Великдень – свято Життя, бо Господь повернув людям вічне життя.

Великдень – свято Світла, бо Христос блиском Свого сяйва зруйнував холодний морок смерті.

Великдень – свято Радості, бо через Своє Воскресіння Господь звільнив всіх від пекла, куди після гріхопадіння Адама та Єви було приречене потрапляти усе людство.

Цього року Великдень припадає на 2 травня, неділю. За традицією, Пасха або Великдень – це завжди сьома неділя Великого посту, що триває 48 днів. Цьогоріч Великий піст закінчується вночі 1 травня, а вранці 2 травня – після святкового богослужіння – будь-яка їжа, принесена у кошику до храму, освячується і вважається благословенною.

Великдень, а саме так здавна називали українці цю особливу неділю року, є найдавнішим і найголовнішим християнським святом усього богослужебного року, яке приурочене Воскресінню Ісуса Христа. Для християн Пасха символізує перемогу життя над смертю, звільнення від тягарів гріха, перехід зі стану несвободи в царину свободи й любові. Пасхою називається і Сам Христос, принесений у жертву за гріхи людства.

За Євангеліями, після того, як Ісус прийшов до Єрусалима, був зраджений і страчений на хресті, а потім похований у печері відданими учнями – Він воскрес. Недільного дня, прийшовши до Його гробу, жінки-мироносиці виявили, що місце поховання порожнє. Натомість побачили ангела, який сповістив їм, що Ісус воскрес. Невдовзі одній із них явився Христос і сказав про Своє воскресіння. Радісна звістка надзвичайно швидко поширилася Єрусалимом, а потім і всією Іудеєю.

Саме тому в ніч проти неділі в усіх церквах правиться святкова всенощна, кульмінацією якої є урочиста хода вірян навколо храму з запаленими свічками, великодній подзвін і сповіщення священиком двохтисячолітньої звістки: «Христос воскрес!», на що паства радісно відповідає: «Воїстину воскрес!»

Через пандемію вже другий рік поспіль доводиться святкувати у карантинному режимі. Також Великодні богослужіння з церков транслюватимуть онлайн та телеканали.

Попри все, українці святкують цей найвеличніший день у році. У великодніх кошиках обов’язково  -яйця та паски, інші страви – за бажанням. За Великоднім святковим столом збирається вся родина. В першу чергу, за традицією, розбивають писанки: -Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!

Сообщение Христос Воскрес! Воістину Воскрес! появились сначала на Український репортер.

У Великий четвер християни згадують найважливіші події останніх годин земного життя Ісуса Христа, описані в Євангеліях – Таємна Вечеря, встановлення Євхаристії, обмивання ніг апостолам, зрада Юди і зречення Петра.

Напередодні іудейської Пасхи Христос з учнями збираються разом. Учитель пропонує учням хліб і вино, вимовляючи при цьому фразу, яка стала частиною літургії: “Ісус узяв хліб, і поблагословив, розламав і дав Своїм учням, кажучи: Беріть і їжте з цього всі, це є тiло моє. І, взявши чашу, і подяку вчинивши, він подав їм і сказав: беріть і пийте з неї всі, це є кpов моя Нового завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів”.

Подію, описану в цьому фрагменті Євангелія, прийнято вважати встановленням священства – фактично Ісус висвятив апостолів на священиків. Саме тому Великий четвер вважається “професійним святом” всіх священнослужителів.

Далі Ісус з учнями пішов на гору, щоб помолитися напередодні тpaгічних подій, які були вирішені наперед. Апостол Петро, почувши слова вчителя про те, що після того, як його не стане “всі ви спокуситеся”, вигукнув: “Якщо й усі спокусяться про тебе, я ніколи не спокушуся”. На що Ісус сказав: “Істинно кажу тобі, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, відречешся тричі від мене”.

Того вечора Христос молився в Гетсиманському саду. Звертаючись до Отця, він говорив: “Отче мій! Якщо ця чаша не може минути мене, щоб мені не пити її, нехай станеться воля твоя”.

Далі був арешт Ісуса. Юда, який отримав 30 срібників за зраду вчителя, поцілував Христа. Це був знак для первосвящеників – “Кого я поцілую, той і є, беріть Його”. З цією подією пов’язаний вираз “поцілунок Юди”.

Ісуса повели в синедріон. Всі учні, як і передбачав учитель, покинули його. І тільки Петро потай слідував за ним. Тричі люди впізнавали в ньому апостола, і той тричі відповідав: “Не знаю, що говорите”. Коли він втретє відмовився від учителя, проспівав півень. “І згадав Петро слово, сказане йому: перш ніж заспіває півень, відречешся тричі від мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав”, – розповідає євангеліст Матвій.

