Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita.

Відзначається, що польська влада прагне уникати напруги між Варшавою та Києвом, зокрема в контексті історичних питань, таких як Волинська трагедія.

Президент країни зазначив, що обговорював цю трагедію з українським лідером, підкреслюючи важливість пошуку порозуміння. Він також виступив проти ідеї, що Україні перешкоджатиме вступ до ЄС через це питання, акцентуючи на необхідності конструктивного діалогу між країнами.

“Путін напав на Україну, щоб зупинити її інтеграцію в ЄС. Якщо хтось у зв’язку з цим говорить, що він збирається заблокувати доступ України до Європейського Союзу, то він йде в річищі політики Володимира Путіна. Я хотів би знати, що конкретно мають на увазі міністри та прем’єр-міністри, коли роблять такі заяви. Це складні питання, зокрема і для самих українців, які треба враховувати, адже вони роками замовчувалися”, — заявив президент.

Нагадаємо, що 9 липня 2023 року Володимир Зеленський і Анджей Дуда зустрілися у Луцьку, де вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії 1943 року.

Тема Волинської трагедії є однією з найбільш суперечливих в українсько-польських відносинах. Події 1943 року в Польщі окреслюють як “Волинська різанина”, а в Україні – “Волинська трагедія”.

Події на Волині 1943 року у Польщі розглядають окремо від решти подій Другої світової і передвоєнного періоду.

Зокрема, говорячи про визнання провини українцями, у Польщі не згадує про польсько-українську війну 1918-19 років, передвоєнну пацифікацію українців, напади на українські села на Холмщині та Надсянні 1941-1944 років, масову депортацію автохтонного українського населення з тих земель, які потім увійшли до складу Польщі.

Сообщение Польща не блокуватиме вступ України до ЄС через “Волинську трагедію” – Анджей Дуда появились сначала на Український репортер.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський в інтерв’ю радіо ZET.

Відповідаючи на запитання щодо ексгумації польських жертв Волинської трагедії з виявленого нещодавно поховання на місці села Пужники на Тернопільщині, Яблонський зазначив, що польська сторона працюватиме над тим, щоб це відбулося якомога швидше.

«Я завжди про це говорю і скажу ще раз: на нашу думку, без розв’язання цього питання – і багато українців це вже усвідомлюють – Україна не може мріяти про вступ до ЄС»,- заявив Яблонський.

Відповідаючи на запитання, чи це є умовою підтримки Польщі щодо членства України в ЄС, польський дипломат зазначив, що «йдеться не про умови, а про реальність».

«Якщо ми хочемо бути в одній спільноті з країною, з якою маємо серйозну суперечку, то її треба розв’язати, в іншому випадку складно буде співпрацювати», – наголосив Яблонський.

Сообщение Польща поставила Україні умову для вступу в ЄС появились сначала на Український репортер.

Про це повідомило Суспільне з місця події.

Зеленський і Дуда завітали до Кафедрального костелу святих Петра й Павла.

Візит президентів у Луцьк заздалегідь не анонсували.

Напередодні ввечері у міській раді повідомили, що рух транспорту на вулицях Старого міста, де розташований костел, буде перекрито у зв’язку із проведенням заходів з вшанування пам’яті жертв Другої світової війни та 80-ї річниці Волинської трагедії.

Також на заході присутні митрополит Православної церкви України Епіфаній, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, Блаженніший Святослав, глава Української греко-католицької церкви.

“Разом вшановуємо всіх невинних жертв Волині! Памʼять нас єднає! Разом ми сильніші”, – написав Зеленський у Telegram та виклав спільні зі польським президентом світлини.

На месі у Луцькому костелі святих Петра й Павла окрім Анджея Дуди також перебувала делегація з Польщі та іноземні журналісти.

Жалобна меса у костелі завершилася орієнтовно о 12:00. Президент України Володимир зеленський залишив захід раніше. Анджея Дуду біля костелу чекали декілька сотень лучан.

Раніше президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що цьогоріч у липні Україна і Польща проведуть низку спільних заходів із вшанування жертв Волинської трагедії.

