Про це повідомляє музей Івана Гончара.

«Хода є свідченням стійкості традицій, що пронесені до сьогодні попри віковічні заборони. Коли ворог намагається знищити бажання жити, ми даємо гідну відповідь, зберігаючи традиції в боротьбі за правду», – зазначається в повідомленні.

У Києві ця подія запалилася від Львова та вперше відбулася в 2014 році під час Революції Гідності. Давня традиція ходіння колядників та Вертепів зі звіздами відома в Україні з ХVII століття. Нині у багатьох містах та селах діти й дорослі колядують та щедрують із розписаними різнобарвними зірками. Різдвяна зірка уособлює Віфлеємську зорю, яка сповістила про народження Бога, символізуючи перемогу світла над темрявою.

До ходи можуть долучитися всі охочі: родини з дітками, фольклорні гурти, хорові колективи, митці.

«Нести світло Різдва разом ми запрошуємо ветеранів і військових. Зголошуйтеся в коментарях і готуйте свою колядницьку зірку!», – зазначається в повідомленні в Інстаграм.

Ходу супроводжуватимуть колядки у виконанні київських фольклорних гуртів і Різдвяний дзвін на головних дзвіницях столиці.

На Софійській площі у спільному виконанні зазвучить «Нова радість стала» сотнями голосів.

Маршрут: Михайлівська площа — Софійська площа — Золоті ворота — вул. Володимирська — Оперний театр — вул. Богдана Хмельницького — Хрещатик — Майдан Незалежності.

Збір о 12:00 на Михайлівській площі

12:00-13:15 — колядування за участі фольклорних гуртів
13:15-13:30 — спільне фото звіздарів біля Михайлівського золотоверхого монастиря
13:30 — формування колони
13:30-15:00 — Різдвяна хода головними вулицями Києва

«Цьогоріч ми запрошуємо міста України та світу долучитися до ходи: збирайтеся з друзями, активними спільнотами, щоб пройти із зірками головними площами. Співайте колядки та дзвоніть у дзвони з нами, щоб продовжити українські традиції, об’єднатися в памʼяті та спільній радості свята. Нехай Різдвяна хода осяє всі серця та міста!», – зазначають організатори заходу.

Сообщение У Києві пройде Різдвяна хода із зірками появились сначала на Український репортер.

Авторами цього рукотворного Різдвяного дива є шанована у селі сім’я педеагогів  – Ганна та Леонід Мацанюк.

– Цю оригінальну шопку ми створили вперше, хоч таку ідею я виношувала давно, бо яке ж Різдво без коляди і шопки (вертепу), – розповідає Ганна Миколаївна, вчителька математики та фізики. – А цього року вирішила: мусимо змайструвати з чоловіком шопку, таку, яка у пам’яті з часів мого дитинства, що пройшло на Тернопільщині. Там, не дивлячись на радянські заборони, Різдвяні свята всеодно завжди були справжньою казкою, з вертепами, шопками, колядниками. І коли теперішні Різдво, Щедрий вечір захмарені війною, особливо захотілося хоч трішки додати односельцям святкового настрою. До того ж, наш зять Андрій з першого дня повномасштабного вторгнення перебуває на війні, я бачу, як сумують за татком наші внучки Марічка та Соломійка, тому й захотілося розрадити і їх. Дівчаткам така ідея сподобалася найбільше і вони залюбки допомагали дідусеві, бо він був нашим головним виконавцем.

Хоч усе робили разом – малювали макети, шукали варіанти в Інтернеті, вимірювали, вирізали, збирали необхідні матеріали. Ходили до річки за очеретом, потім зв’язували його і оздоблювали стіни. А оскільки все робили власним коштом, та й часу було обмаль, довелося дещо спростити ідею. Бо одразу хотіли замовити фігурки у Європі, але зрозуміли, що не встигнемо їх отримати до Різдва, тому довелося трохи поекспериментувати – зупинилися на варіанті вирізання лобзиком з фанери.

І ось змайстрували каркас, оздобили стіни, застелили підлогу сіном і поселили у шопку Святе сімейство – маленького Ісусика у яслях, Матір Божу, Святого Йосипа, трьох царів та овечок, осла і навіть верблюда. А два ангели над шопкою сповіщають про народження Христа та пророчать довгожданну перемогу Україні. Також підсвітили шопку гірляндою, що надало їй ще більшої святковості.

