Про це повідомив економіст, керуючий приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимир Компанієць на своїй сторінці у Фейсбуку.

По показнику ВВП на душу населення Україну обійшла Молдова.

У новому звіті МВФ за жовтень порівняно з квітневим не тільки збільшено показник ВВП України, але було переглянуто ВВП і інших країн, зазначає Компанієць.

Кардинально було змінено показники Молдови, що призвело до суттєвого покращення її результатів.

Це призвело і до суттєвого покращення показника ВВП на душу населення Молдови. Тепер Молдова займає 133 місце у світі з 2694,469 доларів ВВП на душу населення, а Україна – 134 місце в світі з 2656,01 доларів ВВП на душу населення.

Офіційна зарплата в Молдові також суттєво більша, ніж в Україні, зазначає Компанієць.

Середня офіційна зарплата в другому кварталі 2018 року:
Молдова – 375,82 доларів (6369.8 леїв)
Україна – 325,53 доларів (8529 грн)

При цьому по розміру офіційної середньої зарплати Україна також займає останнє місце в Європі.

Сообщение Україна – найбідніша країна Європи появились сначала на Український репортер.

Про це розповіла в інтерв’ю “Дзеркалу тижня” економіст Представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач.

За її словами, в 2016-2017 роках дуже великий внесок у ВВП був зроблений за рахунок хорошого врожаю, а це дуже мінливий та складно прогнозований фактор, тому що кожен рік рекордних врожаїв може і не бути.

Інші сектори, які роблять великий внесок в зростання нашого ВВП, – це сектори, орієнтовані на внутрішнє споживання, що теж не найкращий з варіантів.

“Внутрішнє споживання не підвищує експортного потенціалу, не допомагає нам інтегруватися в глобальні ланцюжки доданої вартості, збільшити нашу конкурентоспроможність, підвищити продуктивність, тобто задіяти всі можливі механізми, які допомагають саме сталому розвитку”, – вважає економіст.

На думку Головач, наразі державні інвестиції обмежуються переважно дуже високими витратами споживання: виплатами відсотків по боргу і соціальними витратами.

“По суті кошти, які могли б інвестуватися, ми проїдаємо. Дозволити собі нарощувати дефіцит бюджету Україна не може з огляду на високі виплати за державним боргом. Тому ми повинні докладати зусиль, щоб стабілізувати його на рівні 2-2,5% від ВВП”, – заявила представник Світового банку.

Вона вважає, що Україна повинна зменшувати боргове навантаження, а це можливо лише за умови жорсткого контролю над дефіцитом бюджету.

“Вільного простору для маневру у нас не так вже й багато. І для того, щоб він з’явився, треба більш терпимо ставитися до поточних витрат держави”, – заявила Головач.

“Заробітна плата в держсекторі як відсоток від ВВП зросла з 9,6% в 2016 році до 11% – в 2018 році. Якщо порівнювати з європейськими країнами, то і 9,6% – це багато, а 11% – це дуже багато. З одного боку, на ці витрати йдуть кошти, які могли б інвестуватися в інфраструктуру, а з іншого – вони формують попит в тих секторах, які не можуть забезпечити нам стійке економічне зростання і частково є факторами тиску на інфляцію”, – резюмує економіст.

Нагадаємо, до цього Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило три сценарії розвитку української економіки до 2021 року. За найгіршим сценарієм зростання ВВП у 2019 році становитиме 1,1%, у 2020 році – 1,6%, у 2021 році – 2,1%. Найоптимістичніший варіант передбачає, що у 2019 році зростання ВВП становитиме 4,1%, у 2020 році – 5%, у 2021 році – 5,4%.

Нацбанк також очікує на уповільнення темпів економічного зростання у рік виборів. Згідно з прогнозами регулятора, після прискорення у 2018 році економічне зростання дещо сповільниться – до 2,5%.

Європейський банк реконструкції та розвитку нещодавно погіршив прогноз зростання ВВП України до 2,5% із 3% за підсумками 2019 року.

15 травня Кабінет міністрів схвалив прогноз економічного і соціального розвитку України на 2020-2022 роки.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі України оновило прогноз зростання ВВП України в 2019 році: до рівня 2,7% на рік.

