Ідею інноваційної транспортної системи Hyperloop («Гіпер-петля») запропонував у 2013 році Ілон Маск, засновник ракетно-космічної компанії SpaceX та виробника електромобілів Tesla.

Почалося все з того, що Маску не сподобався проект швидкісної залізниці між Лос-Анджелесом і Сан-Франциско (занадто повільно – якихось 322 км/год.), і він пообіцяв, що зробить усе дешевше і краще.

Ідея, до речі, не нова (щось подібне до пневматичної пошти, яка була дуже популярна на початку минулого століття): у велику сталеву трубу поміщається капсула з пасажирами або вантажем. Систему вже назвали «вакуумним тунелем», але це трохи неправильно – повітря, хоч і дуже розріджене, всередині таки буде.

За допомогою електродвигуна капсула рушає рейкою завдовжки 15 метрів. Компресор на носі капсули спрямовує розряджене повітря вниз, створюючи повітряну подушку. Іззаду утворюється тиск значно вищий, ніж спереду, і капсула летить зі швидкістю 1100 км/год. Де треба – зупиняється за рахунок регулювання роботи компресора. По всій довжині тунелю через кожні 30 метрів встановлюються рейки, для коригування руху.

Американська компанія Hyperloop Transportation Technologies (HTT) вже підписала договори на проектування та будівництво ліній високошвидкісного транспорту з Австрією, Угорщиною, ОАЕ, Словаччиною та Францією. Зараз проводяться випробування на тестових майданчиках в Дубаї, неподалік Лас-Вегаса та у французькій Тулузі. Будівництво транспортної системи може розпочатися у 2020 році, в Дубаї, а запустити тестові поїздки вантажних і пасажирських капсул передбачається у 2021-му.

Уперше про можливість появи в Україні Hyperloop міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив у лютому цього року. Повідомлення викликало легкий ажіотаж з домішкою скептицизму, однак 14 червня було підписано меморандум про співпрацю з головним виконавчим директором HTT Дірком Алборном. Це, звичайно, не договір, але хоч якесь просування вперед.

Експертів спочатку трохи спантеличило, що проект буде називатися HypeUA – мовляв, за це діло весь світ береться гуртом, а ми хочемо самі все побудувати? Потім, правда, з’ясувалося, що так називатиметься компанія, яка займеться проектуванням і випробуванням нового транспорту (тестовий майданчик у Каліфорнії, наприклад, збудувала компанія Virgin Hyperloop One).

Передбачається, що вже цього року завершиться техніко-економічне обґрунтування проекту, а в 2019-му в Дніпрі розпочнуть будівництво тестового майданчика на базі місцевого космічного кластера. До речі, партнерами Міністерства інфраструктури у створенні Hyperloop виступають, зокрема, НАНУ, «Укроборонпром», «Південмаш» та компанія «Інтерпайп».

Зауважу, що сама по собі настільки інноваційна транспортна система України не потрібна. Торік фахівці аналітичного центру «Український інститут майбутнього» порахували, у скільки обійдеться будівництво Hyperloop з Києва до Одеси. Виявилося – $3,6 млрд. І щоб відшкодувати витрати, квиток має коштувати близько 4 тис. грн.

«Та про що цей Омелян говорить?! – обурився екс-міністр транспорту і зв’язку Євген Червоненко на прохання «Українського репортера» прокоментувати реальність цього проекту. – Один кілометр труби коштує 20-30 мільйонів доларів. І він хоче будувати Hyperloop у нашій злиденній країні?! Та нехай хоча б залізничне полотно відновить, яке не бачило ремонту з часів Сталіна й Кагановича. А сама ідея Ілона Маска, звісно, добра».

Слід відзначити, що ця ідея має глобальний масштабу. Hyperloop – справді  петля, точніше, мережа, якою намічається обтягнути всю планету (дивіться приблизну схему – її складено ще в 2008 році, як карту всесвітнього метрополітену, але в HТТ нею охоче скористалися). Загалом планується прокласти 11 гілок надшвидкісного наземного транспорту, і п’ять із них перетнуть територію України. Виключно завдяки географічному положенню.

Три гілки – з Європи до Китаю – мають пройти через Київ, це аналог Великого шовкового шляху. Гілка від Одеси, через Харків, Білорусь і Польщу – це шлях «із варягів у греки» (до речі, практично дублює маршрут поїзда комбінованого транспорту «Вікінг», який мав сполучити Чорне й Балтійське моря, але так до пуття і не з’єднав). І ще одна гілка – через Дніпро, з Індії – і чомусь на Урал.

На думку експерта у сфері транспорту, колишнього заступника міністра інфраструктури Олександра Кави, для Володимира Омеляна Hyperloop – просто піар. І з цим складно сперечатися, адже в Україні проект можливий, тільки якщо буде розбудовуватися всесвітня мережа.

А поки що до її створення дуже й дуже далеко. Тому Володимиру Омеляну варто було б зосередитися на створенні локальних «Гіперлупів». Хоча б, наприклад, на Троєщину.

Хоча це, ясна річ, не так цікаво.

Андрій КУЗЬМІН

Фото avtomir.ua

Що з цього приводу пишуть у Фейсбуку:

Mendosa:

– Гиперлуп нужнее! Ремонт мостов – это старо и неинтересно, нерейтингово, а вот Гиперлуп – это да! Это ноухау!

Алексей Васильев

– Предлагаю Омеляну проехать в вагоне №1 поезда «Львов-Харьков» или просто в поезде. Такое впечатление, что люди живут в своем мире (с нереальными зарплатами, в недоступных кабинетах) или курят всякую дрянь.

На цю тему читайте також: 

• Євген Червоненко подає до суду на Оксану Сироїд. Ціна позову – мільйон гривень

Сообщение Міністр Омелян хоче Hyperloop. «Нехай хоча б рейки відновить, які не бачили ремонту з часів Сталіна», – Євген Червоненко появились сначала на Український репортер.

На телеканалі “112” Сироїд і Червоненко почергово висловлювали своє ставлення до грандіозного транспортного проекту потягів надшвидкого сполучення Ілона Маска “Hyperloop”. Червоненко дуже критично відгукнувся про можливі перспективи упровадження такого проекту в Україні. На його думку, залізнична галуз в нашій країні взагалі на межі колапсу, немає навіть запчастин для електровозів, на обидві ноги шкутильгає технічне переозброєння.

Оксана Сироїд не погодилася з жорсткою критикою Червоненком міністра інфраструктури Володимира Омеляна, вважаючи її неетичною. Мовляв, це ж не Омелян розвалював українську залізницю. А ще вона дорікнула Червоненку за його справи на посаді керівника міністерства.

Згодом, вже виступаючи з коментарем на іншому телеканалі, Червоненко заявив, що йде в суд. І в позові зазначить суму моральних претензій до Сироїд – мільйон гривень. Він каже, що на посаді міністра, навпаки, рятував нашу залізницю, забираючи через суд в олігархів та багатіїв майно залізниці в інтересах держави.

Сообщение Євген Червоненко подає до суду на Оксану Сироїд. Ціна позову – мільйон гривень появились сначала на Український репортер.