“Станом на 9 серпня українські аграрії провели збирання ранніх зернових та зернобобових культур на площі 9,5 млн га або 95% до прогнозу. Так, намолочено 36,8 млн тонн зерна нового врожаю при врожайності 38,6 ц/га”, – повідомляється на сайті Мінагрополітики.

Зокрема, зібрано:

пшениці – 27,1 млн тонн з площі 6,5 млн га або 96% до прогнозу при врожайності 41,4 ц/га;
ячменю – 8,5 млн тонн з площі 2,5 млн га або 96% до прогнозу при врожайності 34,1 ц/га;
гороху – 587 тис. тонн з площі 257 тис. га. або 99% до прогнозу при врожайності 22,8 ц/га;
жита – 283 тис. тонн з площі 103 тис. га або 88% до прогнозу при врожайності 27,6 ц/га;
вівса – 303 тис. тонн з площі 121 тис. га або 66% до прогнозу при врожайності 25,0 ц/га.
Окрім того, озимого ріпаку зібрано 3,1 млн. тонн з площі 1,2 млн га або 99% до прогнозу при врожайності 24,6 ц/га.

Як повідомляють у відомстві, експорт зерна у новому сезоні сягнув 4,7 млн. тонн.

Сообщение Аграрії зібрали майже 37 мільйонів тонн зерна нового врожаю появились сначала на Український репортер.

Як нагадав перший заступник очільника міністерства Максим Мартинюк, це другий результат в історії після позаторішнього рекорду в 66 мільйонів тонн. Експорт збіжжя прогнозується на рівні 42,5 млн. т, інформує сайт Мінагрополітики.

Максим Мартинюк зауважив, що 2018 рік відрізнявся рекордною погодною турбулентністю, що викликало серйозні занепокоєння стосовно майбутнього врожаю.

«Вихід із зими був дуже вдалий, але потім до 2 квітня лежав сніг, і весняна посівна замість двох місяців тривала один. Потім був посушливий травень, а влітку пішли зливи. Але в підсумку за рахунок групи пізніх зернових загальний результат – другий в історії», – відзначив Максим Мартинюк.

За останніми даними Мінагрополітики, вже зібрано 52,2 млн. т зерна з 12,7 млн. га (86% засіяних угідь), середня врожайність становить 41,1 ц/га.

Сообщение Урожай зерна цього року сягне 64 мільйонів тонн появились сначала на Український репортер.

Червневі опади стабілізували ситуацію й вивели більшість областей із зони ризику, повідомляють у Мінагрополітики.

Завдяки вдалій перезимівлі озимих та запасам весняної вологи, які позитивно вплинули на початок жнив, серйозних знижень урожайності зернових не очікується.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк зазначив: «У зв’язку з тим, що опади вже почалися, ми очікуємо, що в загальному підсумку валовий збір ранніх і пізніх зернових буде приблизно на рівні минулого року».

Ситуація не є критичною, впевнена керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко. «Просто в деяких областях буде отримано менший урожай ранніх колосових зернових», – прогнозує експерт.

На цю тему читайте також:

• В Україні почалися жнива. Чекаємо на “60 млн. тонн+”

Сообщение Дефіциту зерна не буде, запевняє уряд появились сначала на Український репортер.

“Урожай сільськогосподарських рослин і плодів чагарників, виноградників і дерев, вирощений на самовільно використаних земельних ділянках державної та муніципальної форм власності, є власністю “Донецької Народної Республіки”, – йдеться в тексті.

Підприємцям і простим людям забороняється розпоряджатися врожаєм, отриманим у результаті самовільного використання земельних ділянок.

Так зване “міністерство доходів і зборів” отримує право інспектувати поля, городи, амбари та комори і, в разі необхідності, самовільно вилучати врожаї.

Якщо жителі окупованих районів Донеччини будуть “самовільно” розпоряджатися врожаєм, який виростили на державних або муніципальних землях, вони повинні будуть відшкодувати його вартість.

Так зване “міністерство агропромислової політики і продовольства” зобов’язане надавати фіскалам інформацію про “незаконне використання земельних ділянок, їх розробку і вирощений врожай”.

Сообщение У “ДНР” оголосили “націоналізацію” врожаю появились сначала на Український репортер.

Водночас Гройсман вкотре запевнив українців, що підстав для підвищення ціни на газ наразі немає. Саме тому на місцях не можна допустити зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Прем’єр нагадав, що тарифна політика – прерогатива місцевої влади.

За даними Держстату, споживчі ціни в Україні у вересні 2017 року зросли на 2% – до 10,2%. У річному вимірі інфляція становитиме 16,4%, що вище, ніж прогнозував НБУ.

За даними регулятора, високими темпами зростали ціни на послуги, зокрема вартість середньої та вищої освіти. Також прискорилося зростання цін на продукти харчування, зокрема на м’ясну та молочну продукцію. Водночас уповільнилося подорожчання одягу, взуття, а також інших, переважно імпортних непродовольчих товарів (електроніка, побутова техніка та товари особистої гігієни) завдяки сприятливій ситуації на валютному ринку.