А Держстат підвищив показник зростання ВВП України до 2,5% у січні-березні.

Сообщение Світовий банк: зростання економіки України є стриманим та нестійким появились сначала на Український репортер.

У Вірменії сформовано новий уряд. Його очолила людина, яка прийшла до влади на хвилі народної підтримки.

Принципово нові політики дають перспективу принципово новим діям у соціально-економічний сфері.

Тому Вірменія може показати Україні, як потрібно сподівання людей та їх політичну підтримку переводити в перемоги в площинах економіки та рівня життя.

Порівняємо, як завершили дві країни минулий рік. Україна мала зростання ВВП на рівні 2,1% за оцінками НБУ, а Вірменія відзвітувала про 7,5%. Хоча Світовий банк прогнозував не більше 2,7%.

ВВП на душу населення в Україні становив торік $2260, а у Вірменії – $3590. Загальна інфляція 2017 року в нашій країні становила 13,7%, у той час як у сусідів лише 2,6%.

Середня заробітна плата українця на листопад минулого року дорівнювала $280, а вірменина – $387. Мінімальна зарплата в Україні склала біля $120 проти $107 у Вірменії. Тобто за всіма показниками рівень життя в нашій країні є гіршим.

Чи справдяться надії вірмен на покращення, можна буде зробити підсумки не раніше, аніж за рік. Як жартують самі вірмени: Вірменія – це не країна, це лише тільки офіс. Але можливо Вірменія покаже, як країна другого світу може за кілька десятиліть потрапити до ліги розвинутих. Таких у світі біля тридцяти. Показник ВВП на людину в них становить від $15 тисяч на рік. Так колись починала Польща…

Олексій ДОРОШЕНКО, економіст

Сообщение Олексій Дорошенко: “Вірменія може показати Україні, як створювати економічне диво” появились сначала на Український репортер.

МВФ робить розрахунки економіки кожної країни світу на декілька років вперед.

За такими прогнозами, відкоригованими минулого року, у 2018 Україна буде мати ВВП на душу населення в розмірі $2417.

Це ключовий показник для розуміння доходів населення кожної країни.

Рівень ВВП на людину свідчить про розмір мінімальної і середньої заробітної плати, пенсії, доходів від підприємництва, тобто сукупних доходів населення.

За рівнем ВВП на людину Україна повернеться цього року до рівня 2006 року, коли цей показник був $2407.

Найбільший показник ВВП на душу населення в нашій країні було зафіксовано у 2008 році – $4095.

Зараз він майже удвічі менший через світову економічну кризу та російську агресію.

Якщо порівняти рівень доходів жителів європейських країн, то, скажімо, у найбагатшій країні Європи – Люксембурзі,  дохід кожного жителя цієї країни є вищим за дохід українців у… 43 рази! У Німеччині – у 17 разів, а жителі Польщі отримують в 6 разів більше за українців. Україна в переліку країн Європи є передостанньою, випередивши Молдову, де дохід на душу населення складає $2177.

Прикра картина, але, попри все, Україна має величезний потенціал для розвитку.

Олексій ДОРОШЕНКО, експерт

Сообщение Висновок експерта: українці в 43 рази бідніші за люксембуржців, у 17 разів — за німців появились сначала на Український репортер.

За рівнем ВВП ми відстаємо в 3,3 рази від Польщі і в 3 рази від Туреччини. Як на мене, це вже не просто небезпека, а ризик.

Щоб обґрунтувати тезу про небезпеку цього відставання, зверну увагу на два явища, які прогресують після 2014 року. Перше – це стрімке нарощування зовнішнього боргу України, який зріс до 47% щодо ВВП у 2015році, а друге – масова трудова еміграція з України.

Цього року за зовнішніми зобов’язаннями ми маємо сплатити 3,6 млрд. дол., протягом наступних 2019 та 2020 років – по 6,5 млрд. дол.

Для України – це величезний ресурс, що міг би бути потрачений на розвиток. Наприклад, на будівництво доріг в 2018 році виділено 1,5 млрд. дол, а на статутний капітал Експортно-кредитного агентства – менше 8 млн. дол.

