Цього разу клята війна забрала Серго Горнакашвілі. Коли у засвіти йдуть найкращі, то смуток заповнює душу і серце, постійно стримить запитання: чому, чому, чому?

…Згорьована молода жіночка з чотиримісячним малятком на руках – сумний образ сучасної України. Такі світлини мають бути на стінах ООН, міжнародних організацій як нагадування про безмірне горе українського народу. Маленький хлопчик ще не розуміє, що бачить батька востаннє…

Сиротами залишилося троє дітей, які проводжали в останню путь свого татуся. Воїна, Героя, хороброго захисника України.

У храмі – відспівування. Його провів отець Павло (Основенко), а співслужив ігумен Макарій із Свято-Феодосіївського монастиря. Серго був віруючою людиною, ходив до церкви.

У свої 36 років він встиг чимало зробити! Спогади друзів, побратимів розкрили ще раз його багатогранність. Був дуже скромним. Навчання у вузі поєднував із заняттям спортом, громадською діяльністю. Представники грузинського земляцтва згадували, що Серго був завжди активним, допомагав дітям та дорослим опановувати грузинську мову.

Футбол був одним із його головних захоплень, адже ще з дитинства займався у футбольній школі. На Київщині він виступав за футбольний клуб «Колос» з Великої Димерки. Встигав поєднувати професійну гру з навчально-виховною роботою – тренував юних гравців. І за словами батьків маленьких спортсменів, був найкращим у своїй справі, бо мав дар спілкуватися з дітьми, до кожного шукав підхід і знаходив у кожного свій «плюсик».

Зажурені одноклубники з «Колоса», юні футболісти прощалися з товаришем, тренером.

Друзі згадують, що Серго популяризував грузинську кухню в Україні. І що дуже смачно готував хінкалі. Він завжди був душею компанії. Був цікавим співрозмовником, у нього завжди в запасі була цікава історія.

За що б не брався – усе у нього виходило якнайкраще. Цікавився мистецтвом, любив відвідувати театр. Не всі знали, що він був і сценаристом – долучився до написання сценарію документального фільму про війну, в якому йдеться про двох братів. Він мав і акторський талант – на сцені зіграв роль батька Вахтанга Кікабідзе.

Серго і гори – це щось нерозривне, адже вони так манили хлопця. Він завжди був головним організатором та натхненником походів у гори – групових, одиночних. Там він сяяв. Це була його стихія, його відрада. Намагався вирватися туди бодай на вихідні.

Можливо, саме тому його душа завжди була в горах Сакартвело (Грузії), а серце – в степах України. Колись сім’я Серго була вимушена покинути Сакартвело через російську агресію. На жаль, триклята війна все ж наздогнала родину.

Історія України та Сакартвело мають спільну багатовікову історію – наші народи вже багато століть завзято здобувають своє право на волю, право на існування та успішний розвиток в родині європейських цивілізованих країн.

Особливістю наших країн є те, що тут земля завжди народжувала вірних синів-лицарів, справжніх воїнів-козаків, хоробрих героїв, які в найтяжчі часи готові боронити свою батьківщину від лихої орди, навіть ціною свого життя.

Серго був батьком трьох дітей, наймолодшому з яких чотири місяці. Але бажання захистити їх було серед основних мотивів, що спонукало стати на захист України. «Я не можу не йти, моїм дітям тут жити», – пояснював друзям.

А ще Серго був інтелектуалом – знав п’ять мов, перекладав твори з грузинської. Не міг залишитись осторонь, завжди був готовий допомогти. Мріяв, щоб його рідні народи – грузини, чеченці, українці – завжди були вільними та щасливими.

Він був надзвичайно глибоким, чуттєвим і водночас – рішучим, сильним воїном, надійним побратимом. Його серце завжди було відкритим для всіх, хто потребував підтримки і допомоги.

З початку повномасштабної війни вступив до Збройних Сил України, тримав оборону Києва, був на передових позиціях Донецької області. Бився з лютим ворогом за місто Бахмут. Був відзначений нагородами за бойові заслуги перед Україною.