Повільне знецінення гривні, яке триває, відіб’ється на ціні цих товарів і, відповідно, інфляції, за підсумками жовтня.

У вересні суттєво прискорилося зростання цін на яйця (на тлі активізації їхнього експорту після скасування обмежень низкою країн), всі види м’яса (внаслідок зниження пропозиції при значних обсягах експорту) та фрукти, зокрема яблука, через низький врожай. Також стрімко дорожчає молоко та овочі.

У вересні рішенням Кабміну були збільшені мінімальні ціни на алкогольні напої, в результаті чого відбулося зростання цін (17,5% з початку року). Важливим драйвером інфляції залишаються тютюнові вироби, з початку року вони подорожчали на 41,1%.

Ціни на паливо у вересні підскочили на 2,9%, тобто з початку року бензини і дизель подорожчали на 12,4%.

Нагадаємо, що в бюджеті на 2018 рік закладено інфляцію на рівні 7%. На 2017 рік закладалась інфляція у розмірі 8,3%, однак за підсумками вересня вона вже вдвічі вища.

Сообщение Неврожай, високий експорт і африканська чума. Гройсман пояснив стрибок інфляції появились сначала на Український репортер.

За його словами, великий врожай дозволить не лише забезпечити внутрішній ринок, а й експортувати гречку. В Україні зберуть 185 тисяч тонн гречки за внутрішньої потреби 150 тисяч тонн.

За словами чиновника, у сезоні 2017/2018 Україна має профіцитні баланси за всіма основними сільськогосподарськими культурами. Загалом валовий збір зерна у 2017 році очікується в межах 61–63 млн тонн, що не лише забезпечить внутрішні потреби та продовольчу безпеку держави, а й  дозволить продавати за кордон. Врожай ранніх зернових (пшениця, жито, ячмінь) є  другим за обсягом в новітній історії України.

Зокрема, цей рік став першим за понад 10 років, коли Україна повністю забезпечила себе житом.

“Попри загалом несприятливі погодні умови, їх вплив був нерівномірним на всій території України, тому в деяких областях вдалося досягти рекордних показників врожайності”, – заявив Мартинюк. Зокрема, зафіксовано рекордну врожайність ячменю (34,3 центнера з гектара), жита (28,3 центнера з гектара) та ріпаку (27,6 центнера з гектара).

Також очікується виробництво:

• борошна – 2,2 млн тонн при внутрішньому споживанні у 1,8 млн тонн;
• гречки – 185 тис тонн зерна гречки при внутрішній потребі близько 150 тис. тонн;
• олії – близько 6 млн тонн при внутрішньому споживанні у 400 тис. тонн;
• цукру – 2 млн тонн при внутрішній потребі 1,5 млн тонн;
• картоплі – 20,5 млн тонн при внутрішньому споживанні близько 6,3 млн тонн;
• овочів – 8,3 млн тонн при внутрішньому споживанні 6,7-7 млн тонн.

Очікується врожай зернових:

• пшениці – 25,7 млн тонн при внутрішньому споживанні 9,6 млн тонн, з яких 4,7 млн тонн використовується для харчових потреб, тобто продовольчі класи – 60%;
• жита – 490 тис. тонн, що забезпечує внутрішнє споживання в повній мірі;
• ячменю – 8,2 млн тонн при внутрішньому споживанні 3,9 млн тонн;
• кукурудзи – понад 27 млн тонн, з яких 7,5 млн тонн буде використано для забезпечення внутрішніх потреб.

Чиновник з аграрного відомства запевнив, що не має жодних підстав для зростання цін на споживчому ринку.

У свою чергу прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що Україна здатна повністю забезпечити власні потреби у продовольстві, а стрибки цін на харчі має розглядати Антимонопольний комітет.

“Нам треба нарощувати потужності виробництва, аби збільшувати експорт та забезпечувати внутрішній ринок (і одночасно стабілізувати ціни). Збільшення виробництва – це нові робочі місця і плюс підтримка експорту, який сьогодні зростає. А в контексті цін, треба, аби працював Антимонопольний комітет. Він має відігравати роль органу, який не допускає створення штучних монополій, які можуть призводити у тому числі й до зростання цін”, – сказав Гройсман.

Прем’єр підкреслив, що про штучне регулювання цін не йдеться: “Завдання – створити той рівень виробництва, який призведе до зниження цін. За декілька років це стане можливим. Зараз потрібно збільшити інвестування у тваринництво – це дасть результат. А далі – рослинництво, овочеві культури”.

Нагадаємо, що в проекті Державного бюджету на 2018 рік пропонується спрямувати на підтримку та розвиток аграрного сектору 6,3 млрд грн млрд гривень.

Сообщение Чиновники обіцяють дешеву гречку через гарний врожай появились сначала на Український репортер.