воював контрактником у 95-й бригаді Збройних сил України.

Виступаючи в судовому засіданні Київського апеляційного суду, «Буча» розповів, що жодні слідчі дії з ним не проводилися. Він також заявив, що до нього в камеру ізолятора приходили працівники правоохоронних органів і наполягали, щоб він узяв на себе низку гучних злочинів, зокрема вбивство Шеремета. У разі згоди обіцяли звільнити з-під варти дружину, Інну Грищенко. Подружжя назвало такі методи шантажем.

В Печерському суді люди бачили, як під час розгляду клопотань у справі Інни Грищенко про звільнення -зпід варти суддя час од часу писав комусь есемески в телефоні, прикривши його томиком матеріалів. І робив вигляд начебто уважно слухає, з’ясовує, вивчає, прагнучи прийняти справедливе, зважене, обґрунтоване і мотивоване рішення. Через деякий час інша суддя у цій же справі (того ж Печерського) винесла ухвалу, в якій зовсім не зазначила, які ж ризики існують, що Грищенко може ухилятися від слідства, втекти, впливати на свідків. А навіщо? Простіше повторити, пробубоніти прокурорський документ про те, що «ризики при обранні запобіжного заходу продовжують залишатися», а потім, потупивши очі в підлогу, залишити суддівську залу. Фраза про «ризики» повторюється від суду до суду, перекочовує з ухвали до ухвали. (Подібний суддівський стиль спостерігали і під час розгляду клопотань щодо Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка, Яни Дугарь. І постійно прокурори белькотали про “ризики”…).

Читайте статтю: “Пума” і слідчі жорна. Несподіване рішення Апеляційного суду (+відео)

23 січчня 2020 року Апеляційний суд Києва звільнив Інну Грищенко з-під варти.

Читайте також: Пума, Буча і Дєд. Особлива історія київської родини – захисників України

Сообщение Європейський суд з прав людини прийняв заяву “Пуми” і “Бучі”, яких на брифінгу Авакова і Зеленського, “прив’язали” до справи Шеремета (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це розповів hromadske адвокат Штепи Олександр Шадрін.

Він також зазначив, що зараз його підзахисна чекає на черговий виклик до суду в Харкові. Однак де саме на сьогодні перебуває Штепа, адвокат не повідомив.

«У мене не має такої інформації. Ймовірно у Слов’янську. Але у неї немає обмежень на пересування», — зазначив Шадрін.

Раніше Європейський суд постановив, що Україна порушила право Штепи на судовий розгляд «протягом розумного терміну» чи звільнення до судового розгляду. Суд вважає, що кримінальне провадження було занадто довгим. Також ЄСПЛ визнав порушення права Штепи на справедливий суд.

Штепа вимагала 21 тисячу 450 євро за судові витрати, 8500 євро за компенсацію втраченій зарплаті та 30 тисяч євро за моральну шкоду. Врешті Україну зобов’язали протягом трьох місяців виплатити Штепі 2600 євро за моральну шкоду та 1000 за судові збори та витрати.

Нагадаємо, Нелю Штепу затримали 11 липня 2014 року. Її звинувачують у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей, та у створенні терористичної групи чи організації.

Окрім того, проти неї висунуто звинувачення у закликах до зміни меж території України, сприянні проведенню псевдореферендуму про відокремлення Донецької області від України, створенні умов для діяльності терористичних груп та організацій.

Зазначимо, що з 12 червня 2018 року суд неодноразово переносив продовження підготовчого засідання і жодного разу воно не відбулося.

Сообщение Прихильниця “руського міра” Штепа отримала 3600 євро компенсації від України появились сначала на Український репортер.

“Сьогодні Московський суд розглянув апеляційні скарги на постанову Лефортовского районного суду щодо продовження строку тримання під вартою чотирьом українським військовополоненим… Апеляційні скарги не були задоволені та термін тримання під вартою залишився незмінним, до 24 квітня поточного року. Наступний крок – звернення до Європе́йського Суду з прав люди́ни”, – – повідомила вона.

Денісова додала, що стосовно ще дванадцатьох моряків такі засідання заплановано провести 12 та 13 лютого.

Як повідомляв “Український репортер”, адвокат Микола Полозов повідомив, що Московський міський суд відмовив у задоволенні скарг на подовження арешту першій “четвірці” військовополонених українських моряків, захоплених в районі Керченської протоки – Володимиру Терещенку, Сергію Попову, Богдану Головашу та Андрію Шевченку:

• Російський суд відхилив апеляції щодо продовження арешту чотирьом полоненим морякам

Сообщение Денисова: будемо просити допомоги у Європейського суду з прав людини появились сначала на Український репортер.

Клюєв, який очолював Адміністрацію Президента за Януковича, твердить, що ЄС не зміг перевірити достовірність інформації, наданої українською владою, коли його вносили у санкційний список.

Президент суду у відповіді Клюєву заявив, що не бачить потреби негайного припинення дії санкцій. Водночас він додав, що згодом суд розгляне питання, чи є законними чинні обмежувальні заходи проти Клюєва.

Улітку суд ЄС скасував деякі санкції проти Клюєва, але він залишився у санкційних списках.

Екс-голова АП перебуває в розшуку з 28 лютого 2014 року. Генпрокуратура підозрює його у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 340 («Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій») та ст. 365 («Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу») Кримінального кодексу.

Фото zn.ua

Сообщение В Євросоюзі відмовилися скасувати санкції проти Андрія Клюєва появились сначала на Український репортер.

Євросуд постановив, що мораторій на продаж землі порушує права людини, передає телеканал ICTV. Якщо Україна не виправить ситуацію, то суд може зобов’язати державу виплачувати власникам паїв великі кошти.

Оскільки в Україні мільйони громадян мають земельні паї, то для держбюджету такі виплати можуть бути критичними.

Сообщение Продаж земельних паїв. Селяни виграли у Євросуді появились сначала на Український репортер.

Скаргу подав ув’язнений Олександр Хлебік (Oleksandr Khlebik), який відбуває покарання за звинуваченням у кількох злочинах, в тому числі бандитизмі та збройних пограбуваннях. У квітні 2013 року він був засуджений одним із судів Луганської області до 8 років і 9 місяців ув’язнення. Покарання він відбуває у в’язниці міста Старобільськ Луганської області.

Невдовзі після засудження Хлебік звернувся до Апеляційного суду, розташованого в Луганську. Оскільки з 2014 року обласний центр окупований ,  його апеляцію досі не розглянули.

Хлебік подав позов проти України до Європейського суду з прав людини. Він стверджував, що держава порушила його право на здійснення чесного правосуддя.

Судді Європейського суду з прав людини одноголосно визнали, що Україна не відповідальна за наслідки втрати контролю над частиною території Луганщини. Європейський суд вирішив, що Україна не порушила конвенції.

Це рішення стало першим, де Європейський суд з прав людини вивчав скаргу, пов’язану із втратою Україною контролю над частинами територій Донецької та Луганської областей.

Сообщение Україна виграла в Європейському суді з прав людини першу справу щодо окупації Луганщини появились сначала на Український репортер.