Питання не було б таким тривожним, якби Україна мала диверсифіковану і конкурентоздатну економіку, що генерує високу додану вартість, експорт і дохід бюджету, щоб можна було обслуговувати цей борг так, як наприклад це відбувається в США чи Японії. Однак ми експортуємо сировину та напівфабрикати, а імпортуємо дорогу готову продукцію, маючи негативне торгове сальдо (у 2017 році – мінус 4,9 млрд. дол).

Цей борг обслуговують господарюючі суб’єкти чи економічні агенти – корпорації та домогосподарства, тобто ми з вами через сплачені податки і збори. А якщо цих надходжень не вистачає, тоді потрібно або підвищувати податки, або виснажувати золотовалютні резерви, або вдаватись до нових запозичень, які зроблять цей борг ще більшим.

За такого розвитку подій основним аргументом на користь чергової програми запозичень вже стає не економічний розвиток, а необхідність розрахунків за попередні борги. Цю тезу ми вже чули від тих, хто пропонує почати нову програму співпраці з МВФ.

На перераховані вище фактори накладається ще й масовий виїзд працівників на роботу за кордон.

Кількість трудових емігрантів з України цього року може скласти від 500 до 700 тис. людей. В ЄС це явище називають м’яко – “циркуляція”, коли на місце робітників, що виїхали, приїжджають кваліфіковані, але менш оплачувані працівники з інших країн.

Для прикладу, “циркуляція” відбувається в Польщі, поляки їдуть в багатші країни, українці ж приїжджають працювати на їх місця. Але хто замінить робочі руки українців, що виїхали? Хіба невидимі і всюдисущі китайці. Тому у нашому випадку ми маємо використовувати слово “евакуація”, а не “циркуляція”.

Зараз у Польщі лише офіційно працює більше 1 мільйона українців, які створюють 55-60 млрд. доларів доданої вартості(!). Голова Центробанку Польщі дуже розраховує на українців та очікує щорічного притоку 200-300 тис. працівників.

Уявляєте, як за такого сценарію знекровлюватиметься робочий потенціал і знелюднюватиметься країна? І це тоді, коли маємо військовий конфлікт на Сході і напруження з деякими сусідами на Заході.

В України просто немає альтернативи “економіці надолуження”, коли ВНП країни зростатиме орієнтовно на 7% протягом мінімум 15-ти років. Держави, що проходили подібний період надолуження, а це країни Західної Європи ( Німеччина, Франція, Велика Британія в 50-60-х роках XX ст.), Японія в 60-х, Південна Корея в 70-80- х роках, Польща з кінця 90- х, Китай з початку 2000-х., впорались із двома ключовими проблемами.

Вони домоглися списання чи вигідної реструктуризації зовнішніх боргів (якщо такі були) і у них був резерв та поповнення робочої сили через природний приріст населення, притік іммігрантів чи внутрішнє переміщення до більш продуктивних секторів виробництва. І жодна зі згаданих країн не мала програми співпраці з МВФ, подібної до нашої теперішньої.

В України інша історія. У нас зовнішній борг і трудова еміграція стали двома важкими тягарями на шляху економічного розвитку. І як злетіти з таким тягарем? Необхідно сконцентруватися на спільній причині цих негараздів і запустити політику, яка цю причину усуває.

Українська економіка перебуває у полоні низькопродуктивного матеріального виробництва. Таке виробництво не може генерувати ті доходи, які б дозволили відмовитися від позичання і запропонувати таку кількість привабливих робочих місць, щоб зупинити масовий виїзд спеціалістів.

Щоб це змінити – потрібна інша, спеціальна політика, сконцентрована на зміні структури матеріального виробництва країни, політика індустріального переходу, що спонукає економічних агентів інвестувати насамперед у переробні виробництва, у яких і зосереджено найбільший потенціал доданої вартості.

Скажу лише, що це має бути не чергова програма співпраці з МВФ у старому форматі і не просто віра в універсальність вільного ринку, якому, як виявилось, не потрібні українські локомотиви, трамваї чи трактори, тому що їх прекрасно вироблять американці, чехи чи німці.