З побратимами воював в елітному спецпідрозділі військової розвідки, був там, де найгарячіше, де найризикованіше. Звичайно, вмирати Серго не збирався. Але ж… 20 травня 2024 року о 6-ій ранку, на Харківщині разом з побратимами стримував ворожий прорив. Під час обстрілу прикрив собою бойового товариша…

Це ще раз характеризує Серго – воїна з великим серцем, звитяжця, який заради ближнього, товариша віддав своє життя.
Побратими пишаються дружбою із Серго, який був світлою людиною надзвичайної витримки, і сили духу. Військові розвідники покладалися на нього, як на самих себе. Він завжди приходив на допомогу.

Дорогий друже Серго! Мали за честь знати тебе, зустрічатися, бодай інколи. Пишаємося цим. Твоє життя було сповнене яскравих емоцій та великої любові. Ти віддав його за щастя своєї великої родини, дружини, янголів-діточок та всіх українців. Ти був різним, але для кожного своїм – чоловіком, батьком, сином, братом, другом, побратимом, вчителем, тренером, гравцем. Ти допомагав, надихав, підтримував… Кожному з нас ти подарував частину свого великого серця та глибокої душі. Твоя любов до життя навіки залишиться в наших серцях. Твій подвиг навіки в пам’яті українців.

… Ми прощалися з великим воїном на Лісовому кладовищі, на Алеї почесних поховань, де вже тисячі стягів над могилами українських Героїв. І ось ще одне знамено… І люди навколішки біля труни з тілом Серго. Боже, яка несправедливість, що йдуть найкращі, найшляхетніші. Цвіт нації. Сльози на очах. Не витримують і мужні бойові побратими Серго – вони, обпалені війною, безліччю важких випробувань, також витирають сльози. Дуже торкнулася сердець мить прощання з другом воїна з численними пораненнями, у бинтах. Він, як і деякі інші побратими, приїхав сюди прямо із шпиталю.

Прощальний салют на честь полеглого воїна… Слава Герою! Честь, шана, глибока повага і вдячність!

Допомогти дружині загиблого воїна можна за реквізитами: 5167 8033 0096 9388.

***

Редакція «Українського репортера» висловлює щирі співчуття родині, бойовим побратимам, друзям Серго Горнакашвілі. Сумуємо, пам’ятаємо. Честь і одвічна шана шляхетному Лицарю, захиснику.

Світлана та Леонід Фросевич

Фото авторів.

Сообщение Пам’яті військового розвідника Серго Горнакашвілі (+відео, фото) появились сначала на Український репортер.

Зокрема дитяча та юнацька команди на першому місці місці із 56-ма медалями: 28 золотих, 23 срібних та 5 бронзових.
У дорослій категорії представники нашої країни посіли пʼяту сходинку, виборовши два золота, три срібла та одну бронзу.

Свій тріумф українська збірна присвятила оборонцям держави – воїнам ЗСУ та спецпідрозділів військової розвідки, у чиїх лавах воює багато спортсменів. Про це йдеться на Фейсбук-сторінці ГУР МО України.

Важливо, що завдяки переговорам Української федерації змішаних бойових мистецтв з організаторами змагань – міжнародною організацією GAMMA — до континентальної першості не допустили спортсменів з росії та білорусі.

Сообщение Тріумф на чемпіонаті Європи спортсмени присвятили військовій розвідці появились сначала на Український репортер.

У ніч з 4 на 5 березня спецпідрозділ ГУР МО України “Group 13” атакував патрульний корабель чорноморського флоту рф «cєрґєй котов».Спецоперацю провели у співпраці з Військово-Морськими Силами ЗСУ та за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, повідомляє ГУР МО України.

Внаслідок удару морськими дронами “Magura V5” російський корабель проєкту 22160 «сєрґєй котов» зазнав пошкоджень корми, правого та лівого бортів. Це сталося у територіальних водах України, неподалік Керченської протоки.

Вартість потопленого корабля становить близько 65 мільйонів доларів.

За даними телеграм-каналу OSINT Бджоли, цей корабель цікавий тим, що він є одним з найновіших у складі чф – був офіційно прийнятий до нього торік, у липні.

Нагадаємо: Вранці, 14 лютого, блискуче спрацювали бойові дрони Головного управління розвідки МО України – вразили російський великий десантний корабель “Цезар Куніков”.

Сообщение Знищено ворожий корабель «сєрґєй котов» (Відео) появились сначала на Український репортер.

Про це пише у привітанні з нагоди професійного свята військової розвідки генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, який був першим її керівником. Звертаючись до побратимів, до всіх українців, він нагадує основні віхи діяльності розвідувальної організації.

