Про це повідомив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Діяльність фонду буде спрямована на допомогу родинам журналістів, які загинули під час широкомасштабного російського вторгнення до України.

Благодійні пожертви від українських та зарубіжних медіа, журналістських та інших громадських організацій, фондів та установ, окремих громадян надходитимуть на окремий рахунок Національної спілки журналістів України.

Кошти з цього рахунку виплачуватимуться дітям та іншим членам родин загиблих колег.

Сообщение Сьогодні – Всесвітній день свободи преси. В Україні створили Фонд пам’яті загиблих журналістів появились сначала на Український репортер.

Про це написав голова НСЖУ Сергій Томіленко у Фейсбуку.

У цьогорічний Всесвітній день свободи преси українські журналісти та ЗМІ, як і наші колеги у інших країнах, тривожимося насамперед про загрози, які нашій професії принесла епідемія коронавірусу.

Як уберегти своє здоров’я, своїх колег та рідних, продовжуючи виконувати професійний обов’язок? Як забезпечити аудиторію оперативною та перевіреною інформацією, так важливою у часи надзвичайної ситуації? Як вижити самим редакціям ЗМІ, яких уже «косить» вірус, що спричинив і надзвичайну економічну кризу?

Та підстави тривожитися за захист своїх прав, свободи слова та незалежності у українських журналістів є не лише через нові виклики, що постали у ці два місяці карантину.

Всесвітній день свободи преси, як зазначає Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, є приводом, «щоб зробити паузу та висловити подяку журналістам та медіа-професіоналам за їхню неоціненну працю задля загального блага. Ми повинні визнати, що вони жертвують собою та своїми сім’ями заради нас».

Але 3 Травня – це і нагода визначити «ворогів преси».

«Ворогами» можуть бути конкретні посадовці (наприклад, 10 років тому президента Віктора Януковича було визнано «Ворогом преси №1 у 2010 році»), а можуть бути і явища чи негативні фактори. Все, що демонструє очевидну ворожість, зорієнтованість на послаблення журналістської професії.

Отже, сім фігурантів, з яких Національна спілка журналістів України укладає власний

АНТИРЕЙТИНГ «ВОРОГИ ПРЕСИ – 2020»:

1. Фізична агресія

Минулого року в «Індексі фізичної безпеки журналістів України» зафіксували 75 випадків застосування сили до працівників ЗМІ. У 2018 році їх було 86, а з початку 2020 року — майже 30.

2. Системна безкарність

Томіленко зауважив, що справи щодо нападів на журналістів або не доходять до суду, або тягнуться роками, або злочинці відбуваються легким переляком. За його словами, у листопаді 2019 року уперше за 10 років відбулися спеціальні парламентські слухання з фізичної безпеки журналістів.

«Від моменту слухань керівництво МВС та Національної поліції суттєво змінили підхід до реагування на повідомлення про перешкоджання журналістській діяльності. І принаймні зараз порушення проваджень за «журналістськими» статтями Кримінального кодексу відбуваються оперативно», — зазначив він.

3. Колишній міністр молоді та спорту Володимир Бородянський

«Автор скандального законопроекту, який передбачав кримінальну відповідальність для журналістів та запровадження державних органів цензури, — очевидний фаворит Антирейтингу «Ворогів преси»», — написав Томіленко.

Попри те, що Бородянського відправили у відставку, його наміри втручання у журналістську діяльність, під виглядом «боротьби з дезінформацією», спричинили тривалий негативний ефект у вигляді критики міжнародних організацій, і у вигляді тотальної недовіри журналістів до інформаційної політики уряду та Міністерства культури.

4. Політизація теми свободи слова

«Багатьма новими політиками в Україні свобода слова оцінюється як технологія, а не демократичне благо. І захищати вони хочуть «свою» владу та повноваження, а не «чиюсь» свободу. Як результат, у нинішньому парламенті суттєво послаблені можливості ефективного захисту прав журналістів та ЗМІ», — прокоментував Томіленко.

5. Байдужість

«Топ-чиновники, захоплені перемогами цифрових технологій, відверто зізнаються, що журналісти їм не потрібні. Цей сигнал підхоплюють чиновники на місцях. Відповідно, ігноруються журналістські запити і розслідування», — зауважив голова НСЖУ.

За його словами, таким чином «формується окрема реальність: журналісти та їхня аудиторія (тобто, більшість українців) окремо і окремо – безвідповідальні політики».

