Указ про це опубліковано на сайті Офісу президента.

Зазначено, що нагороди присвоєні за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.

Захисників було нагороджено Хрестом бойових заслуг, орденами Богдана Хмельницького, Данила Галицького та «За мужність», медалями «За військову службу Україні» та «За врятоване життя».

Сообщение Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 310 захисників України, 155 із них – посмертно появились сначала на Український репортер.

Попередньо встановлено, що 12 січня, о 21.30 працівник закладу, спілкуючись із відвідувачем, діючим військовослужбовцем, відмовив останньому в обслуговуванні. Відео з зазначеного приводу у подальшому було поширене в соціальних мережах.

За вказаним фактом поліцейські розпочали кримінальне провадження за статтею – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. З’ясовують всі обставини, повідомляє відділ комунікації поліції Києва.

Як розповів військовслужбовець у соцмережах, він зайшов до ресторану випити кави. Однак його не пустили, посилаючись на заборону керівництва обслуговувати воїнів.

Сообщение У київському ресторані військовослужбовцю показали на двері появились сначала на Український репортер.

Завдяки небайдужим українцям необхідну суму вдалося зібрати, передавши за призначенням.

Про це була публікація на сайті “Український репортер”.

Сьогодні від імені воїна висловлюємо особливу подяку: Катерині Володимирівні Курніковській (США), Галині Пахолок (Львів), Василю Ігоревичу Швецю (Тернопільщина), Богдану Михайловичу Петрів (Польща), Любові Вірославівні Мельник (США), Олександру і Олесі Кречетовим (Польща), Наталії Микитенко (Київ), Ірині Петрівні Мельник (Тернопіль), Ганні Ігорівні Наконечній (Італія), Любові Зеновіївні Мельник (США), Наталії Дацко (Італія), Руслану Ковальову (Великобританія), Галині Мартинюк (Великобританія), Чеславі Подолюк (Італія), Оксані Назаренко (Італія),  Дані Кіс (Італія), Олені Панченко (Італія), Ярославу Наконечному (Тернопільщина), Катерині Гук(Львів),  Лесі Королик (Італія), Ганні Петренко (Суми), Роману та Анастасії Сьох (Рівне), Віталію Бриксі.

А також вдячні Євгену Бондарєву, Наталії Снімщиковій, пану Олександру, Надії Колесник, Ганні Зайчук, Юрію Реві, Надії Лебедь, Олександру Ящуку, Марині Рященко та усім благочинцям, що долучилися до цієї благородної справи.

Слава Україні! Героям Слава!

Сообщение Дякуємо благодійникам, які допомогли воїну придбати спорядження появились сначала на Український репортер.

Він доступний за цим посиланням.

Чат-бот працює на основі “Правового навігатора” – онлайн-довідки, яку складають і систематично оновлюють юристи “Принципу”. Тепер ця довідка стала доступнішою, оскільки запитання можна поставити напряму через Telegram.

Чат-бот зорієнтує у запитаннях про документи – як отримати довідки, як скласти рапорти, а також дізнатися про пільги, лікування й реабілітацію тощо. Крім того, ним можуть скористатися родини військових, ветеранів, а також полонених та загиблих захисників та захисниць.

Правозахисний центр для військовослужобвців “Принцип” був створений військовим та юристом Масі Найємом та правозахисницею та волонтеркою Любов’ю Галан. Організація надає якісні сервіси та кваліфіковані послуги для військових, а також дієву систему військової юстиції.

Сообщение Куди військовим та їхнім рідним звертатися за юридичною допомогою? появились сначала на Український репортер.

Куди треба звертатися за таких обставин – розповів Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

Медичними питаннями (якщо не лікують, не дають направлення на ВЛК) займаються Командування Медичних сил ЗСУ – 044 230 73 64.

Фінансові питання, зокрема невиплата премій, розглядають у Департаменті фінансів Міноборони з питань грошового забезпечення та соціальних виплат – 044 271 35 59.

Щодо нестатутних відноси та дій або бездіяльності командирів варто звертатися до:

Військової служби правопорядку – 044 454 73 08;
Державного бюро розслідувань (у разі вчинення злочину щодо військового) – 044 300 27 07;
Вищого командування – командування підрозділу, Генштаб (0 800 50 04 10), Міноборони (044 230 73 30).
З питаннями, які не стосуються служби, може допомогти вирішити Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – 0 800 50 17 20, 044 299 74 08.

Сообщение Куди скаржитися військовим, якщо їхні права порушуються: контакти появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив уповноважений з питань зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко.

“Відбулася передача тіл військовослужбовців, які віддали свої життя за Україну. Сьогодні вдалося повернути рідним тіла 51 захисника”, – написав він.

Котенко додав, що процес повернення тіл загиблих українських військових триває.

Він також нагадав, що працює гаряча лінія уповноваженого зі зниклих безвісти: 0 800 339 247.

