Такий висновок зробив Центр превентивної медицини Державного управління справами на підставі отриманих результатів розслідування. Про це йдеться у повідомленні Верховної Ради.

Зазначається, що після повідомлень про ймовірні випадки отруєння Апарат ВР ініціював перевірку із залученням профільних фахівців. Центр превентивної медицини перевірив їдальню та її працівників, документацію, продукти, процес приготування їжі, а також провів дослідження питної води і води для приготування.

До лабораторних досліджень залучили фахівців Київського міського та обласного центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ.

Сообщение Стало відомо, чим захворіла Верховна Рада України появились сначала на Український репортер.

За його словами, з початку роботи антикорупційних органів в Україні десять років тому підозри висунули проти 79 колишніх і чинних парламентарів.

Серед останніх резонансних справ щодо чинних депутатів — підозра лідерці фракції Батьківщина Юлії Тимошенко в підкупі депутатів для впливу на голосування у Верховній Раді.

За словами Клименка, вона потрапила під увагу правоохоронців ще в листопаді 2025 року, коли з’явилася інформація про спроби перекупити депутатів для виходу з фракції Слуга народу або маніпулювання їх голосуванням.

Крім того, Клименко зазначив, що в рамках інших проваджень зібрана інформація, яка підтверджує спроби підкупу депутатів.

«У нас уже були протоколи негласних слідчо-розшукових дій на підтвердження, що це дійсно відбувається. Тому ми звернулися до генпрокурора, і 27 листопада (2025 року — ред.) він вніс за цим фактом відомості до ЄРДР», — сказав Клименко.

Лідерка парламентської фракції Батьківщина Юлія Тимошенко підозрюється у наданні хабарів депутатам за голосування у Верховній Раді. 14 січня НАБУ опублікувало аудіозаписи, на яких голос жінки, що, ймовірно, належить депутатці, обговорює суми та дає вказівки — голосувати за чи проти конкретного законопроєкту, зокрема що стосується призначень чи відставок.

Під час засідання ВАКС 16 січня Тимошенко заявила, що ще один нардеп на плівках НАБУ — це «слуга народу» Ігор Копитін, який, за її словами, влаштував «провокацію» проти неї на замовлення бюро. Вона відкинула усі звинувачення у корупції і назвала аудіо НАБУ неправдивим.

Політикині загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна (ч. 4 ст. 369 КК України). 16 січня ВАКС обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави у сумі 33 мільйони 280 тисяч гривень.

Нардепка заявила, що оскаржуватиме рішення суду й звернеться «до друзів і колег» щодо застави.

21 січня Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) частково арештував майно Юлії Тимошенко.

23 січня за Тимошенко внесли всю суму застави в 33 мільйони гривень.

Сообщение 41 чинний народний депутат має підозру у корупційних злочинах появились сначала на Український репортер.

Про це свідчить пряма трансляція пленарного засідання Верховної Ради.

“За” проголосувало 257 депутатів.

Розроблений урядом проєкт бюджету передбачає доходи на рівні 2,92 трлн грн та видатки на рівні 4,78 трлн грн.

Дефіцит бюджету – близько 2,4 трлн грн або 18,5% ВВП.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 млрд дол. (близько 800 млрд грн) наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від ЄС, проте наразі блок не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки на оборону у 2026 році прогнозувалися на рівні 2,8 трлн грн. Номінально ця сума відповідає видаткам оборони у 2025 році на момент внесення проєкту бюджету в парламент.

Однак восени Рада збільшила видатки оборони у 2025 році ще на 300 млрд грн, тож реальні видатки, закладені на 2026 рік, будуть меншими, ніж цього року.

У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив збільшення соціальних стандартів – вперше з 2023 року:

мінімальна зарплата – з 8 000 грн до 8 647 грн (зростання на 8%);
загальний прожитковий мінімум – з 2 920 грн до 3 209 грн (+9,9%);
прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 грн до 3 328 грн (+9,9%);
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, – з 2 361 грн до 2 595 грн (+9,9%).

Нагадаємо, що 5 листопада уряд схвалив проєкт бюджету до другого читання, майже не врахувавши правок народних депутатів.

