Про це повідомляє Polsat News.

Рішення суду стало відповіддю на скарги, які стосувалися порушень у деяких виборчих дільницях.

“Постановою від 11 червня 2025 року Верховний Суд допустив огляд бюлетенів для голосування з кількох виборчих комісій”, – йдеться в повідомленні Верховного суду.

Судді погодилися з частиною виборчих протестів, які стосувалися так званих аномалій у деяких виборчих дільницях.

Верховний суд повідомив, що перерахунок голосів відбудеться в 13 виборчих комісіях.

У повідомленні йдеться, що було призначено перерахунок голосів “з метою встановлення кількості дійсних голосів, відданих за окремих кандидатів на посаду президента Республіки Польща у голосуванні, яке відбулося 1 червня 2025 року, в кожному з вищезазначених округів”.

Верховний Суд проведе повторний підрахунок у згаданих комісіях “шляхом судової допомоги відповідних районних судів”.

Після оголошення результатів другого туру президентських виборів ЗМІ повідомили про аномалії після підрахунку голосів у деяких виборчих комісіях.

Під час підрахунку голосів після закінчення другого туру президентських виборів в одній з виборчих комісій у Мінську Мазовецькому сталася підміна результатів кандидатів, повідомили міська влада. Голова виборчої комісії пояснює це помилкою, і справа може бути передана до прокуратури. Раніше подібна ситуація сталася в одній з виборчих комісій у Кракові.

За повідомленнями ЗМІ, порушення могли мати місце в кількох комісіях, однак ці помилки не вплинули б на остаточний результат, оскільки різниця між обома кандидатами становила понад 369 тисяч голосів (Кароль Навроцький отримав 10 млн 606 тис. 877 голосів, Рафал Тшасковський – 10 млн 237 тис. 286).

Раніше премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск пообіцяв ретельне розслідування можливих фальсифікацій на президентських виборах, де переміг підтримуваний правою опозицією кандидат Кароль Навроцький.

Сообщение Cуд постановив частково перерахувати голоси на виборах президента Польщі появились сначала на Український репортер.

І коли вже після завершення голосування перший екзит-пол показав мінімальну, лише на 0,6 відсоткового пункту, перевагу Рафала Тшасковського, він, як здавалося, ще сам не міг повірити у свою перемогу.

І, як виявилося, правильно робив. Адже вже наступний – і більш точний – екзит-пол дав геть протилежний результат: президентом має стати Кароль Навроцький – директор Інституту національної пам’яті, формально незалежний кандидат, якого активно підтримувала опозиційна партія “Право і справедливість” (“ПіС”). Що згодом і підтвердилося офіційно.

Навроцький виграв вибори всупереч валу компромату, про частину якого було відомо ще до виборчої кампанії, а частина – “вибухнула” останніми тижнями. Здавалося, жоден інший кандидат не зміг би пережити такі репутаційні удари.

Проте електорат Навроцького показав справді “трампівський” характер – він відмовлявся вірити у будь-яку інформацію, що публікувалася недружніми ЗМІ.

А ще – з Дональдом Трампом Навроцького поєднує відверто недружнє ставлення до України.

Переможець виборів у Польщі активно боровся з “бандерівською ідеологією”, обіцяв не допустити “українізації Польщі”, виставляв Києву умови вступу до ЄС і навіть обіцяв блокувати прийняття України в НАТО.

Спробуємо проаналізувати, як ця перемога змінить Польщу, її зовнішню політику, і звичайно – відносини з Україною.

Чому саме Навроцький?
Для лідера партії “Право і справедливість” (“ПіС”) Ярослава Качинського нинішні президентські вибори виглядали як ставка “пан або пропав”.

У 2023 році “ПіС” за результатами парламентських виборів втратила владу, а на додачу – монополію на правому політичному фронті, де її все більше тіснить набагато агресивніша “Конфедерація”.

Від повного розгрому партію рятував лише президент Анджей Дуда, який регулярно накладав вето на ініціативи уряду Дональда Туска.

Поразка ще й на президентських виборах могла би поставити питання про необхідність заміни очільника партії, а головне – суттєво ослабила б “ПіС”, зробивши партію потенційною здобиччю для “Конфедерації”.

