Колишнім силовикам, причетним до розгону мирних демонстрантів на Майдані наприкінці 2013 року, висунули звинувачення ще у 2015 році. Наразі ж усі обвинувачення з них зняли, а з їхнього майна зняли арешт.

Сьогодні, 24 травня попри те, що потерпілі були проти закриття справи, а також клопотання прокурорки про відкладення засідання через відсутність учасників, суддя після нарадчої оголосив своє рішення.

Клопотання захисника Коника задовольнити, обвинувачених звільнити від відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності, – постановив суддя Віталій Ціктіч.

Таким чином, суд вирішив зняти арешт з майна обвинувачених, а цивільні позови потерпілих залишити без задоволення. Підозрюваний Мариненко (один з керівників силовиків, які розганяли мітинг) перебував у судовій залі, але про судове рішення говорити не став. Натомість він відреагував агресивно, заборонивши знімати його на камеру.

Потерпіла сторона готова оскаржувати судове рішення.

Колишні мітингувальники проти закриття справи
Олега Горобця, одного з учасників мітингу, якого побили беркутівці на Майдані, у суді представляла його адвокатка Вікторія Дейнека. Сам колишній мітингувальник наразі воює на фронті. За словами адвокатки, її підзахисний вважає, що обвинувачені мають бути притягнені до відповідальності та те, що за такий тривалий час не завершили справу, це затягування захисту.

Вони часто подавали клопотання про те, що не можуть взяти участь. Позиція мого потерпілого, що ми могли б встигнути,
– говорить Дейнека.

З усіх потерпілих на Майдані 30 листопада 2013 року в залі перебували лише двоє – Любомира Кеплер та Сергій Калоша. Багато хто зараз воює, а декого вже нема в живих. Сергій Калоша розповів, що йому в ті дні беркутівці розбили голову та обличчя. Він згодом відвідував усі засідання суду, але багато з них відкладались, затягуючи справу.

Чи відповіли беркутівці за побиття людей
Розслідування справ окремих беркутівців продовжується досі, і свою кару вони ще отримають. Втім, багатьом з них вдалось уникнути покарання.
23 травня 2024 року Державне бюро розслідувань повідомило підозру севастопольським беркутівцям. Вони упродовж січня – лютого 2014 року незаконно протидіяли мирним акціям протесту у Києві, а згодом під час окупації Криму знущалися з активістів Майдану.

Минулого року після повернення українських дітей, яких незаконно депортували російські окупанти, стали відомі факти жорстокого поводження з ними. Їх бив ексберкутівець Валєрій Астахов, який брав участь у розгоні Майдану.

Сообщение Із беркутівців зняли усі обвинувачення: суд закрив одну зі справ про розгін Євромайдану появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Європейська правда“.

Зокрема, у Комітеті “із жалем констатували”, що деякі кримінальні провадження щодо співробітників правоохоронних структур або недержавних суб’єктів, які були причетні до порушень прав людини під час зазначених подій, були припинені національними судами у зв’язку з закінченням строків давності у справах Шморгунова та інших, а також у справах Ігоря Луценка і Юрія Вербицького.

У Комітеті занепокоєні, що через десять років після подій переважна більшість кримінальних проваджень все ще перебуває на розгляді в національних судах, а деякі – на стадії досудового розслідування.

У висновках наголошують на ризиках того, що у деяких злочинів може сплисти строк давності.

Комітет закликав прискорити досудове розслідування та завершити судові провадження без подальших затримок, а також запропонував владі вивчити альтернативні заходи відшкодування шкоди для забезпечення того, “щоб припинення кримінальних проваджень у зв’язку зі спливом строку давності не призводило до потурання безкарності”.

Комітет відзначив, що виплати компенсації в деяких випадках повертаються до держбюджету як незатребувані протягом одного року, і закликав владу вирішити цю проблему.

У Комітеті також висловили жаль, що значна кількість справ стосовно цих подій втратила свою актуальність. Комітет закликав владу “подвоїти свої зусилля” і довести до кінця незавершені кримінальні провадження без подальших затримок і “продовжувати ефективно інформувати громадськість про їх перебіг”.

