Як повідомляє Радіо Свобода, рішення ВРП про звільнення з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише ухвалюється на його підставі, тому за своєю суттю є кадровим.

РС що за це рішення проголосували 13 членів ВРП.

Ще у серпні дисциплінарна палата ВРП відсторонила Арестову від здійснення правосуддя та рекомендувала її звільнити. Скаргу на суддю Арестову до органу суддівського врядування подала громадська організація “Всеукраїнське обʼєднання “Автомайдан” після виходу розслідування “Схем”. Знахідки журналістів про набуття Арестовою російського громадянства підтвердила й Служба безпеки України, про що повідомила ВРП.

21 листопада Вища рада правосуддя під час засідання одноголосно підтвердила рішення своєї дисциплінарної палати звільнити Арестову, а 10 грудня за нього проголосували всі присутні члени ВРП та затвердили це остаточно. Тож Людмила Арестова втратила статус судді.

У липні 2023 року “Схеми” опублікували розслідування про те, що суддя Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи “Роспаспорт”, є громадянкою рф. Документ вказує, що російський паспорт Арестова отримала на підставі так званого “договору про прийняття Криму до складу росії” у 2014 році, згідно з яким громадян України й осіб без громадянства – які на той момент постійно проживали на півострові – визнавали громадянами росії.

За допомогою сайту Податкової служби рф “Схемам” вдалося встановити індивідуальний податковий номер платника податків у росії Людмили Арестової, прив’язаний до її паспорта громадянки рф.

“Схеми” знайшли й підтвердження використання суддею Арестовою російського паспорта.
Водночас у коментарі журналістам суддя Арестова заперечила наявність в неї російського громадянства.

Сообщение Вища рада правосуддя звільнила суддю Арестову, в якої знайшли російський паспорт появились сначала на Український репортер.

Ось на чому, зокрема, наполягають громадські організації, закликаючи Вищу раду правосуддя проводити співбесіди з кандидатами в члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів відкрито і забезпечити їхню пряму трансляцію:

“28 березня Вища рада правосуддя затвердила Методику проведення співбесіди, відбору та призначення кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Цим документом ВРП встановила, що співбесіди з кандидатами проходитимуть без прямої трансляції, натомість записи співбесід будуть публікуватися після завершення інтерв’ю зі всіма кандидатами.

Вважаємо, що такий підхід не відповідає вимогам закону і не сприяє суспільній довірі до результатів відбору. Закон чітко встановлює, що ВРП проводить співбесіди з кандидатами на посади членів ВККС відкрито. Неодмінною складовою відкритості процесу формування нового складу ВККС є трансляція співбесід. Вона дозволяє широким верствам суспільства слідкувати за процесом та формує атмосферу відкритості та довіри до його результатів. Суспільна довіра до нової ВККС є тим більше важлива, оскільки саме на ній лежатиме відповідальність за добір суддів на більш як 2 тисячі вакансій, а також завершення кваліфікаційного оцінювання. Якісний склад ВККС визначить долю судової влади України на десятиліття вперед. Суспільна довіра до процесу його формування є конче необхідною не лише для успіху реформи. Від неї безпосередньо залежатиме перспектива членства України в Європейському Союзі.

У Методиці ВРП зазначила, що не проводитиме прямих трансляцій “для забезпечення рівних умов для всіх кандидатів, які проходять співбесіди в різні дні”. Вважаємо, що такий підхід є невиправданим, адже суспільний інтерес щодо відкритості процесу допереважає будь-яку потенційну шкоду, яку може викликати пряма трансляція. На додаток, Конкурсна комісія, яка здійснювала відбір кандидатів, транслювала всі співбесіди з кандидатами в режимі реального часу. Останніми роками пряма трансляція співбесід з кандидатами під час відкритих конкурсів на високі державні посади стала звичною практикою. Жодних сумнівів щодо того, що такий підхід може поставити кандидатів у нерівні умови не виникало ані в суспільства, ані в учасників конкурсів. Тому вважаємо позицію ВРП абсолютно непослідовною та такою, яка зашкодить суспільній довірі до процесу формування нового складу ВККС.

