Директор Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти на науки Олег Шаров в ефірі Єдиного телевізійного марафону пояснив, що така ситуація є наслідком демографічної кризи, яка почалася багато років тому.

“Ми ще 17-20 років тому приймали на бакалаврат по пів мільйона людей на рік. І так кількість місць, яка на той час була обладнана і підготовлена закладами вищої освіти скорочується, але скорочується доволі повільно. Тому дійсно маємо надлишок фізичних місць”, – зазначив Шаров.

За його словами, наразі до середини жовтня багато закладів вищої освіти добирають вступників.

“Але цих 400 тисяч ніхто не набере, цих вступників просто фізично немає. Треба розуміти, що загальна кількість можливостей ЗВО вже достатньо тривалий час більша, ніж кількість людей, які хочуть і можуть здобувати вищу освіту. В принципі це особливість не тільки України”, – сказав посадовець.

Окрім того, Олег Шаров переконаний, що цей дисбаланс не шкодить державному бюджету, оскільки бюджетне замовлення формується відповідно до реальної кількості абітурієнтів і демографічної ситуації в країні, а не на основі загальної кількості місць, які можуть запропонувати виші.

Сообщение Демографічна криза. У 2025 році українські вузи лише наполовину поповнилися студентами появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у розслідуванні NGL.media, автори якого за результатами вступної кампанії дійшли висновку, що виші продовжують використовувати для уникнення мобілізації.

У 2023 році до закладів вищої освіти вступило приблизно 110 тисяч чоловіків призовного віку. Ще рік тому таких було близько 85 тисяч.

Кількість чоловіків-вступників віком 30-39 років у:

• 2020 році – було 1700 охочих навчатися;
• 2021 році – 2186;
• 2022 році – 30 277;
• 2023 році – 43 7202.

Серед чоловік віком від 40 років у:

• 2020 році було 692 охочих вступати на навчання;
• 2021-му – 884;
• 2022-му – 15 055;
• 2023-му – 27 728.

Сообщение Цього року до вишів вступило близько 110 тисяч чоловіків призовного віку появились сначала на Український репортер.

Як повідомляється на сайті міністерства, він озвучив рейтинг спеціальностей за кількістю поданих заяв.

Найбільше заявок вступники року подали на спеціальність “Філологія”.

Охочих виявилося більше 76 тис.

Наступні у рейтингу спеціальності:

“Право” – 68,1 тис. поданих заяв;
“Комп’ютерні науки” – 65,1 тис.;
“Менеджмент” – 62,5 тис.;
“Середня освіта” – 44,3 тис.;
“Інженерія програмного забезпечення” 43,7 тис.;
“Журналістика” – 43,3 тис.;
“Психологія” – 39,7 тис.;
“Економіка” – 37,6 тис.;
“Маркетинг” – 36,1 тис.

Станом на 16 серпня для здобуття ступеня бакалавра (магістра) на основі повної загальної середньої освіти зараховано на бюджет 59 тис. 535 вступників, на контракт – 71 тис. 509.

Лідером за кількістю зарахованих на бюджет став Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського”.

Сообщение Які професії виявилися найпопулярнішими серед вступників 2021 року появились сначала на Український репортер.

Загалом потрапити на бюджет цьогоріч змогли 64 тис. 976 вступників,  повідомляють у Міністерстві освіти та науки.

Йдеться про вступ на бакалавра, а також магістра медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямування.

Для зарахування в обрані заклади вищої освіти вступники мають подати оригінали документів до 18-ї години 2 серпня. Зарахування на бюджет відбудеться 9 серпня цього року.

Нагадаємо, що 23 липня завершився прийом заяв та документів для вступників на освітні ступені бакалавра, наскрізного магістра та магістра (на основі ступеня бакалавра).

Переведення на вакантні бюджетні місця будуть тривати до 19 серпня.

У вступників, які не отримають жодної рекомендації на бюджет 28 серпня, статус навпроти всіх заяв залишиться “Допущено до конкурсу”.

Усі ці заяви автоматично беруть участь у конкурсі на контракт.

Строки прийому оригіналів документів на контракт визначає сам виш, але не пізніше 30 вересня.

Сообщение У міністерстві освіти назвали зарахованих на бюджетні місця вступників появились сначала на Український репортер.

Як повідомили в ДП Інфоресурс, в перші дні подачі заяв система може перевантажуватися через велику кількість одночасних звернень.

Там закликали не поспішати подавати заяви в перший день, але і не відкладати все на останні години прийому.

На бюджет можна подати п’ять заяв, на контракт – до 30.

З 1 липня в Україні стартувала вступна кампанія. У поточному році для вступу приймають сертифікати ЗНО 2018, 2019, 2020 і 2021 років.

Подати електронну заяву можна через особистий кабінет абітурієнта.

Сообщение Вступна кампанія 2021: в Україні розпочався прийом електронних заяв до вишів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє у Фейсбуку ДП “Інфоресурс”.