У січні 2021 року ЄСПЛ виніс рішення у справах Шморгунов та інші проти України, Луценко і Вербицький проти України, Кадура і Смалій проти України, Дубовцев та інші проти України і Воронцов та інші проти України.

Суд заявив про численні порушення прав людини та відповідальність держави Україна за смерть принаймні одного протестувальника.

Сообщение Комітет міністрів Ради Європи непокоїться, що через 10 років справи Євромайдану досі на розгляді появились сначала на Український репортер.

Дату 21 листопада обрано не випадково – пам’ятний день засвідчує початок цього дня двох надважливих подій у новітній історії України – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності кінця 2013 та початку 2014 року.

Гідність і свобода, воля і незалежність, права людини — це цінності, що визначають фундамент української нації та крізь століття вели покоління наших предків до мети: соборної незалежної держави. Це цінності, що плекали мрію, будували шлях до її втілення й нині дають силу та мужність захищати рідну землю від ворога.

Саме 21 листопада 2013 року відбулись перші протестні акції у відповідь на дії тодішньої влади під керівництвом Віктора Януковича – було припинено курс на євроінтеграцію. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом скасували.

Через таке рішення Януковича українці вийшли на Євромайдан, який з часом призвів до революції та повалення проросійського режиму в країні. Загалом, у подіях Євромайдану в 2013-14 роках взяли участь 20% населення України.

Цю дату встановлено указом Президента від 13 листопада 2014 року.

Майдан утвердив Україну як європейську державу, а українців — як європейську націю. Ми продемонстрували всьому світові, що готові боротися за своє цивілізоване європейське майбутнє.

Уже 10 років ми платимо надвисоку ціну за нашу мрію. Однак попри всі спроби нас залякати та завоювати далі йдемо вперед. Бо українці знають, що таке воля, на генетичному рівні й готові боротися за неї до останнього подиху, щодня вбивати за Україну окупантів, що зазіхнули на Святе.

Вже другий рік поспіль День гідності та свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення рі, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Вже 636 днів Україна бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора.

У Києві 21 листопада відбудеться низка заходів з нагоди Дня гідності і свободи. Зокрема, програма передбачає покладання квітів, вшанування пам’яті загиблих, молитву за Україну та борців за її незалежність. Частиною програми заходів стане і проєкт “Територія Гідності у доповненій реальності: музеєфікація пам’яток Майдану”, за допомогою якого всі охочі зможуть побачити 10 найвідоміших об’єктів Революції Гідності у доповненій реальності – це барикади, елементи наметового містечка, конструкція “Йолки” тощо.

Крім того, 21-26 листопада з 11:00 до 19:00 триватиме “Майдан-форум” у Національному центрі “Український дім”. Упродовж 6 днів там діятимуть: виставка “Майдан: народження мрії. Перший бій”, відкритий інтерактивний майданчик, локація з відеохронікою Майдану, кінозала, дискусійний майданчик.

Також у рамках форуму 21 листопада о 18:30 відбудеться показ фільму “Євромайдан SOS”. 23 листопада об 18:00 – показ фільму “Крим SOS”.

Сообщение В Україні відзначають День Гідності та Свободи. Сьогодні – 10 років від початку Євромайдану, що переріс у Революцію Гідності (+фото) появились сначала на Український репортер.

Відповідне рішення під час засідання Верховної Ради підтримали 295 народних депутатів.

Документ за номером 2739 наголошує на недопустимості зволікати із розслідуванням “справ Майдану”, важливості пам’яті про Героїв Небесної Сотні, неприпустимості узурпації влади.У постанові також надається оцінка діям Віктора Януковича, міліцейських підрозділів “Беркут” та іншим особам і організаціям, які вчиняли протиправні дії, а саме засудження протиправних дій окремих співробітників підрозділів міліції “Беркут”, окремих міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів, суддів, інших осіб під час Революції Гідності.

Підкреслюється також важливість мирних зібрань та неприпустимість сваволі, важливість європейських цінностей, як фундаменту Української держави.