У зв’язку з цим закликаємо ВРП внести зміни до своєї Методики та забезпечити прямі трансляції співбесід зі всіма кандидатами на посади членів ВККС”.

Читайте також: Вища рада правосуддя відмовилась навіть тимчасово відсторонити суддю Печерського суду. Дивіться відео, чому неможливо реформувати суди

До речі, президент Спілки «Бойове Братерство України», екскерівник Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський справедливо наголошує: перше, за що нам треба узятися – перезаснування українського суду.

Сьогодні в Україні навіть у період кривавої війни з московитськими загарбниками судова влада відсотків на 30 контролюється зрадниками Андрієм Портновим і Віктором Медведчуком. Таку думку Павло Жебрівський висловив у розмові з головним редактором «Українського репортера» Леонідом Фросевичем.

Сообщение 15 громадських організацій закликали Вищу раду правосуддя забезпечити трансляцію співбесід з кандидатами до Вищої кваліфкомісії суддів (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба ВРП.

Зазначається, що голова Вищої ради правосуддя обирається таємним голосуванням на два роки. Рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу ВРП. Усика обрали 15 голосами.

“Усик Григорій Іванович – суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду був обраний членом ВРП ХІХ позачерговим з’їздом суддів України 11 січня 2023 року.

У 1984-1995 роках він працював в органах ГУ МВС України в місті Києві.

У 1994 році закінчив Харківський юридичний інститут (сьогодні НЮУ імені Ярослава Мудрого).

З грудня 1995 року по серпень 2002 працював суддею Дарницького районного суду міста Києва.

У 2002-2017 роках працював суддею Апеляційного суду міста Києва, в період з травня 2014 року і до призначення суддею Верховного Суду займав посаду секретаря судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва.

З листопада 2017 року працює суддею Верховного Суду”, – йдеться у повідомленні.

Також читайте: З’їзд суддів розблокував роботу ВРП, але до більшості обраних членів є чимало серйозних питань

Центр протидії корупції уточнював, що у 2006 році Григорій Усик приватизував службову квартиру в Києві площею 89 м². При цьому дві власні столичні квартири суддя переписав на своїх синів. Через три роки Усик купив дві земельні ділянки у Гнідині під Києвом, де розпочав будівництво. Він вказав у декларації, що 15 соток під Києвом обійшлись йому в 117 тис. грн, хоча їх ринкова вартість складала близько $90 тис., зазначають антикорупціонери. У тому ж 2009-му дружина Усика придбала новий автомобіль Toyota Avensis, вартість якого складала щонайменше $17 тис.

Нагадаємо, 12 січня з’їзд суддів обрав усіх 8 членів Вищої ради правосуддя. Відомо, що загалом до бюлетеня було внесено 16 кандидатів на посаду члена ВРП, які були розділені за квотним принципом. У Раді суддів наголосили, що обрання кандидатів від з’їзду суддів України дозволить розблокувати роботу Вищої ради правосуддя і поверне їй інституційну спроможність приймати рішення, позаяк з новообраними членами кількісний склад ВРП становитиме 15 осіб, а це необхідний кворум для роботи колективного органу.

Сообщение Вищу раду правосуддя очолив Григорій Усик появились сначала на Український репортер.

Новопризначені члени Вищої ради правосуддя склали присягу на засіданні Верховної Ради України 15 серпня, повідомляє Вища рада правосуддя.

Вища рада правосуддя складається з 21 члена, з яких двох обирає Верховна Рада України. Наразі у складі Вищої ради правосуддя працюють три члени, які згідно з рішенням Етичної ради визнані такими, що відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, а також голова Верховного Суду. ВРП є повноважною за умови обрання на посаду щонайменше 15 членів, серед яких більшість становлять судді, та складення ними присяги.

Нагадаємо, 22 лютого 10 членів Вищої ради правосуддя достроково склали повноваження за власним бажанням, в результаті чого ВРП втратила кворум і припинила свої повноваження. Причиною такого кроку у ВРП назвали дії Етичної ради, яка з 8 лютого почала оцінювати одночасно всіх членів ВРП, крім голови Верховного суду. 23 липня президент України Володимир Зеленський утворив конкурсну комісію з добору кандидатів у Вищу раду правосуддя і дав розпорядження провести конкурс.