6. Економічні злидні

В Україні ЗМІ є або дотаційними, або бідними. Журналісти у регіонах отримують низьку зарплату – 4-6 тисяч гривень, поширеним є безробіття.

7. Дезінформація

Недостовірна інформація, маніпуляції або поверхова і непрофесійна журналістика. Дезінформація підриває довіру до ЗМІ і журналістів та негативно впливає на суспільне життя. Але боротьбу з фейками, яку мають вести уряди, в авторитарних країнах чи незрілих демократіях, таких як Україна, чиновники використовують для боротьби із незручними журналістами.

Всесвітній День свободи преси зустрічаємо в умовах пандемії та карантину. COVID19 посилює «ворогів преси» та вимагає від журналістів згуртованості та сили волі для виживання професії та себе у ній.

Як зазначає Міжнародна федерація журналістів, «З самого початку пандемії журналісти довели важливу роль для суспільства — обробляючи нескінченний потік даних, пояснюючи наукові терміни і, що найважливіше, контролюючи дії політиків, ставлячи їм незручні питання та викриваючи інституційні невдачі. Завдяки їхньому запалу, журналістика, як суспільне благо, продовжувала процвітати, забезпечуючи основу нашої демократії».

Шановні колеги! З Днем свободи преси! Ганьба – ворогам! Подяка усім журналістам та медіа-професіоналам, що працюють на захисті правди та справедливості, – написав Томіленко.

Фото: “Український репортер”

Читайте також:

• Триває гібридна війна з українською пресою
• Лектори від Путіна приїхали вчити українських журналістів

Сообщение Національна спілка журналістів назвала “Ворогів преси-2020” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомила прес-служба Національної спілки журналістів України з посиланням на дані моніторингу “Індекс фізичної безпеки журналістів України”, який НСЖУ проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями.

“За два перших місяці весни зафіксовано 10 фізичних атак на журналістів: у березні – 8, у квітні – 2 інциденти. Загалом же за 4 місяці 2019-го року зафіксовано 23 випадки застосування сили до журналістів”, – повідомляє Національна спілка журналістів України.

Ці дані моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який Національна спілка журналістів України проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями. Дані оприлюднено 3 травня – у Всесвітній день свободи преси.

У квітні-березні найбільше, 3 атаки, було зафіксовано у Києві та області. Два напади сталися на Волині. На території західної України сталося ще 3 інциденти, а саме на Закарпатті, Буковині та Івано-Франківщині.

Крім того, силу до журналістів застосовували в Одесі та Житомирі – там було зафіксовано по одному нападу у кожному регіоні.

Одразу 2 напади на журналісток, що трапилися 10 березня на Закарпатті та Буковині, сталися через конфлікти на релігійному підґрунті. Кореспондентка видання “Буковина online” Галина Єреміца, яка, до речі, не вперше повідомляє про перешкоджання професійній діяльності під час зйомки на території храмів, цього разу постраждала в селі Рингач, що на Закарпатті.

Місцевий священик під час зборів громади напав на журналістку, забравши в неї мобільний телефон, на який велася зйомка, і заховав його до кишені. Ще одна подібна ситуація трапилася із журналісткою видань “Заставна сьогодні” та “Буковина онлайн” Ольгою Шендировською на території храму села Добринівці Чернівецької обл. Під час зборів вірян агресивно налаштований чоловік накинувся на Ольгу, почав виштовхувати журналістку за межі церкви.

Під час передвиборчої кампанії, зокрема зустрічі Петра Порошенка з виборцями у Ковелі, 14 березня застосовано силу дожурналістки ТРК «Аверс» Наталії Поліщук (Волинська обл.). Представники поліції виштовхали дівчину із зустрічі, пояснивши, що вона не має права перебувати так близько біля сцени.

– Наша журналістка, аби потрапити на зустріч із Петром Порошенком, пройшла всі акредитаційні вимоги, а також “рамку”. Проте на самому заході правоохоронці заявили, що вона знаходиться не в тому місці та почали вимагати відійти від сцени. Ми вважаємо, що така поведінка зумовлена ставленням до нашого телеканалу в регіоні – “Аверс” завжди був опозиційним ЗМІ та критикував владу. І коли представників інших телеканалів на захід запрошували особисто, то нам навіть не повідомили про його проведення, – розповідає директор ТРК “Аверс” Наталія Московка.