“Ми сьогодні можемо зробити історичний крок і визнати, що Майдан і Революція Гідності була історичною подією. Що ми як парламент – засуджуємо діяльність окремих працівників підрозділу „Беркут“ і поліціянтів, які вбивали людей, що ми вимагаємо довести до логічного кінця і все ж таки в судах визнати, що ці діяння, які робили ці люди, ті діяння, які творили керівники держави, були протиправними”, — заявила народний депутат Олександра Устінова під час виступу в парламенті.

Згідно з пояснювальною запискою, проект постанови спрямований на привернення уваги українського суспільства та міжнародної спільноти до Євромайдану та Революції Гідності.

Читайте також:

• Пам’ятаєте, як на Майдані лунали трембіти? Сім років тому заснували “Мистецьку сотню”

Сообщение Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним з ключових моментів становлення української держави появились сначала на Український репортер.

Зеленський подякував їм за те, що відгукнулися на його пропозицію про зустріч та наголосив, що це для нього велика честь, повідомляє Офіс Президента.

«Мені завжди було цікаво, чим зараз займаються люди, з яких це все почалося. З яких почалася революція. Ми хотіли познайомитися особисто, хотіли проговорити, які є проблеми, бачення в цілому, де ви і чим займаєтеся», – сказав Володимир Зеленський.

Президент висловив переконання, що молоді люди, які відіграли важливу роль у Революції Гідності та стали рушійною силою протестів, є сильними особистостями, а тому їх варто залучати до життєдіяльності країни. Він зазначив, що хотів би почути від учасників зустрічі їхнє бачення розвитку Української держави та дізнатися про сфери, у яких вони могли б чи хотіли співпрацювати.

Однією з найважливіших тем, яка обговорювалася, було розслідування злочинів проти учасників Євромайдану.

Присутні закликали Президента на зустрічі у Парижі не погоджуватися на вибори на Донбасі «під дулами автоматів» і наголосили, що хочуть повернути окуповані території, але не ціною поступок державним суверенітетом. Вони запевнили, що й зараз готові стояти за свою державу та її інтереси.

«Свобода та гідність важливіші не лише за імідж, а навіть за життя. І наші хлопці на фронті це показали», – сказали молоді активісти.

Нагадаємо, що 30 листопада 2013 року, близько 4-ї ранку, “Беркут” силою розігнав мітингувальників, на Майдані Незалежності, переважно студентів, які виступали проти непідписання угоди про асоціацію з Євросоюзом.

30 листопада тисячі українців вийшли на Майдан та Михайлівську площу, щоб висловити свій протест проти силового розгону мирного мітингу, а 1 грудня у Києві відбулося Віче, організоване опозицією, на яке вийшло кількасот тисяч людей.

Пізніше учасники протесту зайняли частину будівлі Київської міськадміністрації, Будинок профспілок та колишній Жовтневий палац.
У той самий день на вулиці Банковій біля адміністрації президента відбулася сутичка між силовиками та мітингувальниками.

За даними прокуратур, під час розгону мітингу на Майдані Незалежності 30 листопада постраждало 79 людей.

Сообщение Президент зустрівся із студентами, яких шість років тому побив “Беркут” появились сначала на Український репортер.

Про це написав Президент України Володимир Зеленський на своїй сторінці у Фейсбуку.

“6 років тому жорстоке побиття студентів «Беркутом» сколихнуло все суспільство.

Їх було небагато. Вони залишилися ночувати на Майдані не заради майбутніх портфелів чи мандатів, не для того, щоб заробити політичні бали чи дивіденди, а тільки заради одного – щасливого майбутнього для своєї країни”, – написав Зеленський.

За його словами, “вони й були тими самими романтиками, які роблять революцію, плодами якої потім, як відомо, користуються негідники”.

“Сьогодні ми майже не згадуємо імен безпосередніх учасників тих подій, що фактично змусили Україну прокинутися та стали відправною точкою великих перетворень. Де вони зараз? Чи залишились в Україні? Чи отримали після Революції Гідності можливість керувати країною та втілювати зміни?

Наступного тижня я дуже хотів би зустрітися зі студентами, які були на Майдані в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року”, – резюмував він.