Роман Маселко – юрист, адвокат, член ГО «Фундація DEJURE», член ГО ВО «Автомайдан», співзасновник Адвокатської дорадчої групи, експерт судової групи Реанімаційного пакету реформ. Раніше був головою Ради громадського контролю НАБУ, членом Громадської ради доброчесності.

Сообщение Адвоката Романа Маселка обрали до Вищої ради правосуддя появились сначала на Український репортер.

Як відомо, у громадянського суспільства є дуже багато нарікань щодо діяльності Вищої ради правосуддя, особливо з приводу її незалежності, об’єктивності та принциповості. Є чимало питань і щодо доброчесності окремих служителів Феміди з ВРП.

Між тим, у Конституції України зазначено:

Стаття 131. В Україні діє Вища рада правосуддя, яка:

1) вносить подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;

5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;

6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів;

8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого;

9) здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

Фото: “Український репортер”

Читайте також:

• Жирувати дозволено. Конституційний Суд України качається як вареник у маслі
• Мільйони доларів, сотні тисяч євро вилучили в адвокатів-посередників, серед яких є родич голови Окружного адмінсуду Вовка (+фото)

Сообщение В Україні створять новий каральний меч для поганих суддів. Повноваження ВРП стануть куцими появились сначала на Український репортер.

Ще двох кандидатів: Олександра Панасюка та Інну Плахтій лічильна комісія рекомендувала внести до бюлетенів для повторного таємного голосування у другому турі. Цю пропозицію підтримав з’їзд.

До бюлетенів для голосування за членів Вищої ради правосуддя було внесено 26 кандидатів.

Вісім претендентів на обрання XVIІІ з’їздом суддів України до Вищої ради правосуддя зняли свої кандидатури з розгляду делегатами, а саме – Наталія Деркач, Олександр Бойко, Тетяна Денисюк, Віктор Данко, Андрій Рябішин, Олена Журавська, Петро Паламар та Ігор Проскурняк.

ХVІІІ з’їзд суддів України проходить у Києві у “Президент Готелі” і триватиме упродовж 9-11 березня.

На обговорення з’їзду винесені питання про обрання членів Вищої ради правосуддя, про обрання Ради суддів України (РСУ), про призначення судді Конституційного Суду України.

Окрім того, планується заслухати звіт РСУ про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів та інформацію голови Державної судової адміністрації про її діяльність, зокрема щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади.

Укрінформ.

На цю тему:

• В судовій системі є своя п’ята колона

Сообщение З’їзд суддів обрав трьох членів Вищої ради правосуддя на чотири роки появились сначала на Український репортер.

Зранку громадські активісти, патріотично налаштовані співвітчизники збираються біля “Президент Готелю” на акцію протесту. Вони категорично проти, щоб служителі Феміди провели форум.

На з’їзді судді планують розглянути такі питання:

– про обрання членів Вищої ради правосуддя;
– про призначення судді Конституційного Суду України;
– про обрання Ради суддів України;
– заслухати звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів та інформацію т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України про її діяльність, зокрема організаційне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності органів судової влади.

Громадські активісти вважають, що лише після повного перезавантаження суддівської системи, обрання членів Вищої ради правосуддя на засадах доброчесності логічно було б провести такий з’їзд. Якщо цього не зробити, то ми й далі матимемо корумповану суддівську систему, з круговою порукою.

На цю тему:

• Судді хочуть, щоб їм виділили 84 мільйони з COVID-фонду
• Голову Окружного адмінсуду Вовка доставлять до суду примусово
• Націоналісти закликали президента ліквідувати Окружний адмінсуд Києва
• Громадському активісту Сергію Стерненку присудили сім років в’язниці. Підсудний називає справу сфальшованою і політичною

Сообщение У Києві – гучний протест проти з’їзду суддів появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє ця суддівська інституція, Ємельянов, перебуваючи на посадах голови Ради суддів господарських судів України та заступника голови Вищого господарського суду України, використовуючи своє службове становище, неправомірно впливав на безсторонність суддів Господарського суду міста Києва, а також шляхом спонукання та тиску втручався у процес здійснення судочинства суддею Господарського суду міста Києва у справах, що перебували у її провадженні в період до 2014 року, у яких, як він зазначав, вбачається «державне питання».

