Глядачі були приємно здивовані, що у виставі грає сам автор творів – письменник Пантюк, непосидючий, креативний, від чиїх книжок діти просто у захваті й ладні слухати їх упродовж тривалого часу.

З прес-релізу нам відомо, що “до роботи над виставою долучилися також автор п’єси за творами Сергія Пантюка Дмитро Мамчур, соліст чернігівського театру естради “Феєрія” Ілля Клименко, акторка Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка Світлана Сурай та співробітники ТРК “Свобода. ФМ”.

Нагадаємо, “Пан Перевертас та інші” – друга вистава проекту “Театрліт”, втілюваного Чернігівським молодіжним театром на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Юрієм Кравчуком і започаткованого заслуженим діячем мистецтв України Геннадієм Касьяновим, який керував молодіжним театром понад тридцять років.

Першу виставу, за творами відомого поета Олега Короташа, було створено торік. У планах театру – співпраця з іншими літераторами для популяризації сучасної вітчизняної поезії на теренах України та поза її межами”.

Один із числених коментарів до вистави:

Фото Олега Головатенка

Сообщение Поет Сергій Пантюк став на сцені “Паном Перевертасом” появились сначала на Український репортер.

Цього дня театри (більше десяти творчих колективів, студій, навчальних закладів) гостювали на вулицях та у скверах. А початок “вистав” був на розі Хрещатика та Прорізної.

Костюмована хода акторів, яка рухалася у бік Львівської площі, зачаровувала перехожих. Вони оплесками зустрічали акторів Молодого театру, майстерні «Сузір’я», Українського малого драматичного театру, театру «Актор», Київського художнього альтернативного театру, театральні групи Республіканського Будинку актора, студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, учнів Дитячої школи мистецтв № 2 ім. М.Вериківського.

Фіналом святкування стало ритуальне дійство «Сяйво любові».

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение Актори перетворили київські вулиці на одну велику сцену появились сначала на Український репортер.

Автори вистави показали гетьмана Мазепу як людину, котра щиро любить свою Марію (дочку Василя Кочубея) і страждає від того, що державні інтереси змушують його жорстоко покарати її батька за донос.

Особливо зворушливою видалася фінальна сцена, де гетьман Мазепа зі своїм військом відправляється в похід проти Петра Першого і разом із священиком молиться за перемогу та незалежну Україну…

Високу оцінку прем’єрі опери «Мазепа» вже дав міністр культури України Євген Нищук, який відзначив, що вона «є знаковою подією для всього українського мистецтва». Він також розповів, що постановка опери здійснюється в рамках мистецького проекту «Гетьман України Іван Мазепа», до якого входить і відкриття пам’ятника гетьману Мазепі у райцентрі Коломак Харківської області, де 330 років тому Мазепу обрали гетьманом.

До речі, як повідомили у Громадській раді з відзначення цієї події, урочисте відкриття і освячення пам’ятника гетьману Мазепі, над яким працює народний художник України С. Гурбанов, відбудеться 22 липня 2017 року. Цього ж дня в селищі Коломак пройде ще одна масштабна постановка опери «Мазепа», яка відбуватиметься на відкритому майданчику просто неба. Не пропустіть!

Олександр КОЗОРІЗ

На фото Леоніда Логвиненка: фрагменти опери “Мазепа” в постановці ХНАТОБ

Сообщение Повернення «Мазепи» появились сначала на Український репортер.

200-й раз київська публіка аплодувала улюбленим акторам, у залі – повний аншлаг, яблуку ніде впасти. Ніби вперше на франківській сцені глядачі побачили колоритну Наталю Сумську в ролі Кайдашихи і почули смішні до реготу репліки баби Палажки та баби Параски, відомі ще зі шкільної програми. А переглядаючи виставу, кожен глядач, вочевидь, пізнавав своє сімейство у сценах гарячих «розбірок», які трапляються у кожній великій родині. І справді безсмертний твір…

«У режисурі Петра Ільченка і сценографії Андрія Александровича-Дочевського “Кайдашева сім’я” – це, передусім, театр, видовище. Ходять туди-сюди на передньому плані музики, дівчата й хлопці викочуються на гульбище, розігрують свою комедію баба Палажка і баба Параска…

Рішення, на мій погляд, є точним, бо ж село – це і є передусім театр, народний, звичайно. Тут у кожного своя роль і своя комедь», – поділився своїми враженнями від ювілейної вистави відомий мистецтвознавець, кінокритик і драматург Сергій Тримбач.

Говорячи про талановиту гру відомої акторки Наталії Сумської у ролі Кайдашихи, він зауважив: «Вона грає її ексцентрично. Бо ж усе посунулося зі своїх місць, і скільки не розказуй, скільки не пишайся колишньою наближеністю до панів, яким догоджала-прислужувала, а це вже тільки смішить: не ті тепер Семигори, і річка не та – в ній і жабі потонути важко. І невістки, ба навіть сини, не будуть тебе слухати…

От про це вистава: світ посунув з котушок, ні тобі панів, ні патріархальних звичаїв – діти не слухають і не прислухаються навіть. Тож і доводиться ту комедь ламати – через душу свою, центр якої посунув кудись до біса, не намацати його ніяк».

Сергій Тримбач, який також є дослідником літератури і мистецтва, привернув увагу ще й до такого факту: твір Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» був вперше опублікований у Львові 1879 року, а на теренах Російської імперії, у Києві, він вийшов лише 1887-го у рецензованому варіанті, тобто рівно 130 років тому.

Підготувала Марина ХОВРАХ

Сообщение Франківці зіграли «Кайдашеву сім’ю» у 200-й раз появились сначала на Український репортер.