Ця інша структурна політика вимагатиме високого особистого залучення і політичних лідерів, і громадян. І що абсолютно певно, така політика є несумісною із жадібністю, яка, як відомо, сліпа і не бачить небезпеки…

Володимир ВЛАСЮК, учасник Економічного дискусійного клубу

Сообщение Які ризики криються за зовнішнім боргом і трудовою еміграцією. Висновок експерта появились сначала на Український репортер.

Падіння середньої заробітної плати в січні порівняно з останнім місяцем попереднього року відбувається завжди

Пов’язано це з високою економічною активністю наприкінці року, а також із виплатою бонусів, 13-ї заробітної плати та інших фінансових заохочень за підсумками року.

Зниження середніх зарплат цього січня в Україні було не таким великим, як звичайно. Якщо проаналізувати останні 5 років, то це другий найкращий результат січня, тому що падіння відбулось лише на 12%. Але в 2017 р. воно було ще меншим – тільки 7%.

Цьогоріч можна було очікувати на кращий результат через ініціативу уряду не переносити робочі дні. Більша кількість робочих днів позитивно вплине на річні економічні показники, у першу чергу зростання ВВП. Логіка проста: чим більше людина працює, тим більше її заробітна плата, чим більше працює країна в цілому, тим більше ВВП.

Виходячи з цього, можна зробити підсумок, що жителі Миколаївської області в січні 2018 р. відпочивали більше за інших, у той час як жителі Івано-Франківщини практично не зменшували темп роботи порівняно з груднем.

За підрахунками Асоціації постачальників торговельних мереж, кожен робочий день дає близько 0,3% зростання ВВП. Тому цього року практика відмови від січневих та травневих свят може дати країні додатково 1,5% ВВП. Це також позитивно позначиться на середній заробітній платі.

Регіони-лідери з падіння заробітної плати в січні 2018 р. порівняно з груднем минулого: Миколаївська (-20%) та Хмельницька області (-17%), місто Київ (-17%). А лідерами з найкращими показниками заробітної плати в січні були Івано-Франківська (-4%), Дніпропетровська (-5%) та Київська області (-7%).

Олексій ДОРОШЕНКО,
генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж

Сообщение Цікаве дослідження: жителі якої області відпочивали у січні найбільше появились сначала на Український репортер.

Нагадаємо, що облікова ставка – це той відсоток, за яким  центробанк надає гроші комерційним банкам, а ті, в свою чергу, дають позики бізнесу і споживачам. Від її розміру залежать відсотки, за якими банки дають кредити населенню – від мобільних телефонів до іпотеки. Чим вона вища – тим дорожчі позики.

Рішення НБУ викликало неоднозначну реакцію серед фінансистів і експертів ринку.

“Правління НБУ спізнилося із початком циклу підвищення облікової ставки й досі продовжує знаходитися в ар’єргарді макроекономічної політики, тому чергове збільшення ключової ставки суттєво не вплине на уповільнення темпів росту споживчих цін, принаймні, протягом найближчих 6 місяців. Про це свідчать й дані інфляції у січні поточного року. Так, інфляція на споживчому ринку в січні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 1,5%, порівняно із січнем 2017 року – 14,1%”, – прокоментував рішення НБУ голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

На його думку, цикл підвищення облікової ставки, який проводить НБУ, негативно впливатиме на динаміку ВВП у поточному році. Водночас призведе до підвищення доходності облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) України.

Це означає, що юридичні особи, які продавали валюту в січні-лютому 2018 року (по 28,5 грн за $1) для придбання гривневих ОВДП строком на 3 місяці (16%), прогнозовано матимуть подвійну вигоду: у разі купівлі у квітні валюти по 27,2 грн/$1 (такий курс є вельми ймовірним, зважаючи на сезонне укріплення гривні), забезпечать прибуток за 3 місяці в розмірі 37% річних.

А вже в серпні-вересні 2018 року учасники ринку будуть фіксувати отриманий дохід за 6-місячними ОВДП та купувати іноземну валюту за гривню. Це посилить тиск на гривню саме під час її сезонного послаблення, яке зазвичай відбувається на початку осені.