Дії  судді Ємельянова у період із 2013 року по 2014 рік включно свідчать про його втручання у процес здійснення судочинства суддею Господарського суду міста Києва, вирішення конкретних судових справ, перешкоджання здійсненню судами правосуддя на визначених законом засадах, тиск на суддів шляхом спонукання, погроз, шантажу та іншого протиправного впливу.

Характер цих правопорушень свідчить про створення та запровадження протиправних форм позапроцесуального керування судовою системою. Наслідком стало формування у суспільстві негативного сприйняття діяльності судової влади, негативної оцінки ефективності функціонування всієї системи правосуддя та недовіри до суду.

Розгляд питання щодо звільнення Ємельянова з посади судді Вищого господарського суду України було відкладено на засіданнях Ради 26 лютого, 21 травня, 17 вересня, 31 жовтня 2019 року та 16 липня 2020 року.

Відкладення обумовлене, зокрема, розглядом справи у Верховному Суді, а також розглядом скарг у Вищій раді правосуддя.

Від “Українського репортера” зазначимо: прізвище судді Ємельянова досить часто фігурувало в критичних матеріалах ЗМІ. Дивувало, що його тривалий період не могли позбавити суддівського статусу, що свідчилдо про глибоку і затяжну кризу в суддівській системі, про те, що українські суди – це така собі “держава в державі”, каста недоторканних. Упродовж багатьох років не можуть позбавити суддю статусу!

Колишня дружина судді Вищого госпсуду Артура Ємельянова Світлана володіє численною елітною нерухомістю у різних куточках світу. Про це розповідали журналісти програми “Схеми.

Більшість знайденого журналістами іноземного майна Світлани Ємельянової було придбане до 2014 року включно, тобто в період, поки вона перебувала в офіційному шлюбі з українським суддею. Суддя Артур Ємельянов фігурує у провадженні Генеральної прокуратури так само, як і його колишня дружина.

Сообщение Нарешті звільнено одіозного суддю Артура Ємельянова появились сначала на Український репортер.

«11 листопада 2019 року у ВРП відбулася зустріч представників Вищої ради правосуддя та членів Венеційської комісії. Керівник відділу конституційної юстиції, Секретар Венеційської комісії Томас Маркерт зауважив, що члени комісії прибули в Україну особисто почути думки різних представників правової системи країни щодо закону України «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», а також з’ясувати, чи реальним є виконання новел закону та чи відбулися належні консультації парламентарів з органом суддівського врядування», – повідомляє Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, очікується, що висновок Венеційської комісії буде оприлюднено на початку грудня.

7 листопада набув чинності Закон «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Водночас, поки не вступив у дію підпункт 16 пункту 1 розділу I цього закону, який набуває чинності з 1 січня 2020 року.

Президент Зеленський 4 листопада підписав законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування.

25 жовтня Верховний суд офіційно звернувся до Президента України з проханням ветувати його законопроєкт №1008 «про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Сообщение Венеційська комісія прибула до України для висновку щодо закону про судову реформу появились сначала на Український репортер.

Чому так? По-перше, відсутні визначення цих двох окремих понять, по-друге, ці два критерії оцінюються як один. По-третє, ці критерії займають 80% оцінювання, а складаються із суб’єктивного ставлення, яке нічим не підтверджується.

Вважаємо, що вимоги до суддів, в тому числі критерії та їх зміст мають бути визначені законом.

Дійсно, важливо, щоб суддею була добропорядна людина і цей показник має бути перевірено, однак набагато важливіше, щоб суддя був знаючим та здатним провести розгляд справи, мотивовано виписати судове рішення, тому головний відсоток оцінювання має належати саме рівню знань. Водночас етика чи доброчесність можуть бути перевірені наявністю дисциплінарних, інших адміністративних стягнень, в тому числі в питаннях декларування чи недоведених статків.