Ярослав Качинський особисто приймав рішення про кандидатуру та стратегію “ПіС” на президентських виборах. Тоді, наприкінці минулого року, це завдання здавалося абсолютно нереалістичним – будь-який кандидат від партії Туска “Громадянська платформа” мав рейтинги, ледь не вдвічі вищі, аніж у будь-якого політика з “ПіС”.

Зрештою Качинський зробив свою ставку, зробивши ключовою вимогою те, що кандидат має не бути пов’язаний із “ПіС” та її урядом та за можливістю сприйматись як незалежний кандидат.

Ці аргументи й привели до вибору Кароля Навроцького, який не лише був безпартійний, а й на нинішню посаду директора Інституту національної пам’яті його було призначено завдяки частині голосів депутатів нинішньої коаліції.

При цьому той факт, що погляди Навроцького часто є відмінними від “ПіС” і більш подібними до програми “Конфедерації”, також виглядали як можливість залучити у другому турі голоси виборців цієї партії.

Ці переваги у розрахунках Качинського переважили побоювання через занадто неоднозначне минуле кандидата (тим більше, що про багато “скелетів у шафі” на той момент не було відомо).

Зрештою, ці розрахунки повною мірою спрацювали.

Невдачі уряду Туска били по рейтингах Рафала Тшасковського, тоді як проблеми попередніх урядів ніяк не вплинули на рейтинги Навроцького.

А формальна непричетність до “ПіС” спростила вибір для виборців ультраправих Славоміра Менцена та Гжегожа Брауна, які посіли у першому турі третє та четверте місця.

Ще одна складова успіху Навроцького – зміна ситуації у світі.

Повернення Дональда Трампа у Білий дім стало поштовхом для багатьох європейських ультраправих та консерваторів. Тим більше – у новій американській адміністрації залюбки демонстрували їм підтримку.

Втім, цієї підтримки виявилося недостатньо, щоб забезпечити прихід ультраправих до влади у Німеччині та Румунії. Але у Польщі це вийшло.

Попри те, що провладний кандидат Рафал Тшасковський не відзначився критикою на адресу Трампа (на відміну від міністра закордонних справ Радослава Сікорського, який також претендував на висування від партії Туска), це не завадило тезі, що з неконсервативним президентом на відносини Польщі та США чекатиме занепад.

Зрештою, у “Громадянській платформі” свідомо пішли на ризик, висунувши кандидатом у президенти ліберала, який на посаді мера Варшави підтримував заходи ЛГБТ і навіть конфліктував із католицькою церквою.

За президента-демократа у США це могло би і не бути проблемою. Але не за президентства Трампа.

Зрештою, Дональд Трамп особисто підтримав Навроцького, прийнявши його у Білому домі 1 травня та побажавши успіху.

А між першим та другим турами до Польщі прибула міністерка внутрішньої безпеки США Крісті Ноем, яка напряму агітувала за Навроцького.

І нарешті, базовий електорат “ПіС” показав подібність до MAGA-американців в усьому, що стосується критики їхнього кандидата.

Ще до висунення Навроцького кандидатом у президенти було відомо про його знайомства з кримінальним світом та неонацистським середовищем.

А протягом виборчої кампанії стало відомо, що Кароль Навроцький працював сутенером у Сопоті, а зовсім нещодавно отримав право власності на квартиру, не виконавши зобов’язання перед її попереднім власником-пенсіонером.

Втім, помилкою команди Тшасковського стало те, що вони зробили ставку саме на компромат проти свого опонента, не запропонувавши цікаву візію майбутнього Польщі.

Проте так чи інакше, як і у випадку з Трампом, компромат проти Навроцького був настільки щільним та потужним, що врешті-решт перестав працювати.

Чи стане перемога Навроцького “початком кінця” уряду Дональда Туска та стартом реваншу “ПіС”? Не виключено, проте й жодним чином не гарантовано.

Польща – парламентська держава, і повноваження президента досить обмежені. В тому числі – й можливість розпуску Сейму та оголошення дострокових виборів.

Наразі така можливість існує лише у разі винесення уряду вотуму недовіри (а для цього потрібна втрата коаліцією більшості мандатів), а також неспроможності уряду прийняти держбюджет до кінця року.