У п’ятницю прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вшанував пам’ять жертв Волинської трагедії на території вже неіснуючого села Острувки в українській Волинській області.

Сообщение 80-та річниця Волинської трагедії: Володимир Зеленський і Анджей Дуда несподівано приїхали до Луцька появились сначала на Український репортер.

Серед відзначених медаллю “Івана Мазепи” — академіки (батько і донька) Валентин та Оксана Яблонські. Їхня книжка “Нескорена Волинь”- як заклик до історичної справедливості,  гостра правда про трагічні періоди в історії країни. Саме про це і говорив під час презентації монографії Валентин Андрійович Яблонський.

“Взятися за цю дослідницьку працю мене спонукала непоінформованість українців щодо польсько-українських взаємин, причин виникнення УПА, – вважає академік Яблонський. – За кордоном продукують фільми та книги, показуючи спотворену реальність, відтак в людей формується хибне уявлення. У багатьох документальних свідченнях однобоко висвітлюється роль окремих учасників подій. На превеликий жаль, більшість населення України недостатньо обізнана з цим трагічним періодом в історії Волині, і люди не можуть дати справедливу оцінку рішенню польського Сейму від 22 липня 2016 року про визнання подій, що розгорнулися на Волині у 1943-1945 роках (Волинська трагедія) “геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої”.

Отже, маємо сьогодні об’єктивний і правдивий погляд на історичні події – монографію “Нескорена Волинь”, яку автори приурочили до 100-річчя Української революції та 75-річчя виникнення УПА. Книжка вийшла у видавництві “Український пріоритет”.

У книзі в публіцистичній формі, на основі історичних джерел, офіційних видань, матеріалів засобів масової інформації та особистих даних, доктори наук, професори Валентин та Оксана Яблонські викладають своє бачення Волинської трагедії.
Книга певною мірою є продовженням виданих раніше “Сімдесятп”ятої зими” (2005), “Нерозставлених акцентів” (2010), “Епікризу” (2015).

Професор Валентин Яблонський – волинянин, народився під Берестечком за два кілометри від Козацьких могил, тут він розпочав свій складний життєвий шлях і пройшов його за зміни п’яти політичних систем — Поверсальської Польщі, перших совітів, німецької окупації, часів українських національно-визвольних змагань, повоєнної відбудови радянської системи і врешті ГКЧП з розвалом СРСР, зберіг у своїй памяті все побачене й пережите з тим, щоб врешті віддати його сповна справі утвердження Української державності.
Валентин Андрійович є академіком – засновником Академії наук вищої школи України, мешкає у Києві.

Професор Оксана Яблонська народилася в Дрогобичі, де в цей час працювали її батьки, увібрала від них українську генетику із закарбованою в ній національною пам”яттю, є незмінним партнером батька в його науковій та громадсько-політичній діяльності. Пані Оксана – доктор ветеринарних наук, професор кафедри Національного університету біоресурсів і природокористування України, академік Академії наук вищої школи України.

Відеосюжет про нагородження медаллю “Івана Мазепи” академіків Яблонських дивитися ТУТ

Сообщение Батько та донька Яблонські розкривають правду про Волинську трагедію (+відео) появились сначала на Український репортер.

Польські сенатори більшістю голосів прийняли пакет поправок, запропонований рухом Kukiz’15, до закону про Інститут національної пам’яті.

Документ передбачає покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до трьох років за вживання виразу “польські табори смерті” й інші висловлювання, які можуть бути інтерпретовані як спроба виставити поляків співучасниками злочинів нацистської Німеччини. Таке ж покарання передбачено за пропаганду “бандерівської ідеології” (іншими словами – українського націоналізму) і заперечення “Волинської різанини”.

За що насправді проголосував Сенат

Що насправді означає цей законопроект, пояснив екс-нардеп, а нині політолог Віктор Уколов. За його словами, “Сенат Польщі схвалив закон. Тепер на території Панства не можна говорити:

Про те, що Освенцім був біля Кракова, а квартири, звідки євреїв забирали до газових камер, найчастіше забирали собі поляки.

