У Зашкові закінчив дворічну народну школу, після чого здобував освіту вже у Львові – у початковій школі при вчительській семінарії, у Львівській академічній гімназії та на правничому факультеті Львівського університету.

Уже зі студентських років Коновалець вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 році брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові. У 1912-му став секретарем львівської філії «Просвіти», брав участь в інших громадських утвореннях. 1913-го року був, обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії. У юні роки великий вплив на Коновальця мало знайомство з ідеологом українського націоналізму Дмитром Донцовим.

На самому початку Першої світової, 2 серпня 1914 року був мобілізований до австрійської армії. В червні 1915-го, під час боїв на Маківці потрапив у російський полон і майже рік перебував у таборах військовополонених в Росії – в Чорному Яру біля Астрахані та в Царицині.

Улітку 1917-го Коновалець приїздить до Києжва, де вступає до Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни. У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно ншими членами комітету сформували Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.

У січні 1918 р., після проведення реорганізації, Коновальця обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кінці січня — на початку лютого 1918 р. ці частини разом з Гайдамацьким кошем відзначились у ході протидії січневому заколоту та у боях проти більшовицьких військ на підступах до столиці. 1-2 березня 1918 року стрілецькі частини спільно зЗапорізьким Корпусом і Гайдамацьким кошем визволили від більшовиків Київ.

Після приходу до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Євген Коновалець, залишившись у місті, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини.

Наприкінці серпня 1918 р. Коновалець отримав від Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону стрільців з дислокацією у Боярці під Києвом. Після підписання Скоропадським договору про федерацію з Росією січові стрільці підтримали Директорію у повстанні проти гетьманату. У подальшому Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності армії УНР, керував дивізією в операціях проти більшовиків. Склав повноваження після укладення Симоном Петлюрою союзу з Пілсудським.

Після прийняття 6 грудня 1919 р. на нараді Петлюри з представниками уряду та військовими керівниками УНР рішення про розформування українських регулярних частин Коновалець видав наказ про самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців.

У листопаді 1919 р. він потрапив до табору для полонених у Луцьку, а звільнившись навесні 1920 р., перебрався в Чехословаччину.

Поразка української революції та окупація країни спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність. У цих обставинах у липні 1920-го він здійснює заходи щодо створення принципово нової організації, яка б в умовах підпілля могла ефективно боротися проти окупаційних режимів. Відтак у серпні 1920-го. за безпосередньої участі Коновальця створено Українську Військову Організацію. 20 липня 1921 року Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО.

Із грудня 1922-го року був змушений мешкати в еміграції: Чехословаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії. У листопаді 1927-го за його ініціативи на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології. 28 січня – 3 лютого 1929 року на конгресі у Відні було створено ОУН, а Євген Коновалець став її першим головою.

Наприкінці 1920-x – на початку 1930-х рр. Коновалець, організаційно зміцнивши УВО і ОУН, установив контакти з політичними колами Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Італії та організував українські політично-інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи.

Акетивно працював з українською еміграцією в країнах Америки. З метою підготовки до майбутньої збройної боротьби за незалежність України за дорученням Коновальця було сформовано військовий штаб та укомплектовано школи з підготовки старшинських кадрів для української армії в Польщі, Чехословаччині та Австрії.

Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, спроби поставити українське питання у Лізі Націй та заходи зі створення українського підпілля в радянській Україні викликали занепокоєння у Москві. Протягом 1920-х років відбулося декілька замахів на Євгена Коновальця.

Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. 1933-го розпочалася реалізація останньої операції з убивства Провідника під кодовою назвою «Ставка», яку розробляли у Москві під особистим наглядом Сталіна. 23 травня 1938 року агент радянської служби зовнішньої розвідки Павєл Судоплатов, який перед тим увійшов у довіру до Провідника, в кафе роттердамського готелю «Атланта» подарував Коновальцю коробку цукерків, начинену вибухівкою. Євгена Коновальця було поховано у Роттердамі на кладовищі Кросвейк.

На батьківщині Коновальця у Зашкові йому встановлено пам’ятник і відкрито музей. Монументи Провіднику встановлено у Моршині та Івано-Франківську. На його честь названо вулиці у десятках українських міст, зокрема у Львові, Києві, Луцьку, Рівному, Дніпрі, Полтаві, Житомирі. У Києві, Львові, Хмельницькому та литовському Каунасі, де часто бував Коновалець, йому встановлено меморіальні дошки.

Читайте також:

• Депутати просять Зеленського присвоїти звання Героя України Євгену Коновальцю

Сообщение Сьогодні – 130 років від дня народження Євгена Коновальця, засновника ОУН появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

За словами Москаленка, 14 червня, у 130 день народження Євгена Коновальця, львівська мерія оголосить всеукраїнський конкурс на найкращий проект пам’ятника.

«Євген Коновалець є однією з ключових постатей у становленні української ідентичності. В понеділок на засідання виконавчого комітету виносимо на затвердження проект рішення про оголошення конкурсу на кращу концепцію пам’ятника легендарному Євгену Коновальцю у Львові», – повідомив Андрій Москаленко.

У проекті рішення виконкому вказано, що замовником архітектурного конкурсу буде Галицька районна адміністрація. Андрій Москаленко уточнив ZAXID.NET, що місце встановлення пам’ятника Євгену Ковальцю визначать пізніше.

Один із ідеологів українського націоналізму Євген Коновалець був полковником Армії УНР, командиром Січових Стрільців, головою Проводу українських націоналістів (1927) та першим головою ОУН (з 1929 року). У будинку в Зашкові, де народився Євген Коновалець, працює музей.

У Львові на честь Євгена Коновальця названа вулиця у Франківському районі, яка сполучає вул. Степана Бандери з вул. Івана Труша. Вулиця отримала назву Коновальця у 1992 році.

Сообщение У Львові встановлять пам’ятник засновнику ОУН Євгенові Коновальцю появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

“За” проголосували 236 депутатів, “проти” – 16.

Зазначається, що запит до Зеленського направив народний депутат Олександр Аліксійчук.

Видання “Курс” зазначає, що минулого тижня депутати Івано-Франківської міськради звернулися до президента та голови ВРУ з проханням присвоїти звання Героя України Євгену Коновальцю. Таке ж звернення подали депутати Львівської міськради.

Повідомляється, що 2021 рік на Прикарпатті проголосили роком Євгена Коновальця. Цього року виповнюється 130 років з дня його народження.

Євген Коновалець – полковник Армії УНР, Начальний командант Української військової організації, Голова Проводу українських націоналістів.

Сообщение Депутати просять Зеленського присвоїти звання Героя України Євгену Коновальцю появились сначала на Український репортер.

Сьогодні на вулиці Січових Стрільців,24 з’явилася меморільна дошка на честь полковника Коновальця. У цьому будинку колись розміщувалися – в казармах – Січові стрільці.

Світлана КОВАЛЬОВА
Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Like

Сообщение Євген Коновалець на вулиці Січових Стрільців появились сначала на Український репортер.