Рада планувала розглянути законопроєкт про держбюджет 2 грудня – на день пізніше встановленого законодавством дедлайну. Однак тоді слухання так і не відбулося через брак голосів на ухвалення рішення.

Сообщение Верховна Рада ухвалила бюджет на 2026 рік: дефіцит – 18,5% ВВП появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Українська правда”

“Раду лихоманить. Всі грають свою гру. Коаліцію просто розривають. Багато ворогів при грошах відчули запах крові. Нашим депутатам уже пропонують “співпрацю” (переходи в інші фракції – УП). Це насправді може бути кінець усьому, якщо не буде жорстких рішень від президента”, – ділиться на умовах анонімності один із впливових “слуг”.

Зазначається, що глава держави за останній тиждень провів зустрічі з усіма ключовими фігурами з владної команди. Його запит був — пошук рішення, яке дозволить стабілізувати ситуацію.

Як переконують УП люди, знайомі з ходом розмов на тих зустрічах, більшість опитаних президентом давали різні рекомендації виходу з кризи, але майже всі, не змовляючись, радили замінити главу Офісу президента Андрія Єрмака.

“Та у нас уже в Раді легше порахувати людей, які не просили його відставити. Зрозуміло, що немає прямого шантажу, але якщо цього не станеться, то фракція сама розвалиться”, – переконує співрозмовник УП серед топів “СН”.

Також подейкують, що в середовищі “слуг” сформувалась своя “коаліція рішучих”, яка погрожує навіть виходом із фракції, якщо главу ОП не відправлять на “заслужений спочинок”.

УП поспілкувалась із більшістю внутрішніх груп у “СН” щодо цієї ініціативи, і видається, що організаційний центр “ревкому” можна локалізувати на орбіті тандему Арахамія – Гетманцев в союзі з ліберальним крилом “Слуги”.

Чи вистачить заряду міцності в цієї ініціативи, поки складно судити. Але наочним свідченням того, наскільки ситуація в Раді напружена, слугує доля Бюджету-2026.

Його мали розглядати в другому читанні цього пленарного тижня. Однак, щоб не допустити провалу голосування, керівництво Ради та “СН” відкладе розгляд на грудень.

Сообщение “Коаліцію розривають”: що відбувається у Верховній Раді? появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє hromadske з посиланням на трансляцію засідання парламенту

Група депутатів, що подавала звернення, просила надати Фаріон звання з відзначенням орденом посмертно.

Під час голосування про попередню підтримку рішення “за” проголосували 199 народних депутатів.

Водночас під час голосування про власне направлення депутатського запиту до глави держави кількість голосів зменшилася до 189. Мінімальна ж необхідна кількість голосів для проходження рішення становить 226.

Львівська обласна військова адміністрація скерувала Володимиру Зеленському подання про присвоєння мовознавиці Ірині Фаріон звання Героя України посмертно.

Нагадаємо, що увечері 19 липня 2024 року у Львові скоїли замах на колишню народну депутатку Ірину Фаріон, це сталося на вулиці Масарика. Пізніше Фаріон померла у лікарні.

25 липня у Дніпрі затримали підозрюваного у скоєнні вбивства громадської діячки та мовознавиці Ірини Фаріон. 18-річний затриманий є мешканцем Дніпра. Під час підготовки до злочину він орендував щонайменше три квартири у Львові. Слідство схилялося до думки, що стрілець – лише виконавець.

26 липня суд арештував на 2 місяці підозрюваного В’ячеслава Зінченка без альтернативи внесення застави. Після обрання запобіжного заходу молодик заявив журналістам, що не вбивав мовознавицю.

26 грудня фігуранту у справі про вбивство змінили кваліфікацію злочину: його підозрюють в умисному вбивстві особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку з мотивів національної нетерпимості, та у незаконному поводженні зі зброєю.

Сообщение Народні депутати провалили голосування щодо звання Героя України для Ірини Фаріон появились сначала на Український репортер.

«За» проголосували 263 народні депутати. Після того, як закон підписав президент, у генерального прокурора з’явилися нові повноваження.

Про це пише ТСН.