“Тридцять років тому на підставі рішення першого міністра оборони України Костянтина Морозова була підготовлена документальна база про створення стратегічного розвідувального компонента військової розвідки суверенної України і 7 вересня 1992 року Президентом України Леонідом Кравчуком було підписано Указ про сформування Управління військової стратегічної розвідки.

…Важливу роль в цьому зіграв факт координації підготовчої роботи організаційної групи на чолі з професійним військовим розвідником полковником С. Горбатовським, який обійняв посаду першого заступника Управління. Активно і професійно діяли офіцери В. Гонтарь , І. Токарев, А. Магаляс, О. Черненко. На військово-дипломатичному напрямку дуже важливо роботу організовував перший військовий аташе полковник І. Смешко”.

Читайте також: На початку 1990-х була небезпека, що п’ята колона зі зброєю підніметься проти України – генерал Костянтин Морозов

За словами генерала Скіпальського, колектив ГУР МО з перших днів діяльності святим обов’язком визначив шлях служіння українському народові і виключно інтересам незалежної України. Наші військові розвідники гартувалися на Балканах, в боротьбі з сепаратистами в Криму та інших “гарячих точках”.

“Абсолютна більшість військових розвідників знали, звідкіля прийде війна і, не дивлячись на незграбну поведінку політиків, завжди виконували свою роботу. Ми не прислужували олігархам, не розкрадали бюджетні кошти і народне добро, ми берегли і виховували спецпризначенців, розвідцентри і офіцерів. Навіть коли нас провокували майстри провокацій , перефарбовані в національну одежу із числа співробітників колишнього 5-го управління КДБ УРСР, ми давали гідну відповідь і йшли вперед”, –  пише Олександр Скіпальсьский. Він дякує всім українцям, які підтримували і допомагали розвідникам.

“Схиляємо голову перед пам’ятаю тих, хто віддав своє життя розвідці і Україні! Пам’ятаємо і співчуваємо родинам і дітям наших Героїв ! Від імені ветеранів вітаємо нинішнє покоління розвідників, борців за Волю і Свободу України, надихаємо і підтримуємо Вас в боротьбі з ворогом, зичимо перемоги, удачі і збереження життя! Слава Збройним Силам! Слава військовій розвідці! Слава Україні! Ми переможемо!”

Відео з архіву “Українського репортера”. 2020 рік, фрагмент виступу Олександра Скіпальського під час презентації книги Галини Плачинди. 

Сообщение “Ми не прислужували олігархам, не розкрадали бюджетні кошти, ми берегли і виховували спецпризначенців, розвідцентри”, – генерал Скіпальський про військову розвідку появились сначала на Український репортер.

Протягом тривалого часу захисники заводу “Азовсталь” у Маріуполі перебували в облозі російських військ. У них не вистачало боєприпасів, їжі та медикаментів, а кількість важко поранених зростала щодня.

За таких умов у Головному управлінні розвідки МО України був підготовлений план з надання допомоги захисникам “Азовсталь” із застосуванням вертольотів, який американські журналісти оцінили, як зухвалий та дуже ризикований.

“Важливість першого польоту полягала в тому, що багато людей дивилися на цю операцію, як на неможливу, тому ми хотіли показати іншим льотчикам і військовим, що це можливо”, – розповів виданню “The WARZONE” представник ГУР МО України з позивним “Флінт”.

Всі учасники операції цілком усвідомлювали її небезпеку. Щоб завантажити більше корисного вантажу для захисників “Азовсталі” з вертольотів було знято озброєння, щоб зменшити їх вагу.

Враховуючи неможливість повністю прихованого проведення операції, задля введення ворога в оману було проведено складну операцію з дезінформації противника.

Розуміючи значний ризик операції, декілька пілотів відмовилося брати в ній участь. Але перший пілот, який погодився, мав особисту причину.

“Основною причиною, з якої він погодився це зробити, було те, що його дружина була бойовим медиком на “Азовсталі”. Вона працювала з важкопораненими бійцями, і завданням першого польоту була евакуація важкопоранених, а також її з території заводу”, – розповів “Флінт”.

Дістатися до “Азовсталі” було непросто. Швидкий і низький політ над місцевістю з горами та перешкодами, такими як дерева та телефонні дроти, вимагали великої майстерності пілота. Крім того, у деяких випадках рейси здійснювалися вночі за допомогою приладів нічного бачення, що потребувало від пілотів відповідного досвіду користування ними.