Про те, що в організації Голокосту гітлерівці мали досить помічників серед місцевого населення і в результаті у самій Німеччині загинуло удвічі менше єврейського населення (у відсотковому значенні до всього єврейського населення країни), ніж у Польщі.

Про те, що єврейське повстання у Варшавському гетто поляки не підтримали і цим дали німцям утопити повстанців у крові, а потім польське повстання через рік у Варшаві повторило його долю.

Про те, що 11 серпня 1945 року у Кракові поляки напали на євреїв через чутки, що ті, начебто, крадуть християнських дітей (як вам рівень культури і освіти у 20-му сторіччі?). Тисячний натовп переслідував євреїв. Дивом вдалося уникнути масових вбивств. 5 євреїв були вбиті роздратованим натовпом поляків.

Про те, що 4 липня 1946 року поляки вчинили погром у місті Kielce проти євреїв, що дивом вижили в ході війни, бо, кажуть, не хотіли повертати їм колишнє житло. На фото пам’ятник жертвам погрому, в результаті якого озвірілими поляками було вбито 42 людей, у тому числі вагітних жінок і дітей.

А українцям треба навіки забути згадувати про політику пацифікації і концентраційний табір у Березі-Картузькій поблизу Бреста, де утримували противників цієї політики. Здебільшого українців.

Ми також не повинні говорити про знищені українські села на Волині, а лише каятися і просити вибачення за спалені польські села”, – такий допис Уколов опублікував у Фейсбуку.

Закон спрямований проти українців?

Голова Українського інституту національної пам”яті Володимир В’ятрович вважає, що новий закон про Інститут національної пам’яті, схвалений вчора сенатом Польщі, спрямований в першу чергу на українців, які мешкають зараз у цій країні.

“Ось що читаємо в обґрунтуванні:
“Беручи до уваги зростаючі міграційні рухи з України, коли носії ідеології українського націоналізму й адепти світогляду, опертого на прославляння формувань, які скоїли геноцид, все більше представлені в Польщі, що також призводить до напруженості у польсько-українських відносинах”.

Наступний шмат тексту неменш цікавий – виявляється, закон покликаний нормалізувати міжнародні відносини (він вже це зробив –  реакція України, Ізраїлю, США) та підтримати “справді демократичні спільноти в Україні”. Зважаючи на те, що в Україні цей закон позитивно сприймають виключно проросійські сили, стає зрозуміло, кого збираються підтримувати польські політики”, – пояснює В’ятрович.

“Мені дуже шкода, що дружня нам Польща, криміналізуючи дослідження ефемерного «українського» колабораціонізму з Гітлером та згадки про злочини поляків під час Другої світової війни не лише проти українців, а й проти євреїв, ще більше ізолює себе і в ЄС, і в міжнародній політиці, фактично виправдовуючи фашизм. Маємо зробити все, щоб підтримати ті тверезі голоси у Польщі, які стримують її остаточне перетворення на маргінальну проросійську маріонетку”, – коментує польський закон народний депутат Ганна Гопко.

“Рішення польського парламенту спрямоване не на дискусію щодо історичної правди, а побудову історичної міфології. Введення в юридичну площину терміну «злочини українських націоналістів» посилює однобічні стереотипи і провокує реакцію у відповідь. Ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди.

Завжди виступали і будемо виступати за рівноправний діалог і стратегічне партнерство з Польщею, але не сприймаємо мови заборон і обмежень, та поділяємо занепокоєність наших міжнародних партнерів щодо згаданого закону. Готові до об’єктивного діалогу і спільно вивчати факти, а не міфи”, – написав у Твіттері міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Президент Петро Порошенко, який лише нещодавно мав бесіду щодо розбіжностей в трактуванні спірних моментів історії з президентом Польщі Анджеєм Дудою, вже заявив, що ухвалений польським Сеймом закон щодо заборони так званої “бандерівської ідеології” не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею.

pic.twitter.com/EfAUJQ9eJq

— Петро Порошенко (@poroshenko) February 1, 2018

Чому йдемо “з Бандерою” в Європу, а Польща проти?

Сообщение Сенат Польщі заборонив “бандерівську ідеологію” і заперечення “Волинської різанини”. Реакція України (+відео) появились сначала на Український репортер.