А у вихідні дні повідомлення приймаються у Viber і Telegram за телефоном: (095) 896-04-21.

Сообщение В Україну повернули тіла 51-го полеглого воїна появились сначала на Український репортер.

Чоловікові не сподобалося, що воїн зайняв нібито його місце на парковці, і за це вдарив його в обличчя.

Далі чернівчанин кинув у слід Ставчанському “Ви за***ли, воєнниє”, і втік із місця події. Розголосу цій ситуації надав у Фейсбуці брат постраждалого військовий Олександр Ставчанський, якого цитує “Обозреватель”.

Олександр  закликав місцевих жителів допомогти у розшуку автомобіля кривдника.

Сам постраждалий у коментарі molbuk.ua розповів, що ситуація була зовсім не конфліктною і він не очікував, що все обернеться такою агресією. Він зазначив, що припаркувався біля одного з будинків на вулиці Героїв Крут. Через сніг машину заносило, тому він попросив зачекати водія автомобіля КІА, який під’їхав слідом.

Він повідомив, що користувачі соцмереж уже допомогли знайти чоловіка на KIA і зазначив, що той образив не лише самого Ставчанського, але і всіх військових, “які тут його ср..ку прикривають”.

“Тому я буду чекати від нього спочатку вибачень, а далі – побачимо”, – зазначив воїн.

Як повідомили у відділі комунікацій Нацполіції у Чернівецькій області, наразі 38-річного чернівчанина вже притягнуто до адмінвідповідальності за статтею “дрібне хуліганство”.

“Нагадаємо, що у Карпатах неадекватний відпочивальник накинувся з погрозами у бік військового медика і заявив, щоб той “їхав до свого Бахмута”.

Читайте також: 

• “Їдь у свій Бахмут, чого ти тут сидиш?” У Буковелі відпочивальник накинувся на воїна, який проходить реабілітацію (+відео)

Сообщение У Чернівцях негідник ударив воїна, який щойно повернувся з фронту, через місце на парковці появились сначала на Український репортер.

Згадаймо, як створювали Національну гвардію. 14 березня 2014 року півтисячі бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці. Тут вони мали пройти військовий вишкіл.

Журналісти, серед яких був і автор цих рядків, стали свідками, як опановували цю науку ще недавні самооборонівці, а нині резервісти Національної гвардії України.

У навчальному центрі – автоматні черги, вибухають гранати, ревуть двигуни бронетранспортерів. Усю цю роботу виконували профі, тобто бійці спеціальних підрозділів. Вони, мабуть, вже із заплющеними очима можуть показати цей «майстер-клас». Багаторічний досвід!

А що ж самооборонівці? На галявині під керівництвом інструкторів вони практикувалися в рукопашних боях, «накачували» м’язи, виконуючи специфічні фізичні вправи. Поодаль, в іншій «аудиторії», їхні побратими студіювали таку науку, як подолання різних перешкод, зокрема колючого дроту. А за кількасот метрів, на вогневих рубежах, вчилися влучно стріляти…

Знайомимося. Віталій Харченко – заступник командира батальйону з виховної роботи, приїхав сюди як старший своєї групи із 42-ї сотні «Львівська брама». Його призначили на цю посаду в Гвардії.

Враження? Гарні. Віталій згадав, чому навчали раніше в армії. Служив у 1995-2000 роках, в ПДВ, у Болградській дивізії. Офіцер-контрактник, 32 стрибки з парашутом. На Майдані – з 3 грудня.

Вдома – дружина і двоє дітей. Сам із Тульчина Вінницької області. Цивільна професія – пресувальник твердих сирів 4-го розряду. Залишив роботу – захищає демократію. Якби усі залишилися вдома, то Майдан не переміг би, каже Харченко. І додає:

– 99 відсотків майданівців хочуть щиро навчитися військовій справі.

Хлопці говорять, що Небесна Сотня зобов’язує вчитися захищати Батьківщину. Ось Володимир Бабенко з Мукачева. За фахом – ветеринар, вдома – мама. На Майдані – з перших чисел грудня 2013-го. Колись відслужив строкову після закінчення військової кафедри (лейтенант). Сьогодні знову – військові будні.

Володимир з 22-ї сотні пробув на Майдані 4 місяці, сам з Миколаєва. «Що привело сюди, на полігон? – перепитує. – Воєнний час».

Олександр Ясько – з Полтавщини. Записую коротку розповідь хлопця:

– Навчаюся на еколога, нині – безробітний, займаюся спортом в марафонському клубі «Порядок» (третьорозрядник). На Майдані з 17 грудня. Роботу втратив через владу Януковича. Я мав іти працювати інспектором з благоустрою міста Лубни. А потім сказали – є інша кандидатура, і вона – з Донецької області, психолог. Мене це зачепило… На Майдані був волонтером, стояв на барикадах. Допомагав пораненим.