Так, з початку реєстрації на вступну кампанію вступники створили 40 170 електронних кабінетів для вступу з сертифікатом ЗНО до вищих навчальних закладів, з них активовані 40 125.

Також триває реєстрація на вступ до магістратури. Абітурієнти створили 8811 кабінетів, з яких 8806 активовані.

Нагадаємо, що 1 серпня, о 10:00 розпочалась реєстрація електронних кабінетів вступників до закладів вищої освіти.

Однією з новацій вступної кампанії цього року є можливість подання електронних заяв для вступників з магістратури на основі ОР бакалавр для тих абітурієнтів, які складали ЄВІ/ЄФВВ.

Крім того, стало можливим подання електронних заяв вступниками пільгових категорій, які мають хоча б один сертифікат ЗНО 2017-2020 років. Для цього їм потрібно перед поданням заяв звернутися до одного із закладів вищої або фахової передвищої освіти із підтверджуючими документами для внесення їх до “Реєстру осіб із спеціальними умовами”.

Для подання заяв до вишів вступники реєструють свій електронний кабінет. Покрокові інструкції та відеороз’яснення щодо того, як створювати та реєструвати електронний кабінет розміщені на сайті МОН.

Ті вступники, які йдуть на бюджет та мають право складати вступні іспити замість ЗНО чи вступають на спеціальності за творчим конкурсом, мають вже зараз зареєструватися в закладі вищої освіти щоб пройти вступні випробування у термін з 01 до 12 серпня. Для вступників на контрактну форму заклади можуть встановлювати додаткові терміни проведення іспитів та творчих конкурсів у період з 13 до 22 серпня.

У цьому році освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна” будуть створені у всіх ЗВО, що знаходяться у сфері підпорядкування не тільки МОН, а й МОЗ, Мінкульту, та у трьох закладах вищої освіти системи МВС.

Крім того, тепер у межах окремої квоти участь у конкурсному відборі братимуть не тільки вступники з АР Крим та м. Севастополь, але й вступники з непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей, лінії зіткнення.

Також цього року подання документів та зарахування для здобуття ОС бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування) на навчання за кошти державного бюджету в межах Квоти-2 (квота-2 — визначена частина максимального обсягу бюджетних місць в ЗВО, яка може бути використана для прийому на основі повної загальної середньої освіти вступників з тимчасово окупованих територій та лінії зіткнення) відбувається в два етапи: основний етап — до 20 серпня, завершальний етап на бюджет та контракт — до 23 жовтня.

Поміж тим, в освітньому центрі вступники з ТОТ мають можливість подати до 5 заяв та брати участь у конкурсі на місця державного замовлення в межах спеціальної квоти для прийому вступників з тимчасово окупованих територій на основі повної загальної середньої освіти.

Сообщение Вступна кампанія: за перший день абітурієнти створили понад 40 тисяч е-кабінетів появились сначала на Український репортер.

Науковці та представники громадських організацій написали відкрите звернення до міністра освіти і науки Ганни Новосад і голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака через зміни до закону “Про вищу освіту”, який дозволить у закладах вищої освіти навчання російською мовою.

Про це йдеться на порталі мовної політики.

У листі владу закликають дати вишам можливість навчати іноземних студентів українською, англійською чи іншими мовами ЄС, але не заохочувати навчання російською.

Текст заяви:

“12 листопада 2019 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти” (реєстраційний №2299).

Хочемо привернути вашу увагу до внесеної в ст. 48 Закону України “Про вищу освіту” зміни, яка підважує чинний закон, а також ст. 7 Закону України “Про освіту” та ст. 21 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Додана до статті 48 Закону України “Про вищу освіту” ч. 3 в проголосованій редакції дозволить у закладах вищої освіти навчання російською мовою, тобто, по суті, заохочуватиме русифікацію іноземних студентів, зокрема, в харківських, одеських та інших вишах України.

Нас, науковців і представників громадських організацій та ініціатив, надзвичайно турбує така спроба ревізії мовного законодавства у сфері вищої освіти.

Серйозних аргументів для цього немає.

Просування російської мови в освіту за межами Росії офіційно проголошено державою-агресором одним з ключових завдань для посилення впливу на зарубіжні країни і є прямим завданням агенції “Россотрудничество” та фонду “Русский мир”, на які Росія виділяє мільярди.

Змінюючи законодавство з метою навчання іноземних студентів російською мовою, Україна власним коштом сприятиме досягненню цілей держави-агресора.

Ми переконані, що для більшості іноземних студентів в Україні вивчати українську природно і нормально. Лише для незначної їхньої кількості російська мова є рідною.

90% іноземних студентів, що вступають до українських вишів, складають вихідці з-поза меж колишнього СРСР, які не знають російської мови. Тому логічно дати вишам можливість навчати іноземних студентів українською або англійською чи іншими мовами ЄС, але нема жодних підстав заохочувати навчання російською.

