З майбутнім фахом Віктор визначився ще у ранньому дитинстві, адже виховувався не просто у футбольній, а у «воротарській» сім’ї.

Батько Віктора, Віктор Гаврилович Чанов, ще до війни почав грати за луганську команду «Трудові резерви». У 18 потрапив на фронт, а після війни довгі роки захищав ворота московського «ЦДКА» та донецького «Шахтаря». Рідний брат Віктора Чанова-молодшого, В’ячеслав, був воротарем «Шахтаря» та московського «Торпедо».

Тому стати у футбольні ворота Віктору Чанову веліла сама доля.

Віктор Чанов пішов стопами батька та брата і перші свої професійні кроки робив у донецькому «Шахтарі», за який успішно виступав з 1978 по 1981 роки.

Чанов не був високого зросту, як для воротаря – всього 184 см. Цю «ваду» Віктор Вікторович компенсував неймовірною стрибучістю, реакцією, вмів «читати» гру. Успіхи молодого донецького голкіпера помітив Валерій Лобановський, який у 1982 році запросив Чанова до київського «Динамо».

У одному із своїх інтерв’ю Чанов розповідав:

«Мене кілька разів запрошували до «Динамо», але я не наважувався на перехід. На п’ятий чи шостий раз Лобановський дав папірець і сказав: “Підписуй!”. Я глянув, там була заява від мого імені на перехід до «Динамо», написана Лобановським. Не підписати її я не міг».

У «Динамо» Віктор Чанов провів довгі та успішні 9 сезонів, у яких зіграв 202 матчі. В той час Чанов конкурував з іншим видатним воротарем Михайлом Михайловим. Обоє голкіперів були настільки сильними, що ніхто з них не вважався основним.

Грали по черзі, залежно від того, хто в якій формі перебував. У складі київського клубу Чанов тричі ставав чемпіоном СРСР, п’ять разів вигравав Кубок Союзу та одного разу Кубок кубків.

Віктор Чанов – учасник трьох чемпіонатів світу: 1982, 1986, 1990. Щоправда, на мундіалях українець зіграв всього один матч – проти Канади у 1986. На «лавці» у збірній Чанов сидів зовсім не з футбольних причин.

Тоді команду очолював Лобановський, який, звісно, більше довіряв своїм динамівцям. Одинадцять киян у складі збірної було занадто – у Москві такого не розуміли, тому у воротах здебільшого грав спартаківець Ринат Дасаєв.

Хоча за футбольними характеристиками Дасаєв не завжди був кращим за Чанова. Віктор Вікторович розповідав:

«Напередодні матчів Лобановський інколи проводив анкетування, де футболісти мали назвати свій варіант складу на наступний матч. Були випадки, коли за мене було 15 голосів, за Дасаєва 3. Але я сидів у запасі».

Найбільш несправедливим для Чанова став чемпіонат світу 1990 року в Італії. Тоді Віктор перебував у фантастичній формі, але грав завжди Дасаєв. Після повернення до Києва Чанов тиждень приходив на тренування, але не перевдягався.

Лобановський все розумів, а згодом визнав свою провину, що не поставив Чанова бодай на один матч.

«Одного разу в аеропорту мене хтось постукав по плечу. Я обернувся і побачив Лобановського. «Годі дутись», – сказав Валерій Васильович. По-інакшому вибачитись Лобановський не вмів», – згадував Чанов.

У 1990-му Віктор Вікторович переїхав до Ізраїлю, де успішно грав чотири роки. Там він привчав місцевих футболістів до культури. «Приїжджаю на перший матч. Все як має бути: костюм, краватка. Решта гравців хто в чому». Мене питають: чому ти в костюмі? Як чому, відповідаю, сьогодні ж гра, а це важлива подія. Після того вся команда їздила на матчі у ділових костюмах», – розповідав Чанов.

У 1994-му Чанов повернувся до України, де ще відіграв один сезон за «ЦСКА-Борисфен», після чого «повісив» рукавиці на «гвіздок». Потім Віктор Вікторович відійшов від футболу – успішно займався бізнесом. У 2006 році став тренером воротарів київського «Динамо», але надовго на цій посаді не затримався – повернувся до бізнесових справ, якими і займався до останнього.

Редакція «Українського репортера» висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям Віктора Чанова.

Попередній матеріал на цю тему читайте ТУТ

Сообщение Згадаймо Віктора Чанова. Яким він був… появились сначала на Український репортер.

Він присвятив своє життя спорту, великому футболу. З київським “Динамо” досягнув спортивних вершин. Чанов – триразовий чемпіон СРСР, п’ятиразовий володар Кубка СРСР і володар Кубка володарів кубків з “Динамо”.

Чанов народився в 1959 році в Донецьку.

З 1978 по 1981 рік виступав за “Шахтар”, потім провів дев’ять років в київському “Динамо”.

За збірну СРСР воротар зіграв 21 матч.

Помер Чанов увечері 8 лютого. Йому було 57 років.

Сообщение Відійшов за вічну межу знаменитий воротар “Динамо” Віктор Чанов появились сначала на Український репортер.