Оцінювання має бути прозорим. Провівши не одне засідання з питань оцінювання, чесно кажучи, викликало найбільше обурення те, що у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відсутній будь-який доказ арифметичного підрахунку балів, тобто немає документу, який підтверджував би, що саме такі оцінки були виставлені, які відображені в остаточному рішенні; ще більше сумнівів виникло, коли ВККС України на своєму сайті розміщувала повідомлення про «помилку» в арифметичних підрахунках, в результаті чого кардинально змінювалося рішення. Тому аби уникнути спорів щодо поставлених балів, вони мають бути відображені в екзаменаційних відомостях. Має бути відображена кожна оцінка, що поставлена членом комісії із поясненнями, чому саме така оцінка.

Усунення перешкод в розвитку кар’єри. Нині є чинною норма ч. 3 ст. 84 Закону України, в якій йдеться про те, що суддя (кандидат на посаду судді) може подати заяву на оцінювання не раніше ніж через рік з моменту останнього оцінювання, крім випадків зміни інстанції на нижчу чи зміни спеціалізації. Дана норма є обузою для усіх талановитих та здібних людей, які бажають розвиватися, оскільки, по-перше, цілий рік треба чекати, по-друге, наступного року вакантної посади може не бути, по-третє, вона не враховує примусового призначення оцінювання (мова йде про первинне кваліфікаційне оцінювання чи оцінювання на відповідність посаді), що позбавляє майже усіх діючих суддів права на участь в конкурсах без власної волі, тому дана норма не має жодного сприятливого наслідку та має бути скасована.

Нікому не потрібне «подвійне решето». Сьогодні для призначення на посаду судді треба пройти відбір як у ВККС України, так і у ВРП, при чому виключно за суб’єктивними критеріями, про які вже йшлося вище. На жаль, є практика ВРП, коли суддю не було погоджено на посаду після проведення конкурсу без зазначення жодних причин, тому знову ж таки відбір і оцінювання мають бути як прозорими, так і чіткими, щоб не виникало сумнівів у призначенні і рішень ЄСПЛ з приводу неупередженості та безсторонності. Отже вирішення питання про призначення на посаду має бути віднесено до повноважень єдиного органу, який нестиме за це відповідальність.

Роль Президента України в призначенні – церемоніальна, а не вирішальна. Ще один негативний досвід попередньої судової реформи – маніпулювання повноваженнями. Мова про ті випадки, коли Президент України не видавав укази або видавав їх частково (просто деяких осіб, які успішно пройшли відбір роками, не призначав на посади без жодних причин). Кожна людина має право на правову певність і ті особи, які успішно пройшли конкурс, мають бути призначені на посади, тому «церемонія» Президента України має бути обмежена строками і умовою обов’язкового призначення тих, хто пройшов відбір. У разі порушення строків призначення, особа вважається такою, що призначена на посаду.

До судів вищих інстанцій потрапляють поступово. З власних спостережень, судді вищих інстанцій мають пройти школу життя живого спілкування безпосередньо з людьми, які звернулися за захистом. Так, здавалося б, дріб’язкова справа про виправлення літери в прізвищі має життєвоважливе значення для якоїсь бабусі, яка готова навіть за сотні кілометрів їхати в суд і судді повинне це бачити і усвідомлювати свою відповідальність за вплив на людське життя. На жаль, відсутність живого спілкування призводить до спотвореного «справедливого» розгляду, який досить часто проявляється в надмірному формалізмі, що є негативним явищем, тому суддею вищої інстанції має бути лише та особа, яка мала досвід роботи в суді нижчої інстанції, і виключень для адвокатів та науковців не повинно бути.

Не менш важливим є питання підтримання кваліфікації судді та збереження довіри до судоустрою, яке стало лише приводом для популізму.

Як і в будь-якій сфері важливо бути професіоналом і ніщо так не говорить про твій професіоналізм як результат роботи. В даному випадку, було б доцільно призначати примусове проведення кваліфікаційного оцінювання, якщо, наприклад, протягом року суддя має більше 15% скасованих чи змінених рішень.

Водночас кожен має право на шанс, тому в разі першого непроходження такого оцінювання – суддю направляють на навчання. Якщо ж і після навчання суддя не пройшов оцінювання, то його мають визнати не здатним здійснювати правосуддя (до слова, саме такі рекомендації міжнародних інстанцій надавали України неодноразово). Важливо також, що таке рішення не є перешкодою для того, щоб особа в майбутньому мала можливість брати участь в конкурсах на посаду судді.