Поки робили шопку, з’явилося багато нових ідей, які умільці планують втілити вже наступного року. Першокласницям Марічці і Соломійці дуже сподобалося майструвати з дідусем. Треба сказати, що Леонід Олексійович, вчитель трудового навчання, – майстер на усі роки. У Чернятинській школі діє постійна виставка його різноманітних робіт з дерева і металу, різьблених і випалених.

Автори цього творчого сімейного проекту дуже радіють, що їх робота так сподобалася односельцям. На Різдвяні свята ще й випадає храмове свято села Чернятин, тож шопкою мали змогу полюбуватися гості, запрошені на святкову Службу священники сусідніх парафій. До речі, віднедавна церкву було відвойовано зусиллями людей у московського патріархату і цьогорічне Різдво вже святкували у Православній церкві України разом із новим священником, Отцем Миколою. Він родом із Львівщини, тому дуже зрадів, що у церкві Різдво буде із шопкою.

«Насправді, дуже важливо, що шопка, чи Різдвяний вертеп, це не просто макет відображення вифлеємської стайні в ніч Різдва Христового і що люди любуються її красою. У ці величні дні ми всі замислюємося, що Ісус Христос несе нам мир, радість, любов та надію на перемогу. І це все у нас обов’язково буде, – каже Ганна Мацанюк. – І люди наші дуже згуртувалися. Цього року, мені видається, односельці як ніколи здружилися у  Різдвяній коляді – усе село обійшли, усіх обколядували-обвіншували, щастя, здоров’я кожній сім’ї побажали, та перемоги нам усім.  Десять тисяч гривень із наколядованих грошей направимо на потреби наших захисників, а решту коштів передамо на розбудову церкви».

У Щедрий вечір сім’я Мацанюк вітає читачів “Українського репортера” і всіх українців із Різдвяними святами, із Новим роком за старим стилем:

Віншуєм вам нині усі добрі люди,
Нехай Божа поміч завжди з нами буде,
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить, біда хай загине!
Будьмо здорові разом з діточками.
Нехай смутку й горя не буде між нами,

Хай пісня не згине у рідному краю,
Калина хай квітне в зеленому гаю,
Хай ріднеє слово серця зігріває,
А наша Вкраїна нехай процвітає!

Христос ся рождає!  Славімо Його!

Сообщение У Чернятині, що на Вінничині, вперше Різдвяні свята проходять по європейськи, із шопкою появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Захід.Нет, курував проект актор львівського театру імені Леся Курбаса Олег Онещак, який відповідає за напрямок «Театр» у приватній львівській «Школі вільних та небайдужих». За його словами, онлайн-вертеп готували приблизно місяць.

У вертепі взяли участь діти з різних куточків США і Канади. Більшість з них народилися вже за кордоном, але їхні батьки хочуть, щоб діти знали українську мову та традиції. Так і виникла ідея онлайн-вертепу.

Крім того, попередньо діти записали кілька онлайн-колядок. Кожен записував відео колядки окремо, а пізніше організатори проекту змонтували це в один відеоряд.

Bright Kids Ukrainian Online School – онлайн-школа, яка проводить різні освітні курси українською мовою для дітей з усього світу. Навчатися в школі можуть діти вже від трьох років.

https://www.facebook.com/brightkids.ukrainian.online.school/videos/468662584775442

Читайте також: 

• У Філадельфії відбувся український Різдвяний ярмарок

Сообщение Діти-українці із різних куточків США та Канади влаштували онлайн-вертеп (+відео) появились сначала на Український репортер.

А у коваля Вакули своя біда – Оксана крутить ним, як їй заманеться, а в Різдвяну ніч їй взагалі захотілося черевичків, як у самої королеви!

Це – епізоди з класичної п’єси, яка вже з перших хвилин налаштовує на різдвяні дива. Однак цьогорічного Різдва на киян чекало дійство, сповнене ще неймовірніших, ще загадковіших і веселіших пригод “Вечорів на хуторі… Відрадному”.

Може, тому, що у таку дивовижну пригоду вів усіх казкар Сашко Лірник? Він був не лише ведучим, а й режисером-постановником.