Не випадково вже стало відомо, що Дональд Туск планує поставити на голосування вотум довіри своєму уряду – насамперед для того, щоб показати наявність стійкої більшості. Якщо уряд вистоїть – то питання дострокових виборів буде зняте з порядку денного щонайменше до кінця року.

Проте просто продемонструвати вотум довіри буде недостатньо. Більшість оглядачів солідарна в оцінці, що нинішні вибори стали “червоною карткою” для Дональда Туска. І прем’єру буде дуже непросто знайти вихід із цієї кризи.

Також напевно можна стверджувати, що одразу після оголошення результатів цих виборів у Польщі вже почалася підготовка до виборів парламентських.

Чи то строкових, які мають пройти восени 2027 року, чи то дострокових.

Новий президент має блокувати всі важливі ініціативи уряду, щоб максимально ослабити його перед парламентськими виборами. Збільшуючи тим самим шанси на реванш “ПіС”.

Але в цьому Ярослава Качинського та його партію може чекати неприємний сюрприз.

Щонайменше за двома позиціями (ставлення до України та обов’язкової вакцинації) позиція Кароля Навроцького є суттєво радикальнішою за “ПіС” та більш подібною до поглядів “Конфедерації”.

Тож сподівання, що новий президент стане слухняною лялькою в руках “ПіС”, можуть виявитися занадто ідеалістичними. Не можна навіть виключити того, що новий президент почне зближення з “Конфедерацією”.

І тоді його перемога стане для “ПіС” справді пірровою.

Проте за будь-яких розкладів Навроцький може виявитися сполучною ланкою між “ПіС” та “Конфедерацією”. Тим самим збільшуючи можливість створення ними коаліції у наступному скликанні Сейму.

Така загроза стає особливо небезпечною, зважаючи, що останні соціологічні опитування свідчать: якби дострокові парламентські вибори відбулися зараз, то до Сейму потрапили б лише три політсили: партія Туска, “ПіС” та “Конфедерація”.

А тому перспектива отримати в комплект до антиукраїнського президента ще й такого самого прем’єра – цілком імовірна.

Варто визнати очевидне – Україна зазнала втрат у відносинах із Польщею ще до завершення там виборчої кампанії.

Наприклад, через загрозу перемоги Навроцького Єврокомісія довго зволікала з обговоренням нового формату двосторонньої торгівлі з Україною після завершення 5 червня дії автономних торгових преференцій.

Зволікала до такої міри, що довелося тимчасово повертатися до умов, які діяли до 2022 року. Проте тепер, після перемоги Навроцького, домовитися про поступову лібералізацію торгівлі з ЄС стане набагато складніше.

Попри те, що такі переговори з ЄС належать до компетенції уряду, той факт, що Польща вже увійшла у новий виборчий цикл, змушуватиме Туска проводити більш критичну щодо України зовнішню політику.

Особливо в таких питаннях, як торгівля аграрною продукцією.

Зрештою, Славомір Менцен, чий електорат у своїй більшості підтримав у другому турі саме Навроцького, вже нагадав про взяті майбутнім президентом зобов’язання. За словами Менцена, його виборці очікують, “що цього разу буде інакше” і що цього разу президент Польщі “не поставить інтереси України на один щабель з нашими власними”.

“Думаю, ви пам’ятаєте, що перемогли завдяки мільйонам голосів людей, які не голосували за вас у першому турі… Вам вдалося переконати моїх виборців дуже конкретними деклараціями, підписаними зі мною в Торуні”, – додав він.

Нагадаємо, що серед підписаних Навроцьким зобов’язань є гарантія не відправляти польські війська в Україну та заблокувати вступ України до НАТО.

Залишається лише сподіватися, що перемога Навроцького не створить проблем для військової підтримки України. Принаймні, переможець виборів раніше уникав заяв про припинення військової підтримки Києву, навіть заради залучення ультраправих виборців Гжегожа Брауна.

Щоправда, можна припустити, що почастішають заяви, що Київ має “відплатити борг” за цю допомогу – від поступок у політиці пам’яті до пільг для польського бізнесу на українському ринку.

Ще одна проблемна сфера – відносини у сфері політики пам’яті.

Кароль Навроцький зробив політичну кар’єру на “антибандерівських” (а часто – просто антиукраїнських) тезах і, скоріш за все, буде робити такі заяви й на новій посаді.

До цього треба бути готовими, а одночасно – до того, що росія активізує провокації у цій сфері.