Віктор Сулімов з Каховського району, село Роздольне. Чотири місяці на Майдані, 62 роки. Строкову служив у радіорелейних частинах. Нині – гвардієць 22-ї Королівської сотні.

Виявляється, й така сотня присутня на цьому полігоні. А ось і куратор Королівської сотні. Називає себе:

– Помазаник Божий Король України Орест перший, митрополит Карпатський Роман, граф Карелін-Романишин. Король мусить бути з народом. Я ще 20 років тому дарував військовикам-гвардійцям прапор. Ці хлопці із Самооборони – золотий фонд Української держави.

Бачте, є в нашій історії і такі «моменти», коли чоловік назвав себе «королем»… Проживає в Каховці. Про нього дещо написано у Вікіпедії. Оскільки він тоді також був на полігоні, то й потрапив у журналістський об’єктив.

З тих пір минуло вже 9 років. Сьогодні воїни Національної гвардії разом із усіма Силами оборони, ЗСУ героїчно воюють на фронтах з рашистською ордою, хоробро проявили себе під час багатьох спецоперацій… Згадуючи перші роки становлення цього формування, варто завжди пам’ятати тих бійців, які віддали життя в битві з ворогом, хто не думав ні про нагороди, ні про славу – вони були Українцями з великої літери. І захищали рідну землю, свої родини, свій народ.

Тому наша шана й низький уклін гвардійцям, які полягли, обороняючи Батьківщину. Слава сьогоднішнім воїнам, які служать у Національній гвардії!

Леонід ФРОСЕВИЧ
Фото автора

Сообщение Згадаймо, якими були перші воїни-добровольці Національної гвардії. Фоторепортаж з полігону появились сначала на Український репортер.

Цвіт нації гине від рук російських окупантів. Доки це триватиме?

Чомусь вже так склалося, що традиційно ні міністр оборони Андрій Таран, ні начальник Генштабу Сергій Корнійчук, ні головнокомандувач Збройних Сил Руслан Хомчак не приходять до осель рідних полеглих воїнів, щоб провести їх в останню путь, вклонившись світлій пам’яті мужніх оборонців рідної землі. Вони також не попросять пробачення у батьків загиблих воїнів, за те, що не вберегли їхніх синів. А берегти життя воїна – найперший обов’язок командирів.

Влітку 2020-го генерал Хомчак хвалився, що задоволений ходом підготовки до режиму тиші. Сьогодні ворожі безпілотники часто безперешкодно літають над нашими позиціями і скидають на голови українських воїнів гранати. Як же ви готувалися до “режиму тиші”, генерале Хомчак?

Це ж найвище військове командування України у 2020-му публічно заявляло, що впроваджує у військах “новітній бойовий досвід”. Пане міністр оборони Таран, чому не спрацьовує ваш “новітній бойовий досвід”, адже гинуть воїни?

Автор “Українського репортера” науковець Іван Забіяка підказує військовому командуванню, керівництву держави реальний план ефективних дій:

“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.

Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.

З повідомлень Міноборони дізнаємося, що очільники відомства виїжджають на фронт, де обговорюють питання “ефективної протидії збройним провокаціям”…

А де ж “ефективна протидія” російським окупантам, якщо одного разу після візитів міністра оборони і головнокомандувача на передову було поранено чотирьох наших бійців? У чому полягає тоді реальна суть відрядження на бойові позиції?

Панове генерали, де наші контрснайперські групи, контрбатарейні підрозділи? Чому на передовій не діє аеророзвідка?  Наша відповідь повинна бути жорстокою.

Генерали повинні воювати не заявами, а кулями і снарядами. Щоб український народ нарешті побачив залізну рішучість, тверде й могутнє слово, а не бажання дотримуватися “повного і всеосяжного режиму тиші” будь-якою ціною. Ціною жахливих втрат цвіту української нації, кращих синів України.

Сообщение Бригада “Холодний Яр” повідомила прізвище полеглого воїна появились сначала на Український репортер.

На місті майбутнього гарнізонного храму встановили й освятили хрест. Храм планується побудувати на території військової частини холодноярців. Утім, його зможуть відвідувати не лише бійці та гості бригади – двері будуть відчинені для всіх, в тому числі й цивільних.

Освячення очолив Дніпропетровсько-Криворізької єпархії Православної Церкви України Високопреосвященніший Владика Сімеон.

У церемонії закладання хреста були присутні також командувач військ Оперативного командування «Схід» генерал-майор Олександр Нестеренко, командир 93-ї бригади «Холодний Яр» полковник Дмитро Брижинський, духовенство єпархії, військові капелани та бійці бригади.

Про цю подію розміщено інформацію на Фейсбук-сторінці бригади.

Сообщение На місці майбутнього гарнізонного храму в бигаді “Холодний Яр” встановили й освятили хрест появились сначала на Український репортер.