“Перше прибуття вертольотів здивувало захисників “Азовсталі”. Вони сказали, що ми не знаємо місця вашого відправлення, але ви прилетіли до нас з неба. Це абсолютно особливі емоції, коли після повернення, ти віддаєш поранених лікарям і розумієш, що зробив щось абсолютно неможливе. Ви відчуваєте гордість і щастя за своїх людей”, – згадує “Флінт” свій емоційний стан після приземлення.

Але наступні польоти ставали дедалі складнішими, оскільки росіяни почали посилювати свою протиповітряну оборону.

“Під час другого польоту вертоліт був обстріляний, але він зміг досягти точки заправки та успішно здійснив посадку”, – каже “Флінт”.

Намагаючись обходити російську ППО, льотчики змінювали маршрути, то літаючи над землею, то над водою.

“Мені відома ситуація, коли наш гелікоптер пролетів між двома російськими кораблями, а потім повернув праворуч і перемістився над морем на територію України”, – пригадав він.

“Про ці операції треба писати книги та знімати фільми про останнє місце оборони Маріуполя. І я думаю, що цю історію перекажуть наші діти, – зазначив на завершення “Флінт”.

https://twitter.com/i/status/1531584425389182978

Сообщение У військовій розвідці розповіли, як з повітря допомагали оборонцям “Азовсталі” (+відео) появились сначала на Український репортер.

Нагадаємо: на блокпосту при в’їзді до зони ООС заступник міністра внутрішніх справ Олександр Гогілашвілі погрожував співробітникам правоохоронних органів і ображав їх, лаявся.

Як відомо, він має діючий паспорт громадянина Російської Федерації та індивідуальний податковий номер.  Днями цей “герой” намагався показати, яким великим цабе він є в МВС.

Читайте про “стиль” поведінки Гогілашвілі в матеріалах:

• “Я не повинен тут, б**, витрачати час та пояснювати тобі, що я заступник міністра! Що у вас в голові, б**?” Як заступник глави МВС їхав на фронт (+відео)
• Заступник міністра внутрішніх справ Гогілашвілі має бути негайно звільнений. А поліцейські на блокпосту – молодці. Реакція соцмереж

Президент Володимир Зеленський попросив очільника МВС та уряд звільнити Олександра Гогілашвілі з посади заступника міністра. Про це очільник держави написав у Telegram.

Працівники поліції передали журналісту “УП” Михайлу Ткачу новий відеозапис вже іншого інциденту за участю хамовитого заступник міністра Гогілашвілі.

Суть цього відео: 24 листопада автомобіль Гогілашвілі у Києві зупинили патрульні для перевірки документів. Це розлютило міністерське цабе. Він почав ображати правоохоронців, присікуватися до них, чому, мовляв, “не впізнали начальство”.

Ось словесні перли Гогілашвілі в “розмові” з патрульним: “Ти що, тупий? Ти що, о**вший, чи що?! Що з тобою, тебе що, припудрило?”

Гогілашвілі не має профільної освіти. Про це 11 грудня в ефірі телеканала “Україна 24” повідомив колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.

Дружина Гогілашвілі – Марія Левченко – є особистим помічником президента Володимира Зеленського.

Головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов пише:

“Окрім незаконної та небезпечної поведінки заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі на блокпосту “Долина” не менш скандальною є наявність у нього броньованих машин та охорони. Згідно закону, Гогілашвілі не передбачено за статусом бронеавтомобілі та особиста охорона.

“Проте, за даними джерел Цензор.НЕТ, ось ці загадкові люди в чорному – охорона скандального заступника голови МВС, шестеро військовослужбовців, офіцерів спецназу Головного управління розвідки Міністерства оборони, військова частина 2245. На відеозапису було впізнано обличчя офіцерів ГУР МО Петра М. та Михайла Я.”, – пише Бутусов.

“Але не менш резонансно, що за даними джерел у ГУР МО, для пересування Гогілашвілі використовується бронеавтомобіль, наданий посольством США для забезпечення безпеки співробітників військової розвідки України, і ця Тойота перевозила раніше командира спецназу ГУР МО Юрія Семенюка – того самого розвідника, який виступив недавно щодо Вагнергейту із викриттям про наявність російських “кротів” в Офісі Президента, і якого звільнили після провалу спецоперації із захоплення вагнерівців”, – додає він.