Громадський контроль та довіра. Громадський контроль здібностей судді мають здійснювати виключно особи, які були учасниками справи, яка розглядалась суддею, шляхом заповнення анкети після засідання. Наприкінці року – підсумки, якщо 60% негативних відгуків, ВККС України досліджує причини і вирішує питання про їх усунення, наприклад, додаткове навчання або вирішення питання про оцінювання у сукупності з дослідженням скасованих/змінених рішень. Важливу роль буде відігравати саме анкета опитування, адже у будь-якій справі одна із сторін буде незадоволена, тому слід визначити необхідність мотивації негативної оцінки.

Ще одним проблемним питанням статусу судді є відповідальність, яку, безумовно, судді мають відчувати, але водночас і не боятися тиску через шантаж провадженнями.

Заборона подвійної кваліфікації. На жаль, види дисциплінарних проступків зараз окреслені таким чином, що одне й те саме діяння може мати подвійну, а інколи й потрійну кваліфікацію, наприклад, порушення строків розгляду може бути кваліфіковано і як порушення строків, і як порушення прав людини, і як істотний дисциплінарний проступок, бо це підриває довіру, що породжує невизначеність та дає привід для маніпуляцій.

Зустрічаються і такі випадки, коли встановлюються різні види проступків, які кваліфікуються як кожен окремо, а потім ще й в сукупності. Тому мають бути визначені чіткі правила кваліфікації, які до того ж будуть однаковими для усіх і кожне окреме діяння повинно мати свою чітку кваліфікацію, а питання призначення санкції за сукупність проступків має бути вирішена окремо.

Чіткі правила застосування санкцій. Чинний закон про судоустрій визначає декілька видів дисциплінарних стягнень, однак взагалі не містить правил їх застосування, тобто за однакові порушення можна застосувати різні санкції. Як вже зазначалося вище, закон також не містить правил застосування санкції при сукупності порушень. Тому кожному порушенню має бути чітко визначений вид санкції та спосіб її застосування. Крім того, сьогодні звільнення за істотний дисциплінарний проступок та заборона у зв’язку з цим обіймати посаду судді, обмеження строком доступу до державної служби та зайняття адвокатською діяльністю за тяжкістю покарання є тяжчим за кримінальне покарання, тобто дисциплінарна відповідальність є тяжчою за кримінальну, що вже є самостійним порушенням та може бути підставою визнання порушення прав людини, Тому дисциплінарні санкції мають бути максимально чіткими та узгоджуватися з іншими видами відповідальності.

Заборона відмови в притягненні до відповідальності лише за фактом відсутності необхідної кількості голосів.

На жаль, є непоодинокі випадки, коли прийнято рішення про відмову в притягненні до відповідальності виключно за браком голосів, що звісно викликає неабиякий сумнів, тому відмова у притягненні до відповідальності має бути мотивованою і не може бути формальною. Тому члени комісії, які голосують, проти мають надавати письмові пояснення, так само як ті, що голосують «за», коли більшість голосує «протии».

Право на подання скарги належить виключно учасникам справи. Дисциплінарне провадження не може бути засобом тиску чи тимчасового усунення судді. Як вже неодноразово встановлено ЄСПЛ Вища рада правосуддя у дисциплінарних справах є квазісудом. Крім того, при вирішенні дисциплінарної справи мають бути враховані наслідки, тому лише «безпосередньо уражені» повинні мати право скаржитися, а не будь-які псевдоактивісти, які можуть мати приховані корисливі мотиви. Тим більше, зважаючи на те, що ВРП може визначати питання порушення прав людини, тому саме конкретно визначена людина має скаржитися на порушення своїх прав, щоб висновки ВРП не були припущенням.