Також напевно можна стверджувати, що вибори вже негативно вплинули на становище української громади у Польщі, зробивши цілком прийнятними для топполітиків критичні заяви щодо українців.

Скоріш за все, ця тенденція матиме продовження, адже виборча кампанія у Польщі не завершується.

Усе це вимагає від України перегляду стратегії відносин із Польщею.

Потрібно відходити від романтичних гасел 2022 року до раціонального діалогу, в якому акцент робиться на тому, що добрі відносини та співпраця вигідні Варшаві так само, як і Києву.

А для чинного польського уряду нинішня поразка має стати сигналом: загравання з антиукраїнськими тезами та намагання сподобатися ультраправому електорату не ведуть до перемоги.

То, можливо, готуючись до набагато важливіших парламентських виборів, краще обрати інший шлях?

Європейська правда

Сообщение Польський Трамп. Які проблеми та виклики несе перемога Кароля Навроцького? появились сначала на Український репортер.

Про це він написав у соцмережі X.

Кароль Навроцький відреагував на допис Менцена, де той запросив обох переможців першого туру на розмову, під час якої проситиме їх “підписати декларацію, яка відповідатиме очікуванням його виборців”.

Серед пунктів документа, щодо яких Менцен пропонує кандидатам дати зобов’язання – відмова відправляти польські війська в Україну та відмова від підписання закону про ратифікацію приєднання України до НАТО у майбутньому.

“Я приймаю запрошення і готовий до підписання тих пропозицій. А решту обговоримо у пана на Youtube-каналі. До зустрічі”, – відповів Менцену Навроцький.

Кандидат від партії влади Рафал Тшасковський ще кілька місяців тому висловлювався за членство України в НАТО і ЄС, але нещодавно заявив, що Україна має бути “буферною зоною”.

Нагадаємо, за підсумками першого туру виборів 18 травня у другий тур вийшли мер Варшави Рафал Тшасковський від партії влади з 31,36% та директор Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія “ПіС”, з 29,54%.

Сообщение Кандидат у президенти Польщі Навроцький не підтримуватиме вступу України до НАТО появились сначала на Український репортер.

Ці дані наводить Polsat News.

Наразі залишилося підрахувати голоси з окремих комісій у двох воєводствах: Поморському (99,48%) і Мазовецькому (99,95%).

Згідно з офіційними даними, Тшасковський перемагає у першому турі із результатом 31,2% голосів. Однак його відрив від Навроцького (29,7%) є мінімальним.

Кандидат від антиукраїнської партії “Конфедерація” Славомір Менцен здобуває 14,8% голосів.

Це означає, що Тшасковський і Навроцький зустрінуться у другому турі, який відбудеться 1 червня.

Дані зі 100% дільниць за кордоном показують, що там переміг Рафал Тшаскофський – 36,82% голосів, на другому місці опинився Менцен – 16,58%, Кароль Навроцький отримав 16,07% голосів за кордоном.

У двох найбільших округах – у США та Канаді – переміг Кароль Навроцький. У країнах Західної Європи переможцем є Рафал Тшасковський.

Орієнтовна явка склала 66,8%. Якщо ці дані підтвердяться, це буде найвищий результат явки у першому турі президентських виборів з 1990 року. Кращий результат був зафіксований лише двічі у другому турі: у 1995 році (68,23%) та 2020 році (68,18%).

Остаточні результати першого туру Національна виборча комісія має оприлюднити в понеділок або вівторок.

Про виборчу компанію у Польщі та останні тижні перед першим туром можна почитати у статті Вибори на тлі антиукраїнських заяв: чому новий президент Польщі вже не буде другом України

Сообщение Вибори в Польщі: між двома головними кандидатами – мінімальний відрив появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє БЕЛТА.

За повідомленням, за лукашенка нібито наголосували 87,6% виборців.

У бюлетені були ще чотири прізвища – цим кандидатам білоруський екзитпол дав 2,7%, 1,8%, 1,6% і 1,2% голосів.

Результат екзитполу озвучили в ефірі “Першого інформаційного”.

Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас та єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос у спільній заяві оголосили про фіктивність “виборів” президента білорусі 26 січня.

лукашенко заявив, що йому “фіолетово”, чи визнають на Заході “вибори” президента.

А лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська розповіла у день “виборів”, що бачить кілька варіантів, коли з’явиться вікно можливостей для зміни влади у білорусі.

Сообщение лукашенко заявив, що йому “фіолетово”, чи визнає світ результати виборів. Йому малюють понад 87% появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє  “Європейська правда“.

Виступаючи біля Говардського університету у Вашингтоні, Гарріс визнала, що результат виборів президента США був не тим, “чого ми хотіли та за що ми боролись”.

“Ми маємо прийняти результати цих виборів. Раніше сьогодні я поговорила з обраним президентом Трампом і привітала його з перемогою. Я також пообіцяла йому допомогу з переходом влади і що ми зробимо це в мирний спосіб”, – зазначила вона.

Демократка підкреслила необхідність мирної передачі влади, яка, за її словами, відрізняє демократію від автократії, а також наголосила, що громадяни повинні бути віддані не конкретній партії чи політику, а Конституції.

“Хоча я визнаю поразку в цих виборах, я не відмовляюсь від боротьби, яка живила цю кампанію. Боротьбу за свободу, справедливість, можливість і гідність усіх людей, за ідеали в основі нашої країни, які відображають найкраще в Америці. Від цієї боротьби я ніколи не відмовлюсь”, – пообіцяла Гарріс.

Вона закликала прихильників вести цю боротьбу не лише під час виборів, а й власними діями.

“Інколи боротьба займає час. Це не означає, що ми не переможемо. Ніколи не здавайтесь”, – сказала віцепрезидентка США.

Раніше повідомлялось, що президент США Джо Байден також привітав Дональда Трампа з перемогою на президентських виборах й запросив його в Білий дім.

Сообщение “Хоча я визнаю поразку в цих виборах, я не відмовляюсь від боротьби” – Гарріс звернулась до виборців появились сначала на Український репортер.

Що про це думають експерти у Європі – у сюжеті кореспондентки “Радіо Свобода” Зоряни Степаненко.

У Європі у Трампа є фанати і вистачає критиків. Відкрито бажав йому успіху Віктор Орбан. А комісар з внутрішнього ринку ЄС, наприклад, пригадує, як президент Трамп грозився вивести США з НАТО й відмовлявся допомагати членам Євросоюзу в разі збройного нападу на них. Можливо, його повернення до влади мотивує ЄС більше дбати про власну оборону, гадають експерти.

“У нас проблема з досягненням значного прогресу у спільній обороні й тим, щоб реально допомогти Україні. Зараз у Брюсселі поширена теорія, згідно з якою перемога Трампа була би правильним шоком для ЄС, щоб згуртувати свої дії щодо України зокрема й узяти на себе набагато більший тягар. Ніхто не знає, чи насправді Трамп би кинув Україну, так би мовити, під автобус. Чимало хто каже, що він би сприйняв це як ознаку слабкості Заходу й США й тому не зробив би цього”, – каже Роланд Фроденштайн, засновник Brussels Freedom Hub.

Є й протилежні думки, що ґрунтуються на риториці Трампа. Зеленського називав “найбільшим продавцем в історії” і звинувачував, наряду з адміністрацією Джо Байдена, у війні. Пропонував Україні позичати кошти. Обіцяв мир за добу й казав, “чудово ладнає” з  путіним. Тож деякі аналітики вважають: Трамп може підірвати військову допомогу Києву від найбільшого донора – США і підштовхнути до територіальних поступок.

“Він вважає, американці втомилися від війни в Україні і підтримки Києва. Схоже, він хоче, щоб війна закінчилася будь-якою ціною. Не виключено, що Трамп спробує укласти якусь угоду з путіним у москві через голови українців”, – вважає Маркус Цінер експерт “Німецького фонду Маршалла”.

Нагадаємо, на виборах президента США Трамп набрав 277 голосів виборників із 270, необхідних для перемоги. Спікер Палати представників Майк Джонсон оголосив Трампа обраним президентом.

Сообщение “Закінчення” війни в Україні та шок для Європи: західні експерти проаналізували, чого чекати від Трампа появились сначала на Український репортер.

Про це він сказав в інтерв’ю для Black Entertainment Television (BET), яке цитує Fox News.