З огляду на викладене закликаємо Вас:

1. Внести поправку в підпункт 27 пункту 1 розділу І законопроєкту “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти” (реєстраційний №2299 від 22.10.2019 р.), замінивши в ч. 3 ст. 48 Закону України “Про вищу освіту” слова “іноземною мовою” словами “англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу”, виклавши в такій редакції: “3. Для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, навчання може здійснюватися англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу. При цьому заклади вищої освіти забезпечують вивчення такими особами державної мови”.
2. Не допустити при підготовці законопроєкту 2299 до другого читання жодних змін, які погіршать статтю 48 Закону “Про вищу освіту” в частині забезпечення освітнього процесу українською мовою.

Заяву підписали:

• Тарас Марусик, експерт з питань мовної політики, громадський діяч, журналіст, перекладач з французької;
• Іван Ющук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри слов’янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету;
• Лариса Масенко, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор філологічних наук;
• Володимир Василенко, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України;
• Олександр Пономарів, доктор філологічних наук, заслужений професор КНУ ім. Тараса Шевченка, академік АН Вищої школи України;
• Людмила Кравченко, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка;
• Володимир Кулик, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України;
• Сергій Сиротенко, координатор руху “Простір свободи”;
• Катерина Чепура, активістка Громадянського руху “Відсіч”;
• Владислав Кириченко, засновник видавництва “Наш формат”;
• Сергій Оснач, громадський діяч, експерт з питань мовної політики;
• Максим Кобєлєв, редактор Порталу мовної політики;
• Олександр Іванов, засновник ініціативи “Переходь на українську”

Сообщение Україна власним коштом забезпечуватиме зросійщення вищої освіти? Депутати проголосували за навчання у вишах російською появились сначала на Український репортер.

Відповідні фото опублікували в мережі з припискою:

“Червоний корпус чепуриться до 185-річчя Університету”.

Користувачі в коментарях почали обурюватися через те, що навчальний корпус перефарбують у білий.

Проте прес-служба заспокоїла, що університет все ж буде червоним.

“Це не біла фарба, а так званий фінішний шар тинькування (штукатурки – ред.). Це робиться для того, щоб поверхня була гладкою і фарба лягала рівно. Після цього корпус фарбуватимуть у червоний”, – пояснили в університеті виданню The Village Україна.

Головний корпус Київського університету збудували у 1843 році. Фасад завдовжки 145 метрів спочатку пофарбували у світлий колір. Згодом будівлю перефарбували у ближчий до коричневого відтінок червоного.

Адміністрація КНУ на 2019 рік запланувала реставрацію фасаду та ремонт покрівлі червоного корпусу. Реставрувати корпус мають як пам’ятку архітектури національного значення.

Сообщение Червоний корпус університету Шевченка став білим. Ненадовго появились сначала на Український репортер.

31 липня був останній день, коли абітурієнти, які отримали рекомендації на бюджет, могли подати оригінали документів.

Найпопулярнішими вишами, за результатами вступної кампанії-2019, стали Київський національний університет імені Шевченка, Львівський національний університет імені Франка та Київський політехнічний інститут імені Сікорського. Найзатребуваніші спеціальності – філологія, право, менеджмент і IT-технології.

Читайте також: Найкрутіші спеціальності – дипломатія і стоматологія. Підсумки вступної кампанії до вишів

1 серпня після 12:00 нададуть рекомендації до зарахування для абітурієнтів, які вступають на контракт на відкриті та фіксовані (закриті) конкурсні пропозиції.

Переведення на вакантні місця держзамовлення осіб, які зараховані на навчання на контракт на основі повної загальної середньої освіти, здійснюється не пізніше 9 серпня.

Станом на кінець липня отримати професійну освіту виявило бажання 48 тис. 539 вступників.

Сообщение Українські виші оприлюднили остаточні списки зарахованих на бюджет появились сначала на Український репортер.

Вступники подали до вишів уже понад півмільйона електронних заяв, наразі у ТОП-5 обраних ними закладів — 3 столичних та 2 львівських університети. Створено 154 332 електронних кабінетів, з них майже всі активовані — це понад 96% від очікуваної цього року кількості.

Такими є дані станом на ранок 15 липня 2019 року, за підсумками другого тижня вступної кампанії. Вона розпочалася 1 липня, коли відкрилася можливість реєструвати електронні кабінети, а з 10 липня стартував прийом заяв у виші.

Зокрема, вступники подали 504 333 електронних заяв. Найчастіше вони обирали:

Київський національний університет ім. Шевченка — майже 20 тис заяв;
Львівський національний університет ім. Франка — майже 19 тис;
Київський національний торговельно-економічний університет — трохи більше 17,5 тис;
НТУУ “Київський політехнічний інститут ім. Сікорського” — майже 16,5 тис;
НУ “Львівська політехніка” — трохи більше 15 тис.

Сообщение До вишів подано понад півмільйона електронних заяв, у ТОП-5 – навчальні заклади Києва та Львова появились сначала на Український репортер.