Генеральний прокурор отримав такі додаткові повноваження:

повний доступ до матеріалів будь-якого кримінального провадження;

зможе самостійно визначати підслідність у справах НАБУ — та забирати від НАБУ будь-яке провадження до іншого органу досудового розслідування;

виносити підозри для топпосадовців;

вирішувати — чи закривати справи щодо найвищих чиновників;

Генеральному прокуророві будуть підпорядковані прокурори САП — у своїх процесуальних рішеннях.

Як ухвалювали скандальний законопроєкт

Спікер парламенту виніс на розгляд зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Заблокована трибуна та президія парламентській законотворчості не заважають.

Представники фракцій «Європейська солідарність» та «Голос» називають законопроєкт знищенням незалежності САП і НАБУ. Такої ж думки — голова антикорупційного парламентського комітету Анастасія Радіна.

«16 січня зареєстрований цей законопроект, ми пам’ятаємо, що було в історії парламенту і завершилося дуже погано. Не обманюйте себе і людей, нібито ви голосуєте за м’яке посилення генпрокурора, а не знесення НАБУ І САП. Ні, колеги, ви голосуєте за знесення антикорупційної інфраструктури», — каже Анастасія Радіна.

В опозиції наголошують — правки до документа внесли лише за кілька хвилин до початку засідання, а це — порушення регламенту. За недотримання правил намагаються відсторонити від роботи Руслана Стефанчука. Та ідея голосів не набрала, як і чисельні спроби заблокувати розгляд законопроєкту. Автори правок, зокрема, Сергій Власенко — переконані: збільшення повноважень генпрокурора — прописані в конституції.

За кілька хвилин ухвалений закон підписує спікер і направляє до президента.

Законопроєкт проголосували на тлі численних обшуків, що їх провела Служба безпеки у працівників НАБУ. Двох працівників бюро затримали — нібито за підозру у співпраці з російськими спецслужбами.

«Єдине, чому цей законопроект з’явився, це — активні провадження по найближчому оточенню керівництва офісу президента», — каже нардеп Ярослав Юрчишин.

Керівники НАБУ і САП спільно провели терміновий брифінг та закликали президента Зеленського заветувати ухвалені Радою зміни до КПК, які перетворюють обидві антикорупційні інституції на декорацію.

Опозиційні депутати готові оскаржувати ухвалений закон в суді.

Під загрозою тепер опинилася фінансова та дипломатична підтримка України з боку європейських партнерів. Оскільки гроші нам  виділяють в обмін на реформи, зокрема і в боротьбі з корупцією.

Сообщение Що передбачає скандальний закон про НАБУ та САП та як голосували депутати? появились сначала на Український репортер.

Вчора, 16 липня, Верховна Рада звільнила Дениса Шмигаля з посади прем’єр-міністра України. Цим парламент автоматично відправив у відставку весь Кабмін. Сьогодні парламентарі планують розпочати заповнювати посади в уряді, – повідомляють УНН.

Очікується, що сьогодні, 17 липня, Верховна Рада має призначити нового прем’єра. Президент Володимир Зеленський вніс у Раду проєкт постанови про призначення Юлії Свириденко прем’єр-міністром України.

У середу, 16 липня, відбулось засідання фракції “Слуга народу” за участі Президента Зеленського. Глава держави запропонував Юлії Свириденко очолити уряд. Крім того, “слугам” представили кандидатів на посади в Кабміні.

Глава фракції Давид Арахамія оприлюднив список кандидатів:

• Юлія Свириденко – прем’єр-міністр України;

• Михайло Федоров – перший віце-прем’єр-міністр України— міністр цифрової трансформації;

• Олексій Кулеба – віце-прем’єр-міністр– міністр розвитку інфраструктури та територій;

• Тарас Качка – віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

• Матвій Бідний – міністр молоді та спорту;

• Герман Галущенко – міністр юстиції;

• Світлана Гринчук – міністр енергетики;

• Денис Улютін – міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України;

• Наталія Калмикова – міністр ветеранів України;

• Ігор Клименко – міністр внутрішніх справ;

• Оксен Лісовий – міністр освіти і науки;

• Віктор Ляшко – міністр охорони здоров’я;

• Сергій Марченко – міністр фінансів;

• Андрій Сибіга – міністр закордонних справ;

• Олексій Соболєв – міністр економіки, довкілля та сільського господарства;

• Денис Шмигаль – міністр оборони.

