В Україні уже майже два роки триває процес об`єднання окремих населених пунктів у територіальні громади.

На жаль, не скрізь він проходить злагоджено і безболісно. Особливо виникли проблеми в столичній області. Чому так сталося? На думку фахівців місцевого самоврядування, це пов`язано з тим, що Перспективним планом формування об`єднаних територіальних громад було передбачено створити на Київщині 45 таких формувань, а Кабінет Міністрів України затвердив лише 29. Наприклад, якийсь населений пункт хотів би об`єднатися з сусіднім, а в Перспективному плані такої громади просто немає і не може бути.

Подібна ситуація склалася і з приєднанням села Плоске Броварського району, колись славного на весь СРСР своїм держплемзаводом “Плосківський”, який нині майже банкрут, до вже сформованої Великодимерської територіальної громади.

Як розповідає Плосківський сільський голова Лідія Димчук, ще в кінці жовтня минулого року в село приїжджав селищний голова Великої Димерки Анатолій Бочкарьов, депутати Броварської райради, зібрали збори, на яких плосківців переконували, що у Великій Димерці їм буде дуже добре. Проте люди відмовилися об`єднуватися в територіальну громаду з Великою Димеркою, оформили цю відмову офіційно. Лідія Димчук вважає, що їй негоже йти всупереч своїх односельців, бо вона має насамперед захищати їхні інтереси. “Плосківці хочуть господарювати самостійно, проте, якщо вже це необхідно, то краще створити об`єднану територіальну громаду із центром у селі Гоголів, це до нас значно ближче” – наголошує очільник Плоского.

Свою думку жителі села висловили під час опитування, яке проводили сільські депутати. Вона, звичайно, була не на користь об`єднання в одну територіальну громаду з Великою Димеркою. Проте знайшлись такі депутати сільради, що, на думку Лідії Димчук, сфальсифікували результати опитування плосківців, доводили, що жителі села насправді хочуть бути разом із димерцями. Це викликало значне обурення громади, тож і сесія Плосківської сільради, і збори села висловили недовіру трьом сільським депутатам.

А тим часом великодимерці, як вважає сільський голова, продовжують тиснути на плосківців, щоб ті нарешті захотіли з ними об`єднуватися.

Проте інша сторона, тобто Великодимерський селищний голова Анатолій Бочкарьов, категорично заперечує всі закиди на адресу селища. Великодимерці зовсім не тиснуть на плосківців, бо немає в цьому потреби. “Перспективним планом Київської області передбачено створення Великодимерської об`єднаної територіальної громади. Зараз ми перебуваємо на другому етапі формування цього утворення, подали наше бачення існування громади на експертизу до Київської обласної держадміністрації. До складу громади з центром у селищі Велика Димерка входитимуть Красилівська, Жердівська (7 населених пунктів), Бобрицька, Шевченківська, Руднянська сільські ради. Плоского ж, як і Русанова та і ще кількох небагатих, неперспективних населених пунктів у плані нашої громади немає”, – розповідає очільник Великої Димерки.

Анатолій Бочкарьов не заперечує, що він восени минулого року приїжджав у Плоске, виступав на сесії сільської ради і розповідав про перспективи об`єднання сіл в одну територіальну громаду, адже так легше виживати, бо багатші села допомагатимуть біднішим. Проте це була не його ініціатива відвідати плосківців. Анатолій Борисович приїжджав сюди на запрошення окремих депутатів Плосківської сільської ради, які бачать перспективу розвитку свого населеного пункту разом з Великою Димеркою.

Але не всі підтримують таку пропозицію. Дехто хоче бути самостійним, дехто – у складі Гоголівської об`єднаної територіальної громади. Та, на думку Анатолія Бочкарьова, село Гоголів ніколи не затвердять центром окремої самостійної одиниці, не визнають спроможною громадою. Бо немає там ні відповідної фінансової бази, ні нерухомості, ні соціальної інфраструктури. Тож плосківцям потрібно з’ясувати, з ким і як їм бути.

На думку Анатолія Бочкарьова, конфлікти відбуваються в середовищі самих депутатів Плосківської сільської ради та жителів села. І доки вони не порозуміються між собою, доти й перебуватимуть у так званій, як її називають у народі, “сірій зоні”, тобто бідними, безперспективними.

Ми попросили прокоментувати ситуацію, що склалася у селі Плоскому на Броварщині, керівника Офісу реформ Київської ОДА Володимира Удовиченка. Він запевнив, що територіальне об`єднання є справою добровільною. І, звичайно, що офіс реформ ні в якому разі не схвалює силові методи роботи з людьми. Якщо село не хоче ні з ким об`єднуватися, нехай собі живе самостійно. Водночас Удовиченко застеріг сільських голів-одноосібників від непродуманих рішень. І каже, що таким населеним пунктам доведеться спочатку сидіти в болоті, а потім приєднуватися до когось за спрощеною системою, бо ж ніхто заради них проводити вибори не буде.