Дійство заполонило увагу тисяч глядачів уже з перших хвилин. На сцені – українські зірки. Інтриги додавала ще й осучаснена версія вистави – військово-патріотична. Судіть самі – козаками були справжні воїни зі сходу України, а Вакула з коваля перекваліфікувався на конструктора українських ракет.

Примхи Оксани виконував Тарас Компаніченко, відомий кобзар, лідер гурту «Хорея Козацька». Чи не тому Чортик, якого блискуче зіграв Антін Мухарський (Орест Лютий), підпорядковувався такому Вакулі без будь-яких ультиматумів? За черевичками вони літали не до Пітера, а до Європи, до самої британської королеви! Роль Єлизавети виконувала письменниця Світлана Поваляєва.

У “преподобну” Солоху майстерно перевтілилася письменниця Лариса Ніцой. Оксану грала співачка Анжеліка Рудницька. “Різдво – це час зустрічей старих друзів, знайомства між собою гарних людей і взагалі єднання”, – написала про це дійство на своїй сторінці у Фейсбуку Анжеліка.

Особливо на святковий лад налаштовували іронічні образи, яких у виставі було чимало. Наприклад, “Вірус Петя” підірвав ракету в самому лігві окупанта. Його блискуче зіграв поет Артем Полежака.

Етнограф Аліса Шрамко перетворилася на “нас тут нєту”, або нечисту силу. Як справжні професійні актори, грали і письменники, брати Капранови. Їм дісталися ролі феесбешників – полковника Штірліца та полковника Ісаєва. Актор Богдан Бенюк мав роль Почекуна і радив усім: “Почекай, чекати треба стільки, скільки треба…”.

І таки дочекався перемоги над ворогом. Бо, як годиться у добрій казці, а особливо у різдвяній, уся нечисть має зникнути. І вона “втекла задніми дворами”. А над столицею заіскрилося свято. Свято Різдва Христового.

Фото із соцмереж

Сообщение Зірковий вертеп-2018. Дивовижна вистава на Софійській площі (+відео) появились сначала на Український репортер.

Заходимо до бліндажа і з порога:
Коляд, коляд, коляда!
Окупантам всім тризна!
Сепарам і ваті – дулі!
А рашистам всім – по кулі!

Або:

Коляд, коляд, колядин!
Я на фронті не один:
Мочимо ми орків разом,
Щоб повиздихали зарази!

І якими б втомленими не були бійці, посмішки з’являються на їхніх обличчях одразу. А якщо додати ще кілька міцних слів про орків – то взагалі за животи тримаються!

У ситуаціях, коли трагічне – поруч, без гумору не вижити. Жоден психолог не досягне такого ефекту за хвилину. Є серед бійців унікальні хлопці, як, наприклад, Мула з 72-ї бригади, що відразу декламує свої варіанти коляди. Але вони із дуже гострим перцем…

Колядування на передовій – то не для слабкодухих! Питаю, чи був у них концерт коли-небудь? Сміються: тут концерти з феєрверками кожну ніч… А от такий – ніколи, бо сюди всі бояться приїздити… Бо війна йде…

Обстріли Авдіївки дуже сильні, трохи тихіше у Красногорівці і Верхньоторецькому на Світлодарській дузі… Вночі – їзда з вимкненими фарами, а ніч наступає дуже швидко… Потрапили раз під «трасера», як бійці називають шалену перестрілку без важкої зброї… Довелося трохи чекати, потім боєць провів нас у темноті.

На четвертий день подорожі складається враження, що у більшості бійців – неначе одне лице…

Пригадую випадок, як одного вечора воїн вихвалявся, що його тесть – патріот навіжений, і що лише з такими ж навіженими волонтерами-патріотами, які їздять на передову, він хоче мати справу… Зранку вітаюся з бійцем і кажу: «То як із твоїм тестем зв’язатися? Дай телефон». Бачу здивування на його обличчі й тільки тут усвідомлюю, що це – не вчорашній боєць…

І все це – живі історії, а не заїжджена платівка телебачення з однією і тією ж картинкою про війну…

Юлія ЗУБРОВА

Сообщение Вертеп на війні «мочить орків» появились сначала на Український репортер.