“На якій підставі заступник глави МВС використовує для забезпечення своїх поїздок спецтранспорт військової розвідки, чому Гогілашвілі охороняють офіцери спецназу Міноборони? МВС має свої завдання, свій транспорт, свою охорону. Або ці люди на відеозаписі і ця машина вже не числяться в ГУР МО? Надання охорони та машин Гогілашвілі може бути прямим порушенням закону – чи він одночасно таємний спецагент, який виконує диверсії у російському тилу?”, – порушує питання журналіст.

Гогілашвілі у 1998 році засудили у Росії, пише видання Vesti.ua та публікує уривки вироку.

У документі йдеться про те, що у 1996 році Гогілашвілі зі ще двома особами фабрикував векселі Північно-Кавказької залізниці та намагався їх реалізувати. Зокрема, зафіксували епізод, коли Гогілашвілі особисто намагався продати такий вексель. Обвинувачення йому висунули зокрема за ст. 147 (шахрайство) Кримінального кодексу Росії.

Гогілашвілі у суді провини не визнав, казав – не знав, що вексель підроблений. Продав він цінний документ нібито за порадою товариша. Однак його засудили до п’яти років умовно та відпустили з-під варти у залі суду, зазначають Vesti.ua.

Читайте матеріал: Гогілашвілі було засуджено в Росії за кримінальною статтею – ЗМІ

І ось ще один факт з біографії Гогілашвілі.

“Знімальна група Bihus.Info зафіксувала, як сина помічниці президента Марії Левченко і (на той час) заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі привіз в КВЦ “Парковий” автомобіль з номерами Служби безпеки України. Редакція з’сувала, що родина отримала охорону СБУ.

У листопаді 2021 р. знімальна група Bihus.Info працювала біля комплексу “Парковий”, де відбувалося засідання президентської фракції “Слуга народу”.

Редакція Bihus.Info звернулася із запитом до Служби безпеки України: чому автомобіль з номерними знаками СБУ перевозив дитину. І чи наданий він у користування Марії Левченко або Олександру Гогілашвілі.

З офіційної відповіді СБУ на запит Bihus.Info випливає, що родині Левченко-Гогілашвілі надана охорона спецслужби.

“У відповідь на ваш запит зазначаємо, що інформація, котра стосується осіб, яким за потреби та при наявності відповідних підстав надається охорона, є конфіденційною, – повідомили в СБУ. – Окремо звертаємо вашу увагу на те, що СБУ діє виключно в межах та у спосіб, визначений законодавством України. Це стосується діяльності із забезпечення безпеки охоронюваних осіб та членів їх сімей в тому числі.

Окрім відповіді СБУ, редакція також отримала підтвердження з іншого правоохоронного органу, що родині Гогілашвілі надана охорона “Альфи”.

З яких причин СБУ здійснює “забезпечення безпеки” родини Левченко-Гогілашвілі, у спецслужбі не уточнили”.

Сообщение Сім’ю Гогілашвілі охороняють співробітники спецпідрозділу “Альфа” СБУ – ЗМІ появились сначала на Український репортер.

Читайте про “стиль” поведінки Гогілашвілі в матеріалах:

• “Я не повинен тут, б**, витрачати час та пояснювати тобі, що я заступник міністра! Що у вас в голові, б**?” Як заступник глави МВС їхав на фронт (+відео)
• Заступник міністра внутрішніх справ Гогілашвілі має бути негайно звільнений. А поліцейські на блокпосту – молодці. Реакція соцмереж

Президент Володимир Зеленський попросив очільника МВС та уряд звільнити Олександра Гогілашвілі з посади заступника міністра. Про це очільник держави написав у Telegram.

Працівники поліції передали журналісту “УП” Михайлу Ткачу новий відеозапис вже іншого інциденту за участю хамовитого заступник міністра Гогілашвілі.

Суть цього відео: 24 листопада автомобіль Гогілашвілі у Києві зупинили патрульні для перевірки документів. Це розлютило міністерське цабе. Він почав ображати правоохоронців, присікуватися до них, чому, мовляв, “не впізнали начальство”.