Учора Президент України Володимир Зеленський заявив, що першим питанням на порядку денному Верховної Ради України 3 грудня будуть зміни до закону про Державне бюро розслідувань. Він також запевнив, що “ніхто не дозволить зливати справи Майдану”.

Як раніше повідомлялося, з 20 листопада прокуратура втратила повноваження розслідувати кримінальні провадження. Всі справи щодо злочинів проти активістів Революції гідності мають бути передані до ДБР.

Нагадаємо, 15 листопада Рада почала розглядати законопроєкт № 2116 про внесення змін до закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо вдосконалення діяльності ДБР, але не встигла розглянути всі правки. Наступне пленарне засідання парламенту заплановано на 3 грудня.

Сообщение Президент хоче зустрітись із студентами, які були на Майдані у ніч на 30 листопада 2013 року появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили на брифінгу родичі загиблих Інна Плеханова й Степан Сольчаник, а також член Музейної ради при Міністерстві культури Євген Дмитрук і віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів Георгій Духовичний, передає Українська правда.

Степан Сольчаник, брат загиблого в 2014 році Богдана Сольчаника сказав, що “сама Інститутська вже є музейним експонатом, а також місцем злочину”.

“Ми проти знищення Інститутської, втілення проекту меморіалу, який передбачає зміну Інститутської”, – заявив Сольчаник.

За його словами, потрібно зупинити процес, який стартував.

“Я аж ніяк не проти проекту в цілому, тобто побудови меморіалу, але я категорично проти місця, де він має бути реалізованим”, – заявив Сольчаник.

Він повідомив, що відкритий лист підтримують 26 представників родин.

“Ми докладемо усіх зусиль, щоб призупинити цей процес і не дати знищити Інститутську”, – додав він.

Він вважає, що “знищення” вулиці Інститутська негативно вплине на збереження пам’яті.

Інна Плеханова сказала, що при ухваленні проекту допустили помилки, з архітектором не узгодили, що не потрібно змінювати ландшафт вулиці, що було основною вимогою родин.

Відкритий лист від імені 26 родин спрямували директору Українського інституту національної пам’яті Володимиру В’ятровичу, директору Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігорю Пошивайлу та міністру культури Євгену Нищуку.

21 листопада 2016 року президент Петро Порошенко заявив, що меморіал і музей на честь активістів Євромайдану встановлять на алеї Героїв Небесної Сотні.
В результаті Мінкультури оголосило конкурс на проект меморіалу Героям Небесної Сотні.

20 лютого обрали найкращий проект музею Революції Гідності. Тоді серед 30 робіт-проектів перемогу отримала команда зі Львова.

Сообщение Родини героїв “Небесної сотні” вимагають зупинити руйнування Інститутської появились сначала на Український репортер.

У листі-посланні під назвою “Дорогий невідомий друже з України” європейський політик ділиться своїми думками про події п’ятирічної давності і запевняє, що втрата найдорожчого – життя, не була марною.

“Сьогодні минає рівно 5 років з того дня, як ти вийшов із дому з глибокою вірою в те, що Україні можна повернути свободу, демократію та справедливість. Саме тому ти вирішив не піти сьогодні на роботу, а вийти на Майдан Незалежності. Саме тому ти приєднався там до тих, хто прийняв таке саме рішення. І пішов… Не знаючи, що на тебе чекає. А може, знаючи… але вже прийнявши внутрішнє рішення боротися до останнього”, – написав Боні.

Як зазначив у листі політик, людина, яка вийшла на Майдан мала єдину мету — жити у вільній державі. “В країні, де твої батьки отримують достатню пенсію, діти мають можливість отримати європейську стипендію і вільно поїхати навчатися за кордоном, туди, де хочуть, а ти – не платити хабарів і жити без тиску влади”, – підкреслив депутат Європарламенту. Однак, куля, як зауважив політик, обірвала ці сподівання.

“Уже під кінець дня, коли, втомлений після роботи, лише зараз їду додому, я пишу до тебе, щоб повідомити – не закінчилося все смертю. Ти заплатив найвищу ціну за свій народ, але Україні вдалося вибороти зміни”,- поділився думками політик.