Зміни торкнулися й самих міністерств, зокрема планується об’єднання Міністерства соціальної політики з Міністерством єдності. До Мінсоцполітики переходить увесь функціонал Міністерства єдності. Таким чином Олексій Чернишов втрачає посаду віцепремʼєр-міністра – міністра національної єдності й покидає уряд.

Також відбудеться об’єднання трьох міністерств в одне – економіки, довкілля та сільського господарства.

Нардеп Ярослав Железняк повідомив сьогодні, що о 9:45 буде Комітет з питань державності.

“Потім розгляд призначення премʼєра, складу уряду, окремо МЗС та Міноборони. Десь до 16-17 мають завершити. Теоретично, ще мають затвердити програму дій уряду. Але там це можна зробити пізніше”, – написав Железняк.

Загалом запустився процес “косметичного ремонту”, а не справжнього перезапуску Кабміну.

З 16 майбутніх призначень справді новими є три. Йдеться про Тараса Качку, який замінить Ольгу Стефанішину й стане віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Наразі Качка заступник міністра економіки – торговий представник України. Денис Улютін буде замість Оксани Жолнович та Олексія Чернишова й очолить міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України. Улютін перший заступник Міністра фінансів. Третім новим міністром є Олексій Соболєв, який поки що перший заступник міністра економіки. Він буде міністром економіки, довкілля та сільського господарства.

Сообщение Сьогодні Верховна Рада почне “оновлення” уряду появились сначала на Український репортер.

Так спікер Ради відповів на запитання про вчорашню заяву Зеленського про «постійні» відрядження нардепів.

Цю заяву Стефанчук зробив у кулуарах конференції «Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного», передає “Радіо Свобода”.

«Перед «Україною зараз стоїть складна задача – це перезавантажити відносини із стратегічним партнером, Сполученими Штатами. І ми робимо це абсолютно на всіх рівнях», – стверджує Стефанчук. Саме для цього делегація із 37 депутатів ВР за власні кошти поїхала до США, додав він.

Раніше в коментарі “Радіо Свобода” президент Зеленський дорікнув депутатам тим, що «половина парламенту знаходиться на молитовному сніданку [в США], не в Херсоні, не на Харківщині, не в Запоріжжі, не в Сумах».

Сообщение Подорожі під час війни: замість прифронтових областей 37 депутатів полетіли до Америки появились сначала на Український репортер.

Під час засідання Верховної Ради над будівлею пролетів “шахед”, були чутні вибухи. Дякуємо силам ППО за роботу — написала народна депутатка Ірина Геращенко.

Читайте також: 

• У Солом’янському районі столиці уламок безпілотника розірвав двигун автомобіля

Сообщение Під час засідання Верховної Ради над будівлею кружляв ворожий “шахед” появились сначала на Український репортер.

Про це нардеп Ярослав Юрчишин повідомив у ефірі телеканалу “Новини Live”.

Юрчишин відповів на запитання про те, скільки зараз заробляють зараз депутати Верховної Ради.

“Десь близько 40 тисяч. Плюс в залежності від того – голова комітету, перший заступник чи секретар, там іде невелика надбавка, але це все в межах цієї суми. В принципі, жалітися нема на що. Ми розуміємо, що зарплата вища, ніж середньо по ринку. Орієнтуватися на менеджерський склад, приватні підприємства ми не будемо. Тому можна сказати, що цілком задовольняє”, – розповів народний обранець.

Він додав, що вимагати більших розмірів зарплат під час війни недоречно.

“Плюс під час війни вимагати чогось більшого… Ми бюджетники, ми розуміємо, що зважаючи на те, що ми живемо фактично в борг як країна, тобто будь-які проблеми з балансом бюджету – перші, хто буде не отримувати зарплати – ті ж самі народні депутати і вчителі, і ряд інших категорій”, – розповів Юрчишин.

До слова, зарплати українських прокурорів коливаються від 59 до 145 тис. грн на місяць, залежно від посади та регіону.

Сообщение Які зараз зарплати у народних депутатів? появились сначала на Український репортер.