Існує сьогодні і ще один, м’яко кажучи, дивний етап прийняття Вищою радою правосуддя рішення про звільнення з посад судді за вчинений істотний дисциплінарний проступок. Так, дисциплінарна плата приймає рішення про застосування санкції у вигляді звільнення, ВРП розглядає скаргу на таке рішення і цей же склад ВРП, який під час розгляду вже фактично висловив свою позицію щодо згоди на звільнення, в подальшому ще раз вирішує питання про звільнення, приймає так зване «кадрове рішення». По-перше, прийняття такого кадрового рішення є формальним, по-друге, ВРП вже не може бути безстороннім після розгляду скарги, по-третє, дане рішення оскаржується в зовсім іншому порядку ніж основне рішення, що є лише формальним розглядом, яке не має жодного результату. Тому етап такого «кадрового рішення» має бути взагалі «прибрано».

Закритий розгляд дисциплінарних справ. Міжнародні норми права вже давно визначили, що відкритий розгляд дисциплінарних справ щодо суддів лише підриває довіру до суду, оскільки сам процес шкодить репутації як судді, так і судоустрою в цілому. Лише доведений факт дисциплінарного проступку має бути оприлюднено, оскільки в іншому разі дисциплінарний розгляд може бути використано як тиск. Тому слід прийняти міжнародні стандарти та припинити трансляцію формування негативного ставлення до суддів.

Рішення ВРП та її палат мають бути оскаржені тільки до суду. Сьогодні є велике питання щодо забезпечення права на оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Нині існує наступний порядок: рішення дисциплінарної палати оскаржується до ВРП, де ВРП по факту є судом першої інстанції (з великим питання до неупередженості), а вже рішення ВРП про залишення без змін рішення дисциплінарної палати може бути оскаржено до Великої Палати, де Велика Палата є не то судом першої, не то апеляційної інстанції, але без права самостійного прийняття рішення, бо наслідок скасування рішення Великою Палатою – повторний розгляд у ВРП. Тут є декілька проблем, по-перше, фактична відсутність судового оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, по-друге, неефективність оскарження як такого.

Тому більш зрозумілим, доступним та ефективним буде пряме оскарження рішення дисциплінарної палати до КАС ВС як суду першої інстанції з правом апеляційного оскарження до Великої Палати, де суд матиме право скасування рішення без направлення на повторний розгляд до ВРП, а чітке дотримання строків розгляду допоможе уникнути багаторічної тяганини з вирішення питання про притягнення до відповідальності.

Члени Вищої ради правосуддя мають відповідати за прийняті рішення. Сьогодні члени ВРП не несуть жодної відповідальності за прийняті чи то неприйняті рішення, що дозволяє їм в деяких випадках зловживати своїм правом. Тому, наприклад, має бути введено інститут дострокового припинення повноважень за подібні вчинки і це питання може вирішуватися, як варіант, ad hoc зборами органів, які призначають членів ВРП.

Питання призначення конкурсів на зайняття посади судді має визначатися з урахуванням нагальної необхідності. Так, питання в яких судах та в якій кількості необхідно провести добір на зайняття посад має визначати ДСА, яка веде статистику укомплектованості судів та їх навантаження. Питання добору не може бути питанням торгів, воно має бути спрямоване виключно на ефективне забезпечення судоустрою.

Участь міжнародних експертів – субсидіарна. Міжнародний досвід – це добре, але тільки тоді, коли він адаптований під особливості кожної окремої держави та суспільства. Тому міжнародні експерти мають бути лише радниками чи спостерігачами, однак в жодному разі не мати вирішальний вплив, оскільки, по-перше, вони не несуть жодної відповідальності, по-друге, вони не живуть в цій країні, а отже і не живуть за тими правилами, які впроваджують тут. По-третє, вони не враховують чинного національного законодавства, бо його не знають, тому їх поради явно потребують адаптації з національним правом аби це не виглядало хаосом.

Судовий збір не повинен бути перешкодою для доступу до правосуддя. Окрім того, що нині не кожен середньостатистичний громадянин може собі дозволити таку розкіш як судовий захист, адже інколи судовий збір є в рази більшим за місячний дохід людини. Тому є нагальна потреба урівноваження ставок судового збору, особливо щодо фізичних осіб…

Анна МАРТИНЕНКО, Ростислав КРАВЕЦЬ

“Резонанс”

Фото: “Український репортер”

Сообщение Грані судової реформи: якою має бути Феміда появились сначала на Український репортер.