Сообщение Стало відомо, яким чином Нацбанк хоче приборкати інфляцію появились сначала на Український репортер.

Порівняно з попереднім роком, Україна піднялася на чотири позиції, у 2016-му ми просунулися вперед на три позиції.

Україна піднялася ще на чотири позиції у щорічному рейтингу Doing Business. Тепер ми 76-ті серед 190 країн.

Продовжуємо реформувати країну pic.twitter.com/khHUz8e2zD

— Петро Порошенко (@poroshenko) October 24, 2017

Найбільший прогрес наша держава показала за критерієм “отримання дозволів на будівництво” (+10,04).

Також у нас є позитивні зрушення щодо “сплати податків” (+6,50) і “захисту міноритарних інвесторів” (+1,67).

Водночас влада тупцює на місці у таких питаннях, як “отримання кредитів” (0,00), “забезпечення виконання контрактів” (0,00), “міжнародна торгівля” (0,00), “реєстрація підприємств” (+0,02), “реєстрація власності” (+0,11), “підключення до систем електропостачання” (+0,35).

Світовий банк вважає, що наш ВВП на душу населення становить $2 310.

Цьогоріч рейтинг Doing Business очолюють Нова Зеландія (1), Сингапур (2) і Данія (3). За ними йдуть Південна Корея, Гонконг, ПАР, Китай, США, Велика Британія, Норвегія, Грузія та Швеція.

Сообщение У рейтингу Світового банку Doing Business-2018 Україна піднялася на чотири сходинки появились сначала на Український репортер.

• доходи – 1,2 трлн грн (+15%);
• дефіцит бюджету – 2,4% ВВП;
• зростання ВВП – 3%;
• інфляція – 7%;
• розмір мінімальної заробітної плати – 3723 грн (+16,3%);
• оборона – 164,9 млрд грн;
• соціальні видатки – 122,7 млрд грн (55 млрд – субсидії, 57,9 млрд – пільги малозабезпеченим сім’ям, 2,7 млрд – закупівля домогосподарствами твердого палива);
• допомога аграріям – 6,3 млрд грн;
• дорожня інфраструктура – 44 млрд грн ( 4 млрд – будівництво магістралі “Львів – Тернопіль -Хмельницький -Вінниця – Умань – Одеса – Миколаїв – Херсон”, 2 млрд – ремонт траси “Київ – Харків – Довжанський”);
• освіта – 217,5 млрд грн;
• розвиток науки – 7,9 млрд грн;
• охорона здоров’я – 112,5 млрд грн.
• Фонд енергоефективності – 800 млн грн (“теплі кредити” – 400 млн грн).

Головний кошторис країни представляв прем’єр-міністр Володимир Гройсман: “Ми вчасно приймаємо і передаємо на майданчик Парламенту проект бюджету на 2018 рік. Це тільки основа, далі буде обговорення. І ми очікуємо на якнайшвидше прийняття документа. Наше головне завдання, щоб доходи громадян зростали швидше, ніж інфляція”.

Ресурси місцевих бюджетів збільшаться до 321,14 млрд грн (+32%), місцеві доходи мають зрости до 250,38 млрд (+на 36%).

Сообщение Бюджет-2018. Кабмін затвердив проект головного кошторису країни (+відео) появились сначала на Український репортер.

“За підсумками поточного року зростання прогнозується на рівні 1,8%. Ми очікуємо прискорення зростання економіки до 4% у 2020-му”, – сказав голова держави.

За його словами, ВВП зростає вже шість кварталів поспіль – після чотирнадцяти кварталів падіння.
Крім того, Порошенко нагадав, що минулого тижня агентство Moody’s підвищило кредитний рейтинг України.

Президент переконаний, що цьому зростанню економіки сприяли жорсткі антикризові кроки, макрофінансова стабілізація, зниження податкового навантаження на бізнес, дерегуляція, відкриття нових зовнішніх ринків та інші заходи.

Фото: Укрінформ

Сообщение Петро Порошенко: ВВП зросте до 2020 року на 4 відсотки появились сначала на Український репортер.