За його словами, такою причиною може стати його стан здоров’я — коли лікарі виявлять у нього якусь хворобу: «Якби у мене виникли якісь проблеми зі здоров’ям, якби до мене прийшли лікарі й сказали, що у вас така-то проблема [чи] така-то проблема».

Байден визнав, що «припустився серйозної помилки» під час дебатів. Однак він пояснив, що, балотуючись, казав, що буде «перехідним кандидатом», та сподівався, що хтось інший займе його місце. Водночас президент США також вважає, що зміг продемонструвати «мудрість» на дебатах із Дональдом Трампом.

«Чесно кажучи, я думаю, що єдине, що приносить вік — це трохи мудрості. І я думаю, що я продемонстрував, що знаю, як зробити щось для країни (….). Але є ще багато чого, що можна зробити, і я не хочу від цього відмовлятися», — додав Байден.

Дебати Байдена і Трампа
Чинний президент-демократ США Джо Байден та його суперник-республіканець Дональд Трамп увечері 27 червня, коли в Україні вже настав ранок наступного дня, провели перші дебати з 2020 року, на яких обмінювалися образами та глузуваннями.

ЗМІ відзначали, що Байден помітно затинався і вимовляв свої репліки тонким голосом, бурмочучи слова, та час від часу мав розгублений вигляд. Це викликало занепокоєння демократів, стурбованих його віком і фізичною формою.

ЗМІ почали писати, що в Демократичній партії США обговорюють можливу заміну Байдена на іншого кандидата. Потенційними претендентами на заміну Байдена вважали віцепрезидентку Камалу Гарріс, губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома та губернаторку Мічигану Гретхен Вітмер.

Сам 81-річний Байден дав зрозуміти, що не збирається відмовлятися від участі у виборах після дебатів: «Я не дискутую вже так добре, як раніше. Але я знаю, що вмію говорити правду».

Водночас, за даними ЗМІ, деякі великі донори Демократичної партії погрожують припинити фінансування, якщо Байден не зніме свою кандидатуру після невдалих дебатів із Трампом.

Сообщение Байден назвав причину, яка змусить його вийти з президентських перегонів появились сначала на Український репортер.

Він опублікував своє звернення у Twitter двома мовами: турецькою та російською.

За словами політика, росіяни стоять за “монтажами, змовами, діпфейками і записами”, які вчора були нібито викриті в Туреччині.

“Якщо ви хочете продовження нашої дружби після 15 травня, тримайте руки подалі від турецької держави. Ми, як і раніше, виступаємо за співпрацю і дружбу”, – йдеться у повідомленні.

Раніше стало відомо, що один із кандидатів на президентських виборах у Туреччині Мухаррем Індже зняв свою кандидатуру, висловивши обурення дискримінаційною кампанією, яку розгорнули проти нього, заявивши, що не бачив чогось подібного за всі роки у політиці.

Нагадаємо, перший тур парламентських та президентських виборів у Туреччині відбудеться вже цієї неділі.

За даними останнього опитування, нинішній турецький президент Реджеп Таїп Ердоган відстає від свого головного суперника Кемаля Киличдароглу на понад п’ять процентних пунктів напередодні президентських виборів, які відбудуться в неділю. Згідно з опитуванням, Ердогана підтримують 43,7%, а Киличдароглу – 49,3%. Така ситуація означає, що переможця визначить другий тур, який має відбутися 28 травня.

Сообщение Головний суперник Ердогана, Киличдароглу, звинуватив росію у втручанні у вибори президента Туреччини появились сначала на Український репортер.

За прогнозами, волевиявлення завершиться виходом у другий тур чинного президента Емманюеля Макрона та представниці праворадикального крила Марін Ле Пен.

Зокрема, за даними Politico, у першому турі Макрон матиме перевагу в декілька відсотків над Ле Пен.

Передвиборча кампанія відбувалася на тлі вторгнення Росії до України. Макрон, за власним визнанням, проводив порівняно пасивну передвиборчу кампанію саме через війну в Україні, передає AFP.

Закордонні французькі території вже проголосували в суботу через різницю в часі.

У 2017 році 39-річний Макрон став наймолодшим президентом Франції. Він переміг Ле Пен, набравши 66% голосів. Згодом його партія «Вперед!» отримала більшість місць у парламенті.

Сообщение У Франції відбуваються вибори президента появились сначала на Український репортер.