Алла ТОПЧІЙ

Сообщение Чи силоміць Плоске приєднують до Великої Димерки? появились сначала на Український репортер.

Ми побували у Красилівці. Намагалися з`ясувати, чому тут не можуть порозумітися із місцевою владою. Серед причин – недостатня роз`яснювальна робота серед населення, зведення рахунків між певними групами мешканців села.

Що кажуть у селі? Ще 2015 року на сесії сільрада ухвалила рішення про об`єднання Красилівки в одну територіальну громаду з селом Калинівкою. І ось з невідомих причин 13 жовтня минулого року сесія сільради рішення про приєднання до Калинівки визнала таким, що втратило чинність. А через два тижні, 28 жовтня 2016 року, Красилівська сільрада приймає пропозицію щодо приєднання до Великодимерської територіальної громади. А чи хоче цього громада села? Як запевняють сільські активісти, ніхто її про це не питав. Не було ні громадських слухань, ні зборів села.

Щоправда, депутати опитували жителів Красилівки, в якій територіальній громаді вони хочуть бути. Але опитування охопило лише 42,7 відсотка виборців. Результати його сумнівні, бо нібито 95 відсотків опитаних виявили бажання приєднатися до територіальної громади, центром якої є село Велика Димерка. А насправді люди хочуть, щоб їхнє село належало до територіальної громади Броварів, бо ж місто це набагато ближче до Красилівки.

Крім того, красилівці турбуються про ефективне медичне, соціальне обслуговування села, хвилюються, чи не доведеться їхнім учням ходити до школи за понад десять кілометрів тощо. Та й узагалі не розуміють, як це влада, тобто сільські депутати на чолі з головою, можуть без відома громади змінювати свої рішення як їм заманеться. То вони йдуть до Калинівки, то до Великої Димерки. І ніхто не спитав думки простих жителів села. А вони, виявляється, хочуть бути в одній територіальній громаді з Броварами. Тож і почали вимагати, щоб сільрада скасувала рішення про приєднання Красилівки до Великої Димерки.

Це питання було винесено на засідання чергової сесії Красилівської сільради, яка відбулася 23 січня нинішнього року. Крім сільського голови Раїси Нагібіної та депутатів, на ній були присутні виконувач обов`язків голови Броварської райдержадміністрації Юрій Плакся, депутат обласної ради Олег Кищук, голова Великодимерської сільської ради Анатолій Бочкарьов, депутати райради. Проте, попри бажання частини жителів села визнати рішення сесії сільради про входження Красилівки до Калинівської громади таким, що втратило чинність, цього зроблено не було. Та й не могло бути, адже виявляється, чинним законодавством таке не передбачено.

А як же тоді виглядає ситуація, що склалася з Калинівкою, коли вже нібито й надумала красилівська влада об`єднуватися з цим населеним пунктом в одну територіальну громаду, а потім раптом передумала?

Насправді ж, як розповіла сільський голова Раїса Нагібіна, це не вона раптом передумала об`єднуватися з Калинівкою, це в Київській обласній державній адміністрації визнали таке територіальне об`єднання неперспективним. А з Броварами об`єднатися в одну територіальну громаду Красилівка не може, оскільки між ними немає спільних територіальних меж, тож таке об`єднання можливе або через Калинівку, або через Требухів.

Звинувачення в тому, що сільський голова і депутати не прислухалися до думки своїх односельців, Раїса Леонідівна також відкидає, адже було проведено опитування майже всіх мешканців села, і більшість погодилися з доцільністю приєднання до громади Великої Димерки. Та й узагалі люди, які звинувачують її та депутатів в одноосібному, волюнтаристському прийнятті рішень на користь своїх інтересів, зводять у такий спосіб рахунки із нинішніми представниками місцевої влади. Десь вони перейшли їм дорогу, стали на перешкоді якогось сумнівного бізнес-плану тощо.

Таке цілком можливе, бо всім догодити не можна, завжди будуть незадоволені й такі, що завжди стоятимуть на своєму. І все ж таки невеличка групка осіб не могла б суттєво впливати на настрої громади, якби сільська влада більше працювала з красилівцями, не просто опитувала односельців, а проводила громадські слухання, збори села, інші публічні заходи. А ще варто було б запросити на зустрічі з громадою представників офісу реформ, які кваліфіковано відповіли б на питання, що хвилюють людей. Адже цілком природно, що будь-які нововведення, нехай навіть найпрогресивніші, насторожуватимуть.

Щоправда, сільський голова Красилівки Раїса Нагібіна запевнила, що остаточно питання щодо приєднання очолюваного нею села до Великодимирської територіальної громади ще не вирішено. Вона і депутати надолужать прогаяне й проведуть громадські слухання та інші заходи, які допоможуть знайти спільну мову з людьми.

Відеосюжет на тему об`єднання громад дивіться ТУТ

Алла ТОПЧІЙ

Сообщение Красилівка на розпутті появились сначала на Український репортер.