Сьогодні треба вимитись до сходу сонця “незайманою” джерельною водою, поклавши у купіль дві писанки. Особливо це стосується дітей та тих, хто нездужає, адже вода на Чистий четвер змиває усі проблеми та захищає від негараздів.

В народі говорили: “Якщо в Чистий четвер вимиєшся і вимиєш, весь рік чистота в хаті водитися буде”. Також влаштовували велике прання.

Після прибирання, проведеного в Чистий четвер, в будинках не прибирали і не мели підлоги до Великодня.

Починаючи з Чистого четверга і до Пасхи, з дому нікому і нічого не віддають.

Цей період був підходящим днем ​​для незаміжніх дівчат з їх обрядами залучення женихів. Встаючи зі сходом сонця, дівчата вмивалися і примовляли: “Як світлий і червоний Чистий четвер, так і раба (ім’я) для всіх буду прекрасною. Амінь”.

Тим дівчатам і жінкам, у кого не ладиться із заміжжям, слід провести такий обряд. У Чистий четвер витертися новим рушником і цей рушник разом з фарбованим пасхальними яйцями і паскою віддати на Великдень прохачам, які просять милостиню. Це гарантувало, що найближчим часом дівчина вийде заміж.

Обряд для краси і залучення грошей. У Чистий четвер набрати в банку води, покласти в неї срібну монету або іншу річ, а вранці на Великдень вмитися цією водою.

Також для залучення грошей у Чистий четвер з ранку потрібно перерахувати тричі всі гроші, які є у вашому домі, щоб вони водилися цілий рік. Але перед цим потрібно провести обмивання, причому з милом! Змиваючи з себе піну, треба проговорити:

“Як сповіді очищають, як вода бруд змиває, так і ти, четвер, чистим будь. Очисти мене, раба (-у) Божого (-жу) ​​(ім’я), від всякого зла, від образи, від неслухняності, від чужої хули, від поганої поговору, від злих розмов, від марних суперечок. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь”.

Чистий четвер – найкращий день, щоб перший раз постригти волосся дитині, якій вже виповнився один рік. Стрижене волосся не викидають, а зберігають у спеціальному полотняному мішечку. Вважається, що це сильний оберіг, який захищає малюка від негараздів і бід. Також в цей день варто підстригти кінчики волосся і жінкам – їх кучері стануть ще красивішими і пишнішими.

Сообщение Cьогодні – Чистий Четвер. Нехай вода змиє усі негаразди! появились сначала на Український репортер.

Під час цього примовляють: “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень”.

В цей день згадується, як Спаситель в’їжджав до Єрусалиму на віслюку, а люди устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Свято ще називають Пальмовою неділею.

В Україні не ростуть пальми, тому традиційно святять гілочки, які розпускаються одними з перших, – вербові. Звідси й назва – Вербна неділя (в деяких регіонах України – Шуткова неділя, Бечкова неділя. Саме так там називають вербу).

Вірять, що освячена верба має магічні властивості. Її вішають на покутті, щоб оберегти дім від блискавок. А із листочків цієї верби роблять настоянку. Вважають, що вона лікує головні болі, шлунок, загоює рани, знімає жар та зцілює домашніх тварин.

Саме Вербна неділя, як свято, вважається одним з найстаріших. Про нього можна знайти згадки ще в 3 столітті. Тоді свято мало іншу назву – Квітна неділя. Але з часом, коли воно почало перетинатися вже з народними традиціями, то назву отримало на честь того, що приблизно в цей час починали розпускатися гілки верби. Так ми і отримали Вербну неділю.

Традиції свята
Звичайно, в цей день проводиться богослужіння. Але в Вербну неділю воно особливе – люди повинні були взяти з собою гілочки верби. Це робиться в честь того, що Ісус увійшов у Єрусалим. І кожен, хто прийшов до церкви в цей день, повинен простояти до кінця богослужіння із запаленою свічкою.

А, мабуть, найголовніша традиція цього свята також пов’язана саме з вербними гілочками. Люди обов’язково намагалися їх освятити в церкві. Зазвичай священики роблять це вже в кінці самого богослужіння, після того, як буде прочитано Євангеліє.

Після того, як вербові гілочки освятяться, за традицією треба торкнутися ними одне одного промовляючи: Не я б’ю, верба б’є. Від нині за тиждень – Великдень. Така давня традиція нагадує, що Воскресіння Христове наближається.

Сообщение “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень”! Сьогодні – Вербна неділя появились сначала на Український репортер.