Хоча сам перебіг президентських виборів не спричинив відчутної активізації агресії проти журналістів, але 31 березня, у ніч після першого туру голосування, Володимир Роменський, журналіст російського телеканалу «Дождь», повідомив про перешкоджання професійній діяльності біля будівлі Центрвиборчкому. Агресивно налаштовані молодики зі словами «Їдь у свою Росію» виштовхали знімальну групу з площі – свої дії вони пояснили тим, що журналіст нібито знімав негативний сюжет для російських медіа.

Водночас експерти «Індексу фізичної безпеки журналістів» вирішили не включати до моніторингу два інциденти відкритої ворожнечі до ЗМІ, які сталися 22 квітня з журналістами телеканалів NewsOne та «1+1» під час акції-подяки Петру Порошенкові за 5 років роботи на посаді Президента України. Учасники зібрання обступили знімальну групу NewsOne, почали ображати журналістів, називали їх пропагандистами і тими, хто працює на Росію та створює фейки.

Також агресивні прихильники Петра Порошенка освистали знімальну групу телеканалу “1+1”: завадили журналістам зняти сюжет вигуками “Ганьба!”, “Ганьба “плюсів!” і “Журна*люхи”, один з демонстрантів ударив по телекамері. На думку юристів з партнерських громадських організацій, очевидним є факт перешкоджання журналістській діяльності, але результатом дій протестувальників не стала суспільна небезпека.

Нагадаємо, «Індекс фізичної безпеки журналістів» – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів і медіа України. «Індекс…» укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.

Довідково

Інциденти з побиттям журналістів у березні й квітні:

Журналістка Катерина Каплюк і оператор Борис Троценко програми “Схеми: корупція в деталях”, м. Київ

6 березня під час зйомок у селищі Чабани Київської обл. на знімальну групу програми вчинено напад. Інцидент стався в приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку

Галина Єреміца, інформаційний сайт “Буковина online”, м. Чернівці

10 березня у селі РингачНовоселицького району Закарпатської обл. священик під час зборів громади напав на журналістку, яка проводила зйомку: вирвав із рук телефон і сховав у своїй кишені.

Ольга Шендировська, видання “Заставна сьогодні” та “Буковина онлайн”, Чернівецька обл.

10 березня у селі Добринівці місцевий житель під час проведення зборів релігійної громади перешкоджав у професійній діяльності журналістці: виштовхував її з храму, заважав проводити зйомку.

Наталія Поліщук, ТРК “Аверс”, Волинська обл.

14 березня Наталія Поліщук повідомила про перешкоджання з боку представників поліції, які силоміць вивели її з зустрічі Петра Порошенка з виборцями в Ковелі.

Владислав Корнелюк, ТРК “Аврес”, м. Луцьк

18 березня у Луцьку агітатори БПП забороняли проводити зйомку знімальній групі каналу, а також намагалися розбити камеру оператору.

Андрій Шкварла, сайт «МІСТО», м. Івано-Франківськ

19 березня агресивно налаштований чоловік у натовпі, помітивши, що його знімають на телефон, кинувся на журналіста. Із другої спроби нападник вибив техніку з рук, а потім ще й розтрощив телефон ногами.

Журналісти Марія Землянська, Максим Опанасенко та оператор Кирило Шапар проекту “Наші гроші”, м. Київ

20 березня журналістів проекту «Наші гроші» затримали під час зйомок на території київської місцевості Пуща-Водиця люди, які виявилися співробітниками охоронної фірми «Шторм», пов’язаної з Віктором Медведчуком.

Володимир Роменський, телеканал «Дождь», Росія

31 березня біля будівлі Центрвиборчкому в Києві молодики не дали зняти сюжет журналісту російського телеканалу «Дождь» – один із агресивно налаштованих чоловіків лаявся та ударив журналіста.

Василь Хомюк, видання “Житомир.Life”, м. Житомир

2 квітня представник місцевого перевізника ПП «Шериф» напав на журналістів та двічі намагався вибити камеру з рук оператора.

Богдан Осінський, видання «Громадське слідство» та редактор сайту «Мегафон», м. Одеса

16 квітня журналіста побили на території одного з одеських храмів під час виконання редакційного завдання депутат одеської обласної ради Роман Сеник, його брат та мати.

Сообщение З початку року зафіксовано понад двадцять випадків фізичної агресії щодо журналістів появились сначала на Український репортер.