Про це повідомив у Фейсбуку  провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський.

«Цієї миті науковці, колектив Тернопільського Національного Технічного Університету ім.Івана Пулюя, жителі Гримайлова чекали більше трьох років. Міжнародна астрономічна спілка (IAU) назвала малу планету ім’ям Івана Пулюя (226858) Ivanpuluj=2004 TY 13, про що повідомлено у Bulletin WGSBN (робоча група з питань номенклатури небесних тіл) Vol.1,#1, 2021,May 14, p.24», – написав Шендеровський.

За його словами, так реалізувався один із пунктів заходів по вшануванню 175-річчя від дня народження славетного українського вченого Івана Пулюя.

Іван Пулюй – український фізик та електротехнік, винахідник, публіцист та перекладач. Один із першовідкривачів радіоактивного випромінювання.

Народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів на Тернопільщині. У 1876 році Пулюй захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії Страсбурзького університету.

Працював у галузі молекулярної фізики, електротехніки, досліджував електричні розряди в газах, властивості та природу рентгенівських променів задовго до Вільяма Рентгена. Знаменитий фізик стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства – відкриття Х-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з Х-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Пулюй працював в одній лабораторії з Рентгеном і подарував йому свої лампи. Пізніше Рентген отримав Нобелівську премію за винайдення Х-променів.

Володів більш як 10-ма мовами. Переклав підручники з геометрії та фізики для українських гімназій, молитовник на українську мову. Разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуй-Левицьким переклав на українську мову Біблію, розробляв основи концепції національної освіти, працював над словником української технічної термінології. Автор близько 50-ти наукових та науково-популярних праць.

Сообщение На честь українського фізика Івана Пулюя назвали планету появились сначала на Український репортер.

Водночас велика частина інфекційної активності, за його словами, закінчується вже за чотири дні після появи симптомів, передають “Факти“.

“Якщо в когось протягом чотирьох днів були симптоми, він майже перестав бути заразним. А через тиждень наявності симптомів він більше не заразний”, – стверджує Дростен.

Водночас фахівець зробив важливе уточнення: наразі не йдеться про важкі випадки, що вимагають госпіталізації. У момент підключення таких пацієнтів до апаратів штучної вентиляції легень, найбільш ураженого вірусом органу, ризик зараження для медичного персоналу якраз дуже високий.

Дростен впевнений, що носіння захисної маски допоможе запобігти мимовільному поширенню інфекції тими, хто вже інфікований, але ще не здогадується про це, оскільки хвороба в такої особи має безсимптомний перебіг. Професор вказує на те, що особлива підступність коронавірусу полягає в тривалому інкубаційному періоді.

Новітні дослідження та математичні моделі, за словами Дростена, доводять, що 44% випадків зараження оточення відбувається до появи симптомів у носія вірусу.

Як повідомляв  раніше український лікар-педіатр Євген Комаровський, одним із найбільш поширених симптомів COVID-19 хворі називають зниження почуття смаку та нюху.

Сообщение Німецький вірусолог встановив, коли інфіковані COVID-19 є найбільш заразними появились сначала на Український репортер.