Ось словесні перли Гогілашвілі в “розмові” з патрульним:

“Ти що, тупий? Ти що, о**вший, чи що?! Що з тобою, тебе що, припудрило?”

Гогілашвілі не має профільної освіти. Про це 11 грудня в ефірі телеканала “Україна 24” повідомив колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.

Головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов пише:

“Окрім незаконної та небезпечної поведінки заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі на блокпосту “Долина” не менш скандальною є наявність у нього броньованих машин та охорони. Згідно закону, Гогілашвілі не передбачено за статусом бронеавтомобілі та особиста охорона.

“Проте, за даними джерел Цензор.НЕТ, ось ці загадкові люди в чорному – охорона скандального заступника голови МВС, шестеро військовослужбовців, офіцерів спецназу Головного управління розвідки Міністерства оборони, військова частина 2245. На відеозапису було впізнано обличчя офіцерів ГУР МО Петра М. та Михайла Я.”, – пише Бутусов.

“Але не менш резонансно, що за даними джерел у ГУР МО, для пересування Гогілашвілі використовується бронеавтомобіль, наданий посольством США для забезпечення безпеки співробітників військової розвідки України, і ця Тойота перевозила раніше командира спецназу ГУР МО Юрія Семенюка – того самого розвідника, який виступив недавно щодо Вагнергейту із викриттям про наявність російських “кротів” в Офісі Президента, і якого звільнили після провалу спецоперації із захоплення вагнерівців”, – додає він.

“На якій підставі заступник глави МВС використовує для забезпечення своїх поїздок спецтранспорт військової розвідки, чому Гогілашвілі охороняють офіцери спецназу Міноборони? МВС має свої завдання, свій транспорт, свою охорону. Або ці люди на відеозаписі і ця машина вже не числяться в ГУР МО? Надання охорони та машин Гогілашвілі може бути прямим порушенням закону – чи він одночасно таємний спецагент, який виконує диверсії у російському тилу?”, – порушує питання журналіст.

Бутусов також переконаний, що міністр оборони Олексій Резніков зобов’язаний дати пояснення, чи використовувалися військовослужбовці ГУР МО та машини для перевезень Гогілашвілі.

Дружина Гогілашвілі – Марія Левченко – працює особистим помічником Володимира Зеленського.

Сообщение “На якій підставі заступник глави МВС Гогілашвілі використовує для поїздок спецтранспорт військової розвідки?” – Юрій Бутусов появились сначала на Український репортер.

-Розвідка нам все доповідає. Ми знали про скупчення ворожої техніки ще до того, як це сталося, – говорить Андрій Загороднюк. – І тому ми підготувалися, всі дії наших військових зберегли безпекову ситуацію…

Нагадаємо, що вранці 18 лютого ворог вдарив по позиціях українських підрозділів з усіх артилерійських систем. Штурмові групи терористів спробували атакувати на трьох напрямах. Було знищено спостережний пункт українських військовиків, на якому стояла відеокамера контролю.

Читайте також:

• “Війна продовжується і лінія зіткнення – 410 кілометрів”, – начальник Генштабу Хомчак (+відео)
• Позиції українських воїнів після загострення обстановки залишилися незмінними

Сообщение Українська розвідка доповідала керівництву Міноборони про скупчення ворожої техніки появились сначала на Український репортер.

Участь у ньому, крім української сторони, взяли делегації експертів з оборонних відомств восьми країн.

Україну представляли міністр оборони України генерал армії Степан Полторак, начальник ГУР МО генерал-лейтенант Василь Бурба та представники керівництва Генерального штабу ЗСУ.

Як зазначають у Міноборони, проведення форуму зумовлено значним погіршенням світової та регіональної безпеки через агресивні дії РФ і потребою пошуку шляхів врегулювання ситуації спільними зусиллями країн регіону та провідних держав світу.

Від початку російської збройної агресії проти нашої держави міжнародний спеціальний захід такого рівня представництва в Україні проведено вперше.

У перебігу форуму активно використовувався метод підготовки спільних доповідей від декількох сторін. Крім того, керівники делегацій провели низку двосторонніх та багатосторонніх зустрічей високого рівня.

Детально проаналізувавши розвідувальну інформацію щодо стану й тенденцій поширення загроз, учасники заходу визначили практичні заходи протидії російської агресії.

Сообщение Міжнародний форум розвідників уперше відбувся в Україні появились сначала на Український репортер.