Боні підкреслив, що Україна на всю Європу тоді заявила, що хоче змін, буде за них боротися і Європа її почула. Здобутками Майдану він назвав запровадження безвізового режиму і здійснення реформ, – повідомляє Укрінформ.

“На жаль, ти не бачиш цього….А можливо, бачиш… десь там, з небес, підтримуєш… Можливо, ти розчарований, що не все робиться так швидко, як цього хотілося б… Але я вірю, що цей святий час прийде. Пожертвувавши своїм життям, ти дав віру мільйонам, які живуть сьогодні – в Україні, Європі, в цілому світі. І за це наша глибока тобі повага. Твоє ім’я завжди пам’ятатимуть! Тримайся там. Легкого Тобі неба!”,- написав Боні.

Сьогодні в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні.

Читайте також: 

• Ми хочемо кари для убивць майданівців, а її все немає

Сообщение Польський євродепутат написав листа до безіменного Героя Небесної Сотні появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив начальник Відділу процесуального керівництва Генпрокуратури Олексій Донський, передає “Укрінформ“.

“Як розповів мені слідчий, досудове розслідування стосовно Сайчука було завершене і він ходив знайомитися з матеріалами кримінального провадженні. І сьогодні він укотре приходив знайомитися з матеріалами, почитав матеріали, попрощався і пішов. Уже, коли був біля ліфту, раптом відчув себе погано, впав, увесь посинів”, – сказав Донський.

За його словами, Андрій Сайчук помер ще до приїзду “швидкої допомоги”.

Сайчука підозрювали у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності учасника акцій протесту під час Євромайдану Миколи Пасічника.

Як відомо, 72-річного Миколу Пасічника, жителя міста Ладижин Вінницької області, затримали 22 січня 2014 року на вулиці Грушевського у Києві. Його звинуватили в організації масових правопорушень.

25 січня Пасічнику обрали запобіжний захід у вигляді 2 місяців арешту, який 27 січня замінили на домашній арешт.

Його син Денис Пасічник повідомив тоді журналістам, що після затримання “Беркутом” батько потрапив до лікарні зі струсом мозку і розірваною губою.

Сообщение Підозрюваний у злочині проти Майдану екс-прокурор помер у ГПУ появились сначала на Український репортер.

“ГПУ отримала сьогодні офіційне повідомлення про затримання у Франції Армена Саркісяна – одного з організаторів груп тітушок, які діяли під час Євромайдану, та готуватиме документи для його екстрадиції в Україну. У нас є 40 днів для цього. Ми цей процес не затягуватимемо”, – заявив речник ГПУ Андрій Лисенко.

Саркісяна затримали на дорозі під час перевірки документів. Спрацювала система пошуку Інтерполу – Україна подавала запит щодо цієї людини. Хоча Саркісян представився громадянином Вірменії, французькі правоохоронці його затримали і повідомили українським. Французький суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання виконувати всі судові приписи до 19 травня. До того часу Генпрокуратура України має надіслати документи щодо екстрадиції.

Армен Саркісян є вихідцем з Горлівки на Донеччині і входив до оточення колишнього народного депутата від Партії Регіонів Юрія Іванющенка. Його вважають головним організатором і координатором груп тітушок, які під час Євромайдану діяли на боці режиму Януковича. Зокрема, Юрій Крисін, який проходив співучасником у вбивстві журналіста газети “Вести” В’ячеслава Веремія, був одним з його бригадирів. Після перемоги Революції Гідності Майдану Саркісян втік з України і переховувався в Росії. Також він проходить у низці інших кримінальних епізодів, зокрема організації вибухів.

За даними МВС, безпосереднім організатором груп антимайданівців був колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. Він віддавав безпосередні накази своїм підлеглим Павлу Зінову та Віктору Зубрицькому, а вони контактували з Арменом Саркісяном, який відповідав за тітушок у Києві. У свою чергу він диригував діями Крисіна і Кошелєва, які безпосередньо керували діями спортивних молодиків у центрі столиці.

Сообщение Україна проситиме Францію видати організатора тітушок Армена Саркісяна появились сначала на Український репортер.